Інформація

Розділ 6: Роль Альянсу у здійсненні контролю над озброєннями Ситуація з ядерною, біологічною і хімічною зброєю Поширення ядерної, біологічної і хімічної зброї (ЯБХ) та засобів її доставки серйозно непокоїть Альянс. Попри значний прогрес, досягнутий у посиленні міжнародних режимів непоширення, основні завдання в галузі боротьби з поширенням залишаються актуальними і сьогодні. Альянс розуміє, що попри зусилля з його запобігання, поширення може мати місце, що поставить під пряму військову загрозу населення, території і збройні сили країн - членів Альянсу. Є держави, деякі з них межують з НАТО, які продають та купують, або намагаються отримати ЯБХ зброю та засоби її доставки. Інші особи, які не представляють держави, також продемонстрували бажання створити і застосувати таку зброю. Протягом останнього десятиріччя НАТО великою мірою позбулось залежності від ядерних сил, які самі зазнали великих скорочень з боку трьох країн - членів Альянсу, які утримують такі сили, а саме: Сполучених Штатів, Великої Британії та Франції. Але існування значних ядерних сил за межами НАТО є важливим чинником, на який Альянс повинен зважати, якщо прагне і надалі підтримувати стабільність і безпеку в євро - атлантичному регіоні. Росія продовжує володіти великою кількістю ядерних озброєнь різних типів. Китай безперервно модернізує свої ядерні сили протягом останніх десяти років. Крім того, у 1998 році Індія і Пакистан провели ядерні випробування, кинувши виклик угодам з непоширення ядерної зброї і збільшивши небезпеку у разі регіонального конфлікту. У червні 1999 року Сполучені Штати і Росія підтвердили свої зобов'язання за договором про протиракетну оборону (ПРО) розглянути можливі зміни у стратегічній ситуації, які підтверджували б договір, та подальші пропозиції щодо поліпшення його життєздатності. Сполучені Штати послідовно пропонували внести зміни у договір, які дозволили б розгортати обмежену систему протиракетної оборони. Відбуваються двосторонні дискусії та багатосторонні консультації, як з договору ПРО, так і щодо третього раунду переговорів про скорочення наступальних озброєнь (СНО 3). У вересні 2000 року США і Росія узгодили Ініціативу із співробітництва в напрямі стратегічної стабільності, яка має стати конструктивною основою зміцнення довіри між ними, та заходи з посилення стратегічної стабільності й боротьби з поширенням зброї масового знищення, ракет і ракетних технологій в глобальному масштабі.