Безпілотні літальні апарати становлять дедалі більшу багатосторонню загрозу цивільній і військовій інфраструктурі, активам і людям. Що роблять члени Альянсу для протидії цим загрозам?

«Дрони прийшли назавжди. Звикайте до них» з таким заголовком вийшов журнал «Тайм» у травні 2018 року. Справді, за останні два роки відбулись серйозні прориви в галузі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і робототехніки загалом. Проте більшість застосувань ще попереду: протягом наступних п’яти років вірогідно матиме місце широкомасштабне застосування цивільних дронів задля міської мобільності, послуг з доставки, врегулювання кризових ситуацій, ліквідації наслідків катастроф і постачання у разі надзвичайних ситуацій – це лише декілька прикладів.

До того ж, з військової точки зору, ми зараз входимо у так звану «другу добу дронів», в якій усі конкуренти, від держав до терористів і недержавних дійових осіб, включають технології дронів в свої стандартні тактики і концепції операцій, кидаючи виклик традиційній перевазі членів Альянсу в повітрі під час більшості конфліктів. Наприклад, терористичні угруповання на кшталт ІДІЛ/Даеш застосовують побутові і розважальні БПЛА для планування, підготовки і здійснення атак на полі бою. Ще одним з найбільш активних театрів сучасних бойових дій із застосуванням дронів останнім часом став Сектор Газа завдяки широкомасштабному використанню дронів ізраїльською армією і Хамасом.

Проте дві нещодавні події значною мірою сформували глобальні погляди на дрони і їх вплив на безпеку. Перша – в грудні 2018 року, за декілька днів до новорічних свят, поява невідомого дрона над злітною смугою серйозно вплинула на роботу аеропорту Гетвік поблизу Лондона, і призвела до закриття аеропорту майже на три дні і фінансових втрат в обсязі мільйонів євро для операторів аеропорту, авіакомпаній і пасажирів. Друга – у вересні 2019 року, повстанці Хуті взяли на себе відповідальність за масований скоординований напад дронів на два нафтовидобувні об’єкти, завдавши очевидної фізичної шкоди і втрати виробничої потужності, в обсязі до шести відсотків світового обсягу постачання нафти на декілька тижнів.

Втручання дрону в роботу аеропорту Гетвік поблизу Лондона в грудні 2018 року стало ілюстрацією руйнівного потенціалу асиметричної тактики. © Wired.co.uk / John Stillwell/PA Wire/PA Images

Ці дві події мають одну спільну рису: вони чудово ілюструють застосування і потенційні наслідки асиметричних дій між сторонами, чия відносна потужність значно відрізняється. Застосувавши дуже обмежені засоби, організаторам вдалося завдати постраждалим великих втрат щодо фінансових наслідків, стратегічної незалежності і громадської думки. Більше того, у дедалі більше взаємозалежному світі наслідки поширились каскадом на глобальному рівні: перша подія спричинила серйозне занепокоєння щодо безпеки в зв’язку з необхідністю масованої зміни напрямків європейського повітряного руху до інших аеропортів, а друга дуже вплинула на видобуток нафти, ринки цінних паперів і світові ціни на нафту протягом наступних тижнів.

Водночас ці дві події також дуже різні за своєю природою. Інцидент в Гетвіку вірогідно був спричинений дешевим розважальним дроном, який можна купити в магазині, і який хтось запустив поблизу аеропорту. А атака на Саудівську Аравію була здійснена за допомогою набору дронів-літаків і балістичних ракет, які були націлені на стратегічний об’єкт в рамках повітряного удару з відстані у декілька сотень кілометрів. Потенційні заходи з протидії в цих двох випадках також дуже відрізняються. На ринку нині пропонуються численні засоби протидії безпілотним літальним апаратам (C-UAS), починаючи від засобів електронної протидії до сіток і технологій «дрон проти дрона» для розв’язання проблем першого типу. Проте для оборони від повітряного удару, як у другому випадку, рішення набагато ближче до сфери традиційної протиповітряної оборони.

Неконтрольований розвиток

Технологія дронів розвивається дуже швидко. Майбутні комерційні технології – від вантажних дронів до новітніх концепцій командування і управління, від автономності до роїв, від уникнення зіткнень до мультимодальних операцій – будуть масово ставати на заваді нинішнім рішенням C-UAS. Пришестя Інтернету речей і технології 5G відкриють можливість керувати дронами через Інтернет з будь-якого місця у світі: уявіть собі майбутнє, в якому стане можливо запускати рої дронів над усіма основними європейськими аеропортами водночас.

Добра новина полягає в тому, що технологія C-UAS також розумнішає. Порівняно з першим автономним обладнанням нові системи стають більш досконалими, інтегрують і поєднують різні технології, використовують інноваційні підходи, такі як машинне навчання, поєднання сенсорів, когнітивні і голографічні радари і доповнена реальність.

Інвестиції також вливаються в цей ринок. У 2019 році Міністерство оборони США витратило майже 900 мільйонів доларів на рішення C-UAS, за даними Інституту з питань удосконалення оборони і уряду, в той час як обсяг глобального ринку, як очікується, досягне 6,6 мільярда доларів до 2024 року. Це, по суті, є початком нової варіації класичних перегонів наступ-оборона, в яких виробники дронів і контрдронів будуть змагатись за застосування найрозумніших і найбільш інноваційних технологій, піднімаючи нинішню проблему C-UAS на нові висоти, захоплюючи нові сфери і концепції, від електронної до кіберпротидії, від кінетичних засобів до лазерів і енергетичної зброї.

Протидія безпілотним літальним апаратам: підступна проблема

Проте експерти, постачальники продукції і військові усі погоджуються з тим, що ніколи не буде якоїсь однієї «срібної кулі» для долання загрози з боку дронів – лише комбінація технології і тактики може стати в майбутньому ефективним рішенням проблеми. Це ще більше справедливо в практичному контексті. Якщо дрон летить зі швидкістю 20 метрів за секунду, йому знадобиться менше хвилини для того, щоб здолати один кілометр. Це означає, що з моменту виявлення і за ідеальної умови, що є можливість з упевненістю визначити наміри дрона, оператор має для реагування лише декілька секунд.

Ось чому у майбутній продукції вірогідно будуть вивчатись можливості застосування ще більш автономних підходів до прийняття рішень, хоча сьогодні уся продукція пропонує режим роботи «за участю людини». Це особливо важливо для таких завдань, які можуть бути занадто обтяжливими для оператора, наприклад, розібратись у величезних обсягах даних, задіяння виконавчих систем за лічені секунди тощо.

Як упоратись з таким сценарієм – «проблема підступна», тобто, проблема, яка не може бути розв'язана за допомогою традиційних послідовних або логічних підходів. Підступні проблеми неможливо розв'язати, їх можна лише приборкати. І єдина можливість приборкати проблему C-UAS полягає в глибокому розумінні, прогнозуванні тенденцій, уявленні про бажаний кінцевий стан і роботі над його досягненням. «Срібна куля» виявляється набором різних підходів, дуже добре узгоджених: розуміння, готовність, інновація, співробітництво і спроможність адаптуватись.

Підхід НАТО

Спільне розуміння загрози і глибоке знання обстановки є ключем до кращої готовності: здійснення сканування загроз і стратегічне передбачення допоможе розвивати перспективні стратегії, посилювати стійкість Альянсу і вдосконалювати процес планування. Додатково, протидія загрозам з боку БПЛА вимагатиме посилення співпраці на кожному рівні:

    1. На технічному рівні, де окремі рішення ніколи не бувають дієвими, якщо їх не інтегрувати в більш широкий контекст глибокої оборони;
    1. На тактичному рівні, задля гарантування того, що заходи з протидії діють проти загрози і не завдають супутньої шкоди;
    1. На операційному рівні, тому що C-UAS потребує ідеальної інтеграції на гранях численних сфер діяльності;
    1. На стратегічному рівні, тому що для долання загрози важливо мати загальнодержавний підхід.

Агентство зв’язку і інформації НАТО побудувало експериментальний прототип системи з виявлення, ідентифікації і локалізації невеликих безпілотних літальних апаратів, використавши недорогі комерційні пристрої і машинне навчання. © NCIA

І нарешті, інноваційне і незашорене мислення також необхідне. Це означає швидке перенесення новітніх концепцій зі сфери науки і техніки на поле бою; розроблення новітніх підходів до закупівлі і придбання; створення конкурентного і сприятливого для співробітництва середовища для наукових кіл, індустрії і користувачів; оперування новітніми концепціями і тактиками; і відхід від традиційних підходів.

На цій основі НАТО зосереджує свої зусилля на C-UAS починаючи із 2019 року під проводом спеціальної нової робочої групи, в якій зібрали під одним дахом необхідні знання і досвід представників різних кіл з країн - членів Альянсу. За два роки вона стала форумом, якому довіряють члени Альянсу і на якому вони обговорюють свої конкретні проблеми, спільно шукають практичні рішення і навчаються одне від одного. Першими важливими кроками стали сприяння технічній і операційній сумісності, координація інноваційних проектів і проведення випробувань і навчань.

Захист об’єктів і особового складу від зловмисних БПЛА є проблемою, що постійно зростає. «У кожного в голові була одна головна річ - C-UAS»,- сказала заступниця міністра оборони США з питань придбання і утримання Еллен Лорд на початку 2020 року, оголошуючи про створення Об’єднаного офісу протидії невеликим безпілотним літальним апаратам, який має очолити і спрямовувати зусилля Міністерства оборони США в сфері C-UAS. «Ми бачимо, що невеликі БПЛА стають дедалі більш популярною зброєю, якій віддають перевагу… [і] нам потрібно бути активними і жваво реагувати на цей виклик».

Протидія дронам передбачає усі типові проблеми сучасних бойових дій: неконтрольовані технології, які швидко розвиваються, відсутність сталих правових рамок, складні етичні питання, і стандартні практики, які не підходять для розв’язання проблеми. Усі ці численні різноманітні елементи також роблять її ідеальним практичним прикладом того, як НАТО і країни-члени можуть протидіяти загрозам, які створюють майбутні нові і проривні технології в інших сферах.