Енергетика і криза - більше чи менше безпеки?

Вплив фінансової кризи на енергетичну безпеку може означати набагато більше ніж просто ціна на нафту

Криза фінансового світу може відкрити нові підходи до роботи в енергетичному світі, вважають д-р Гейко Боршерт і Каріна Форстер. Вони вивчають вплив на енергетичні компанії і країни, а також, як криза змушує їх змінюватись.

На перший погляд нинішня криза пов’язана з фінансовими і економічними прорахунками. Але на кону набагато більше.

Трансатлантичне співтовариство ґрунтує свою роль міжнародного лідера на переконанні, що саморегулювання приватного сектора дає величезні економічні переваги. Але нинішня криза поставила під сумнів це припущення.

Отже, нинішня економічна криза є також і політичною кризою, яка призводить до глобальної прогалини в лідерстві. Структурна нестабільність стане головним наслідком цієї суперечки за владу. В енергетичній сфері це очевидно, як ніде.

Країни, багаті на ресурси, продовжують використовувати свої активи для просування власних інтересів, розширення своїх сфер впливу і утворення альянсів з однодумцями

Залежність світу від постачання енергії продовжує зростати і робить енергетичну безпеку стратегічним пріоритетом. Нинішня економічна криза можливо знизила ціни і уповільнила економічне зростання. Але це не більше ніж пауза.

Країни, багаті на ресурси, продовжують використовувати свої активи для просування власних інтересів, розширення своїх сфер впливу і утворення альянсів з однодумцями. Так само країни-транзитери та імпортери енергії також намагаються відстоювати свої позиції. Ці сили ось-ось змінять характер міжнародних відносин.

Reuters

Країни, багаті на ресурси, і фінансова криза: ландшафт змінюється?

Поки що міжнародне співтовариство не знайшло переконливих відповідей на ці виклики. Це дуже прикро.

Ми можемо передбачити наступні впливи фінансової кризи на енергетику.

Вплив на постачальників енергії

Росія, Іран і Венесуела – усі вони, схоже, серйозно постраждали від нинішньої кризи. Деякі спостерігачі вважають, що „енергетичний націоналізм” приборканий. Інші кажуть, що на які б цінові поступки ці країни не пішли, вони короткострокові і тактичні за своєю природою. До того ж ряд аналізів вказує на зростання кількості безробітних робітників-мігрантів внаслідок скорочення інвестицій, особливо в енергетичній галузі. Це може викликати соціальні заворушення в Центральній Азії і певних країнах Перської затоки.

В останньому аналізі Стретфора вказується на те, що іноземці становлять 69 відсотків населення Кувейту (якому належить 8 відсотків усіх світових запасів нафти) і 80 відсотків - у Катарі (якому належить 14 відсотків світових запасів газу). На противагу цьому в Саудівській Аравії іноземці становлять лише 25 відсотків населення. Більше того, Монетарне агентство Саудівської Аравії інвестувало більш обережно, ніж державні інвестиційні фонди інших країн Перської затоки, що дало йому більший рівень фінансової безпеки.

Наслідки для енергетичних компаній

Криза принесла змішані наслідки для енергетичних компаній. З одного боку, зростання вартості капіталу ускладнює інвестування. Це проблема компаній, що займаються відновлюваними джерелами енергії, тому що інвестиційні витрати тут вищі, ніж в інших сферах енергетики. Вищі капітальні витрати також створюють проблеми для компаній, які займаються передачею енергії та трубопроводами, бо їм потрібне довгострокове фінансування інфраструктури, а також для компаній з обслуговування нафтових родовищ. З іншого боку, країни-постачальники енергії схильні до більшої відкритості щодо багатонаціональних компаній, тому що їм потрібні партнери, які розділили б з ними тягар витрат на енергетичні проекти. Це відкриває нові можливості для співпраці.

За стратегічних і екологічних причин світ мусить зменшити свою залежність від викопного пального. Але скорочення інвестицій може уповільнити розробку технологій видобування енергії з відновлюваних джерел

Гроші дають можливість для політичного маневрування

Деякі виробники енергії накопичили значні валютні резерви, які дають їм можливість для політичного маневрування. Можна вважати ознакою змін те, що Держсекретар США Гіларі Клінтон в лютому 2009 року запевнила Китай в тому, що цінні папери американської скарбниці, що знаходяться в китайській власності і налічували наприкінці січня 2009 року 740 мільярдів доларів США, залишаються цінними інвестиціями. До того ж енергетичні компанії, яким не вистачає готівки, більш схильні до компромісів. Повідомляється, що в операції в лютому 2009 року Китай спромігся придбати сиру нафту у російської Роснафти за третину світової ринкової ціни.

Політика боротьби з кліматичними змінами зазнає тиску

Залишається відкритим питання, чи вдасться зберегти сприятливі можливості для політики в сфері боротьби з кліматичними змінами. За стратегічних і екологічних причин світ мусить зменшити свою залежність від викопного пального. Але скорочення інвестицій може уповільнити розробку технологій видобування енергії з відновлюваних джерел. Висока вартість таких інвестицій може призвести до перегляду цілей щодо скорочення викидів двоокису вуглецю. Якщо нинішні цілі залишаться без змін, виробники можуть перенести виробничі процеси, які призводять до великих викидів двоокису вуглецю, до регіонів з низькими нормами. Це може поліпшити баланс викидів двоокису вуглецю в одному регіоні за рахунок іншого і викликати дипломатичне напруження. І нарешті, можуть виникнути проблеми із субсидіями на виробництво енергії з відновлюваних джерел. Вони вже викликали торговельні суперечки між США і Європейським Союзом (ЄС).

Reuters

Фінансова криза кинула виклик постачальникам енергії, компаніям і споживачам

Зростання ролі держави

Роль держави може зростати внаслідок фінансової кризи. Уряди діятимуть в якості фінансистів капіталовкладень в енергетичну інфраструктуру. Уряди також можуть втрутитись в енергетичну галузь як активні гравці через державні компанії або як акціонери. Нарешті, компанії можуть звернутись до урядів з проханням побудувати нову енергетичну інфраструктуру, таку як об’єкти для зберігання двоокису вуглецю і трубопроводи.

Зміна систем регулювання

Схоже, що у фінансовій сфері саморегулювання не упоралось. Це матиме важливі наслідки для багатонаціональних енергетичних компаній, які віддають перевагу невтручанню уряду. Урядова підтримка скоріш за все буде прив’язана до певних умов. Великим питанням залишається чи продовжать уряди гарантувати преференційне регуляторне ставлення до відновлюваної енергії.

На додаток Майкл Леві з Ради міжнародних відносин нещодавно зауважив, що „податкові кредити несподівано стали майже непотрібними, тому що компанії, що борються за виживання, мають дуже маленький, якщо взагалі мають, податковий тягар, який треба було б списувати”. Це може викликати перехід від регулювання на основі стимулів до більш традиційного регулювання і державних витрат.

Що робити?

Ці зміни означають, що стало набагато важче гарантувати енергетичну безпеку. До того ж нещодавні події показали, що енергетична безпека потенційно може викликати тертя між країнами ЄС і між ними та Сполученими Штатами. Трансатлантичні партнери повинні зробити усе можливе для того, щоб уникнути розколу через енергетичні питання.

Нинішня економічна криза створює можливості для співпраці з виробниками енергії

Фактично, нинішня економічна криза створює можливості для співпраці з виробниками енергії. Науково-технічна співпраця з виробниками енергії може посилити енергоефективність і допомогти захистити клімат.

Час конкретних дій

Занадто довго представники трансатлантичного співтовариства поширювали свої регулятивні преференції на інші країни. Необхідно більш активно залучати до стратегічного діалогу з питань енергетичної безпеки Стамбульську ініціативу співпраці, Раду співробітництва країн Перської затоки, Міжнародний енергетичний форум і Організацію країн-експортерів нафти. Ці організації повинні стимулювати діалог щодо можливості поєднання економічного процвітання, енергетичної політики, регіональної стабільності та екологічних цілей.

До того ж існує потреба у налагодженні безпосередньої взаємодії з національними нафтогазовими компаніями, які можуть стати на чолі поліпшення енергоефективності в країнах-виробника енергії і вдосконалення безпеки й захищеності енергетичної інфраструктури.

Разом з виробниками енергії та іншими основними споживачами енергії можна укласти „Глобальний договір щодо інвестування в сталу енергетичну інфраструктуру”.

Ця ініціатива має об'єднати багатонаціональні і державні енергетичні компанії, інвестиційні банки, державні інвестиційні фонди і технологічні компанії. У цьому договорі має бути передбачений комплекс енергетичних технологій, які найкраще підходять для задоволення планів регіонального економічного розвитку і досягнення екологічних цілей, визначені пріоритетні проекти інвестицій в інфраструктуру і стимулюватись багатонаціональні ініціативи науково-дослідного характеру.

Безпека і захищеність енергетичної інфраструктури мають ключове значення для усіх зацікавлених сторін, що беруть участь в глобальній мережі енергопостачання.

Два питання є найбільш важливими: по-перше, зовнішній вимір захисту інфраструктури, яка розташована в третіх країнах, і яка повинна отримати набагато більше уваги. Необхідно провести спільний аналіз ризиків і обмінятись найкращим досвідом щодо застосування заходів безпеки. По-друге, безпека судноплавства є необхідною для транспортування енергоносіїв морем. Це створює можливості для нових міжнародних спільних проектів із захисту портових споруд і стратегічних маршрутів судноплавства. А це сфери, які безпосередньо стосуються НАТО.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink