Протекціонізм: кого він насправді захищає?

Світова фінансова криза може викликати дрейф у напрямку економічного націоналізму

(Reuters)

Пітер Холмс аналізує можливості виникнення нової вибухонебезпечної суміші протекціонізму, екстремізму і конфліктів 1930-х років під впливом нинішньої фінансової кризи.

На думку багатьох економістів, політичний кошмар 1930-х років був викликаний спробами знайти захист в протекціонізмі. Це ще більше погіршило депресію, викликавши занепад торгівлі, масове безробіття і, зрештою, призвело до підйому агресивного фашизму.

Зв’язки між економікою і конфліктами, що тоді насувались, були встановлені економістами і істориками. Адам Туз доводив, що експансіонізм нацистів мав економічні мотиви. Інші вважають, що військовий конфлікт між США і Японією був великою мірою спровокований американською блокадою Японії.

Старовинна поговірка «якщо боги не переходять кордонів, то солдати це роблять» стала рушійною силою створення ГАТТ і ЄС.

Старовинна поговірка «якщо боги не переходять кордонів, то солдати це роблять» стала рушійною силою створення ГАТТ і ЄС. Останній розпочався з Європейського Співтовариства вугілля і сталі – створеного заради спільного розпорядження ресурсами, за які перед цим воювали Франція і Німеччина.

Але скептики, які тим не менше погоджуються з тим, що економічні причини підштовхували нестабільність, бачать в протекціонізмі тільки вторинне зло. В нещодавній лекції в Лондоні Нобелівський лауреат економіст Пол Кругман посилався на «гонорову брехню» про те, що депресія 1930-х років була викликана протекціонізмом. Він заявляє, що криза 1930-х років була викликана дефляційною макрополітикою, і що вихід з нинішньої кризи лежить через фіскальні стимули.

Wikipedia

Чи не викличе торговельний протеціонізм депресію, подібну до 1930-х років?

Це не заперечує того, що криза потужно вплине на торгівлю. Фактично, падіння торгівлі і виробництва з 2007 року відбувається за схемою, яка спостерігається ще з 1929 року. Ми також не можемо заперечувати, що протекціонізм небезпечний. Але таке глибоке падіння торгівлі без масового звернення до протекціонізму водночас заспокоює і лякає.

Заспокоєння походить від нещодавно оприлюдненого Попередження про глобальну торгівлю (http://www.globaltradealert.org), в якому перелічено менше протекціоністських заходів, до яких вдалися країни, що торгують, ніж можна було очікувати.

З іншого боку, лякає те, наскільки глибоко і швидко впала торгівля. Китайський експорт у травні зменшився на 26% порівняно з попереднім роком. Індійський експорт упав на 30% порівняно з минулим роком (хоча темпи зниження дещо уповільнюються). Поки що усі застосовані протекціоністські заходи вкладаються в межі правил, наприклад, захист на випадок непередбачених ситуацій, що більш-менш відповідає вимогам СОТ (Світової організації торгівлі), принаймні букві, якщо не духу правил СОТ.

Кругман погодився з Пітером Сазерлендом (колишнім Генеральним директором СОТ), що питання вільної торгівлі справді залежить не менш ніж будь-яке інше від системних і потенційно пов’язаних з безпекою питань. Система СОТ є головним прикладом верховенства права в міжнародних відносинах. Її підрив означав би більше ніж просто втрату вигод від економічної спеціалізації.

Безперечно, найбільша загроза існуватиме в Китаї. У січні безробіття вже сягнуло безпрецедентно високого рівня

Протекціонізм може створювати загрозу новим глобальним режимам, що ґрунтуються на загальноприйнятих правилах, до яких ми рухаємось. Але розвал торгівлі сам по собі становить величезну загрозу стабільності, і, таким чином, потенційно безпеці.

Безперечно, найбільша загроза існуватиме в Китаї. В січні безробіття вже сягнуло безпрецедентно високого рівня, і цього року випускники університетів, як повідомляється, мають великі проблеми з працевлаштуванням. Китай продовжує зростати, але вимушений підтримувати рівень річного зростання ВВП більше 6% задля уникнення зростання безробіття.

Китай відмовився від протекціонізму і прийняв на озброєння експансіоністську фіскальну політику. Я чув, як один китайський урядовий радник сказав: «Ми усі засвоїли уроки 1930-х років, чи не так?»

Reuters

У Китаї рівень безробіття високий як ніколи, що становить потенційну загрозу стабільності і безпеці

Але якщо криза поширюватиметься і призведе до зростання соціального напруження, комуністичній партії, без сумніву, доведеться вдатись до жорстких заходів з утиску дисидентів і перегляду своєї стратегії торговельної відкритості та інших заходів економічної лібералізації.

Важко сказати, чи обов’язково призведе нова фінансова сила Китаю до зіткнення з курсом США. Здається, що Китай має небагато варіантів, окрім утримання своїх доларів, але якщо це призведе до серйозного розчарування, відбудеться політичний відхід назад. Шанхайська організація співпраці, яка зв’язує Росію, Китай і країни Центральної Азії, може грати важливу роль, особливо, якщо до неї, як планується, приєднається Іран.

На інші країни БРІК (Бразилія, Росія, Індія і Китай) криза вплинула більш комплексно. Бразилія має більш консервативну фінансову систему і менше залучена до міжнародної торгівлі. Але її промислове виробництво різко упало наприкінці 2008 року.

На Росію вплинули скоріше ціни на нафту, ніж обсяги промислового експорту, і потенційно – фінансова нестабільність. Внутрішній вплив може мати зовнішні наслідки.

Попри падіння експорту Індія менш вразлива з фінансового боку. Але криза може викликати реакцію численних індійських сепаратистських рухів, що призведе до зовнішньої нестабільності. Малоймовірно, щоб це було пов’язане з протекціонізмом.

Пакистан може бути ще вразливішим. Його промисловість відчуває загрозу від угоди про вільну торгівлю між ЄС та Індією, і нездатність ЄС відреагувати на бажання Пакистану мати подібну можливість доступу до ринку може мати прямі політичні наслідки.

Інші дуже вразливі регіони розташовані в південному Середземномор'ї. Алжир перебуває в ситуації, подібній до російської. Ісламський фундаменталізм може розвиватись за рахунок великої кількості безробітної молоді, особливо якщо соціальну допомогу надають лише ісламські угруповання.

Моє бачення ситуації таке: як вважає і Пол Кругман, найжахливіші сценарії, подібні до фільмів жахів, виглядають менш вірогідними, ніж це було шість місяців тому. Дещо може погіршитись, але колапс уповільнюється (наприклад, повідомляється про зростання інвестицій в Китаї в травні).

Кругман також вважає, що нам потрібно більше фінансових стимулів. Якщо вдасться винайти успішну фіскальну політику із застосуванням існуючих інструментів, ми зможемо уникнути найгіршого фіскального стимулу з усіх: переозброєння. Але нині ситуація виглядає так, що тиск щодо зменшення, а не збільшення військових витрат (принаймні на Заході), відбуватиметься, коли найгірше залишиться позаду.

Серйозний протекціонізм у силі 1930-х років може стати ще одним ударом економічного ножа і жахливою небезпекою політичного характеру

Економічна нестабільність може потенційно призвести до посилення економічного націоналізму, а можливо й політичного націоналізму, з можливістю конфлікту. Коли цей матеріал писався, протекціоністські заклики були голоснішими у США, ніж в ЄС, але існує серйозна небезпека політичного розколу. Поки що ми продовжуємо чути риторику співпраці.

Ця криза може непропорційно вплинути на країни, що розвиваються, і може ще більше дестабілізувати і так нестабільні, але стратегічно важливі країни, такі як Пакистан. І перерозподіл глобальної економічної влади, який чітко виявила криза, безперечно вплине на глобальний стратегічний баланс.

У підсумку, криза має величезний потенціал викликати внутрішню політичну нестабільність у світі. Торгівлі вже завдано важкого удару. Серйозний протекціонізм у силі 1930-х років може стати ще одним ударом економічного ножа і жахливою небезпекою політичного характеру. Але його, вірогідно, можна стримати, якщо ( і тут ми маємо велике «якщо») вдасться приборкати макробік цієї кризи.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink