Відносини між НАТО і ООН: подальший шлях після 10 років поглиблення співпраці

28/09/2018

НАТО і ООН об’єднують міцні зв’язки. Розбудовані на основі діалогу і співробітництва по закінченні холодної війни, структуровані рамки співпраці були визначені у Спільній декларації, підписаній у грудні 2008 року.

І НАТО, і ООН виникли на основі однієї і тієї ж самої філософії багатосторонності після Другої світової війни і обидві організації поділяють глибоко укорінену відданість спільним цінностям, а в Основоположному документі НАТО – Північноатлантичному договорі – робиться посилання на цілі і принципи Статуту ООН. Майже через 70 років основні завдання НАТО продовжують відображати цей зв'язок. Колективна оборона передбачена безпосередньо у статті 51 Статуту ООН, і мандат Ради Безпеки ООН може бути ключовим для врегулювання кризи, а кінцевою метою колективної безпеки є зміцнення міжнародного миру і безпеки.

Однак попри це прагматична взаємодія між НАТО і ООН не завжди відображає цю потужну нормативну відповідність. За часів холодної війни, а також і після неї, політичні і бюрократичні реалії ставили серйозні перешкоди на шляху співробітництва. Важливим переломним моментом для ліквідації цих перешкод стала Спільна декларація про співробітництво Секретаріатів ООН і НАТО, підписана обома Генеральними секретарями у вересні 2008 року («Декларація»).

НАТО очолює операцію з підтримання миру в Косові з червня 1999 року відповідно до мандата Резолюції 1244 Ради Безпеки ООН, співпрацюючи і координуючи свою діяльність з ООН, Європейським союзом та іншими міжнародними учасниками. © NATO

Потреба у чіткій структурі співробітництва і діалогу між НАТО і ООН стала ще більш очевидною в міру адаптації обох організацій до реалій після холодної війни. Контакти на місцях постійно розвивались на західних Балканах, а пізніше в Афганістані, в той час як мережа партнерств НАТО, яка розросталась, відкривала новий простір для взаємодії. Адаптивність Альянсу, яка отримала новий поштовх, навіть дала йому змогу прилучитись до обмежених дій гуманітарного характеру, включно з доставкою гуманітарної допомоги постраждалим від повеней в Пакистані і супроводі кораблів Всесвітньої продовольчої програми поблизу узбережжя Сомалі.

Коротко кажучи, в міру того як НАТО розширяла функціональні і географічні рамки своєї діяльності, розширялись і можливості для взаємовигідного співробітництва з ООН, і паралельно з цим зростала потреба у структурованих відносинах. Природне прагнення шукати і розвивати міжнародне партнерство було підсилене рішучими зусиллями із забезпечення взаємозв’язку, у випадку НАТО, через її «Комплексний підхід» .

Розширення практичної співпраці

Після підписання Декларації 2008 року практична взаємодія між Секретаріатами НАТО і ООН постійно розширюється попри необхідність обережно прокладати курс в обхід політичних проблем, фінансових обмежень і бюрократичної відповідності. Нічого дивного в тому, що співпраця розквітла там, де є найменший політичний і організаційний спротив.

Прикладом цього стала інклюзивна безпека. НАТО ретельно виконує резолюції Ради Безпеки ООН про Жінок, мир і безпеку і активно співпрацює в цій сфері з «ООН-жінками» і Департаментом операцій з підтримання миру ООН (ДОПМ). Те ж саме стосується «Дітей і збройного конфлікту» , а останнім часом «Захисту цивільних». З останнього питання НАТО активно консультувалась з ООН при розробленні власної політики, і зараз ведеться робота з підготовки спільних навчальних матеріалів.

НАТО ретельно виконує резолюції Ради Безпеки ООН про «Жінок, мир і безпеку», «Дітей і збройний конфлікт» і «Захист цивільних» і активно співпрацює над цими питаннями з установами ООН. © NATO

НАТО також тісно співпрацює з Управлінням ООН з наркотиків і злочинності (UNODC), зокрема у протидії тероризму і боротьбі з наркотиками, а також Вихованні доброчесності в оборонному секторі.

Співпраця в сфері діяльності ООН з підтримання миру також почала поступово давати свої плоди. Хоча здається, що це та сфера, де знання і досвід Альянсу могли б бути особливо корисними для ООН, співпраця стримується дуже різними оперативними підходами і географічними масштабами діяльності двох організацій. НАТО активно інформує ДОПМ про свої програми підготовки і навчань, а представники ООН беруть участь в численних курсах і навчаннях Альянсу. НАТО також надає допомогу ООН з розроблення її власних матеріалів для проведення навчань. Особливо багатообіцяючою є співпраця в галузі протидії саморобним вибуховим пристроям (СВП), де НАТО (під проводом Центру передового досвіду протидії СВП в Мадриді) взаємодіє зі Службою протимінних дій ООН з питань стратегії і підготовки, допомагаючи ООН перемагати в боротьбі проти убивці «блакитних шоломів» номер один.

Розуміючи можливість поглиблення співпраці з питань підтримання миру, НАТО активно взаємодіє з ООН в рамках останнього раунду реформування підтримання миру. Консультації, проведені в штаб-квартирі НАТО на початку 2015 року, допомогли Незалежній комісії ООН високого рівня з миротворчих операцій підготувати свій впливовий звіт. Ще одним важливим етапом у відносинах між НАТО і ООН стала участь Генерального секретаря Столтенберга в саміті лідерів з питань підтримання миру, який відбувся на полях історичної Генеральної Асамблеї ООН і на якому він пообіцяв продовження підтримки миротворчої діяльності ООН з боку НАТО . Після того Альянс узяв участь в двох засіданнях ООН на рівні міністрів оборони ( в Лондоні у 2016 році і Ванкувері в 2017 році), і було визначено потенційні сфери співробітництва із Секретаріатом ООН.

Поглиблення діалогу

Паралельно з розширенням практичного співробітництва минулого десятиліття розвивався політичний діалог між двома організаціями, який перетворився на ключовий елемент взаємодії. Регулярні контакти між Генеральними секретарями і робочими органами стали головною ознакою відносин, коли на щорічних робочих переговорах вивчається стан відносин і на рівні вищого керівництва визначаються нові сфери співпраці.

Декларація 2008 року також передбачала відрядження постійного цивільного представника НАТО із зв’язку до штаб-квартири ООН в Нью-Йорку на додаток до військового офіцера із зв’язку. Запровадження цієї посади не лише значно прискорило проходження потоку інформації і сприяло уникненню складної бюрократії, а й стало значним підсилювачем важливої ролі, яку діалог виконує для пояснення того, чим є і що робить НАТО, у широкій екосистемі ООН, де багато хто усе ще має хибне уявлення про Альянс.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг (ліворуч) і Генсек ООН Антоніо Гутерреш обіцяють продовжувати розвивати співпрацю і діалог між НАТО і ООН для того, щоб краще досягати стратегічних пріоритетів в мінливому середовищі безпеки. © NATO

Зважаючи на те, що майже нічого з вищезазначеного не існувало до Декларації 2008 року, можна з упевненістю назвати минуле десятиріччя відносин між НАТО і ООН успішним. Проте водночас не менш помітно, що стратегічні пріоритети обох організацій змістились назустріч одне одному зі змінами у глобальному і регіональних середовищах, в яких вони функціонують.

Розвиток, якого вимагають нові реалії

Для того щоб співробітництво і діалог між НАТО і ООН не втрачали свого значення, вони повинні розвиватись. Наприклад, у контексті порядку денного НАТОProjecting Stability діалог про потенційну співпрацю розпочався з новим Бюро ООН з протидії тероризму. Так само розпочались переговори задля з’ясування, як робота НАТО з Виховання доброчесності могла б доповнити більш широку діяльність ООН з реформування оборонного сектора.

Також, зважаючи на те, що Генеральний секретар ООН Гутерреш просуває свою ідею «Дії заради миру», НАТО шукає можливості додати вартості широкій мережі партнерств ООН і поділитись своїми знаннями і досвідом заради більш ефективної діяльності ООН з підтримання миру. Серед перспективних сфер – обмін стандартами і передовим досвідом, військова медицина і допомога з підготовки особового складу в Навчально-тренувальних центрах Партнерства НАТО . Більше того, співпраця з питань інклюзивної безпеки має ще багато не використаних можливостей. Тому можна сказати, що є багато питань, які будуть сприяти розвитку відносин між НАТО і ООН в наступному десятилітті.

Генеральна Асамблея ООН 2018 року (ГА ООН) є гарною нагодою зробити наступний крок. Секретаріати обох організацій працюють над переглядом Декларації 2008 року з метою краще відобразити стратегічні пріоритети сьогодення і нові шляхи розвитку співробітництва. Очікується, що Генеральні секретарі Гутерреш і Столтенберг підпишуть цю оновлену Спільну декларацію на полях ГА ООН і закладуть оновлені засади для розвитку відносин між НАТО і ООН в наступному десятилітті.

Відзначаючи успіхи минулого і шукаючи шляхи майбутньої співпраці, важливо також не перебільшувати очікування. Мандат ООН, навіть, якби він був обмежений виключно її Секретаріатом, залишається набагато ширшим за мандат НАТО – його географічний масштаб виходить далеко за горизонти НАТО і глобальне членство в цій організації диктує такі політичні реалії, які завжди будуть до певної міри обмежувати співпрацю. Тому поліпшення бренду НАТО в Нью-Йорку залишається важливою роботою, яка усе ще не завершена. Успіх ООН очевидно на користь інтересам НАТО і розширення діалогу і співпраці дадуть велику користь обом організаціям. Завдання, що стоїть перед обома Секретаріатами, полягає в тому, щоб продовжувати розширювати межі можливого і зосереджуватись на більш конкретних результатах.


Ендре Себок є фахівцем Відділу політичних справ і політики безпеки НАТО, де останні п’ять років він опікується питаннями відносин між НАТО і ООН.

Матеріали, опубліковані в НАТО Ревю, не обов’язково представляють офіційну позицію або політику урядів країн-членів, або НАТО.

Про автора

Ендре Себок є фахівцем Відділу політичних справ і політики безпеки НАТО, де останні п’ять років він опікується питаннями відносин між НАТО і ООН.