МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Що, де і хто матиме велике значення для безпеки в 2011 р.?

Візьміть три запитання про те, якими будуть основні проблеми безпеки наступного року. Запитайте чотирьох експертів і коментаторів. Зберіть результати. І ви отримаєте відмінні погляди різних вікових і національних груп на те, як будуть розвиватись події наступні 12 місяців. Ми пропонуємо вам подивитись результати.

Лео Цендровіч пише для журналу "Тайм".

Лео Цендровіч

Яка сфера (географічна чи тематична), на вашу думку, становитиме найбільшу загрозу безпеці в 2011 р.?

Найбільша загроза безпеці в 2011 р. походитиме від розповсюдження ядерної зброї. Це вже протягом багатьох років викликає занепокоєння і будемо сподіватись, що ця загроза не реалізується в 2011 р., або в подальшому. Конче необхідна комплексна багатостороння стратегія із забезпечення країнам гарантованого і безпечного доступу до мирної атомної енергії. Минулорічна домовленість між США і Росією щодо скорочення ядерних озброєнь, досягнута після багатомісячних переговорів, має величезне значення. Протягом кількох десятиліть п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН розповсюдили майже 20 000 кг високозбагаченого урану – достатньо для 800 ядерних озброєнь – серед 50 таких різноманітних країн, як Австралія, Ямайка і В’єтнам. Але найбільше занепокоєння викликає можливість потрапляння ядерних матеріалів у погані руки. Будь-які проблеми безпеки у світі помножуються і досягають жахливого рівня, якщо поєднуються з ядерними озброєннями – будь то релігійний фундаменталізм (Іран, Ірак, Афганістан), державний авторитаризм (Північна Корея), бойовики (Хамас, Хезболла) чи навіть пірати (Сомалі). Діяльність пакистанця А. Хана демонструє, що певні неконтрольовані – або напівофіційні, як він сам себе вважає – науковці не мають особливих докорів сумління щодо розповсюдження.

Хто, на вашу думку, відіграватиме головну роль у міжнародних відносинах в 2011 р.?

Барак Обама. Може здаватись очевидним, що називається ім’я американського президента, до того ж він вже відзначився на світовій арені. Але після проміжних виборів він знайде більше часу для поїздок за кордон. Навіть попри те, що його імідж здається дещо втратив порівняно з тим, яким він був два роки тому, він усе ще може бути надзвичайно ефективним. І попри розмови про піднесення суперників – таких як Китай і Індія – ніхто не привертає увагу світу так як Обама.

Чи безпека і міжнародні відносини покращаться чи погіршаться до кінця 2011 р. і чому?

Деякі тенденції і явища зроблять наш світ безпечнішим, інші менш безпечним. Перезавантаження з росіянами, схоже, на певний час заспокоїло відносини з найбільш наїжаченою країною. Але рішення проблем в таких місцях як Іран і Північна Корея усе ще не видно. Пірати поблизу Африканського рогу відступили, але комп’ютерні напади на піднесенні. Аль-Каїда наприкінці 2010 р. нібито пішла в тінь, але якщо трапиться ще якийсь жахливий інцидент, скажімо у десяту річницю подій 11 вересня, вона, без сумніву, повернеться на перші позиції в політичному порядку денному. Головним барометром вірогідно буде Афганістан: Обама пообіцяв розпочати виведення військ з липня 2011 р., але якщо стан безпеки не покращиться порівняно з 2009 р., перед тим як він оголосив про свої наміри? Чи виконає він свою обіцянку і по суті погодиться з провалом місії, чи він окопається і залишиться на тому ж курсі?

Лоуренс Каплан, Джорджтаунський університет, почесний директор Центру вивчення НАТО і Європейського Союзу, Лиман, Лаймена Лемнітцера, Університет штату Кент.

Лоуренс Каплан

Яка сфера (географічна чи тематична), на вашу думку, становитиме найбільшу загрозу безпеці в 2011 р.?

Іран і Корея є кандидатами на найбільшу загрозу безпеці у 2011 р. Продовження руху першого до ядерної зброї може спровокувати військову відповідь з боку Ізраїлю або США. Північнокорейські провокації на Корейському півострові можуть спровокувати війну з Південною Кореєю, в яку втягнуться Китай і США. Але найбільш вірогідна загроза безпеці походить з Афганістану і Пакистану. Обидві держави слабкі, уражені корупцією і перебувають під загрозою відТалібану. Падіння уряду Карзая в Афганістані матиме руйнівний ефект для присутності НАТО в цій країні, прискоривши відмову від участі союзників по НАТО і підірвавши плани Альянсу з припинення війни. Пакистан може бути ще більшою загрозою, не тільки через Талібан, але й у разі, якщо уряд не зможе утриматись і здасться ісламістській опозиції, маючи при цьому ядерну зброю в своєму розпорядженні. Вплив такого кошмарного сценарію буде глобальний. Індія, інша ядерна держава в Південній Азії, може розпочати ядерну війну; Китай, який дедалі більш рішуче відіграє свою роль в Азії, швидше за все втягнеться в Індо-Пакистанську війну; і США, які поставили на миролюбний, орієнтований на Захід Пакистан, також візьме участь в цьому конфлікті.

Хто, на вашу думку, відіграватиме головну роль у міжнародних відносинах в 2011 р.?

Логічним кандидатом на головну роль у міжнародних відносинах в 2011 р. є США. Вони залишаються єдиною світовою супердержавою. Але залишається питання, чи будуть Сполучені Штати центральним гравцем наступного року. Протягом років вони живуть не за засобами. Долар як світовий стандарт може бути замінений суперницькою валютою. Залишаючи їх військову силу потужною, заплановані скорочення бюджету Пентагону обмежать радіус її дії. Найсерйознішою перешкодою може бути послаблена зовнішня політика адміністрації Обами. Китай може перебрати на себе цю основну роль. Маючи найбільшу в світі кількість населення, він будує другу в світі економіку з перспективами прискорення зростання в 2011 р. Його амбіції виходять поза межі Азії, в пошуках сировини він звертається до Латинської Америки і Африки, де досяг значного впливу на суспільства цих континентів. Потенційно Китай може бути посередником в розв’язанні регіональних конфліктів, зокрема, зважаючи на його вплив на Північну Корею. Але він також може відіграти дестабілізуючу роль, кидаючи виклик Японії і Тайваню, а також використовуючи свою валюту для заповнення іноземних ринків продукцією за штучно заниженими цінами. Незалежно від того буде його роль в 2011 р. позитивною чи негативною, вона буде головною.

Чи безпека і міжнародні відносини покращаться чи погіршаться до кінця 2011 р., і чому?

Cитуація у світі в 2011 р. може не дуже відрізнятись від ситуації в 2010 р. Якщо різниця буде, вона, вірогідно, буде на гірше, залежно від наслідків нинішньої кризи в Європейському Союзі, Пакистані і Кореї. Іран може бути у центрі уваги через свою ядерну програму. Але у 2011 р. можуть розквітнути чинники пом’якшення. Найбільш багатообіцяючими можуть стати російсько-американські угоди щодо терористичної загрози загалом і Ірану зокрема.

Д-р Бейтс Джилл - директор і керівник Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI), а також співредактор видання "Управління бомбою: цивільний контроль і демократична відповідальність за ядерну зброю".

Д-р Бейтс Джилл

Яка сфера (географічна чи тематична), на вашу думку, становитиме найбільшу загрозу безпеці в 2011 р.?

Географічно, найбільша небезпека, вірогідно, походитиме з території, що межує з Червоним морем і Аденською затокою (включно з Суданом, Сомалі, Єменом) і вигинатись дугою на південний схід, де розташовані Ірак, Іран, Афганістан, Пакистан, і далі на Кавказ і Центральну Азію. На додаток перед суспільствами і окремими особами постійно поставатиме затяжне і дестабілізуюче насильство і загрози від недержавних дійових осіб – терористичних організацій, бойовиків, злочинців. Найзначніший виклик для безпеки в 2011 р. ми побачимо там, де ці дві проблеми перетинатимуться. Великі міждержавні конфлікти маловірогідні – хоча, за відсутності ефективної міжнародної реакції, воєнні дії між Суданом і новоствореною державою на півдні Судану можуть трагічно довести, що це передбачення є помилковим. Але у широкому сенсі насильство і загроза застосування насильства будуть застосовуватись передусім проти мирного цивільного населення в основному недержавними дійовими особами, а також і державами і їх довіреними особами, і в основному всередині держав у контексті внутрішнього суперництва і протистояння.

Хто, на вашу думку, відіграватиме головну роль у міжнародних відносинах в 2011 р.?

Багато осіб, як високопоставлених, так і поки що невідомих – впливатимуть на світову безпеку і стануть відомими в світі в 2011 р. Але головна роль з багатьох нагальних питань безпеки, безперечно, належатиме Ху Дзінтао і колективному вищому керівництву Китайської компартії (КПК) – хоча самі вони не хочуть, щоб ми бачили ситуацію саме так. Пекін може бажати триматись у тіні, прагнучи «гармонійного світу». Але дедалі більш складні і постійно зростаючі дипломатичні, економічні інтереси і інтереси в сфері безпеки означають, що знайдуться у країні і за кордоном ті, хто закликатиме Китай до дій. Рішення, які прийматимуть Ху і його колеги, матимуть критичне коротко і довгострокове значення, на щастя чи на біду, для розвитку подій в Судані, Ірані, Північній Кореї і Пакистані та в інших гарячих точках. Більше того, невеличка група товаришів, що очолюють КПК, прийматимуть рішення щодо внутрішньої і зовнішньої політики, що формуватимуть Китай як нову супердержаву – відповідальну? Конструктивну? Рішучу – наслідки яких глибоко (хоча, можливо, спочатку і тихо) впливатимуть на світову безпеку в 2011 р. і далі.

Чи безпека і міжнародні відносини покращаться чи погіршаться до кінця 2011 р., і чому?

Протягом 2011 р. стан глобальної безпеки стане більш проблематичним і складним. Стан світової безпеки характеризуватиметься зростаючою «дифузією» - дифузією жорсткої і м’якої сили основних держав у міжнародну систему, розповсюдженням зброї і небезпечних технологій, а також активним переходом засобів насильства в руки недержавних дійових осіб – вже слабкі і менш спроможні інституції, які покликані розв’язувати такі регіональні і міжнародні проблеми, стануть ще менш спроможними це робити. Такі тенденції мають місце вже декілька років і ще більше посилились внаслідок глобальної фінансової кризи, економічного застою і відповідними заходами з економії, які вплинули на значну частину Земної кулі і послабили спроможність і волю основних дійових осіб – особливо західних, таких як європейські і північноамериканські – відігравати більшу і ефективнішу роль гарантів глобальної і регіональної безпеки. У 2011 р. і надалі перед міжнародним співтовариством швидше за все постануть складні наслідки послаблення глобального управління безпекою у дедалі менш безпечному світі.

Томас Ренар є науковим співробітником програми "Європа в світі", Егмонт - Королівський інститут міжнародних відносин, і старший науковий співробітник Центру глобальної співпраці проти тероризму.

Томас Ренар

Яка сфера (географічна чи тематична), на вашу думку, становитиме найбільшу загрозу безпеці в 2011 р.?

Дві головні теми продовжуватимуть розвиватись на порядку денному безпеки в 2011 р. Вони представляють різні види загрози (один – «традиційні загрози», а другий – «нові загрози») і вимагають різних підходів. Одну тему можна віднести до категорії «непередбачувані ядерні режими», де особливу увагу треба звертати на розвиток внутрішньої і регіональної ситуації в Ірані і Північній Кореї, але не забуваючи стежити за подіями в Пакистані в аспекті безпеки його ядерних установ. Ще однією важливою темою є кібербезпека, про що нам нещодавно нагадала Вікілікс. Ми тільки починаємо вимірювати і розуміти, наскільки ми вразливі для комп’ютерних нападів, звідки здійснюються такі напади (держави чи невеликі групи), і що може бути їхніми потенційними мішенями. З одного боку, ядерна загроза здається більш значною: вона може спровокувати гонку озброєнь, сприяти ядерному розповсюдженню, дестабілізувати нестійкі регіони, і навіть, у найгіршому разі, призвести до ядерної ескалації. З іншого боку, є вірогідність того, що ситуація на цьому фронті залишиться більш-менш стабільною, в той час як ми можемо бути впевнені, що комп’ютерні напади не припиняться, а їх масштаб і частота можуть навіть посилитись з наслідками, які ще треба оцінити.

Хто, на вашу думку, відіграватиме головну роль у міжнародних відносинах в 2011 р.?

У глобальному середовищі, яке дедалі більше характеризується взаємозв’язком і багатополярністю, майже жодне питання неможливо розв’язати самостійно. В цьому сенсі США треба розділити тягар глобальної безпеки з дедалі більшою кількістю дійових осіб, в тому числі з новими потужними державами (наприклад, з Китаєм) у контексті більшості питань, а також і з провідними державами (такими як Бразилія і Туреччина) щодо певних специфічних питань, і навіть, інколи, з регіональними організаціями (наприклад, з ЄС).

Китай і Росія відіграватимуть головну роль стосовно двох вищезгаданих загроз (ядерної і комп'ютерної). Ця роль може бути позитивною (наприклад, якщо Китай і Росія візьмуть конструктивну участь у розв'язанні проблем Корейського півострова і Ірану, відповідно), або більш негативною (наприклад, у разі збільшення комп'ютерних атак з Китаю і Росії – зазначимо, що питання того, чи цими атаками керує уряд, ми тут не розглядаємо).

Чи безпека і міжнародні відносини покращаться чи погіршаться до кінця 2011 р., і чому?

Продовження занепаду американської гегемонії (у сенсі відносної сили і у сенсі абсолютної легітимності) безперечно є неприємною тенденцією для міжнародної безпеки. Справді, США вже не є одинокою супердержавою, а дедалі більше поділяють глобальний вплив з новими дійовими особами (хоча усе ще продовжують домінувати в основному у міжнародних справах). Це має принаймні два прогнозованих наслідки для міжнародної безпеки: 1) США будуть діяти як глобальна супердержава з доброю волею не так часто як раніше (тому, що вони просто більше не мають такої розкоші робити це, їх міжнародна політика переключилась на новий режим, більш конкурентний і менш альтруїстичний), що неминуче призведе до значного ускладнення розв'язання глобальних питань; і 2) зважаючи на те, що США не можуть (або не хочуть) більше діяти як «глобальний коп», хто візьме на себе цю функцію? Якщо не буде нікого, хто перешкоджатиме режимам або групам здійснювати свої зловмисні плани або наводитиме порядок під час криз, неминучий хаос може швидко поширюватись на місцевому рівні, або, ще гірше, охопить цілі регіони.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink