Підтримка Афганістану: стратегічний вибір

Перед силами оборони і безпеки Афганістану постають величезні завдання. Вони протистоять добре оснащеним бойовикам-повстанцям, які користуються беззастережною підтримкою організованої злочинності, міжнародних терористів і деяких сусідніх країн. Вони перебувають на передовій боротьби проти таких терористичних груп, як Аль-Кайда, так звана «Ісламська держава» і мережа Хаккані. Більше того, як неодноразово казав афганський президент Мохаммад Ашраф Гані, протягом чотирнадцяти років між Афганістаном і Пакистаном точиться неоголошена війна. Є також думка про те, що ця країна є зовнішнім полем битви між Індією і Пакистаном, двома ядерними державами.

Важливо, щоб міжнародне співтовариство продовжило підтримувати Афганістан, розбудовуючи потенціал його сил і надаючи їм фінансову підтримку, доки країна сама не буде здатна це робити. Така підтримка не лише абсолютно необхідна Афганістану, вона також слугує стратегічним інтересам його міжнародних партнерів.

Військові сили, якими можна було пишатися, знищені

Афганістан добре знайомий з конфліктами. За минулі три тисячі років він зазнав численних громадянських, регіональних і міжрегіональних воєн. Безпека і оборона країни протягом тривалого часу залежала від ополчення, але в десятому сторіччі в імперії Газнавідів почало створюватися офіційне військо.

До 1980 року Афганістан мав невеликі, але сильні збройні сили. У сухопутній і оточеній горами країні вони великою мірою залежали від своїх ВПС щодо перевезень, розвідки і повітряної вогневої підтримки. Вони мали понад 400 літальних апаратів, серед яких майже 240 бойових літаків, 150 гелікоптерів і до 40 транспортних літаків.

Афганські сили безпеки, які протидіють повстанцям, займають позиції на пагорбі у провінції Баглан в березні 2016 року. © РЕЙТЕР

Символом славетної історії афганської авіації став Абдул Ахад Моманд, представник афганських ВПС, який став першим афганцем – і четвертим мусульманином, – який здійснив космічну подорож у складі екіпажу космічного корабля «Союз ТМ-6» і провів дев’ять днів на борту космічної станції «Мир» у 1988 році як космонавт-дослідник за програмою «Інтеркосмос».

Ці досягнення були перекреслені і більшість військових активів була розграбована і знищена протягом десятиріч війни і внутрішнього конфлікту ще до того як міжнародне співтовариство втрутилося після терактів 11 вересня.

Почати з чистого аркуша

У серпні 2003 року НАТО, згідно з мандатом ООН, очолила Міжнародні сили сприяння безпеці (МССБ). Протягом наступного десятиріччя діяльності МССБ розбудова Афганських національних сил безпеки ставала дедалі більш важливою частиною їх місії.

Це означало починати все з чистого аркуша. Афганські військові структури були зруйновані. Більше того, в рамках програми ООН з роззброєння, демобілізації і реінтеграції було роззброєно майже 100 тисяч муджахедів і офіцерів колишнього комуністичного режиму – і багатьом з них було заборонено служити в Силах безпеки Афганістану.

З часом стало зрозуміло, що роззброєння груп ополченців і виключення з процесу професійних військових офіцерів – поряд з надзвичайно централізованою стратегією безпеки і врядування – надали можливість талібам і терористам відновитися і реорганізуватися у сільській місцевості Афганістану.

На початку серпня 2003 року, коли НАТО готувалася взяти на себе командування міжнародними миротворчими силами в Афганістані, афганська жінка проходить повз плакат у Кабулі із закликом розширити дію цих сил поза межі столиці. © РЕЙТЕР

Посилився спротив і зросли втрати. Зрештою, під командуванням генерала Стенлі Мак-Крістала, МССБ прийняли в 2009 році стратегію боротьби з повстанцями. Вона вимагала збільшення кількості військ МССБ для витіснення талібів, водночас зосереджуючись на підготовці і розвитку Афганських сил безпеки для того, щоб вони зрештою були здатні самі гарантувати безпеку своєї країни.

На час завершення поступового переходу відповідальності за безпеку від МССБ до афганських властей перед закінченням їх місії в грудні 2014 року Афганістан мав майже 352 тисячі добре навчених солдатів і поліцейських – вражаюче досягнення. МССБ також підтримали інші важливі досягнення Афганістану, допомагаючи забезпечити безпеку і можливості для укорінення демократії, відбудови інституцій та інфраструктури, повернення до роботи тисяч шкіл, розвитку вільних ЗМІ і відновлення міжнародного визнання цієї країни.

Дефіцит лідерства

Звичайно, повстанці не були переможені на час закінчення місії МССБ. Проблеми небезпеки і нестабільності, що стояли перед Афганістаном, залишалися величезними і Національним силам безпеки була потрібна довгострокова міжнародна допомога як фінансова, так і з розбудови потенціалу.

Афганський сектор безпеки пройшов великий шлях щодо кількості, але вже настав час зосередитись на якості і глибокій реформі сектора безпеки. Афганським силам безпеки не вистачає сильного політичного і військового лідерства на усіх рівнях, а також ресурсів для протидії гібридній війні. Посада міністра оборони залишається вакантною з середини 2014 року. Більше того, гальмується реформа Міністерства внутрішніх справ.

Проте афганські сили довели, що вони можуть рішуче боротися проти терористів і повстанців. Понад очікування – і попри численні передбачення, що громадянська війна розгорнеться після переходу відповідальності за безпеку до афганців – вони хоробро і з честю захищають свою країну.

Солдати Афганської національної армії беруть участь у навчаннях на військовій базі в Кабулі в листопаді 2014 року. © РЕЙТЕР

Зараз необхідно зосередитися на вихованні освічених, професійних і добре навчених офіцерів і сержантів. Розвиток лідерства, увага до гендерних питань і механізми підзвітності в силових міністерствах мать отримати пріоритетність. Афганістану також необхідно забезпечити собі молодих солдатів і офіцерів, здатних замінити старе покоління в силах оборони і безпеки. Більше того, настав час для професіоналізації поліції і визначення більш чіткої різниці між обов’язками правоохоронців і військових.

Кров і гроші

Витратна, кривава і тривала війна в Афганістані втомила платників податків у країнах-донорах і країнах, що надіслали свої війська. Немає точних цифр щодо витрат міжнародної коаліції під час війни. Проте лише США одноосібно виділили із 2002 року майже 113 мільярдів доларів на відбудову і підтримку Афганістану. Ця війна коштувала багатьох людських життів: станом на кінець лютого 2016 року загинуло 3515 представників коаліції і десятки тисяч афганських силовиків і мирних мешканців.

Проте НАТО і широка міжнародна громада відновили свої зобов’язання підтримувати Афганістан протягом наступного десятиріччя. НАТО з партнерами в січні 2015 року розпочали нову місію з тренування, надання порад і допомоги («Резолют сепорт»). Ширша співпраця з Альянсом також здійснюється через програму «Невпинне партнерство» з Афганістаном. США і Афганістан також узгодили рамки довгострокового партнерства і двосторонню угоду про безпеку.

Американський морський піхотинець прощається зі своїм загиблим другом під час меморіальної служби в провінції Гельманд у 2009 році.

НАТО і партнери зобов’язалися – на саміті НАТО 2012 року в Чикаго – надавати фінансову підтримку для утримання афганських сил до кінця 2017 року і зараз працюють над забезпеченням підтримки до 2020 року. Із 2007 року члени і партнери НАТО вже передають майже 430 мільйонів доларів щороку до Цільового фонду НАТО для Афганської національної армії.

Партнери Афганістану прагнуть бути упевненими, що кров і гроші, які вони вже вклали в цю країну, допоможуть їй встати на ноги. Примирення і мирні домовленості є найкращими варіантами припинення війни. Проте, доки не буде досягнуто врегулювання, погіршення стану безпеки і зростання терористичної загрози вимагають продовження участі членів і партнерів НАТО в розв’язанні ситуації в Афганістані.

Продовжувати брати участь в розв’язанні ситуації в їхніх стратегічних інтересах.

Стратегічний вибір

Як країна,що розташована на суші в оточенні Китаю, Пакистану, Ірану і країн Центральної Азії, Афганістан має значне геостратегічне і геополітичне значення. Це єдина країна в регіоні, яка надає відкритий доступ США і членам НАТО. Хайберський прохід, розташований між Афганістаном і Пакистаном, давно є одним з най- важливіших торговельних маршрутів і військово-стратегічних місць у світі. Більше того, через Афганістан проходить Шовковий шлях. Ця давня мережа торговельних шляхів довжиною чотири тисячі миль відома як культурне перехрестя індійської, перської і китайської цивілізацій. Небезпека і нестабільність в Афганістані дестабілізує регіон і створює сприятливі умови для розмноження терористичних груп, які загрожують членам Альянсу і їх партнерам.

Перед Афганістаном також постають величезні економічні проблеми і труднощі розвитку. Ця країна багата на природні ресурси, газ, мінерали і нафту (за деякими підрахунками, вартістю в трильйон доларів США). Проте відсутність безпеки і війна обмежують можливості розвідки і видобування цих ресурсів і Афганістан залишається однією з найбідніших країн світу. Разом з небезпекою нестача економічних можливостей змушує багатьох афганців залишати країну. За даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців, більше чверті з одного мільйона біженців і мігрантів, які прибули до Європи в 2015 році, були афганцями (другими за кількістю після сирійців). Якщо допомогти Афганістану встановити мир і розвивати економіку, можна допомогти зменшити потік біженців, який вимиває мізки з Афганістану і створює ризик дестабілізації Європейського союзу.

Афганський мігрант тримає свого сина в порту на грецькому острові Лесбос після того, як грецька берегова охорона врятувала його в морі в березні 2016 року. © РЕЙТЕР

Отже, варто продовжувати інвестувати в Афганістан та його сили безпеки. 2017 рік вже на порозі. Встановлення дати виведення місії «Резолют сепорт» ("Рішуча підтримка") на чолі з НАТО і американських військових може допомогти Афганським силам безпеки взяти на себе відповідальність – але воно також грає на руку талібам, які заявляють: «У вас можливо є годинник, але у нас є час». Наступний саміт НАТО у Варшаві в липні 2016 року дає можливість НАТО і партнерам поновити свої зобов’язання довгострокової підтримки продовження розвитку сектора безпеки Афганістану. Це в інтересах як членів Альянсу, так і афганського народу.

Про автора

Мохаммад Шафік «Хамдам» - громадський активіст, письменник і аналітик. Із 2008 до 2014 року він був старшим радником з питань ЗМІ і громадської дипломатії Старшого цивільного представника НАТО в Афганістані. Твіттер: @shafiqhamdam