Об’єднане командування тилу і забезпечення НАТО (JSEC) досягло попередньої оперативної спроможності 17 вересня 2019 року. Будучи важливим елементом посилення стримування і оборони НАТО у відповідь на зміни у середовищі безпеки, воно допомагатиме прискорювати, координувати і гарантувати пересування військ і техніки Альянсу через кордони у Європі.

Разом зі спорідненою штаб-квартирою Об’єднаного військового командування (JFC) в Норфолку, рішення про створення JSEC було ухвалене міністрами оборони країн-членів НАТО в лютому 2018 року. В той час як JFC Норфолк допомагатиме гарантувати безпеку морських шляхів між Північною Америкою і Європою, JSEC покриває так звану «тилову зону» Європи. Основну роль в облаштуванні JSEC зіграла Німеччина, військова структура якої і розташування в логістичному центрі Європейського континенту зробили її ідеальною «рамковою країною». JSEC є частиною структури збройних сил НАТО і перебуває під оперативним командуванням Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі (SACEUR). Як перший крок JSEC матиме до 280 штатних одиниць (за мирного часу). За кризової ситуації ця кількість очевидно зростатиме.

За кризової ситуації нове Об’єднане командування тилу і забезпечення НАТО допомагатиме гарантувати швидке розгортання сил підкріплення і матеріально-технічне забезпечення по усій території Європи залежно від потреб. © Bundeswehr / A. Bier

Тил: новий виклик?

З часу незаконної анексії Криму Росією в 2014 році і посилення викликів безпеці з півдня, включно з брутальними нападами ІДІЛ/Даеш та інших терористичних угруповань, НАТО здійснює найбільше посилення колективної оборони з часів холодної війни і бере на озброєння підхід «на 360 градусів». Командувачі і планувальники зрозуміли, що в сфері відповідальності SACEUR була прогалина. Якщо під час конфлікту якийсь серйозний інцидент мав би місце на відстані 1000 кілометрів від лінії фронту, хто відповідав би за реагування на нього? Чи це був би сам SACEUR, чи одне з Об’єднаних командувань сил НАТО (Брунссум і Неаполь) в межах своїх зон об’єднаних операцій (JOA)? Зрештою, вони зосереджувалися б на військових операціях в рамках своїх відповідних JOA. Захищена зона тилу, разом зі здатністю швидко підсилювати війська, дозволила б обом командуванням зосередитись на своїй головній місії – веденні бойових дій – а також була б ключовим чинником успішності їхніх операцій. Навіщо з’явилась потреба у новій штаб-квартирі для зони тилу, якщо за часів холодної війни її не було? Для цього є три головні причини: військова потужність, географія і планування. По-перше, військова спроможність НАТО надзвичайно скоротилась за минулі 30 років. На противагу військовій потужності Альянсу часів холодної війни, члени Альянсу нині зберігають лише обмежену передову присутність в східній частині Альянсу, яка вимірюється батальйонами, а не дивізіями. Це означає, що рівень готовності і здатність до швидкого підкріплення військ – через територію тилу – є важливим елементом стримування і оборони. По-друге, із вступом до НАТО східних членів значно збільшились відповідні відстані. В минулому, наприклад, американській військовій колоні, яка рухалась від порту Роттердам до кордону Західної Німеччини, треба було подолати майже 500 кілометрів і перетнути лише один кордон. Зараз для того, щоб дійти до Таллінна, треба пройти відстань більшу за 2200 кілометрів і перетнути п’ять кордонів. Фактично, за часів холодної війни багато європейських країн були на лінії фронту, або поряд з нею; а зараз багато з них від неї віддалені (як насправді, так і умовно). І нарешті, за часів холодної війни планування розгортання військ для участі в операціях НАТО булокомплексним і точним. Наприклад, танкові батальйони країн-членів Альянсу точно знали де і як їм потрібно розгортатись в Західній Німеччині у разі ескалації конфлікту. Шляхи були підготовлені, процедури перевірені і все регулярно відпрацьовувалось на практиці, як, наприклад, на навчаннях НАТО РЕФОРДЖЕР (Повернення військ до Німеччини). Після падіння Берлінського муру і зникнення Варшавського пакту кількість штабів НАТО була скорочена, а плани зникли. Головна увага була привернута до операцій поза межами своєї території, таких як в Афганістані, які вимагали інших підходів до планування і логістики. Час і місце виконання місій стали залежати від рішення членів Альянсу. Планування пристосовувалось до ситуації, а техніка просто завантажувалась на торговельні судна, або перевозилась повітрям, іноді навіть на зафрахтованих українських або російських літаках. Вдома, у Європі, нова цивільна інфраструктура – така як автошляхи і мости – будувалась без будь-якого урахування військових потреб. Це ніяк не полегшувало переміщення 60-тонного танку від пункту А до пункту Б. Зараз, коли увага НАТО знову спрямована на здатність швидко реагувати на будь-яку загрозу її територіальній цілісності, готовність має надзвичайне значення. Тому потрібно мати плани готові до виконання одним натиском кнопки. Проте в логістичних і планових питаннях НАТО все ще заново навчається забутому мистецтву.

Британські війська перевіряють військову мобільність по дорозі на навчання НАТО «Трайдент джанкче - 2018». © NATO

Однак спрощене порівняння з холодною війною оманливе. Зважаючи на підхід НАТО «у 360 градусів», регіони., які традиційно не вважались тиловими, можуть такими стати. Із 1989 року суспільства зазнали фундаментальних змін. Держави провели приватизацію більшої частини своєї критично важливої інфраструктури і зв’язали майже усе з Інтернетом. Нові досягнення бізнесу в сфері ефективності, такі як доставка точно в строк, призвели до скорочень багатьох організацій і систем. Кіберпростір пропонує нові привабливі можливості для шкідливої діяльності, а суспільства лише щойно розпочали виявляти слабкі місця і елементи залежності, які з’явились внаслідок цього. Ці слабкі місця стають мішенню для так званої «гібридної війни», яка передбачає таємні операції, серед яких кібератаки, кампанії з дезінформації і диверсії. Найважливіше те, що ця зловмисна діяльність в основному відбувається нижче порогу збройного конфлікту; тобто в мирний час. Те, що за часів холодної війни називалось цивільною обороною, зараз характеризується – частково – ширшим терміном стійкість (здатність відновитись або швидко повернутись до норми у разі криз) і передбачає залучення усіх органів влади без винятку. Відповісти на ці нові виклики можна опанувавши мистецтво вивчення чогось абсолютно нового.

Подвійна основа JSEC

Головна місія JSEC ґрунтується на двох основах: безпеці і забезпеченні можливостей. Закриваючи прогалину в сфері відповідальності SACEUR, JSEC великою мірою зосереджується на безпеці і захисті збройних сил під час криз на прохання суверенних держав. Можливий сценарій при кризовій ситуації може передбачати недостатню спроможність країни (яка приймає) убезпечити прийом і транзит військ, що прибувають, або через те, що її власні сили зайняті в операції, або через те, що вона по суті має обмежену військову спроможність. Такий член Альянсу може звернутись до JSEC по допомогу, яка забезпечить необхідні потреби. Ще одним варіантом може бути те, що JSEC, як повноцінний об’єднаний штаб, також може мати під своїм тактичним командуванням певні війська. Інші сценарії передбачають забезпечення прикриття з повітря важливих місць або транспортних коридорів. Такі сценарії можливі лише під час криз, коли Північноатлантична рада повинна визначити (тилову) зону дій для JSEC і затвердити оперативний план. Друга основа місії JSEC – забезпечення можливостей – не менш важлива. Це широкий термін, який охоплює не лише мобільність, а і функціональність. Це передбачає усі елементи, які сприяють і підтримують транзит до і із зон (и) спільної операції. Нині країни Альянсу відповідають за транспортування своїх власних військ і техніки на фронт. Ці складні пересування організовуються за допомогою різних двосторонніх угод між країнами, які відправляють війська, транзитними і тими, які їх приймають. За сценарію колективної оборони (передбаченого статтею 5 Основоположного договору НАТО), коли різні країни перекидатимуть війська в зону об’єднаної операції, ця система зазнає великого навантаження. Тому останнім часом європейські члени Альянсу скоротили бюрократичні формальності задля прискорення перетину кордонів своїми військами і технікою, і члени Альянсу взяли на себе зобов’язання скоротити час на перетин кордонів до менше п’яти днів. У багатьох країн немає достатніх військових логістичних потужностей для транспортування власних військ (часто це була перша жертва минулих оборонних скорочень), і тому їм доводиться покладатись на той же самий невеликий набір цивільних транспортних компаній. У разі серйозної кризи ці компанії будуть перевантажені, транспортні маршрути стануть вузькими місцями і країни транзиту і ті, що приймають війська, захлинатимуться в запитах про допомогу. Рух у зворотному напрямку, в тому числі поранених і цивільних біженців, ще більше ускладнить ситуацію. Саме тут в гру вступає JSEC. На основі інструкцій від Верховного командування ОЗС НАТО в Європі (SHAPE), і у координації з іншими установами НАТО, він буде синхронізувати зусилля членів Альянсу в тилу і визначати пріоритети.

Координація необхідна для гарантування того, що транспортні маршрути не стануть вузькими місцями під час розгортання військ у разі серйозної кризи. © Bundeswehr / R. Alpers

Дієва координація можлива лише тоді, коли JSEC має точну і актуальну картину обстановки / спільну оперативну картину. Основи цього мають бути закладені у мирний час; робити це з нуля під час кризи буде занадто пізно. JSEC вже створив мережу національних єдиних контактних пунктів у більшості країн НАТО, що, своєю чергою, дозволить забезпечити участь усіх урядових ланок відповідних країн. JSEC буде залежати від даних, якими діляться члени Альянсу, доповнених інформацією з надійних відкритих джерел. Створена цілісна оперативна картина доведе, що ціле більше ніж сума його складових. Аналіз, здійснений JSEC, дозволить надати SACEUR рекомендації щодо пріоритетності підрозділів, розв’язання проблем транспортування або, в разі потреби, змінювати маршрути руху колон техніки. Частина цієї роботи буде виконуватись у тісній співпраці з Постійною об’єднаною групою логістичної підтримки (SJLSG), яка входить до Командної структури НАТО і буде розташована поряд з JSEC в Ульмі в 2020 році. Хоча фактичний розподіл завдань між JSEC і SJLSG поки що остаточно не завершений, можна скористатись метафорою трубопроводу: JSEC будуватиме і захищатиме трубопроводи, що ведуть до зон операцій, а SJLSG визначатиме, що, і в якій кількості, буде ними текти. Тренування і навчання будуть необхідні для розвитку функції забезпечення JSEC. В минулому навчання чітко продемонстрували, що переміщення військ, техніки і боєприпасів через європейські кордони є справою повільною і складною. Колишній командувач сухопутних військ США в Європі генерал-лейтенант (у відставці) Бен Годжес провів успішну кампанію за покращання в цій сфері. Частково задля стимулювання діяльності із забезпечення і підтримки в НАТО, США особливо активно підтримали JSEC. Зрештою, в часи кризи, саме американські військові будуть займатись швидким перекиданням великої кількості військ і техніки задля забезпечення надходження потужних військових сил. Наступного року це буде відпрацьовуватись під час великих навчань США ДЕФЕНДЕР-Юреп - 20. Коли 20 тисяч військових прибудуть зі Сполучених Штатів, це стане найбільшим розгортанням американських сухопутних військ в Європі (для участі в навчаннях) за 25 років. Це стане першою нагодою для JSEC спостерігати і навчатись виконанню ролі координатора в зоні тилу. НАТО, протягом останніх чотирьох років, також інвестує більше двох мільярдів євро у фінансування проектів НАТО з військової мобільності. Цим передбачається забезпечення морських портів великими ємностями для авіаційного пального; розбудова стоянок для літаків-заправників; і відновлення злітно-посадкових смуг для використання літаками Альянсу. Ряд європейських ініціатив також відіграє важливу роль для роботи JSEC із забезпечення і підтримки. Мобільність зараз перебуває у центрі уваги співробітництва між НАТО і Європейським Союзом, спрямованого на забезпечення відповідності цивільної і комерційної транспортної інфраструктури, такої як порти, автошляхи і мости необхідним стандартам для забезпечення транспортування збройних сил і важких військових вантажів. Флагманом співпраці між НАТО і ЄС є проект « Військова мобільність» , ініційований Нідерландами, за яким передбачаються певні дії як у сфері логістики, так і у правовій/регуляторній сфері. JSEC може допомогти із запровадженням і опрацюванням цих ініціатив в процесі тренування і навчань.

НАТО і Європейський Союз визначили військову мобільність як ключову сферу співпраці у Спільній декларації, підписаній в липні 2018 року Генеральним секретарем Єнсом Столтенбергом і Президентами Європейської комісії і Ради Жан-Клодом Юнкером і Дональдом Туском. © NATO

Шлях попереду

На своєму шляху до цілковитої операційної спроможності, запланованої на жовтень 2021 року, JSEC має справу з трьома основними викликами. Перший зв’язаний із рівнем обізнаності про нього серед основних зацікавлених сторін. Приречений на роль центрального координаційного вузла в міжнародній мережі, JSEC має продемонструвати свою корисність членам Альянсу. Коли вони будуть активно підтримувати JSEC і забезпечувати його необхідними даними, JSEC, в свою чергу, зможе більш ефективно обслуговувати їхні інтереси. Другий виклик стосується доктрини. НАТО нещодавно успішно переглянула свою військову стратегію і немає жодних сумнівів у тому, що основоположні документи зараз перебувають на стадії завершення. В рамках цього доктринального контексту, що розвивається, JSEC працює разом з SHAPE над інноваціями і навчається на практиці.
І нарешті, JSEC треба буде розбудувати штаб-квартиру, яка поєднуватиме дві різні місії. Її головне завдання за мирних часів пов’язане з координацією і забезпеченням зв'язків між цивільними і військовими зацікавленими сторонами та розробленням нової системи, яка забезпечить спільну картину оперативної обстановки в тилу. Інше, в плані підготовки до кризи, стосується створення спільної штаб-квартири для операцій. Це буде особливо складно у світлі того, що ресурси, попри їх збільшення, усе ще залишаються недостатніми. Для НАТО захищена зона тилу є важливим елементом стримування. Вузько направлена оперативна і передова присутність Альянсу означає, що здатність до швидкого підкріплення військ членів Альянсу, які перебувають на передовій, є першорядною. В рамках пріоритетності, яку SHAPE надає боєготовності, JSEC відіграє важливу роль у вдосконаленні координації, забезпечення і підтримки. Дещо з цього вимагає повторення уроків холодної війни, інші аспекти вимагатимуть нових і оригінальних підходів. На своєму шляху від попередньої до цілковитої оперативної спроможності JSEC буде продовжувати контактувати із членами Альянсу і здійснювати активну координацію дій цивільних і військових зацікавлених сторін. Двадцять два із 29 членів Альянсу вже активно працюють з JSEC, демонструючи значення, яке вони надають тилу. Забезпечуючи його захищеність і функціонування, JSEC захищатиме спину НАТО.