Інформація

Розділ 2: Трансформація Альянсу Новий клімат безпеки в Європі   Події кінця вісімдесятих Протягом вісімдесятих років продовжували відбуватись події великого значення для всього європейського континенту та міжнародних відносин у цілому. Наприкінці 1989-го та на початку 1990 року вдалося досягти значного прогресу у реформі політичних та економічних систем Польщі та Угорщини, а у Німецькій Демократичній Республіці, Болгарії, Чехословаччині та, після запеклої боротьби, у Румунії були здійснені кроки до свободи і демократії, які перевершили усі сподівання. Обіцянка покласти край розділенню Європи, а з ним і розділенню Німеччини, дана понад сорок років тому, набула реального значення з падінням у листопаді 1989 року Берлінського муру. Окрім великого символічного значення, ця подія, на думку членів Альянсу, стала частиною широкомасштабного процесу, що вів до справді єдиної і вільної Європи. Цей процес був ще далекий від завершення і стикався з великою кількістю перешкод і проблем, але попри все вдалося досягти швидкого і вражаючого прогресу. Вільні вибори відбулися, або мали відбутися, у більшості країн Центральної та Східної Європи; долалося колишнє розмежування; знищувалися репресивні прикордонні споруди, і менш ніж через рік, 3 жовтня 1990 року, за підтримки міжнародного співтовариства відбулося возз'єднання двох німецьких держав, з яким погодився радянський уряд. Основою цього був міжнародний договір та демократичний вибір усього німецького народу. Як сам факт, так і перспективи реформ викликали основні позитивні переміни у відносинах країн Центральної та Східної Європи з міжнародним співтовариством, відкрили новий, збагачений діалог між Сходом і Заходом, який приніс реальну надію замість страху конфронтації, а також практичні пропозиції співпраці замість полеміки та застою. Ці зміни не пройшли безболісно і, як підтвердили події у колишньому Радянському Союзі та інших частинах Центральної та Східної Європи, могли створити нові проблеми для стабільності та безпеки. Рішучий курс на реформи у Радянському Союзі сам по собі викликав нові труднощі та серйозні внутрішні проблеми. Більше того, жахливі перспективи розвитку економіки і проблеми, які спіткали багато країн Центральної та Східної Європи на шляху переходу від авторитарного режиму і централізованої планової економіки до плюралістичної демократії та вільного ринку, робили політичні прогнози непевними і такими, які необхідно постійно переглядати. В цей час НАТО продовжувало відігравати провідну роль, забезпечуючи структуру для консультацій та координації політики серед країн-учасниць з метою зменшення ризику виникнення кризи, яка могла б загрожувати інтересам спільної безпеки. Альянс доклав багато зусиль задля усунення військового дисбалансу; більшої відкритості у військових питаннях; задля досягнення довіри через радикальні, але врівноважені та такі, що піддаються перевірці, угоди з контролю за озброєннями, угоди з верифікації та розширення контактів на усіх рівнях.