Ємен: тероризм - не єдина його проблема

Аль-Каїда та інші організації, які беруть її за взірець, знаходять безпечний притулок на тих територіях Ємену, які не контролюються урядом. Стан безпеки, що погіршується, пропонує терористичним організаціям майже ідеальне середовище для організації операцій як всередині країни, так і поза її межами.

Ємен – це країна, що надзвичайно непокоїть Сполучені Штати, союзників по Північноатлантичному альянсу та широке світове співтовариство і ось чому:

• у країні панують глибокі кризові явища, що накладаються одне на одного, це і економічний колапс, що наближається, слабкий уряд і внутрішня нестабільність;


• уряд Сани не контролює територію країни повною мірою;


• і громадянська війна на Півночі, яка разом з активізацією сепаратистського руху на півдні і повстанцями з організацій Аль-Каїди, підриває законність і стабільність країни.

Саме ця остання проблема – присутність Аль-Каїди на Аравійському півострові (AQAP) - і привернула до Ємену світову увагу.

Ємен з’явився на перших шпальтах міжнародної преси після спроби теракту на борту літака авіакомпанії «Норсвест ерлайнс», що прямував рейсом 253 до Детройта 25 грудня минулого року. У зв’язку з тим, що відповідальність за нього взяла на себе AQAP, американські служби безпеки серйозно занепокоєні погіршенням ситуації в країні. За останні 12 місяців Ємен займає друге місце після Афганістану і Пакистану (або АфПаку, як ще називають цей регіон) з точки зору стурбованості американської адміністрації питаннями безпеки.

В окремих інтерв’ю газетам «Нью-Йорк таймс» і «Вашингтон пост» американські офіційні особи заявили, що розташована в Ємені AQAP можливо становить більшу загрозу для міжнародної безпеки, ніж «центральна Аль-Каїда», яка, як вважають, переховується у Пакистані.

Ємен має довгу історію тероризму і екстремізму. Будучи релігійно і соціально дуже консервативними, багато єменців боролися проти радянської окупації Афганістану у 1980-ті роки. Після конфлікту багато з тих, кого називають «арабо-афганці», осіли в Ємені, в тому числі ті неєменці, яким було неможливо повернутися до власних країн.

Перша операція Аль-Каїди проти американських цілей відбулася в Ємені майже 20 років тому. У грудні 1992 р. було здійснено напади на два готелі в Адені, в яких перебували американські службовці, що прямували до Сомалі. Дві сторонні особи загинули. Вісім років по тому, внаслідок нападу на американський есмінець «Коул» в аденській гавані загинуло 17 моряків. Подібний напад, через майже рівно два роки, на французький нафтовий танкер «Лімбург» призвів до ще однієї смерті і втрати 90 тисяч сирої нафти.

Попри перші успіхи в боротьбі проти терористів після терактів 11 вересня організація відновилася. Аналітики вказують на декілька факторів, що цьому сприяли, а саме:

• труднощі і недовіра у двосторонніх американо-єменських відносинах;


• розбіжності між поколіннями ісламістських бойовиків;


• і радикалізація, до якої призвели афганська і іракська війни.

Ситуацію ускладнюють дедалі гірші економічні і соціальні умови в Ємені, а також неповага до уряду Ємену всередині країни, викликана його співпрацею зі США в боротьбі проти терористів.

Останніми роками збільшилася кількість нападів всередині Ємену. В липні 2007 р. автомобіль з вибухівкою забрав життя восьми іспанських туристів і їх місцевого водія поблизу археологічних розкопок у Марібі. У січні 2008 р. два бельгійських туриста були застрелені в Хадрамауті на сході Ємену.

Пізніше, весною того ж року, було здійснено теракти у столиці країни – Сані, в тому числі мінометний обстріл американського посольства, житлових будинків західних дипломатів, італійського посольства і Митної адміністрації Ємену. За той же самий період були повідомлення про напади на приміщення західної нафтової компанії і ресторан, до якого часто заходять західні відвідувачі.

У вересні 2008 р. американське посольство в Сані було знов атаковане, цього разу двома замінованими автомобілями. Загинуло десять осіб, серед них шестеро єменських охоронців, але нападникам не вдалося прорвати зовнішній периметр посольства. Зсув насильства до столиці вказує на значне погіршення ситуації. До цього вважалося, що рівень безпеки в Сані унеможливлює такі операції.

У 2008 р. із покращанням стану безпеки в Саудівській Аравії Аль-Каїда рекомендувала своїм агентам в королівстві шукати притулку в Ємені. В січні 2009 р. було розповсюджено відео, в якому оголошувалося про злиття саудівської і єменської філій Аль-Каїди. Новостворена «Аль-Каїда на Аравійському півострові» складалася з єменських громадян, а також зі значної кількості розшукуваних саудівських екстремістів. На момент злиття вважалося, що майже 30 відсотків найбільш небезпечних терористів із Саудівської Аравії перебували у Ємені, серед них 11 звільнених з Гуантанамо бей (четверо звільнених з Гуантанамо з того часу були убиті або заарештовані).

Протягом 2009 р. інтенсивність нападів посилилася. Четверо південнокорейських туристів загинули в лютому від рук терориста-самогубця в Хадрамауті, а ще один терорист-самогубець здійснив напад на кортеж корейських родичів однієї з жертв, коли вони прямували до аеропорту. У квітні саудівська влада оголосила про арешт 11 бойовиків, які перейшли кордон між Єменом і Саудівською Аравією. Повідомлялося про те, що ця група мала з собою компоненти для виготовлення 30 поясів шахідів. Це був перший конкретний прояв загрози саудівській безпеці через нестабільність в Ємені.

Невдовзі після цього нападу AQAP зухвало заявила, що вони оволоділи новою вибуховою сполукою, яку неможливо виявити і що вони невдовзі її застосують. У день Різдва та ж сама вибухівка і такий же само підхід були застосовані під час операції проти літака авіакомпанії «Норсвест» рейсу 253. Відповідальність за цей напад взяла на себе AQAP.

Спроба підірвати літак "Норсвест" є важливою, бо це перша операція Аль-Каїди проти американського об’єкту, організована не у Південній Азії. Вона також вказує на Ємен як на безпечну територію, на якій екстремісти, пов’язані з Аль-Каїдою, можуть замислювати, планувати, готувати і розпочинати операції всередині Ємену, в регіоні, або на міжнародному рівні.

Протягом 2010 р. хвиля насильства не вщухала. Згідно з нещодавно оприлюдненими розрахунками, включно з серпнем, відбулося понад 30 нападів, пов’язаних з AQAP, в тому числі квітнева спроба замаху на британського посла в Сані, коли він їхав до посольства. З травня загинуло 38 єменських агентів служб розвідки і безпеки, що деякі спостерігачі схильні вважати скоординованою кампанією.

Крива активності AQAP чітко вказує на те, що ця організація набирає спроможності організовувати смертельно небезпечні операції всередині Ємену, проти Саудівської Аравії на регіональному рівні і на світовому рівні проти США і їх європейських союзників. Останніми роками AQAP чітко заявляла про свої наміри і завжди прагнула втілювати свої погрози у життя.

Організація навчилася на своїх помилках у Саудівській Аравії і всіляко прагне зміцнити свою життєздатність в Ємені, уникаючи терактів, що призводять до широкомасштабних жертв серед місцевого населення. Її головними мішенями продовжують залишатися іноземці і туристи, об’єкти енергетики і державні служби безпеки, які її переслідують.

Немає сумніву в тому, що боротьба з тероризмом в Ємені є головним імперативом. Але це має бути більш широкий підхід, ніж просто убивство і арешт бойовиків. Відсутність безпеки і боротьба з тероризмом не найбільші загрози стабільності Ємену, вони найбільше непокоять світове співтовариство, але AQAP не призведе до колапсу держави в Ємені.

Попри важливість короткострокової безпеки і негайного проведення операцій проти терористів, не можна ігнорувати питання допомоги в довгостроковому розвитку. Маючи взаємопов’язані проблеми в сфері економіки, врядування і безпеки, ситуація в Ємені може погіршитися ще більше, тому необхідно підтримувати високий, стабільний рівень негайної уваги з метою допомогти цій країні уникнути катастрофи. Потрібен інтегрований і комплексний підхід, який не ігнорував би головні джерела нестабільності.

Головні причини нестабільності, серед яких корупція і погане врядування, загрожують захлеснути єменський уряд. Якщо зосередитися лише на боротьбі проти тероризму, це тільки поглибить інші проблеми, що викликають войовничий спротив. І навряд чи без потужного тиску і підтримки міжнародного співтовариства єменський уряд упорається із системними проблемами, що стоять перед цією країною.