МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Померти за харчі

Get the Flash Player to see this player.

До яких наслідків для безпеки може призвести дефіцит продовольства? Як це вплине на роль військових? Які регіони перебувають під найбільшою загрозою?

 субтитри: вкл. / викл.

Ніхто не хоче помирати від голоду, тому це може стати причиною війни.

Це означає нову сторінку в світовій продовольчій безпеці.

Таку, що сповнена ризику.

До чого може призвести посилення продовольчої безпеки?

Це буде дуже делікатна військово-дипломатична проблема

в сенсі збереження безпеки, недоторканності кордонів,

тому що ми маємо кордони з країнами, які можуть постраждати.

В яких з'являться біженці, вони будуть у відчаї,

можливо будуть змушені до того, що ви назвали б нерозумними заходами,

бо інакше вони загинуть від голоду.

Тиск з боку біженців, кліматичних біженців, якщо хочете,

буде такий великий, що вийде поза межі суто поліцейської проблеми.

І кордони до певної міри будуть мілітаризовані,

не проти загрози вторгнення, а проти хвиль біженців,

які будуть на них котитись.

Як паркан, який Індія сьогодні будує навколо Бангладеш.

Зараз він має зупинити економічних біженців,

яких мільйони в сусідніх з Бангладеш країнах,

але ви знаєте, якщо поїхати до Делі і там поговорити з людьми, вони зізнаються,

що це також і запобіжний захід на майбутнє,

коли половина Бангладеш, ну добре, 20%, піде під воду

і 30 мільйонів людей намагатимуться втекти.

Отже, будуємо паркан зараз.

Що нового пов'язано з продовольчою безпекою в ХХІ сторіччі?

Понад десяток країн намагаються придбати землю

поза межами своїх кордонів для того, щоб гарантувати собі продовольчу безпеку.

Це не просто земля, це земля і вода.

Земля без води нічого не варта.

Ми вже бачимо, що конкурентна боротьба за землю перейшла національні межі

в нечуваний раніше спосіб.

І це з'являється нова сторінка у світовій продовольчій безпеці.

Коли ціни на зерно знову піднімуться, а цього не уникнути,

країнам, які інвестували в голодні країни, такі як, наприклад,

Ефіопія і Судан, стане нелегко

вивезти це продовольсто, не викликавши заворушень і потенційних повстань

голодного населення, яке побачить, що їжу вивозять з їхньої країни

і відправляють де-інде.

Багато конфліктів можуть точитись у світі в різних формах.

Вони можуть отримати форму економічних обмежень чи ембарго,

яку завгодно, але напруження, без сумніву, накопичується.

Що можна зробити для розв'язання цих проблем?

Жодна країна не прийме 30% населення

з далеких країв, яке до того ж не говорить місцевою мовою.

Ми зупинимо це раніше, це треба зупинити.

Так, є питання кордонів. Як запобігти їх просочуванню?

Для розв'язання цієї проблеми існують інші способи

надання допомоги для того, щоб вони залишались удома.

Це допоможе країнам, які можуть генерувати

ці хвилі задля того, щоб нагодувати своє населення.

Ви бачили на Копенгагенському саміті в грудні,

хоча він і був провальний,

надзвичайно великі суми, які будуть переходити з рук в руки:

сто мільярдів доларів на рік до 2020 року

у вигляді допомоги, яку в основному надаватимуть розвинуті країни країнам,

що розвиваються: а) для того, щоб допомогти їм позбутись залежності від викопного палива

і б) для того, щоб допомогти їм подолати наслідки

кліматичних змін, які для них відбудуться раніше, або будуть гіршими.

Я маю на увазі здатність нагодувати своє населення

і добробут людей, які опиняться під жорстким кліматичним тиском.

Кордони Європейського Союзу з Близьким Сходом і

по Середземному морю з Африкою

зазнають величезного тиску із погіршенням ситуації,

тому що субтропіки зазнають сильнішого, важчого удару,

ніж за помірного клімату, в якому живемо ми. Сьгодні країни Європи - майже всі члени НАТО.

І решта країн НАТО, тобто, Північна Америка,

матимуть свої проблеми на кордонах

між розвинутим світом і колишнім, так званим "третім світом",

між США і Мексикою.

Необхідно знайти способи стримування цього тиску без конфронтації

і за можливістю без нової форми поляризації, як було за часів холодної війни.

І я вважаю, що НАТО можливо і є тією організацією, яка

відіграє тут найбільшу роль,

відмінну від дипломатів.

Ніхто не хоче помирати від голоду, тому це може стати причиною війни.

Це означає нову сторінку в світовій продовольчій безпеці.

Таку, що сповнена ризику.

До чого може призвести посилення продовольчої безпеки?

Це буде дуже делікатна військово-дипломатична проблема

в сенсі збереження безпеки, недоторканності кордонів,

тому що ми маємо кордони з країнами, які можуть постраждати.

В яких з'являться біженці, вони будуть у відчаї,

можливо будуть змушені до того, що ви назвали б нерозумними заходами,

бо інакше вони загинуть від голоду.

Тиск з боку біженців, кліматичних біженців, якщо хочете,

буде такий великий, що вийде поза межі суто поліцейської проблеми.

І кордони до певної міри будуть мілітаризовані,

не проти загрози вторгнення, а проти хвиль біженців,

які будуть на них котитись.

Як паркан, який Індія сьогодні будує навколо Бангладеш.

Зараз він має зупинити економічних біженців,

яких мільйони в сусідніх з Бангладеш країнах,

але ви знаєте, якщо поїхати до Делі і там поговорити з людьми, вони зізнаються,

що це також і запобіжний захід на майбутнє,

коли половина Бангладеш, ну добре, 20%, піде під воду

і 30 мільйонів людей намагатимуться втекти.

Отже, будуємо паркан зараз.

Що нового пов'язано з продовольчою безпекою в ХХІ сторіччі?

Понад десяток країн намагаються придбати землю

поза межами своїх кордонів для того, щоб гарантувати собі продовольчу безпеку.

Це не просто земля, це земля і вода.

Земля без води нічого не варта.

Ми вже бачимо, що конкурентна боротьба за землю перейшла національні межі

в нечуваний раніше спосіб.

І це з'являється нова сторінка у світовій продовольчій безпеці.

Коли ціни на зерно знову піднімуться, а цього не уникнути,

країнам, які інвестували в голодні країни, такі як, наприклад,

Ефіопія і Судан, стане нелегко

вивезти це продовольсто, не викликавши заворушень і потенційних повстань

голодного населення, яке побачить, що їжу вивозять з їхньої країни

і відправляють де-інде.

Багато конфліктів можуть точитись у світі в різних формах.

Вони можуть отримати форму економічних обмежень чи ембарго,

яку завгодно, але напруження, без сумніву, накопичується.

Що можна зробити для розв'язання цих проблем?

Жодна країна не прийме 30% населення

з далеких країв, яке до того ж не говорить місцевою мовою.

Ми зупинимо це раніше, це треба зупинити.

Так, є питання кордонів. Як запобігти їх просочуванню?

Для розв'язання цієї проблеми існують інші способи

надання допомоги для того, щоб вони залишались удома.

Це допоможе країнам, які можуть генерувати

ці хвилі задля того, щоб нагодувати своє населення.

Ви бачили на Копенгагенському саміті в грудні,

хоча він і був провальний,

надзвичайно великі суми, які будуть переходити з рук в руки:

сто мільярдів доларів на рік до 2020 року

у вигляді допомоги, яку в основному надаватимуть розвинуті країни країнам,

що розвиваються: а) для того, щоб допомогти їм позбутись залежності від викопного палива

і б) для того, щоб допомогти їм подолати наслідки

кліматичних змін, які для них відбудуться раніше, або будуть гіршими.

Я маю на увазі здатність нагодувати своє населення

і добробут людей, які опиняться під жорстким кліматичним тиском.

Кордони Європейського Союзу з Близьким Сходом і

по Середземному морю з Африкою

зазнають величезного тиску із погіршенням ситуації,

тому що субтропіки зазнають сильнішого, важчого удару,

ніж за помірного клімату, в якому живемо ми. Сьгодні країни Європи - майже всі члени НАТО.

І решта країн НАТО, тобто, Північна Америка,

матимуть свої проблеми на кордонах

між розвинутим світом і колишнім, так званим "третім світом",

між США і Мексикою.

Необхідно знайти способи стримування цього тиску без конфронтації

і за можливістю без нової форми поляризації, як було за часів холодної війни.

І я вважаю, що НАТО можливо і є тією організацією, яка

відіграє тут найбільшу роль,

відмінну від дипломатів.

Поділись цим    DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink