Info

Україна та НАТО: Особливi партнери 9 липня 2002 року Україна та НАТО відзначили п'ятиріччя підписання Хартії про Особливе партнерство. З того часу, як було підписано цей документ у 1997 році, були створені рамки для запровадження широкомасштабної співпраці між сторонами з політичних, економічних, наукових питань, а також у галузях планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру та оборонної реформи. Ця співпраця не лише сприяла зміцненню ролі України як важливого гравця у євро-атлантичному регіоні, але й стала вагомим чинником зміцнення регіональної безпеки та стабільності загалом. Урочистості з нагоди п'ятиріччя започаткування відносин дали змогу оцінити той значний прогрес у співпраці між Україною та НАТО, якого було досягнуто до цього часу у рамках Хартії, а також визначити галузі можливого поглиблення співробітництва за сучасних умов євро-атлантичної архітектури безпеки, що зазнає змін, і у рамках якої розвивається Особливе партнерство. Розбудова зв’язкiв з Україною Україна займає ключове географiчне становище, об’єднуючи Схiдну та Захiдну Європу та межуючи з двома країнами членами Альянсу та Росiєю. Цей факт пiдкреслює важливiсть мiцної, стабiльної та демократичної України як нарiжного каменю євро-атлантичної безпеки. У цьому контекстi та у рамках Особливого партнерства Україна запроваджує полiтику євро-атлантичної iнтеграцiї та продовжує значною мiрою сприяти змiцненню євроатлантичної безпеки у той час, коли усi ми маємо подолати новi загрози та виклики нашiй безпецi. Україна започаткувала партнерськi вiдносини з НАТО вiдразу пiсля проголошення державної незалежностi у 1991 роцi. Вона стала активним учасником дiяльностi Ради пiвнiчноатлантичного партнерства (РПАС) (нинi Рада євро-атлантичного партнерства РЄАП), а 1994 року стала першою з країн Спiвдружностi Незалежних Держав, яка приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ). Хоча Україна продовжує брати активну участь у заходах за програмою ПЗМ, пiдписання у 1997 роцi Хартiї про Особливе партнерство ознаменувало нову сторiнку у спiвробiтництвi мiж Україною та НАТО та пiдкреслило важливiсть внеску України щодо безпеки та стабiльностi на євро-атлантичному просторi. Пiдписання Хартiї привело до створення Комiсiї Україна НАТО, яка слугує форумом для обговорення питань, що становлять спiльну заiнтересованiсть, та шляхiв полiпшення i подальшого поглиблення спiвпрацi. Спiвпраця є взаємовигiдною: з одного боку, Україна має змогу, опираючись на досвiд країн членiв НАТО, вдосконалити, наприклад, управлiння збройними силами та полiпшити планування на випадок надзвичайних станiв. З iншого боку, для НАТО є дуже корисним внесок України щодо запровадження миротворчих операцiй на Балканах та її науковий потенцiал. До того ж завдяки пiдтримцi мiжнародної антитерористичної кампанiї з боку України, НАТО мало змогу активно використовувати українську вiйськово-транспортну авiацiю для здiйснення розгортання пiдроздiлiв союзникiв на територiї Афганiстану. Широкий спектр заходiв спiвробiтництва охоплює й iншi галузi, такi як оборонна реформа, оперативна сумiснiсть сил, реструктуризацiя оборонної промисловостi, скорочення чисельностi збройних сил та конверсiя, перепiдготовка вiйськовослужбовцiв у вiдставцi для роботи на цивiльних посадах, а також освiта вiйськовослужбовцiв на дiйснiй вiйськовiй службi та науковi й екологiчнi аспекти. Якiсний розвиток кожної з цих галузей партнерства, що нинi триває, сприяє поступовому наближенню України до євро-атлантичної спiльноти нацiй. Високий рiвень спiвпрацi мiж Україною та НАТО привiв до вiдкриття у 1997 роцi Центру iнформацiї та документацiї НАТО у Києвi з метою роз’яснення українськiй громадськостi ролi НАТО пiсля припинення холодної вiйни та переваг Особливого партнерства. У 1999 роцi було також вiдкрито Офiс зв’язку НАТО у Києвi з метою полегшення координацiї участi України у ПЗМ та сприяння зусиллям України у галузi оборонної реформи. Українськi миротворцi на Балканах Україна зробила значний внесок у справу миротворчостi на Балканах, допомагаючи створити необхiднi передумови для встановлення тривалого миру у регiонi. У 1996 роцi, коли вiйська НАТО були вперше введенi до Боснiї, Україна надала пiхотний батальйон чисельнiстю 550 вiйськовослужбовцiв, який дiяв плiч-о-плiч з пiдроздiлами країн НАТО та країн-партнерiв. Згодом Україна видiлила до складу Стабiлiзацiйних сил (СФОР) батальйон механiзованої пiхоти та поставила на чергування вертолiтний загiн, який налiчував 10 важких гелiкоптерiв, загалом залучивши до операцiї 400 вiйськовослужбовцiв та пiлотiв. Пiд час косовської кризи Україна взяла активну участь у зусиллях мiжнародної спiльноти, надавши пiдроздiли до складу сил КФОР пiд проводом НАТО, а також механiзовану роту та вертолiтний загiн. У липнi 2000 року у регiонi був розгорнутий новостворений українськопольський батальйон загальною чисельнiстю 267 осiб. Беручи участь у цих мiсiях, країна набуває неоцiненного досвiду для запровадження власної оборонної реформи та створює передумови для активнiшого залучення до процесiв формування середовища безпеки на євро-атлантичному просторi. Долаючи виклики спiльними зусиллями Спiвпраця мiж Україною та НАТО у рамках Хартiї про Особливе партнерство розвивалася надзвичайно успiшно. Вимiром цього успiху напевне може слугувати ступiнь, до якого сторони спромоглися визначитися та дiяти у таких галузях, якi Україна ще має пристосувати та реформувати, якщо прагне затвердити свою ключову роль в архiтектурi євро-атлантичної безпеки, що розвивається. В оборонних структурах України все ще мають бути розв’язанi певнi проблеми та запровадженi трансформацiї, щоб зробити їх цiлком вiдповiдними вимогам у галузi оборони, притаманним будь-якiй сучаснiй незалежнiй державi. Спiвпраця з питань реформування галузi безпеки та оборони є багатогранною та розрахована на далеку перспективу. Її кiнцевою метою є допомогти Українi розвинути сучаснi, ефективнi, економiчно необтяжливi обороннi структури. Надання Українi допомоги стосовно досягнення цiєї мети є одним з основних напрямiв спiвпрацi мiж Україною та НАТО. З цiєю метою було започатковано Спiльну робочу групу з питань оборонної реформи. Одним iз вагомих внескiв цiєї Групи є спiльне намагання розробити досяжнi, економiчно виправданi цiлi планування та часовi показники, ґрунтуючись на вимогах України щодо цього процесу. Завдяки застосуванню Процесу планування та огляду сил за програмою ПЗМ цей пiдхiд дає змогу чiтко визначити прiоритети з огляду на наявнi фiнансовi ресурси. Нинi як здобутки, так i проблеми у цiй галузi стали цiлком зрозумiлими. Дiяльнiсть Спiльної робочої групи також поширюється на впорядкування наслiдкiв оборонної реформи. Це, зокрема, допомога щодо започаткування цивiльного апарату Мiнiстерства оборони України та навчання українських вiйськовослужбовцiв в штабах НАТО та у столицях країн-членiв без вiдриву вiд основного мiсця роботи. Одним iз видiв допомоги НАТО стосовно реструктуризацiї Збройних сил України стало запровадження програм перепiдготовки для колишнiх вiйськовослужбовцiв, зокрема вивчення iноземних мов та курсiв з оборонного планування, управлiння кадрами та з питань оборонної конверсiї. Окремi країни члени НАТО надають вагому допомогу у цих галузях. Іншим ключовим аспектом спiвпрацi у галузi оборонної реформи є визначення надлишкових арсеналiв зброї та боєприпасiв, якi пiдлягають безпечному знищенню у рамках таких iнiцiатив, як проект зi створення цiльового фонду за програмою ПЗМ, виконання якого розпочалося у Донецьку i який має на метi знищити 400 000 одиниць протипiхотних мiн.   Офiс зв’язку НАТО в Українi   Вiдкритий у квiтнi 1999 року, Офiс зв’язку НАТО в Українi розташований у примiщеннi Управлiння координацiї заходiв ПЗМ та миротворчих операцiй Генерального штабу Збройних сил України. В Офiсi зв’язку працюють цивiльний та вiйськовий представники НАТО, а також офiцер вiд Мiнiстерства оборони України. Першочерговим завданням Офiсу зв’язку є сприяння повноцiннiй участi України в усiх заходах спiвробiтництва мiж Україною та НАТО, а це охоплює виконання понад 200 заходiв на пiдставi Хартiї Україна НАТО, заходiв ПЗМ, зокрема, пов’язаних iз дiяльнiстю Спiльної робочої групи з питань оборонної реформи. Спiвробiтники офiсу тiсно спiвпрацюють з українськими цивiльними та вiйськовими мiнiстерствами та вiдомствами, серед яких Мiнiстерство закордонних справ, Мiнiстерство оборони, Рада нацiональної безпеки та оборони, Мiнiстерство фiнансiв, Прикордоннi вiйська та Верховна Рада України. Подолання нових загроз безпецi, таких як тероризм та поширення зброї масового знищення, є ще одним широкомасштабним викликом, який має подолати партнерство Україна -- НАТО. Трагiчнi за своїми наслiдками терористичнi напади проти Сполучених Штатiв Америки довели, що свiт i надалi залишається надто нестабiльним та небезпечним. Пiдтримка мiжнародної антитерористичної кампанiї стала особливо помiтною, коли Україна першою з країн-партнерiв вiдкрито висловила свою пiдтримку введення в дiю статтi 5 Пiвнiчноатлантичного договору та вiдкрила повiтряний коридор для прольоту над своєю територiєю лiтакiв країн НАТО, що були залученi до антитерористичної операцiї на територiї Афганiстану. За умов нового середовища безпеки перед Україною та НАТО стоять спiльнi виклики, i сторони виявили готовнiсть та здатнiсть долати цi виклики спiльними зусиллями. Вони i надалi це робитимуть, намагаючись зберегти тривалий мир та стабiльнiсть у євро-атлантичному регiонi шляхом поглиблення спiвпрацi на усiх рiвнях. Планування на випадок надзвичайних станiв цивiльного характеру Планування з реагування на надзвичайнi ситуацiї цивiльного характеру та стихiйнi лиха є менш вiдомим, але надзвичайно важливим аспектом дiяльностi НАТО. Його метою є пiдготувати об’єднанi та нацiональнi цивiльнi ресурси, якi можуть застосовуватися у разi надзвичайних станiв, а також виробити спiльнi оперативнi плани щодо реагування на кризи. Спiвпраця у цiй галузi розвинулася настiльки, що стала найвагомiшим невiйськовим складником Робочої програми ПЗМ. Катастрофiчнi повенi 1995 року у Харковi пiдтвердили необхiднiсть змiцнення спiвробiтництва мiж Україною та НАТО у цiй галузi. У вiдповiдь на звернення з боку українського уряду країни члени НАТО негайно надiслали рятувальникiв та ресурси до ураженого повiнню району. Вiдтодi консультацiї щодо змiсту та масштабiв спiвпрацi у галузi планування на випадок цивiльних надзвичайних станiв стали невiд’ємною частиною програм спiвробiтництва мiж Україною та НАТО. У 1997 роцi був пiдписаний Меморандум про Взаєморозумiння у галузi планування на випадок надзвичайних станiв цивiльного характеру та готовностi до катастроф, у якому цю галузь було визнано вагомим аспектом спiвпрацi мiж Україною та НАТО. Україна та НАТО зосередили свою спiвпрацю на практичних аспектах планування на випадок надзвичайних станiв, запроваджуючи спiльне планування та проводячи навчання. Це дає змогу Українi випробувати в дiї наявнi нацiональнi ресурси та застосувати досвiд, набутий у ходi минулих операцiй з лiквiдацiї наслiдкiв катастроф та пiд час подолання наслiдкiв Чорнобильської катастрофи. Загальною метою програми є змiцнення самодостатностi на регiональному рiвнi щодо врегулювання цивiльних надзвичайних станiв, що визнається Україною життєво необхiдним чинником гарантування її внутрiшньої безпеки. У листопадi 1998 року спiвробiтництво мiж Україною та НАТО у цiй галузi було знову перевiрено на практицi, коли сильнi зливи призвели до затоплення басейну рiчки Тиси на захiднiй Українi. Завдяки заходам з питань планування на випадок надзвичайних станiв цивiльного характеру, що були ранiше успiшно проведенi за програмою ПЗМ, країни члени НАТО та країни-партнери мали змогу застосувати свої знання та термiново надати ефективну допомогу регiону, що постраждав вiд повенi. Наукове спiвробiтництво та розв’язання проблем сучасного суспiльства   Навчання « Закарпаття 2000»   У рамках спiвробiтництва мiж Україною та НАТО у галузi планування на випадок надзвичайних ситуацiй цивiльного характеру в Ужгородi, що на захiднiй Українi, були проведенi навчання «Закарпаття 2000». Цi навчання, якi приймала Україна, були основанi на досвiдi, набутому пiд час операцiй з лiквiдацiї наслiдкiв повеней у 1998 роцi i мали на метi сприяти розвитковi регiональної спiвпрацi з сусiднiми країнами у регiонi, який протягом ХХ столiття 13 разiв зазнав повеней i де досi не вдалося цiлком подолати наслiдки нещодавнiх паводкiв, що сталися у березнi 2001 року. У навчаннях взяли участь представники з 11 країн, зокрема 2 країн членiв НАТО (Польщi та Угорщини) та дев’яти країн-партнерiв (Бiлорусi, Молдови, Румунiї, Словаччини, Словенiї, Хорватiї, Швейцарiї, Швецiї та України). Пiд час навчань були випробуванi в дiї кiлька пiдроздiлiв з реагування на катастрофи. За сценарiєм навчань транспортнi лiтаки обстежували постраждалий регiон з метою проведення розвiдки та надсилали аерофотознiмки затопленої територiї до польового координацiйного центру з метою здiйснення їх аналiзу. Врятованих жертв стихiї доставляли для надання медичної допомоги до українського польового шпиталю. Обладнання для очищення води, яке має вирiшальне значення на початковiй стадiї повенi у зв’язку iз загрозою забруднення, зараження та захворювань, було встановлене угорськими учасниками навчань, якi продемонстрували, як протягом однiєї години можна очистити 4500 лiтрiв води з рiчки Уж. Фахiвцi з кiлькох країн взяли участь в операцiї iз запобiгання виливу токсичних речовин iз перекинутої цистерни. Загалом навчання продемонстрували нагальну необхiднiсть продовжувати координацiю зусиль країн НАТО та країн-партнерiв у галузi планування на випадок надзвичайних станiв цивiльного характеру з метою забезпечення якомога кращих результатiв операцiй з лiквiдацiї їх наслiдкiв у майбутньому. НАТО завжди придiляло особливу увагу спiвпрацi у науковiй галузi i намагалося змiцнити стабiльнiсть та довiру мiж науковими спiльнотами в усiх країнах євро-атлантичного регiону. Допомагаючи науковцям спiвпрацювати та дiлитися досвiдом, можна розбудувати вiдносини довiри та взаєморозумiння, якi створюють переваги далеко поза межами наукової галузi. Завдяки тому, що науковцi спiвпрацюють, вивчаючи шляхи подолання проблем сучасного суспiльства, з’являються особливi можливостi, якi сприяють полiпшенню стандартiв та якостi життя в країнах-учасницях. Хоча ранiше програма призначалася виключно для дослiдникiв з країн членiв НАТО, нинi її рамки було розширено, щоб охопити науковцiв як з країн НАТО, так i з країн-партнерiв. У рамках Наукової програми НАТО пропонує рiзнi форми пiдтримки, починаючи вiд надання допомоги фахiвцям з країн-партнерiв, якi бажають провести наукове дослiдження в однiй з країн НАТО, до фiнансування семiнарiв та дослiдницьких проектiв, спрямованих на започаткування тривалих контактiв мiж науковцями з країн НАТО та країн-партнерiв. У рамках програми пiдтримки iнфраструктури дослiджень НАТО допомагає країнам-партнерам розвинути основну iнфраструктуру, що є необхiдною для проведення наукових дослiджень, та надає сприяння у таких галузях, як розвиток комп’ютерних мереж, а також полiтика та органiзацiя дiяльностi у сферi науки та технологiй. Надання пiдтримки було нещодавно розширене i нинi охоплює сприяння прикладним дослiдженням щодо наукових та технологiчних пiдходiв до промислової дiяльностi та проблем довкiлля. До того ж програма спiвробiтництва з питань науки та технологiй застосовується з метою надання допомоги нацiональним установам щодо знаходження вiдповiдних партнерiв в країнах-членах НАТО для проведення спiльних дослiджень, якi фiнансуються за рахунок нацiональних бюджетiв, з таких питань, як врегулювання екологiчних проблем, що виходять за межi кордонiв, та очищення забруднених земель i ґрунтових вод, а також стосовно полiпшення обiзнаностi з питань довкiлля серед особового складу збройних сил.   Спiвпраця з вiдчутними результатами   До кiнця 2000 року Нацiональнiй академiї Наук України було вручено вiсiм грантiв для розвитку комп’ютерних мереж з метою запровадження проектiв, спрямованих на пiдвищення рiвня та якостi комунiкацiй в Українi. Завдяки цим грантам кiлька наукових та освiтнiх закладiв України отримали доступ до Інтернету, а також було створено основну iнфраструктуру мереж для поглиблених дослiджень та освiти в країнi. Нещодавно було започатковано Спецiальну робочу групу Україна НАТО з питань наукового спiвробiтництва з метою визначення нових шляхiв пожвавлення спiвпрацi та сприяння бiльш активному залученню українських науковцiв до цiєї програми. Україна почала спiвпрацювати з НАТО у рамках Наукової програми у 1991 роцi i вiдтодi українським науковцям було вручено понад 500 грантiв. Данi гранти створили численнi можливостi для роботи цих науковцiв та привели до низки позитивних результатiв як в Українi, так i в країнах-членах НАТО. Конкретним прикладом успiшної наукової спiвпрацi стала робота двох дослiдникiв з Києва та їхнiх колег з Канади та Нiмеччини, якi працювали у галузi матерiалознавства. Ця особлива галузь дослiджень вивчає питання розробки високих технологiй, якi необхiднi для розвитку аерокосмiчної промисловостi, швидкiсних комп’ютерiв та бiо-матерiалiв, адже науковий прогрес в усiх цих технологiчних секторах без сумнiву несе з собою переваги для усiх країн. Завдяки даному проекту українськi науковцi мали змогу скористатися сучасними дослiдницькими лабораторiями Канади та Нiмеччини, водночас науковцi з Канади та Нiмеччини мали змогу проводити свої дослiдження в Українi. Пiднесення партнерства на новий рiвень З наближенням п’ятирiччя пiдписання Хартiї про Особливе партнерство НАТО залишається так само вiдданим змiцненню цього партнерства та наданню допомоги Українi щодо досягнення ключової мети, а саме: гарантування спроможностi України взаємодiяти з країнами-членами НАТО та iншими країнами- партнерами в iнтересах подолання спiльних загроз безпецi.   Центр iнформацiї та документацiї НАТО в Українi   Дiяльнiсть Центру iнформацiї та документацiї НАТО в Українi (ЦІДН), вiдкритого тодiшнiм Генеральним секретарем НАТО Хав’єром Соланою у 1997 роцi, спрямована на полiпшення взаєморозумiння мiж Україною та НАТО, а також надання українським органiзацiям та громадянам широкого доступу до iнформацiйних матерiалiв НАТО. Щороку ЦІДН надає фiнансову допомогу українським громадським органiзацiям для здiйснення рiзних видiв дiяльностi, починаючи вiд проведення семiнарiв з питань, пов’язаних з безпекою та дiяльнiстю НАТО, до видання публiкацiй. Директор Центру виступає з прес-конференцiями та дає iнтерв’ю мiсцевiй пресi, iнформуючи про подiї та дiяльнiсть НАТО. Окрiм публiкацiй англiйською та французькою мовами, Центр пропонує окремi публiкацiї українською мовою як, наприклад, «Новини НАТО» та iнтернет-видання часопису «НАТО Ревю». Пiд час своєї зустрiчi у Рейк’явiку 15 травня ц.р. мiнiстри закордонних справ країн НАТО та України наголосили на своєму бажаннi пiднести вiдносини Україна-НАТО на якiсно новий рiвень шляхом пожвавлення консультацiй та спiвпрацi з полiтичних, економiчних та оборонних питань. З цiєю метою мiнiстри доручили членам Комiсiї Україна-НАТО на рiвнi послiв вивчити та розробити новi механiзми та схеми поглиблення та розширення вiдносин, ґрунтуючись на положеннях Хартiї. Метою цiєї роботи буде визначення шляхiв поглиблення партнерства мiж сторонами до Празького самiту, який вiдбудеться у листопадi 2002 року.