|
| Updated: 13-Aug-2001 | NATO Publications |
Інформація |
Головне призначення ядерних сил, що залишились, є політичним: зберегти мир і запобігти застосуванню сили. Вони роблять ризик агресії проти НАТО непередбачуваним і неприйнятним, чого не забезпечують звичайні озброєння самі по собі. Комбінація ядерних сил з відповідними звичайними озброєннями викликає у будь-якої країни, яка може наміритись отримати військову чи політичну перевагу, погрожуючи або використовуючи зброю масового знищення проти Альянсу, непевність щодо того, якою може бути відповідь НАТО. Стримуючи застосування ядерної, біологічної і хімічної зброї сили Альянсу роблять свій внесок у боротьбу з поширенням цієї зброї та засобів її доставки. Колективна безпека, яку гарантує ядерна стратегія Альянсу, поширюється на усі країни-члени Альянсу. На додаток до цього присутність американських ядерних сил в Європі, які передані в розпорядження НАТО, посилює політичний і військовий зв'язок між європейськими і північноамериканськими членами Альянсу. Водночас участь без'ядерних держав у втіленні ядерної політики Альянсу демонструє як солідарність Альянсу, так і спільну відданість країн-членів Організації гарантуванню своєї безпеки та рівного розподілу відповідальності й ризику між усіма. Політичний нагляд за ядерними силами НАТО також здійснюється спільно країнами - членами Альянсу. Група ядерного планування НАТО забезпечує участь міністрів оборони як ядерних, так і без'ядерних держав - членів Альянсу (за винятком Франції) у прийнятті рішень щодо ядерних сил НАТО та розвитку ядерної стратегії Альянсу. Між країнами - членами НАТО існує угода про те, що Організація повинна утримувати - і це має бути видно - основу військової потужності, що складається з відповідної суміші достатніх для колективної самооборони сил. Ядерні сили НАТО залишаються важливим елементом цієї потужності попри драматичні зміни у кліматі безпеки, які дали змогу Альянсу провести значне скорочення як самих ядерних сил, так і своєї залежності від них.
|
|||||||||
