МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Західна Африка: головний вокзал контрабандистів?

Західна Африка перебуває під впливом ряду нелегальних комерційних потоків. Деякі з них починаються в цьому регіоні, такі як крадена нафта, робітники-мігранти без документів чи секс-робітники. Інші спрямовані на цей регіон, такі як токсичні відходи, зброя чи підробні медикаменти. Є ще такі, які просто проходять транзитом через цей регіон, такі як кокаїн. Але у кожному випадку ці потоки залишають свій відбиток на Західній Африці.

Френсіс Мертенс і Амадо Філіпп де Андрес з Бюро ООН з боротьби проти наркотиків і злочинності (UNODC) намагаються оцінити і порівняти ці відбитки. Натисніть на кнопку нижче, щоб дізнатися більше.

© Reuters/Borja Suarez

Широкомасштабне використання Західної Африки як транзитного шляху до Європи є відносно новим явищем, який викликав до життя зсув потоків незаконної торгівлі з північноамериканського ринку, що занепадає, до європейського ринку, що зростає.

Більшість кокаїну, що проходить через цей регіон, схоже, перетинає Атлантику на великих „суднах-матках”, спеціально пристосованих для перевезення багатотонних партій наркотиків. Потім цей товар перевантажується на менші судна уздовж західноафриканського узбережжя. Було також ряд випадків, коли перехоплювались невеликі літаки, спеціально модифіковані для трансатлантичних перельотів, які перевозили до тонни вантажу, в основному з Венесуели.

На основі вилучених в морських і авіаційних портах вантажів можна зробити висновок про те, що існує принаймні два основних вузла кокаїнової торгівлі в Західній Африці. Південний забезпечує торгівлю кокаїном, що надходить до затоки Бенін, а потім спрямовується до Того, Беніну і Нігерії. Північний вузол пов’язаний з двома Гінеями (Бісау і Конакрі) як з точками входу, а також можливо із Сьєра-Леоне і Мавританією як пунктів призначення для повітряних перевезень. Ці наркотики можуть переправлятись до Сенегалу, Малі і Гамбії для кур’єрської доставки повітрям. Під час піку нелегальної торгівлі Бамако був головним вузлом повітряних кур’єрів, попри те, що він розташований на відстані майже 1000 кілометрів від прибережних країн, які отримували кокаїн. Причина такого відхилення вглиб континенту могла бути комерційною: конопля давно імпортується з Малі і ділки, що її купують, можуть мати гарний „обмінний курс” при розрахунках кокаїном.

Сьогодні валові вантажі контролюють латиноамериканські контрабандисти. Колумбія виробляє більше половини світового кокаїну, і колумбійські контрабандисти тривалий час домінують на глобальному ринку наркотиків. У 2007 році вони становили 40 відсотків усіх іноземних торгівців кокаїном, заарештованих в Іспанії, яка є головним місцем ввезення на європейський ринок.

Але західноафриканці очевидно відіграють важливу роль в доставці наркотиків з цього регіону до Європи і їх розповсюдженні після доставки. Можливо, що з місцевими, які забезпечують морські перевезення, розраховуються замість готівки товаром, який потім доставляють у Європу засобом, який західноафриканські злочинці відпрацювали в світовому масштабі: за допомогою кур’єрів, які користуються комерційними авіакомпаніями. Із 1400 кокаїнових кур’єрів, виявлених з 2004 року на літаках, що вилетіли із Західної Африки і прямували до Європи, більшість походили із Західної Африки. Опинившись у Європі, наркотики часто розповсюджуються місцевими мешканцями західноафриканського походження, особливо нігерійцями. Винятком є Швейцарія і Португалія, де діє ширше коло західноафриканських національностей, але від 10 до 31 відсотка іноземних торгівців кокаїном, заарештованих на європейських ринках останніми роками, були нігерійці.

Із 2008 року цей потік, схоже, скорочується. Вважається, що це викликано зростанням міжнародної уваги до цього регіону. У 2007 році відбулося 11 великих вилучень кокаїну в Західній Африці, або біля її узбережжя, але в 2008 році їх було тільки чотири, і жодного в 2009 році. Попри певний прогрес, схоже, що кокаїн вартістю не менше мільярда доларів продовжує провозитися через цей регіон, а мережа торгівців із Західної Африки в Європі залишається цілою.

Вартість нафти, украденої в Західній Африці, можна порівняти з вартістю кокаїнових потоків, але вона ще більш пов’язана з нестабільністю, тому що виручка надходить безпосередньо до бойовиків і корумпованих чиновників у Нігерії, яка є економічним центром і домівкою майже половини населення регіону. Конфлікт у дельті Нігеру пов’язаний з проблемами місцевого населення, яке попри величезне багатство під ногами залишається надзвичайно бідним і вважає, що шкода довкіллю від цієї галузі позбавляє їх традиційних засобів до існування. Але крадіжки і нелегальна торгівля нафтою (яку в регіоні називають „банкерінгом”) перетворились на транснаціональне злочинне підприємство, а жорстока політична боротьба забезпечує зручне прикриття для тих, хто зосереджений на особистому збагаченні.

© Reuters/Chaiwat Subprasom

Попри обмежені можливості урядів Західної Африки змушувати до виконання податкових зобов’язань, контрабанда сигарет до Західної Африки і через Західну Африку до Північної Африки є головним рушієм грошових потоків вартістю близько трьох чвертей мільярдів доларів.

У 2007 році африканці викурювали майже 400 мільярдів сигарет. Якщо незаконний ринок складається з 15 відсотків сигарет, що споживаються в Африці, це означає, що того року в Африці було незаконно спожито більше 60 мільярдів сигарет (30 мільйонів пачок, 6000 контейнерів). Західна Африка – це тільки 17 відсотків споживання в усій Африці, при цьому її населення становить 30 відсотків усього африканського населення. Але попит набагато вищий у Північній Африці, в тому числі в Алжирі, Єгипті, Лівії, Марокко і Тунісі, а Західна Африка функціонує як постачальних цих країн. До 80 відсотків ринку сигарет в деяких країнах Західної і Північної Африки є незаконним, тобто більшість курців у цих країнах збагачують злочинців. Стандартизація ліцензування і податкових режимів в Економічному співтоваристві країн Західної Африки (ЕКОВАС) і оподаткування усіх сигарет в портах при ввезенні частково подолають цю проблему, але не повністю.

Виробництво підроблених сигарет поширене в Китаї, В’єтнамі і сусідніх країнах Далекого Сходу, а також у Східній і Південній Європі. Обидва регіони вважаються важливим джерелом контрабандних сигарет у Західній і Північній Африці. Але ці продукти, як правило, не імпортуються напряму з цих регіонів. Більшість контрабандних сигарет надходить до Західної Африки через зони вільної торгівлі, такі як Емірат Дубаї.

Контейнерні порти Ломе, Котону і Тема є головними портами ввезення контрабандних сигарет до Західної Африки, при цьому більшість контрабандних сигарет на північноафриканському ринку також вивантажуються тут. Імпортовані сигарети декларуються як „транзит”, з кінцевими пунктами призначення в Малі, Нігері і Буркіна Фасо, таким чином уникаються ретельні перевірки і оподаткування при ввезенні. Більшість з них, фактично, спрямовуються до Північної Африки, зокрема до Лівії.

Підсумовуючи окремі цифри, можна підрахувати, що сигарети на суму не менше 638 мільйонів доларів США за роздрібними цінами (або трошки менше 60 відсотків північноафриканського ринку) були контрабандою провезені через Західну Африку. Якщо приблизно половина з них доступна для незаконних імпортерів і контрабандистів, що базуються у Західній Африці, це становитиме 319 мільйонів доларів США. Якщо до цього додати гроші, що отримують за незаконний продаж у Західній Африці (455 мільйонів доларів США), отримаємо потік вартістю 774 мільйона доларів США щорічно.

Незаконна торгівля інертними або неякісними медикаментами у Західній Африці, як правило, не вважається основним видом організованої злочинної діяльності, але її наслідки є тяжкими і виходять поза межі цього регіону. Хоча ніякого систематичного дослідження щодо частки неякісних медикаментів у регіоні не проводилося, ряд взятих зразків вказує на цифру майже 50 відсотків. Якщо розглянути тільки ліки від малярії, до 83 мільйонів випадків лікуються в приватному секторі в цьому регіоні.

Більше того, в дослідженні впливу законодавства на певних ринках на злочинність робиться висновок, що „ряд організованих злочинних груп перенесли свою увагу з контрабанди наркотиків і зброї на підроблені медикаменти. ІНТЕРПОЛ знаходить нові свідчення того, що підробка пов’язана з організованою злочинністю і терористичними організаціями, в тому числі з Аль-Каїдою.

© Reuters/STR New

У 2006 році в 11 європейських країнах (Австрія, Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швейцарія і Велика Британія) було виявлено 570 західноафриканських жертв. Вербувальник надає жертві позику від 40 до 55 тисяч доларів США для покриття витрат на нелегальну імміграцію і укладає з нею контракт на повернення цих грошей протягом визначеного періоду часу. Під час подорожі жертв супроводжує чоловік-супроводжуючий, відомий як „дрезина”. У місці призначення жертву передають місцевому відділенню тієї ж організації (вербувальники і експлуататори часто походять з однієї родини). Жертв примушують до проституції доки вони не повернуть борг.

Якщо припустити, що виявляється один із 30 випадків торгівлі людьми, це означає, що в будь-який момент часу в Європі перебуває майже 17 тисяч жертв з обігом в 5700 осіб за рік. Якщо помножити це на середню суму боргу, який вони мають повернути, отримаємо ринок вартістю майже 300 мільйонів доларів США.

© Reuters/STR New

Єдина форма контрабанди, яка однозначно асоціюється з дестабілізацією, це зброя. Політичне насильство без неї немислиме. Так само, як і більшість форм організованої злочинності. Відомо, що бойовики в дельті Нігера використовують доходи від „банкерінга” для закупки контрабандної зброї, і численні групи повстанців, що діють в цьому регіоні, можуть займатись подібною діяльністю. Єдина проблема з цим аналізом полягає в тому, що в регіоні циркулює вже занадто багато зброї (від 7 до 10 мільйонів одиниць), і на відміну від наркотиків і нафти, контрабандна зброя може використовуватись досить тривалий час. Із 1998 до 2004 року понад 200 тисяч одиниць легкої зброї було вилучено або зібрано в цьому регіоні, з якої принаймні 70 тисяч одиниць було потім знищено. Існує багато свідчень про те, що і злочинці, і повстанці купують або позичають зброю у сил безпеки, а на нижньому сегменті ринку існує процвітаючий ринок „саморобної зброї”, яка виробляється на місцевому рівні, зокрема в Гані.

Якими можуть бути варіанти політики?

Економічна монокультура також може сприяти поганому врядуванню, цю проблему часто називають „прокляттям ресурсів”. Поль Кольє та інші аналітики визначають, що залежність від експорту основного товару посилює ризик громадянської війни.

З іншого боку, Західна Африка заражена організованою злочинністю через те, що її імунітет дуже низький, але патогенні віруси – в основному іноземного походження. Регіон захопили незаконні комерційні потоки, які підтримують місцеві злочинці. У будь-якому разі принаймні один компонент мережі постачання знаходиться поза межами Західної Африки. Проблеми мають транснаціональний характер, а це означає, що існує не менше двох підходів до прийняття рішень у формі варіантів політики.

Проблеми мають транснаціональний характер, а це означає, що існує не менше двох підходів до прийняття рішень у формі варіантів політики

Перший – це розв’язання тих аспектів проблеми, які лежать поза межами регіону. У багатьох випадках це найлегший шлях, тому що можливості правоохоронних органів у Західній Африці одні з найнижчих у світі. Скорочуючи попит на вкрадену нафту, обмежуючи постачання неякісних ліків, поклавши край обігу незаконних товарів у зонах вільної торгівлі, регулюючи глобальний ринок електронної техніки, що була у використанні, регулюючи статус робітників-мігрантів, поглиблюючи прозорість фінансових операцій – приведення до ладу усіх цих глобальних комерційних потоків дозволить наблизитись до звільнення Західної Африки від цієї хвороби.

Другий – це довгостроковий проект із вдосконалення імунітету Західної Африки за допомоги розбудови верховенства права, чим ЮНДОК займається протягом останніх п’яти років разом з основними партнерами, такими як ЕКОВАС, Департамент ООН з миротворчих операцій (ДПКО), ІНТЕРПОЛ, Управління ООН з питань Західної Африки (ЮНОВА) тощо. Це не обов’язково так складно, як може здаватися. Позбавити прибутковості міжрегіональну контрабанду сигарет можна, наприклад, через гармонізацію режимів ліцензування і оподаткування. Регулювання відходів і постачання медикаментів - це великою мірою технічне питання. Розбудова здорових держав є кінцевою метою, хоча на цьому шляху є багато проміжних кроків, які можуть негайно принести дивіденди у вигляді зменшення простору для беззаконня.

При обох підходах – транснаціональному і місцевому – участь міжнародного співтовариства є квінтесенцією сталого процесу. Односторонні дії будь-якої держави Західної Африки будуть без сумніву підірвані менш прогресивними діями сусідів, особливо зважаючи на слабкість кордонів у регіоні.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink