Урочистості з нагоди п’ятиріччя партнерства Україна -- НАТО Розвиток та майбутнє відносин Україна -- НАТО були у центрі уваги під час низки урочистих заходів, проведених у Києві 9 липня 2002 року на ознаменування п’ятиріччя підписання основоположного документа, який започаткував поглиблену політичну, військову та цивільну співпрацю між Україною та НАТО. Постійні представники 19 країн -- членів Альянсу та Генеральний секретар лорд Робертсон відвідали Київ 8 до 10 липня 2002 року, щоб спільно з чільними посадовцями України здійснити перегляд здобутків останніх п’яти років партнерства та окреслити його майбутній розвиток. У рамках візиту відбулося спеціальне засідання Комісії Україна -- НАТО (КУН) -- органу, який спрямовує та аналізує співпрацю між сторонами. У засіданні взяв участь міністр закордонних справ України Анатолій Зленко. Це було друге в історії засідання КУН, яке відбулося в Україні. Перше таке засідання було проведене у березні 2000 року. У рамках візиту також відбулися зустрічі з Президентом України Леонідом Кучмою, депутатами Верховної ради України та Секретарем Ради національної безпеки та оборони Євгеном Марчуком. Посли країн НАТО та лорд Робертсон також взяли участь у міжнародній конференції "Україна -- НАТО: здобутки та перспективи відносин". Озираючись назад, дивлячись у майбутнє “Це засідання [Комісії] дало змогу висвітлити наші досягнення, а їх є чимало і у багатьох різних галузях. Але ми також мали нагоду визначити певні перешкоди, що зберігаються на шляху до поглиблення нашої співпраці, та визначити галузі для нових та поглиблених відносин стратегічно важливого партнерства між Україною та НАТО”, -- сказав лорд Робертсон. Після завершення засідання було підписано угоду (Меморандум про Взаєморозуміння щодо підтримки приймаючої сторони). Документ підписали заступник Міністра оборони України Віктор Банних та заступник Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО на Атлантиці адмірал Ян Форбс. Угодою передбачається можливість застосування військових сил та засобів України для проведення навчань та операцій НАТО. Україна започаткувала партнерські відносини з НАТО у 1991 року, вступивши до Ради північноатлантичного співробітництва (яку згодом було перейменовано на Раду євро-атлантичного партнерства), а у 1994 році країна до того ж стала першою з держав СНД, яка приєдналася до програми НАТО “Партнерство заради миру”. Підписання 9 липня 1997 року у Мадриді Хартії про Особливе партнерство відкрило нову сторінку у відносинах між Україною та НАТО. У документі були окреслені конкретні галузі практичного співробітництва такі, як оборонна реформа та планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Започаткування Комісії України -- НАТО остаточно оформило відносини особливого партнерства між Україною та НАТО. На порядку денному “Мета, яка нині стоїть перед нами, полягає у розбудові та поглибленні нашого особливого партнерства у ході підготовки до Празького саміту,” -- сказав лорд Робертсон. “Альянс готовий розвивати ці відносини з орієнтацією на конкретну мету та наповнюючи їх реальним змістом. Ми надалі братимемо участь у цьому довготерміновому процесі.Проте багато чого залежатиме від готовності України запроваджувати реформи.Ми готові йти так далеко, як зможе Україна”. 10 липня ц.р. перед поверненням до Брюсселя, посли країн -- членів НАТО взяли участь у дискусіях за круглим столом, які проходили у регіонах України. Так, у Харкові проводився семінар "Україна у євро-атлантичному просторі: здобутки та перспективи", у Донецьку -- "Роль України у системі європейської безпеки: нові виклики" та у Львові -- "Відносини Україна -- НАТО у їхньому трансрегіональному вимірі". Генеральний секретар НАТО відвідав Донецьк, де взяв участь у відкритті заводу зі знищення протипіхотних мін. Він також відвідав церкву, щоб особисто вшанувати пам’ять українських шахтарів, які загинули внаслідок пожежі на шахті в неділю. Довiдкова iнформацiя: Україна та НАТО: Особливi партнери Сили СФОР затримали підозрюваного у воєнних злочинах Протягом кількох днів сили під проводом НАТО у Боснії та Герцеговині затримали двох підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів за звинуваченням Міжнародного трибуналу з питань злочинів у колишній Югославії. 7 липня було затримано Мирослава Деронжича, якого звинувачують у злочинах проти людяності та, зокрема в організації масового вбивства понад 60 боснійських мусульман у м. Глогова. А 9 липня було затримано Радована Станковича, якого також звинувачують у злочинах проти людяності, скоєних за часів його участі у сербському елітному воєнізованому загоні. Обох затриманих було передано до Гааги, де їх судитимуть за воєнні злочини. "Затримання, здійснені силами СФОР, мають слугувати попередженням. Тим, кого Міжнародний трибунал розшукує за звинуваченням у жахливих злочинах, не буде, де сховатися", - сказав лорд Робертсон. "Я звертаюся до всіх, хто ще переховується від правосуддя, особливо до Радована Караждича та Ратко Младича добровільно здатися Трибуналу". Дотепер 82 зі 103 осіб, яких розшукував Міжнародний трибунал з питань злочинів у колишній Югославії, були передані до рук правосуддя. У червні сили СФОР затримали Дарко Мрда за звинувачення у воєнних злочинах, конкретно в організації масового вбивства 200 осіб і передали його до Гааги. "Передача кожного з таких звинувачуваним до Гааги наближає досягнення мети із встановлення тривалого миру на Балканах ", -- сказав лорд Робертсон. Сили СФОР, діючи відповідно до свого мандату, який надає повноважень щодо затримання таких осіб, продовжуватимуть розшукувати інших підозрюваних у воєнних злочинах. У Боснії та Герцеговині виявлено схованку зброї Під час операції "Ведмідь" під проводом сил СФОР у Республіці Сербській було виявлено схованку зброї, у якій було знайдено зенітну установку, гранатомети, ручні гранати, протипіхотну міну, а також інші види зброї та боєприпаси. Операція проводилася під проводом іспанських підрозділів за сприяння групи зі знищення вибухових боєприпасів, у маленькому містечку Плана, що на північ від Білеци. Ця операція була частою проекту “Урожай”, який був розпочатий за ініціативою сил СФОР у 1998 році з метою вилучення незаконної зброї та боєприпасів на території Боснії та Герцеговини. Представники сил СФОР заохочують місцеве населення добровільно здавати зброю, вибухівку та боєприпаси, щоб сприяти гарантуванню стабільнішого та безпечнішого середовища. Термін запровадження проекту було продовжено на невизначений термін.