NATO REVIEW 2010
Випуск 3: Футбол: просто гра чи війна з м'ячем?
Випуск 4: Ємен: небезпека попереду?
Поточний випуск:
Жінки і конфлікт: гаряче питання?
У наступному випуску Погляд з Америки
 Відео
 RSS
 Підписатись
Усі архиви - Розклад
МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
© - Про
  
 Підписатись
Жінки і конфлікт: гаряче питання?
На нещодавньому заході Патрік Каммерт, голландський генерал-майор у відставці, сказав: "Схоже, що зараз стало небезпечніше бути жінкою, ніж солдатом під час збройних конфліктів. Жінки, не по своїй волі, опиняються на передовій у гарячих точках. Вони непропорційно страждають (разом з дітьми) від наслідків конфліктів. Тож ми запитуємо, 10 років по тому, як були здійснені кроки з поліпшення долі жінок, що змінилося?
Минуло вже десять років відтоді, як ООН закликала до посилення участі жінок у розв'язанні конфліктів, більшої поваги до прав жінок під час конфліктів і більшого залучення жінок до миротворчої діяльності. Як багато змінилося з того часу?
Наскільки жінкам вдалося вплинути на безпеку? Якого прогресу вдалося досягти за останні 10 років? Ми запитуємо деяких жінок, яким вдалося обійняти провідні посади, якою вони бачать роль жінки в безпеці.
НАТО змінюється задля пристосування до нового сторіччя, нових викликів і нового ставлення. Наскільки реально жінкам очікувати, що вони стануть частиною майбутнього в очах НАТО?
Марго Уоллстром, спеціальний посланець ООН з питань сексуального насильства під час конфліктів, окреслює основні проблеми, що постають перед жінками в часи конфліктів, у чому важливість покарання і своє розчарування досягнутими на сьогодні результатами.
Чоловік, якого вважають архітектором РРБООН 1325, розповідає, де було досягнуто прогресу за останні 10 років - і що залишається зробити.
Наскільки успішною є боротьба за надання більших можливостей і захисту жінкам у Демократичній Республіці Конго? Колектив конголезьких жінок за мир і справедливість розповідає про це Террі Робінсон.

У першій передовиці, яку я написав для НАТО Ревю, було висловлене моє бажання бачити більше жінок, що беруть участь у цих випусках. Мушу зізнатися, ми зробили для цього недостатньо. Хоча з нами співпрацювали видатні особи, такі як Мадлен Олбрайт, ми брали інтерв’ю у таких осіб, як єдина афганська жінка-губернатор і друкували статті

провідних журналісток, жінки усе ще не перебувають у центрі уваги так часто, як це має бути.

На жаль, схоже, що така ситуація характерна для світу загалом. Ми відзначили вже 10-ту річницю Резолюції 1325 Ради Безпеки ООН (РРБООН), але обіцянки, які вона несла жінкам у сфері безпеки, усе ще не виконані. Лише 20 країн виробили національні плани з втілення цієї резолюції у життя. Тим часом страждання жінок, що опинилися у центрі конфлікту в таких місцях, як Конго, яку дехто вже назвав «світовою столицею ґвалтування», продовжуються.

У цьому випуску ми запитуємо декого з жінок-лідерів у сфері безпеки про їхнє бачення прогресу, які завдання залишилися не виконаними і як би вони їх виконували. Ми також запитали чоловіка, якого багато хто вважає архітектором цієї резолюції, про те, чи вона відповіла тим очікуванням, які він на неї покладав.

Одна з фраз, яка найбільше мене вразила, коли я готував цей випуск, було заключне речення в моєму інтерв’ю з Марго Уоллстром, спеціальною представницею Генерального секретаря ООН з питань статевого насильства під час конфліктів. Вона закінчила інтерв’ю простими словами: «Без безпеки жінок жодної безпеки не побудувати». Це може бути найзрозумілішим уроком з усіх.

Пол Кінг