МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Зростання населення: визначальний виклик ХХІ сторіччя

Чи можуть інженери знайти розв'язання проблем катастрофічного зростання населення, значної зміни клімату і більшого навантаження на продовольчі і водні ресурси?

У цьому сторіччі перед світом постануть результати найбільшого в історії людства вибухового зростання населення.

Якщо зараз нічого не робити, мільярди людей в усьому світі будуть помирати від спраги, голоду, будуть тулитись в нетрях, страждати від конфліктів

Уявіть собі, що два мільярди людей на планеті через 40 років. Усім потрібна їжа, вода і дах над головою, при цьому кліматичні зміни ще більш посилюють ці основні людські потреби.

Якщо зараз нічого не робити, мільярди людей в усьому світі будуть помирати від спраги, голоду, будуть тулитись в нетрях, страждати від конфліктів внаслідок посух, нестачі продовольства, занепаду міст, міграції і природних ресурсів, що постійно зменшуються в той час як попит зростає.

А прогнозоване зростання попиту вражає. Більша кількість голодних ротів і зміни смаків щодо типів їжі означатимуть:

  • подвоєння сільськогосподарського виробництва за чотири десятиріччя,
  • споживання води зросте до 2030 р. на 30%, і
  • ще три мільярди людей шукатимуть притулку в міському середовищі до середини сторіччя.

Додайте до цього потребу в енергії, яка необхідна для економічного зростання однаковою мірою постіндустріальним, індустріальним і новим індустріальним країнам. Попит на неї до 2050 р. подвоїться, що стане серйозним викликом урядам і суспільствам загалом.

Хороша новина полягає в тому, що в останньому звіті Британського інституту інженерів-механіків під назвою «Населення: одна планета, занадто багато людей?» зроблені висновки про те, що на передбачувані виклики можна дати відповідь за допомогою відомих інженерних технологій і сталої практики. Це означає, що немає потреби відкладати глобальні дії в очікуванні наступного великого технічного відкриття чи прориву в пошуках можливостей контролювати кількість населення.

Очікується, що населення світу наступними десятиріччями зросте до 9 мільярдів за 40 років (з нинішніх 6,9 мільярдів) і сягне піку в 9,5 мільярда у 2075 р.

У звіті також робиться висновок про те, що ми перебуваємо на піку унікальної можливості, маючи достатньо «чистих» технологій і знань, які дадуть можливість новим країнам, що розвиваються, «перестрибнути» великі викиди в атмосферу, ресурсоємний етап ранньої індустріалізації. Це особливо важливо, тому що саме в цих нових економіках, що розвиваються, очікується найбільший приріст населення.

Загалом, очікується, що населення світу наступними десятиріччями зросте до 9 мільярдів за 40 років (з нинішніх 6,9 мільярдів) і сягне піку в 9,5 мільярда у 2075 р. Але ці кричущі цифри не вказують на важливі регіональні демографічні тенденції, які передбачають появу протягом наступних десятиріч трьох класів, на які поділиться більшість країн.

1) Розвинуті постіндустріальні економіки будуть характеризуватись в основному стабільним населенням, або таким, що скорочується . Наприклад, очікується, що кількість населення Європейського Союзу до 2100 року скоротиться на 20%. Паралельне скорочення частки молоді матиме далекосяжний вплив на питання соціального забезпечення, охорони здоров'я і складу робочої сили. Конфлікти внаслідок перенаселення і викликані кліматичними змінами стреси в інших країнах також впливатимуть на ці економіки у вигляді перебоїв з постачанням сільськогосподарської продукції і товарів.

2) Економіки, що розвиваються, але перебувають на останніх етапах розвитку, сьогодні характеризуються високим рівнем індустріалізації і зазнають зниження темпів зростання населення із зростанням багатства в країні . Наприклад, в Азії, яка вже має половину населення Землі, прогнозується, що кількість населення зросте лише на 25% і досягне свого піку в 2065 р., після чого почне скорочуватись так само, як в постіндустріальних країнах. Хоча і скромне, але безперервне зростання протягом наступних п’яти десятиріч населення цього регіону поєднане з високими темпами зростання особистих доходів і багатства може призвести до геополітичного напруження між окремими країнами щодо природних ресурсів, таких як спільні водні ресурси і сировина для промисловості.

3) Нові країни, що розвиваються, і поки що не є достатньо промислово розвинутими формують третю групу . Прискорення зростання населення, яке призведе до основного глобального зростання до 2075 р., є головною рисою цих країн. Африка щодо цього є головним регіоном, тому що прогнозується, що багато країн континенту подвоять або навіть потроять своє населення до 2050 р. Це зумовить серйозний тиск щодо збільшення виробництва продовольства в цих країнах, видобування води і доступу до енергії. У поєднанні з соціально-політичними проблемами, викликаними неконтрольованою урбанізацією і драматичним зростанням міських нетрів, це може призвести до виникнення внутрішніх і транскордонних конфліктів, що дестабілізують міжнародні торговельні маршрути і змусять людей мігрувати подалі від зон конфліктів до більш стабільних регіонів, таких як Європа.

Геополітичне напруження між державами в усіх цих трьох групах може виникнути як щодо викопного палива (вугілля, газ, нафта), так і щодо джерел енергії з низьким вмістом вуглецю. Доступ до доступної енергії у великій кількості лежить в основі індустріалізації, виходу з бідності, економічного зростання і постіндустріального суспільства.

Новий світовий порядок сформується, коли з’являться країни, що багатіють на нових ресурсах, які можна використовувати, таких як сонячна енергія в Північній Африці, та інші, які домінували в боротьбі ХХ сторіччя за постачання енергії задля збереження багатства і впливу.

Історія неодноразово вчила нас, що без такої енергії суспільства розвалюються під тиском зменшення окупності інвестицій у більш складні речі. Новий світовий порядок сформується, коли з’являться країни, що багатіють на нових ресурсах, які можна використовувати, таких як сонячна енергія в Північній Африці, та інші, які домінували в боротьбі ХХ сторіччя за постачання енергії задля збереження багатства і впливу.

Ми вважаємо, що нові економіки, що розвиваються, є ключем до успішного результату. Якщо ці країни підуть тим самим шляхом несталого розвитку з високим рівнем викидів парникових газів (GHG), яким в минулому ішли розвинуті промислові країни світу, результат буде прикрий для нас усіх.

Наприклад, якщо внаслідок комбінації індустріалізації і економічного зростання протягом ХХІ сторіччя середній рівень викидів парникових газів в африканських країнах досягне скромного рівня викидів азійських країн сьогодні, населення цього континенту, що збільшиться, додаватиме майже дев'ять гігатонн парникових газів на рік до викидів в атмосферу. Це чверть нинішніх глобальних викидів. У світі, в якому ми намагаємось скоротити викиди, які є наслідком несталої промислової інфраструктури, такий результат буде трагічним і таким, якому немає пробачення, особливо зважаючи на те, що ми знаємо, як цього уникнути і маємо для цього чисті технології вже сьогодні.

Застосовуючи інженерні технології, такі як біотехнологія, розвиток механізації і автоматизації, скорочення відходів, вдосконалення зберігання і дистрибуції та покращене управління водними ресурсами, можна виробити більше ніж достатньо продовольства і задовольнити усі очікувані потреби.

Так само, вдосконалення управління підземними водами, збирання і збереження дощової води, переробка стічних вод і знесолення води можуть задовольнити майбутній попит.

У міському середовищі інтегроване планування і нові моделі комунальної власності пропонують шлях до успішного розв'язання проблем нетрів. Третина світового міського населення вже живе у жахливих умовах, майже не маючи або зовсім не маючи доступу до чистої води, каналізації чи енергетичної інфраструктури.

Інженерні технології також можуть відіграти головну роль у розв'язанні загрози підйому рівня моря до рівня міських територій. Три чверті великих міст світу розташовані на узбережжі, а деякі з найбільших розташовані на рівнинах в дельтах рік у країнах, що розвиваються (такі як Бангкок і Шанхай), де зменшення суші ще більше погіршує ситуацію. Зважаючи на тривалий час, потрібний для втілення в життя таких інженерних технологій, як штучні протиповеневі споруди, оцінка прогнозованого підйому води і потенційних рішень вимагає негайної уваги в прибережних поселеннях в усьому світі.

Інноваційні підходи до фінансування відіграють важливу роль не тільки в інженерних підходах до урбанізації, але й в розвитку на рівні громад технологій чистої енергії, таких як сонячна, вітрова і мікрогідроенергетика разом з місцевою теплоелектростанцією, яка використовує біомасу або отримує енергію з відходів. Якщо реалізовувати можливості серйозного доступу до енергії і води і підтримувати на місцевому рівні сталі технології, для скорочення капітальних витрат необхідно запровадити такі механізми, як інноваційні пільгові кредити і мікрофінансування, «безкоштовні» пакети переходу і нові моделі особистої і комунальної власності, такі як трасти.

Важко передбачити точно, які кліматичні зміни відбудуться в конкретному регіоні внаслідок можливого глобального потепління на 3 - 6 градусів Цельсія до кінця сторіччя. Можуть бути деякі регіони, зокрема у Північній півкулі, де наслідки кліматичних змін посилять здатність країни долати проблему зростання населення, наприклад, через збільшення врожаїв чи кращий доступ до енергії. Однак наслідки надзвичайних погодних умов, зростання температури і зміни структури осадів в інших регіонах спричинять труднощі з доланням проблеми зростання населення.

Вже є сталі інженерні розв'язання багатьох проблем, які можуть виникнути внаслідок зростання населення, а також щодо пом'якшення стресу від кліматичних змін

За прогнозами, до одного мільярда людей можуть бути зігнані зі своїх місць кліматичними змінами протягом наступних 40 років внаслідок інтенсифікації природних катастроф, посух, підйому рівня моря і конфліктів за дедалі більш дефіцитні ресурси. Широкомасштабна міграція подалі від таких регіонів, яка здійснюватиме ще більший тиск на ті регіони світу, які внаслідок кліматичних змін отримають помірний клімат, може викликати серйозне занепокоєння з питань безпеки у більш щасливих країн.

Вже є сталі інженерні розв'язання багатьох проблем, які можуть виникнути внаслідок зростання населення, а також щодо пом'якшення стресу від кліматичних змін. Наприклад, розвиток технологій управління енергетичними ресурсами, таких як «розумні» прибори і лічильники разом зі скороченням втрат за допомогою кращої ізоляції будівель і ефективного використання тепла є прикладом інженерних ініціатив, які можуть дещо пом’якшити потребу в більш сталих енергетичних ресурсах.

Потрібна політична і суспільна воля для усунення недоліків ринку, забезпечення інноваційних механізмів фінансування і новаторських моделей особистої і комунальної власності, а також обміну чистими технологіями і передовим досвідом на місцевому рівні задля досягнення більш гарантованого результату.

У звіті Інституту пропонуються п’ять цілей технологічного розвитку як першого кроку шляхом досягнення цієї мети. Вони стосуються основних питань, які вимагають розв'язання у галузях енергетики, водопостачання продовольства, урбанізації і фінансів.

Він закликає британський уряд очолити світовий рух співпраці з професіоналами над визначенням цілей і матриці впровадження цих цілей технологічного розвитку для відстоювання їх в ООН як основи міжнародних рамок, які прийдуть на заміну Цілям розвитку тисячоліття, коли вони втратять чинність в 2015 р.

На підтримку цих цілей Інститут також рекомендував розробити механізм підготовки і відрядження інженерів до нових країн, що розвиваються, задля надання дорадчої допомоги щодо розміщення чистих технологій і сталої практики. Він закликав Департамент міжнародного розвитку при британському уряді (DFID) очолити і стати піонером моделі відрядження у рамках своїх повноважень надавати допомогу з розвитку іншим країнам.

Отже, через те що дедалі більше і більше з нас живуть довше у взаємній залежності на планеті, яка стає дедалі більш перенаселеною і ресурси якої закінчуються, наслідки глобального зростання населення позначаться певною мірою на житті усіх – де вони не мешкали б. Цей вплив не визнає кордонів. Це не альтруїзм. Йдеться про створення політичних рамок і прокладання шляху до самозбереження.

Поділись цим    DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink