НАТО розширює свою роль у МССБ: назва, прапор та місія залишаються незмінними 16 квітня 2003 року в НАТО було ухвалене рішення щодо розширення підтримки, яку Альянс надає Міжнародним силам сприяння безпеці (МССБ) -- миротворчому контингенту на території Афганістану. Згідно з цим рішенням НАТО перебере на себе командування, координацію та планування операції. Нині Альянс відіграє чільну роль щодо забезпечення функціонування МССБ, адже країни -- члени НАТО загалом виділили 95% особового складу, який залучено до проведення операції. На прохання країн, які нині керують МССБ, -- Німеччини, Нідерландів та Канади -- Північноатлантична рада ухвалила рішення щодо додаткової підтримки, яка передбачатиме: Функціонування штабу на театрі операції з метою здійснення командування та координації дій; Посаду командувача силами, якого призначатиме Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО у Європі з-поміж представників країн -- членів НАТО, які надають війська до складу МССБ; Стратегічну координацію, командування та управління здійснюватиме Штаб ВГК ОЗС НАТО у Європі; Функцію політичного управління та координації буде покладено на Північноатлантичну раду. При цьому ні назва, ні основна роль МССБ не зазнають змін. Операція триватиме у рамках мандату ООН та під прапором МССБ, а Альянс і надалі вітатиме участь країн -- не членів НАТО у функціонуванні контингенту. “Розширення ролі НАТО сприятиме подоланню проблеми, яка стає дедалі гострішою, а саме: потреби кожні півроку визначати наступну країну, готову перебрати на себе командування операцією”, -- зазначив речник НАТО Ів Бродьор. “Це не лише є чинником тиску на провідні країні, але також означає, що кожні півроку утворюється новий штаб, якому доводиться розбиратися у складній ситуації”. Перед військовим керівництвом НАТО було поставлене завдання якомога швидше розпочати відповідне планування. Штаб-квартира НАТО: Брифінг для журналістів, який провів у штаб-квартирі НАТО Речник НАТО Ів Бродьор - 16 квітня 2003 року Завершення операції “Дисплей детеренс” та консультацій з питань безпеки за статтею 4 16 квітня ц.р. Північноатлантична рада (ПАР) ухвалила рішення щодо офіційного завершення консультації з питань безпеки, які проводилися з Туреччиною за статтею 4 Північноатлантичного договору. Дане рішення було ухвалене, виходячи з аналізу військових та інших чинників та відповідних рекомендацій, а також згідно з позицією Туреччини. Таким чином було припинено заходи, ініційовані ПАР з метою подолання можливих цивільних надзвичайних станів та гуманітарних наслідків у межах підтримки, яку НАТО надавало Туреччині. Виходячи з результатів аналізу та рекомендацій, а також ґрунтуючись на позиції Туреччини, Комітет НАТО з питань оборонного планування (КОП) дійшов висновку, що операція “Дисплей детеренс”, спрямована на забезпечення оборонної допомоги з боку НАТО південно-східному регіону Туреччини, досягла своєї мети. Внаслідок цього КОП ухвалив рішення припинити операцію і поступово вивести сили та засоби НАТО з території Туреччини. Від імені Комітету з питань оборонного планування Генеральний секретар НАТО висловив подяку військовослужбовцям, які були залучені до операції “Дисплей детеренс”. Генеральний секретар також привітав виступ Постійного представника Туреччини при НАТО посла Узюмчу, який сказав: “Я хочу ще раз висловити щиру вдячність народу та уряду Туреччини за солідарність, виявлену членами Альянсу стосовно зміцнення обороноздатності моєї країни у світлі нещодавньої іракської кризи. Ми переконані, що шляхом такого активного колективного заходу зі стримування, НАТО не лише простягнуло цінну руку допомоги одному із своїх членів у ці скрутні часи, але також знову продемонструвало свою надійність та доцільність у якості наріжного каменю системи колективної безпеки на євро-атлантичному просторі”. Заходи НАТО були ініційовані у контексті зобов’язань країн -- членів Альянсу згідно зі статтею 4 Північноатлантичного договору, у якій йдеться про організацію консультацій у разі загрози безпеці будь-якої з держав -- членів НАТО. У рамках військової допомоги НАТО надало Туреччині літаки спостереження АВАКС з екіпажами, комплекси протиракетної оборони на театрі та засоби захисту від хімічної та біологічної зброї. Операція “Дисплей детеренс” відіграла вагому роль у плані підтримання стабільності та стала проявом солідарності Альянсу у ці непевні часи. Невдовзі розпочнеться виведення військ НАТО з території країни, яке відбуватиметься у тісній співпраці з турецькими властями. Проаналізувавши ситуацію, військове керівництво НАТО дійшло висновку, що оскільки наявність в Іраку військового потенціалу, який міг би загрожувати безпеці Туреччини, стає дедалі менш вірогідною, а також з огляду на те, що коаліційні війська, які діють на півночі Іраку, продовжують закріплюватися на території та військових об’єктах, з військової точки зору поетапне виведення військ НАТО, які забезпечували оборону Туреччини, є доцільним. Засідання парламентаріїв Росії та НАТО у Санкт-Петербурзі Відносини між Росією та НАТО, а також міжнародна ситуація у галузі безпеки -- такими були основні теми, що обговорювалися під час засідання парламентаріїв з Росії та країн -- членів НАТО, яке проходило у Санкт-Петербурзі 10 та 11 квітня ц.р. Засідання, у якому взяли участь члени Комітету з питань безпеки та оборони й Політичного та Наукового комітетів Парламентської асамблеї НАТО, а також члени Державної Думи та Ради Федерації Росії, було присвячене питанням взаємодії між Росією та НАТО у галузі боротьби з тероризмом, наслідкам війни в Іраку та міжнародній ситуації у галузі безпеки. “Завдяки подібним заходам обрані представники Росії та країн -- членів НАТО мають унікальну нагоду зустрітися віч-на-віч”, -- сказав Віце-президент Парламентської асамблеї НАТО пан П’єр Лелуш. До того ж чільні російські урядовці та військові посадовці поінформували парламентаріїв з країн -- членів НАТО з ключових питань, зокрема, щодо позиції Росії відносно діяльності Ради Росія -- НАТО, війни в Іраку та військової реформи в Росії. У складі Парламентської асамблеї НАТО представлені парламентарії з 19 країн -- членів НАТО та 17 країн-партнерів. Асамблея становить форум для проведення міжнародного парламентського діалогу з широкого кола питань безпеки, а також політичних та економічних справ. Її основною метою є сприяння взаєморозумінню між парламентаріями з країн -- членів НАТО та країн-партнерів, які представляють різноманітні політичні партії.