Інформація

Розділ 2: Трансформація Альянсу Ініціатива з обороноздатності НАТО На Вашингтонському саміті у квітні 1999 року була оприлюднена Ініціатива з обороноздатності НАТО, або DCI, яка має забезпечити спроможність Альянсу дати належну відповідь на загрози у ХХІ сторіччі та готовність ефективно розв'язувати кризи, подібні до косовської, а також зберігати змогу виконувати свої фундаментальні зобов'язання з оборони країн - членів НАТО. Як сказав Генеральний секретар Альянсу лорд Робертсон: "Ініціатива з обороноздатності спрямована не тільки на забезпечення взаємної сумісності сил усіх членів Альянсу, але й на те, щоб усі вони посилили і вдосконалили свою здатність відповідати на нові загрози безпеці." Ініціатива стосується майже усіх військових галузей. Сюди входять і мобільність військ; тилове забезпечення; їх спроможність захищатись і завдавати ударів по ворогу; системи управління, командування й інформації, які вони використовують задля того, щоб у разі необхідності можна було розгорнути підрозділи швидко й ефективно в тих місцях, де вони потрібні для врегулювання кризи, в тому числі й на тривалий період. Під час холодної війни оборонне планування НАТО було головним чином зосереджене на підтримуванні спроможності, достатньої для оборони від можливого нападу Радянського Союзу і Варшавського пакту. Сьогодні європейське середовище безпеки стало набагато складнішим. Найбільш вірогідні загрози безпеці концентруються на околицях Європи, таких як колишня Югославія, або випливають з поширення зброї масового знищення. В результаті цього НАТО нині повинно бути готове не тільки захищатись від агресії, але й надсилати свої збройні сили за межі кордонів країн - членів Альянсу для врегулювання кризових ситуацій. Більше того, так само, як у Боснії та Герцеговині і у Косові, де нині розташовані підрозділи НАТО, майбутні військові операції Альянсу скоріш за все будуть значно відрізнятись від операцій, до яких велась підготовка під час холодної війни. Вірогідно вони відбуватимуться за межами території країн - членів Альянсу; триватимуть роками; і до них, у тісній співпраці, будуть залучені підрозділи з багатьох країн - насамперед з країн - членів НАТО, але у деяких випадках і з країн-партнерів. Крім того, завдання з врегулювання кризових ситуацій потребують умінь, що відрізняються від тих, які необхідні на випадок війни. Для того щоб бути здатною відповісти на нові загрози безпеці, НАТО повинно забезпечити оснащення, особовий склад та підготовку персоналу, необхідні для успішного виконання усіх цих завдань. Уроки Боснії та Герцеговини і Косова, а також досвід, набутий у інших багатонаціональних операціях, таких як у Перській затоці, Сомалі та Гаїті, вказують на необхідні зміни. Ініціатива з обороноздатності була започаткована з метою забезпечення готовності НАТО до будь-яких несподіванок. Задля нагляду за програмою створена Наглядова група високого рівня. Група, яка складається з вищих посадових осіб з країн - членів Альянсу і очолюється заступником Генерального секретаря НАТО, збирається кілька разів на місяць для обговорення досягнень і керування процесом. DCI також зробить внесок у власне Європейську систему безпеки і оборони, або ESDI, через зміцнення європейської обороноздатності та європейської складової НАТО. Це дасть змогу європейським членам Альянсу робити більш вагомий і згуртований внесок в Альянс (див. розділ 4). DCI спрямована на поліпшення спроможності Альянсу в наступних п'яти, взаємопов'язаних сферах: "мобільність" і "здатність до швидкого розгортання", тобто здатність швидко розгортати сили там, де потрібно, включно на території за межами Альянсу; "сталість"; тобто здатність утримувати і забезпечувати сили на великій відстані від їхніх баз, а також забезпечення достатньої кількості свіжих сил для проведення тривалих операцій; "ефективне ведення бойових дій"; тобто здатність успішно боротись з супротивником під час будь-яких операцій, як високої, так і низької інтенсивності; "життєздатність": тобто здатність захистити війська й інфраструктуру від існуючих та майбутніх загроз; та "взаємний сумісний зв'язок", тобто, сумісні системи управління, командування та інформації, які надають можливість підрозділам з різних країн ефективно співпрацювати. Задля поліпшення здатності НАТО розгортати свої військові сили у віддалених районах, де виникають кризи, країни - члени НАТО вивчають можливості поліпшення систем перевезення підрозділів і оснащення. Сюди належать спільне використання ресурсів і можливості використання в разі необхідності цивільних літаків і суден. Використання комерційних ресурсів потребуватиме відповідних домовленостей, а також чітких юридичних процедур, які мають бути вироблені заздалегідь. Тилове забезпечення є вирішальним елементом будь-якої військової операції. DCI спрямована на збільшення кількості й якості тилових підрозділів Альянсу. Вивчається також можливість об'єднання тилових потужностей для підвищення ефективності. Усе це потребує створення багатонаціональних об'єднаних центрів тилового забезпечення у складі Багатонаціональних об'єднаних оперативно-тактичних сил (див. розділ 12). Сучасні технології дають можливість застосовувати військову силу вибірково, що зменшує шкоду цивільному населенню і може скоротити конфлікт, довівши, що продовження агресії не принесе успіху. До таких технологій належать як денні, так і нічні, а також всепогодні системи озброєнь і боєприпаси точного наведення. DCI торкається цієї галузі також. НАТО активно шукає способи поліпшення захисту і життєздатності збройних сил під час військових операцій. Вивчаються можливості вдосконалення систем розвідки і спостереження; протиповітряних систем; систем протидії зброї масового знищення. Водночас, в міру того, як підрозділи з різних країн дедалі частіше працюють спільно, наприклад, в операціях з врегулювання кризових ситуацій, зростає потреба у забезпеченні ефективної комунікації між ними на різних рівнях. Ініціатива з обороноздатності (DCI ) має на меті не припустити погіршення комунікаційної сумісності в результаті технологічного розвитку. Вона також спрямована на те, щоб технологічні досягнення використовувались повною мірою на користь розвитку військового зв'язку.