МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Генерал Клаус Науманн, колишній голова Військового комітету НАТО

Get the Flash Player to see this player.

Минуло 10 років після прийняття Стратегічної концепції 1999 року. Які чинники впливали на розроблення версії 1999 року - і як вони відрізняються від нинішніх?

 субтитри: вкл. / викл.

Що змінилося після 1999 року?

Минуло 10 років після прийняття Стратегічної концепції 1999 року. Які чинники впливали на розроблення версії 1999 року - і як вони відрізняються від нинішніх?

У 1999 році ми не мали у своєму розпорядженні Групи експертів.

Нам треба було формулювати її самим,

і я дуже добре пам'ятаю, що це був процес дуже болісний

і час від часу викликав суперечки.

Одна з причин, за яких ми залишили...

...деякі питання дещо туманними,

полягає в тому, що ми були свідомі розбіжностей.

Наприклад, питання ядерної зброї залишалося більш-менш

в тому ж стані, як і до того.

Я спостерігаю із зростаючим занепокоєнням

за тим, що багато країн НАТО готуються,

використовуючи свої програми озброєнь, до вчорашньої війни,

витрачаючи завтрашні гроші, і нам треба це змінити.

У майбутньому головну роль гратиме насамперед інформаційна перевага,

а саме в цьому НАТО відстає.

По-друге, ми маємо підготуватися до кібероперацій.

І тут, на мою думку, НАТО тільки починає

замислюватися над цим кібервиміром.

По-третє..., я боюся, що нам треба зважати

бліьше, ніж ми робимо це зараз,

на те, що може мати місце розповсюдження зброї масового знищення,

і на те, чи адекватно ми підготовлені і оснащені,

наприклад, до застосування ХБРЯ -

хімічної, біологічної і ядерної зброї,

я у цьому не упевнений.

Відставання у силах і засобах, на мою думку, займає друге місце в списку пріоритетів,

перше місце належить політичній волі.

І якщо ми не об'єднаємо наші зусилля як європейці,

і не заговоримо в один голос,

і не намагатимемося знайти спільної точки зору з нашими американськими партнерами,

можна забути про питання сил і засобів.

Звичайно, це найбільша проблема.

Зараз ми усе ще маємо досить неповороткий процес,

за яким усі країни - члени НАТО ухвалюють рішення,

але не тільки у Раді, а й на усіх рівнях нижче Ради.

Мої колишні колеги і я пропонували,

щоб прийняття рішень на основі консенсусу було збережене,

але тільки на рівні Ради.

На усіх нижчих рівнях рішення має прийматися на основі більшості.

Це прискорило б процес.

Під час врегулювання кризи час дуже важливий,

а якщо рухатися угору сходинками прийняття рішень,

як це зараз робиться в НАТО,

що складається із 28 членів, ми ніколи не будемо встигати вчасно.

Мені здається, що нова американська адміністрація,

президент Обама, справді зробили деякі кроки

в напрямку європейців.

Але, я можу це сказати як європеєць, європейці не

віддячили йому посиленням відданості спільній справі.

І за цієї причини, якщо ми, європейці, не почнемо діяти спільно,

зокрема в Афганістані,

ми невдовзі можемо відчути зростання розчарування

з боку американців.

Я думаю, ми... Один з уроків, який ми засвоїли з усіх дій Альянсу -

це те, що Альянс має бути корисний для усіх партнерів.

Отже, Європа не може бути споживачем безпеки,

ми повинні разом зі Сполученими Штатами бути виробниками безпеки.

На мою думку, суть питання така:

"Що означатиме колективна оборона у майбутньому?"

Це те, чого очікують нові союзники по Альянсу.

Нові союзники приєдналися до Альянсу

тому, що вони хотіли допомогти американцям виконати свої обіцянки Європі.

І... на тлі більш самовпевненої Росії,

яка хоче виглядати сильною, хоча насправді зовсім не є сильною,

вони хочуть мати запевнення у тому, що стара формула

"один за всіх і всі за одного" усе ще в силі.

На моє переконання, колективна оборона і гарантія за статтею 5

є основою готовності країн

до дій поза межами території, на яку поширюється Договір НАТО.

Доки країни не зможуть довести своїм народам, що вони захищені,

народ ніколи не підтримає

відправку збройних сил туди, де їм загрожує небезпека.

Я вважаю, що нам треба знайти переконливі формули, і в новій Концепції також,

які продемонструють нашій громадськості, що необхідно інвестувати в безпеку.

Звичайно, у збалансований спосіб,

це, на мою думку, є одним із головних завдань нової Стратегічної концепції,

розповісти людям історію успіху НАТО,

і сказати їм, що ми маємо продовжувати

триматися разом в Трансатлантичному Альянсі,

тому що без Сполучених Штатів безпека Європи неможлива,

а Сполученим Штатам Америки Європа потрібна як партнер.

У 1999 році ми не мали у своєму розпорядженні Групи експертів.

Нам треба було формулювати її самим,

і я дуже добре пам'ятаю, що це був процес дуже болісний

і час від часу викликав суперечки.

Одна з причин, за яких ми залишили...

...деякі питання дещо туманними,

полягає в тому, що ми були свідомі розбіжностей.

Наприклад, питання ядерної зброї залишалося більш-менш

в тому ж стані, як і до того.

Я спостерігаю із зростаючим занепокоєнням

за тим, що багато країн НАТО готуються,

використовуючи свої програми озброєнь, до вчорашньої війни,

витрачаючи завтрашні гроші, і нам треба це змінити.

У майбутньому головну роль гратиме насамперед інформаційна перевага,

а саме в цьому НАТО відстає.

По-друге, ми маємо підготуватися до кібероперацій.

І тут, на мою думку, НАТО тільки починає

замислюватися над цим кібервиміром.

По-третє..., я боюся, що нам треба зважати

бліьше, ніж ми робимо це зараз,

на те, що може мати місце розповсюдження зброї масового знищення,

і на те, чи адекватно ми підготовлені і оснащені,

наприклад, до застосування ХБРЯ -

хімічної, біологічної і ядерної зброї,

я у цьому не упевнений.

Відставання у силах і засобах, на мою думку, займає друге місце в списку пріоритетів,

перше місце належить політичній волі.

І якщо ми не об'єднаємо наші зусилля як європейці,

і не заговоримо в один голос,

і не намагатимемося знайти спільної точки зору з нашими американськими партнерами,

можна забути про питання сил і засобів.

Звичайно, це найбільша проблема.

Зараз ми усе ще маємо досить неповороткий процес,

за яким усі країни - члени НАТО ухвалюють рішення,

але не тільки у Раді, а й на усіх рівнях нижче Ради.

Мої колишні колеги і я пропонували,

щоб прийняття рішень на основі консенсусу було збережене,

але тільки на рівні Ради.

На усіх нижчих рівнях рішення має прийматися на основі більшості.

Це прискорило б процес.

Під час врегулювання кризи час дуже важливий,

а якщо рухатися угору сходинками прийняття рішень,

як це зараз робиться в НАТО,

що складається із 28 членів, ми ніколи не будемо встигати вчасно.

Мені здається, що нова американська адміністрація,

президент Обама, справді зробили деякі кроки

в напрямку європейців.

Але, я можу це сказати як європеєць, європейці не

віддячили йому посиленням відданості спільній справі.

І за цієї причини, якщо ми, європейці, не почнемо діяти спільно,

зокрема в Афганістані,

ми невдовзі можемо відчути зростання розчарування

з боку американців.

Я думаю, ми... Один з уроків, який ми засвоїли з усіх дій Альянсу -

це те, що Альянс має бути корисний для усіх партнерів.

Отже, Європа не може бути споживачем безпеки,

ми повинні разом зі Сполученими Штатами бути виробниками безпеки.

На мою думку, суть питання така:

"Що означатиме колективна оборона у майбутньому?"

Це те, чого очікують нові союзники по Альянсу.

Нові союзники приєдналися до Альянсу

тому, що вони хотіли допомогти американцям виконати свої обіцянки Європі.

І... на тлі більш самовпевненої Росії,

яка хоче виглядати сильною, хоча насправді зовсім не є сильною,

вони хочуть мати запевнення у тому, що стара формула

"один за всіх і всі за одного" усе ще в силі.

На моє переконання, колективна оборона і гарантія за статтею 5

є основою готовності країн

до дій поза межами території, на яку поширюється Договір НАТО.

Доки країни не зможуть довести своїм народам, що вони захищені,

народ ніколи не підтримає

відправку збройних сил туди, де їм загрожує небезпека.

Я вважаю, що нам треба знайти переконливі формули, і в новій Концепції також,

які продемонструють нашій громадськості, що необхідно інвестувати в безпеку.

Звичайно, у збалансований спосіб,

це, на мою думку, є одним із головних завдань нової Стратегічної концепції,

розповісти людям історію успіху НАТО,

і сказати їм, що ми маємо продовжувати

триматися разом в Трансатлантичному Альянсі,

тому що без Сполучених Штатів безпека Європи неможлива,

а Сполученим Штатам Америки Європа потрібна як партнер.

Videos in Що змінилося після 1999 року? :

1. Історія: що впливало на формування Стратегічної концепції?

2. Генерал Клаус Науманн, колишній голова Військового комітету НАТО

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink