Що чекає попереду? Оборона, бюджети і фінансова криза

На червневому 2009 року Паризькому авіашоу оборонних замовлень було більше ніж комерційних

Як затягування пасків вплине на виконання військових бюджетів? І коли оборона відчує удар? Д-р Дерек Бреддон вивчає вплив на постачальників, клієнтів - і альянси.

“Економісти є песимістами: вони передбачили вісім з трьох останніх економічних криз”, – одного разу пожартував д-р Беррі Есмус, старший економіст Національного центру політичного аналізу. Песимісти чи ні, у тих з нас, хто усе життя присвятив вивченню економіки, остання глобальна „кредитна криза” і її політичні наслідки викликала величезну кількість запитань попри наше знання цієї тематики.

Необхідність розв’язання нинішньої глобальної фінансової кризи була такою, що як фіскальна, так і монетарна політика в багатьох країнах пішли в таких напрямах і за такого ступеня втручання, які раніше вважались би несталими – можливо навіть безвідповідальними. Рішення Великої двадцятки у квітні 2009 року спільно стимулювати зростання глобальної економіки за рахунок 1,1 трильйона доларів США (в тому числі аж 809 мільярдів доларів запланованого фіскального стимулювання тільки у США) було безпрецедентним.

У багатьох сенсах ми зараз перебуваємо у незвіданих економічних водах. Надзвичайно непевні майбутні економічні наслідки ставлять тих, хто виробляє політику, не в останню чергу в оборонному секторі, перед дилемою.

Інфляційна криза вимагатиме драконівських скорочень державних видатків. Головною мішенню у такому разі будуть витрати на оборону

Якщо нинішня економічна політика стимулювання зростання буде успішною, можливо вдасться уникнути глибокого і тривалого спаду. Однак ухвалення безпрецедентних фіскальних і монетарних стимулів (особливо у США і Великій Британії) задля запобігання тотальному економічному колапсу можуть швидко призвести до інфляційної кризи. Це, своєю чергою, вимагатиме драконівських скорочень державних видатків. Головною мішенню в такому разі будуть витрати на оборону.

З іншого боку, якщо нинішні „зелені паростки” виявляться ілюзорними, і економічна політика не зможе зупинити глобальну економічну депресію, проблеми для державних видатків будуть не менш серйозними. Знов-таки, видатки на оборону будуть відносно легкою мішенню для жорстких скорочень.

Reuters

Легка мішень? Видатки на оборону в деяких країнах можуть зменшитись

Історично так склалось, що вплив скорочення оборонних видатків на зайнятість відчувається більше на регіональному, ніж на національному рівні. Це полегшує зменшення витрат порівняно з іншими державними секторами.

Інфляція товарів оборонного характеру також має тенденцію бути вищою за звичайний рівень інфляції. Це створює враження про те, що оборонний сектор менше турбується про витрати, ніж інші, і відповідно більше заслуговує на бюджетні скорочення.

І нарешті, хоча оборона має тенденцію бути позитивним чинником торгівлі таких країн, як США і Велика Британія, „торгівля зброєю” залишається дуже непопулярною і потужні лобі в обох країнах виступають за значні скорочення оборонних видатків.

Але у короткостроковій перспективі малоймовірно, щоб оборонний сектор зазнав значних скорочень видатків.

Більшість оборонних видатків пов’язана з довгостроковими зобов’язаннями уряду, від яких важко і часто занадто дорого відмовитись. Остання пропозиція оборонного бюджету в 634 мільярди доларів США, зроблена президентом Обамою, передбачає скорочення порівняно з планами його попередника, але тим не менше передбачає загальне збільшення на 4 відсотки. Так само і у Великій Британії, попри розмови про „чорну діру” оборонного бюджету, негайні скорочення малоймовірні.

Ряд великих оборонних проектів США вже скорочується або перебувають під серйозною загрозою, в тому числі F-22, нові гелікоптери, бронетехніка нового покоління і високотехнологічні військові кораблі.

Небезпека для витрат на оборону прийде з часом – після 2010 року – коли виявиться справжня ціна долання фінансової кризи. Без вибухового зростання глобальної економіки бюджети державного сектора зазнають безпрецедентного тиску, коли урядам доведеться повертати величезні позики. Саме тоді оборонні проекти зазнають найбільшої загрози і доведеться економити кошти.

Ряд великих оборонних проектів США вже скорочується або перебувають під серйозною загрозою, в тому числі F-22, нові гелікоптери, бронетехніка нового покоління і високотехнологічні військові кораблі.

У Великій Британії і Європі аналітики вважають, що залишається ризик для транспортного літака A400M і заміна ракет „Трайдент” знов під загрозою. До того ж багато менших європейських країн - членів НАТО, які вже зазнають труднощів з виконання своїх зобов’язань щодо більш справедливого розподілу тягаря в рамках Організації, не уникнуть руйнування своїх оборонних бюджетів внаслідок жорстких бюджетних скорочень в довгостроковому плані.

Lockheed Martin

Багатоцільовий ударний винищувач F-35 Джет, найпріоритетніший - і надзвичайно дорогий - проект

Новий звіт про оборонні видатки Великої Британії, оприлюднений Інститутом дослідження публічної політики (IPPR), підтверджує думку про те, що уникнути скорочень оборонних бюджетів у майбутньому не вдасться. У звіті, підготовленому групою провідних британських військових фахівців, чітко вказано на вже існуючий розрив між товарами оборонного призначення, які Велика Британія хотіла б мати, і тим, що вона фактично може собі дозволити.

IPPR рекомендує:

  • скоротити заплановані британські військові видатки на 24 мільярди фунтів;
  • розглянути альтернативи заміни ракет „Трайдент”;
  • заохочувати ширшу загальноєвропейську співпрацю у сфері закупівель оборонної продукції, і
  • заохочувати більшу спеціалізацію Британських збройних сил.

Сигнал для військових галузей в країнах НАТО навряд чи може бути більш чітким.

Бюджетні скорочення в основних країнах НАТО можуть зрештою послабити майбутню обороноздатність НАТО. Водночас стратегам необхідно знайти відповіді на три додаткові виклики.

По-перше, деякі країни поза межами НАТО, зокрема Китай і Індія, останнім часом значно збільшують свої оборонні видатки, і ця тенденція, схоже, продовжуватиметься коли стане очевидним глобальне економічне відродження. Очікується, що азійська частка світових військових видатків різко зросте з 24 відсотків у 2007 році до понад 32 відсотків у 2016 році. Китайський оборонний бюджет, який, за оцінками деяких аналітиків, вдвічі більший за офіційно оприлюднений, вважається найбільшим в Азії і в результаті цього китайські військові зараз здійснюють велику програму модернізації.

В Індії нещодавнє зростання видатків на оборону має масований характер (зростання на 24% тільки в бюджеті на 2009-2010 роки), що робить цю країну третьою найбільшою за витратами на оборону в плані купівельної спроможності її валюти.

По-друге, так звана „революція у військовій справі” (RMA). Вона зосереджена на застосуванні найсучасніших інформаційних і комунікаційних технологій для розвитку переважаючих сил і засобів „мережевих бойових дій”. Це надзвичайно дорогий процес. RMA вже накладає великий тягар на оборонні бюджети основних дійових осіб, але без неї НАТО не може розраховувати на тривале збереження своєї глобальної переваги в цій сфері операцій.

Європейські війська скаржаться на низьку якість, наприклад, свого радіообладнання, зброї і бронетранспортерів порівняно з американськими

НАТО вже зазнає проблем в плані якості і наявності певних видів військового оснащення. Деякі європейські війська скаржаться на низьку якість, наприклад, свого радіообладнання, зброї і бронетранспортерів порівняно з американськими. Хоча в НАТО робляться спроби ліквідувати ці розбіжності, рішення проблеми вимагає величезних витрат і „розрив в НАТО” і його стратегічні наслідки можуть тільки посилитись жорсткими обмеженнями майбутніх оборонних бюджетів.

Третій виклик пов’язаний з мінливим характером загроз, які постають перед нами. За часів холодної війни принаймні було легше в тому сенсі, що ми знали з великою часткою упевненості хто, що і де були нашими ворогами. Сьогодні найчастіше нашим ворогом є терористична організація або „безвідповідальна держава”, і збройні сили країн НАТО можуть бути залучені до дій в зоні конфлікту або як миротворці в гуманітарній місії так само вірогідно, як і до ведення бойових дій в звичайній війні.

Нещодавні терористичні напади в Мумбаї та інших місцях чітко вказують на те, що характер бойових дій змінився і вимагає інших підходів до підготовки і оснащення. Хоча підготовка і належне оснащення Сил швидкого розгортання останнім часом є пріоритетом для НАТО, основна маса наших військ залишається підготовленою і оснащеною в основному для ведення звичайних воєнних дій. Необхідний процес пристосування як в сенсі стратегії, так і вироблення бюджету, знов-таки буде дорогою справою, що ще більше скоротить обмежені фонди, які НАТО має для фінансування військових операцій.

Для економіста, який вивчає забезпечення оборонних потреб за часів надзвичайних фінансових обмежень, ці завдання можуть означати лише одне – концепцію, яка лежить в основі економічної науки – вибір. Чимось, можливо навіть багатьма речами, доведеться поступитись.

Основні військові програми треба буде вивчити на предмет їх довгострокової економічної доцільності; можливо доведеться робити вибір між набором військовослужбовців і закупівлею нового обладнання; можливо доведеться пожертвувати військовими перевагами від технічних проривів RMA заради того, щоб оплатити гуманітарні операції тощо.

Обговорюючи питання вибору економісти часто посилаються на одну з найбільш фундаментальних концепцій – вартість втрачених можливостей, тобто, чим ми жертвуємо заради того, щоб мати щось інше. В той час, як відповідальні особи в оборонному секторі борються за майбутнє зведення до мінімуму вартості втрачених можливостей внаслідок бюджетних скорочень, можливо реальна ціна, яку треба заплатити за нинішню глобальну фінансову кризу буде вимірюватись зниженою безпекою, посиленою загрозою і, у деяких частинах світу, можливими більш серйозними громадянськими заворушеннями, яким ми не будемо здатні так ефективно протистояти.

Ті, хто сумніваються в цьому висновку, можуть сказати, що і в минулому робились стратегічні оборонні огляди, а реальних змін було дуже мало. Але цього разу діють безпрецедентні економічні сили і чим це закінчиться ніхто не знає. А те, що очікує оборонний сектор, дедалі більше нагадує радикальну хірургічну операцію.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink