![]() |
Updated: 04-Oct-2002 | NATO Publications |
Інформація |
Згідно з Резолюцією Ради Безпеки ООН 1088
від 12 грудня 1996 року Стабілізаційні сили отримали повноваження втілювати
військові аспекти мирної угоди як правонаступники ІФОР, діючи згідно з
розділом VII
Статуту ООН (втілення миру). Правила дій, прийняті для СФОР, були такі
ж самі, як і для ІФОР, що давало змогу рішуче
використовувати сили, якщо це було необхідно для виконання місії та самозахисту
СФОР. Головне завдання СФОР полягало у створенні необхідного для зміцнення миру безпечного середовища. Конкретні завдання становили:
Стабілізаційні сили були готові також надати допомогу силам ООН у Східній Славонії. До складу СФОР входило 31 000 солдатів, майже удвічі менше, ніж до ІФОР. На ґрунті загального виконання умов Дейтонської мирної угоди, якого вдалося досягти під час місії ІФОР, сили меншої чисельності могли зосередитись на впровадженні усіх положень Додатку 1А цієї мирної угоди. До них входили:
НАТО передбачало, що СФОР виконуватиме свою місію протягом 18 місяців.
Через 6 та 12 місяців рівень сил переглядався з метою зосередження більшою
мірою на стримуванні, ніж на стабілізації, з огляду на завершення місії
до червня 1998 року. Перегляд
шести місяців діяльності, зроблений у червні 1997 року, виявив, що
не треба здійснювати значних змін у кількості та потужності СФОР, за винятком
певних змін під час муніципальних виборів у вересні, поки Північноатлантична рада, консультуючись з країнами - учасницями СФОР, що не входять до НАТО, не здійснить ретельну оцінку ситуації в галузі безпеки в Боснії та Герцеговині після виборів.
|