МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Боротьба за надання більших можливостей жінкам у Конго

Наскільки успішною є боротьба за надання більших можливостей і захисту жінкам у Демократичній Республіці Конго? Колектив конголезьких жінок за мир і справедливість розповідає про це.

Вони становлять понад 50 відсотків населення країни. Але жінки становлять менше 9 відсотків уряду в Демократичній Республіці Конго (ДРК). Хелен Мадінда сподівається це змінити.

Походженням з регіону Касаї, Мадінда, прагнучи опанувати ступінь магістра політичних комунікацій, 15 років тому потрапила з ДРК до Бельгії. Але вона вирішила зв’язати свою діяльність з Колективом конголезьких жінок за мир і справедливість (CCWFPJ ) після почутих розповідей, дуже добре знайомих тим, хто обізнаний з сучасною історією ДРК: про зґвалтованих і замордованих жінок і дітей.

Нестача фінансових ресурсів разом з переважним поглядом на жінку як на власність свого чоловіка або родини, заміжжям з раннього віку і неосвіченістю означає, що на погляди і права жінок мало хто зважає

Повоєнна мирна угода в ДРК, яку дехто називає «світовою столицею ґвалтування», була особливо важливою для конголезьких жінок. Але, як зазначає Мадінда, «жінки не брали участь у процесі, в переговорах». Фактично під час мирних переговорів жінок нібито не існувало взагалі. «Ось чому ми створили Колектив конголезьких жінок за мир і справедливість, щоб надати голос жінкам, яких залишили поза цим процесом».

Мадінда малює сумну картину існування жінок в цій країні. Як хранительки домівки, жінки в ДРК передусім відповідають за повсякденні покупки усього необхідного родині для виживання. Від покупки продовольства до покупки домашнього господарського приладдя, більша частина економіки ДРК залежить від жінок. Але ті ж самі жінки не мають жодних прав на збереження чи управління заробленими ними ж грошима. Така нестача фінансових ресурсів разом з переважним поглядом на жінку як на власність свого чоловіка або родини, заміжжям з раннього віку і неосвіченістю означає, що на погляди і права жінок мало хто зважає.

Але CCWFPJ працює над тим, щоб виправити ситуацію і надати конголезьким жінкам більше можливостей і прав. Зараз організація вимагає визнання прав жінок; надання їм можливості отримати освіту, заборони шлюбів до 16-річного віку і надання жінкам можливості користуватися плодами своєї господарської діяльності.

Неможливість вільно розпоряджатися своїми фінансами є особливо критичним компонентом недостатньої представленості жінок в органах влади. Проведення політичної кампанії в ДРК занадто дорого коштує. Через відсутність фінансових ресурсів, потрібних для участі в перегонах за політичну посаду, жінки-кандидатки – і унікальні підходи, які вони несуть – в основному не допускались до влади. Якщо жінки не матимуть значного голосу в уряді, позбавлення їх впливу скоріш за все буде продовжуватися.

З огляду на наступні вибори, CCWFPJ сподівається виправити ситуацію, підтримуючи лідерство жінок в усіх сферах врядування. Сюди належать і армія, і поліція, бо необхідно краще представити голос позбавленої впливу групи в різних сферах повсякденного життя, особливо у безпеці.

Майбутній розвиток країни загалом і зокрема її економіки, тісно пов’язаний зі становищем конголезьких жінок

Мадінда відчуває, що врядування в її країні не таке добре, яким воно мало б бути після отримання країною незалежності. Життя в Брюсселі дало їй змогу побачити і відчути на собі альтернативну форму врядування і ознайомитися з процесами управління демократичною країною. Одного дня Мадінда хотіла б повернутися до ДРК і поділитися цими знаннями.

«Бельгії я не потрібна», - заявляє вона. - Це розвинута країна. Їй не потрібен ані мій досвід, ані моя підготовка». Але вона вважає, що ДРК може отримати користь від її досвіду і знань, набутих у Бельгії. Однак вона визнає, що повернутися буде важко, великою мірою тому, що «права людини не поважають».

Але для Мадінди майбутній розвиток країни загалом і зокрема її економіки, тісно пов’язаний зі становищем конголезьких жінок.

Повоєнна мирна угода в Демократичній Республіці Конго, яку дехто називає "світовою столицею ґвалтування", була особливо важливою саме для конголезьких жінок.

Жінки нібито взагалі не існували під час мирних переговорів. “Ось чому ми заснували Колектив конголезьких жінок за мир і справедливість з метою надати слово жінкам, які були залишені поза цим процесом".

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink