Обговорення перспектив розвитку відносин між НАТО та країнами Середземномор’я From the event: Papers, speeches & photos Conference Report More information Agenda Press Release NATO's Mediterranean Dialogue NATO Prague Summit Майбутні перспективи розвитку відносин між НАТО та країнами Середземномор’я були у центрі уваги під час міжнародної конференції, яка відбулася 30 вересня в Італійському парламенті у Римі. У ході конференції посли країн НАТО та чільні посадовці штаб-квартири Альянсу мали змогу зустрітися з послами, парламентаріями та науковцями з семи країн-учасниць Середземноморського діалогу, щоб здійснити обмін думками стосовно можливостей поглиблення співпраці. “Як я неодноразово наголошував, Середземномор’я є ключовим для Альянсу. Цей регіон завжди був важливим, а у світлі останніх подій його значення стало особливо помітним. Саме тому ми прагнемо поглибити співробітництво з країнами Середземноморського діалогу”, -- сказав Генеральний секретар НАТО, виступаючи з основною доповіддю на конференції. Під час саміту НАТО на рівні глав держав та урядів, який відбудеться в Празі 21 та 22 листопада ц.р., розглядатиметься питання щодо подальшого поглиблення Середземноморського діалогу. Ініціатива Середземноморського діалогу НАТО була започаткована у грудні 1994 року. Нині у ній беруть участь сім країн Середземноморського регіону, які не входять до складу НАТО, а саме: Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко та Туніс. У рамках ініціативи передбачається насамперед проведення двосторонніх та багатосторонніх консультацій з визначених питань, які становлять інтерес для НАТО та країн-учасниць Діалогу. Конференція була організована Італійською делегацією при Парламентській асамблеї НАТО спільно з Відділом інформації та преси штаб-квартири НАТО та Інститутом міжнародних справ. Лауреати першої премії за партнерство у рамках Наукової програми НАТО НАТО оголосило про вручення першої премії за партнерство у рамках Наукової програми. Переможцями стали Олександр П. Козлов (Росія), Артем Халатов (Україна) та Нік Сайрід (Велика Британія) за їхню роботу над спільним проектом із розробки інноваційних систем охолодження газотурбінних двигунів. Очікується, що вдосконалені системи охолодження, які розробляються у рамках цього дослідження, можна буде застосовувати у реактивних двигунах майбутнього покоління з метою забезпечення ідеальної температури їх роботи. Це означатиме безпосередню економію палива, збільшення дальності польотів, вдосконалення експлуатаційних якостей, зменшення витрат та поліпшення технічного обслуговування як військових, так і цивільних літаків. 24 жовтня ц.р. відбудеться церемонія, під час якої Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон вручить премію переможцям. Окрім спеціально розроблених пам’ятних сувенірів, кожен з дослідників отримає премію у розмірі 10 000 євро для продовження роботи над проектом. Грант НАТО, завдяки якому здійснюється підтримка цього проекту, був виділений у 1998 році і протягом наступних двох років слугував для організації візитів дослідників до лабораторій їх колег в інших країнах з метою об’єднання зусиль щодо розробки методик, на яких були зосереджені їх індивідуальні проекти. Дослідження у цьому напрямі, спрямовані на досягнення прогресу у галузі, тривали у колишньому Радянському Союзі та у країнах Західної Європи протягом багатьох років. Проте тільки завдяки започаткуванню контактів та залученню країн Східної Європи до співпраці з західними науковцями вдалося у повному обсязі використати потенціал спільних зусиль. Передача бази як свідчення прогресу у Боснії та Герцеговині На початку вересня командування колишньою базою військово-повітряних сил “Кемп Команч”, яку протягом семи років було підпорядковано миротворчим контингентам під проводом НАТО, було передано військовому керівництву Боснії та Герцеговини. Передача бази, розташованої на півночі країни, ознаменувала суттєве поліпшення ситуації у галузі безпеки в країні. Базу, на якій раніше дислокувалися американські військово-повітряні, тилові та піхотні підрозділи, було офіційно передано збройним силам Боснії та Герцеговини у ході церемонії, яка відбулася 5 вересня 2002 року. Ознака прогресу “Передача “Кемп Команч” Міністерству оборони Федерації є свідченням того, що ми успішно впоралися із нашою місією, а також що країна значно просунулася вперед на шляху зміцнення миру та процвітання”, -- зазначив командувач підрозділу миротворців, дислокованого на базі, генерал-майор Чарльз Своннек, Мол. До війни у Боснії база належала ВПС Югославії. У 1995 році вона перейшла під командування миротворчих сил НАТО, які були направлені до Боснії, щоб покласти край бойовим діям. Базу було відремонтовано та переобладнано для забезпечення відповідності оперативним стандартам Альянсу, і нині вона становить важливий ресурс, який може бути корисним збройним силам Боснії та Герцеговини. Раціоналізація операцій НАТО У травні 2002 року у світлі поліпшення ситуації у галузі безпеки НАТО розпочало раціоналізацію своїх операцій на Балканах. У зв’язку з цим до кінця 2002 року чисельність миротворчих сил НАТО на території Боснії та Герцеговини має скоротитися з 19 000 до 12 000 військовослужбовців. У Косові чисельність миротворчого контингенту планується зменшити до 33 200 військовослужбовців, що на 4 800 менше порівняно з поточною чисельністю, яка становить 38 000 миротворців. Конференція щодо економічних аспектів оборонної реформи “Економічні аспекти оборонної реформи IV: Бюджети та пріоритети у галузі витрат у період після завершення холодної війни” -- такою була тема щорічної спільної конференції, яку організували Економічний директорат НАТО та Європейський центр Джорджа Маршалла з питань досліджень у галузі безпеки. Цього року конференція за участі 70 фахівців з 33 країн -- членів НАТО та країн-партнерів НАТО, Боснії та Герцеговини, а також Союзної Республіки Югославії проводилася з 15 до 18 вересня у німецькому місті Уїлдбад Креут. Переважна більшість учасників заходу обіймають чільні посади в урядах та наукових установах. Під час конференції вивчалися важливі питання, пов’язані з економічною та фінансовою адекватністю оборонних витрат з огляду на нову ситуацію у галузі безпеки. Питання запровадження економічної оборонної реформи мають першорядне значення для усіх країн у світлі їхніх намагань гарантувати раціональний розподіл коштів, отже стають дедалі більш нагальним у зв’язку з бюджетними обмеженнями і потребою розподілити фонди, виходячи з вимог нової ситуації у галузі безпеки, яка зазнала суттєвих змін після терористичних нападів 11 вересня. Таким чином, учасники конференції з усіх країн євро-атлантичного регіону мали змогу обмінятися думками та обговорити в аналітичному руслі та у форматі національних оборонних відомств питання, пов’язані із раціоналізацією використання обмежених фінансових ресурсів, щоб забезпечити відповідність дедалі більш суворим вимогам у галузі оборонного та безпекового планування. Після вступного слова д-ра Патріка Ардуена, Голови Економічного директорату НАТО та директора конференц-центру Центру Маршалла полковника Франца-Ксав’є Лотерера були представлені презентації з наступних питань: Пріоритети у галузі військових витрат та існування “мирних дивідендів” після завершення холодної війни; Тенденції, перспективи та внески з національних оборонних бюджетів; Нинішня та майбутня вартість систем озброєнь; Значення інвестицій у військові розробки та дослідження для майбутнього оборонного потенціалу; Політичний та парламентський контроль за оборонними витратами; Оцінка економічних наслідків тероризму; Аналіз фінансових та економічних наслідків антитерористичної кампанії під проводом США; Ухвалення раціонального рішення щодо вибору між професійною армією та армією за призовом; Реформа військових виплат та пільг; Бюджетні проблеми країн з перехідною економікою; Фінансування процесів демобілізації та реінтеграції країн-партнерів.