МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Безпека і вибори в Афганістані: чому вони не роздільні

Спостерігач на афганських виборах переконується в дійсності реєстраційної картки виборця.

Попри те, що у наступних виборах буде багато дійових осіб - національних, міжнародних і племінних - головну роль може зіграти одне-єдине питання - безпека, вважає професор Кабульського університету Вадір Сафі.

У 1964 році Афганістан нарешті отримав свою конституцію. Вона гарантувала людям права, але лише на папері. Протягом десяти років демократії Афганістан був спокійною країною і не зазнавав загрози своїй незалежності, територіальній цілісності чи суверенітету.

Попри це, парламентські вибори того часу були великою мірою позначені незаконним втручанням згори. Докладались зусилля для того, щоб привести до влади послідовників короля. Це призвело до посилення втручання з-за кордону. Зрештою, це відкрило шлях для військових переворотів та іноземної агресії на підтримку певних режимів в Афганістані.

Події, що відбувались в Афганістані після того, протягом останніх 30 років, призвели до ще більшої жорстокості, втрати людських ресурсів, поширення неписьменності, економічної залежності, автократичного менталітету і релігійного фундаменталізму, що використовувався в політичних цілях.

З огляду на усе це, виникає запитання: чи можна гарантувати, що наступні вибори будуть вільними і чесними в існуючому середовищі безпеки? Відповідь очевидна: „ні!”

Наш змучений війною народ живе в тіні корупції і хабарництва на урядовому рівні. Це, своєю чергою, посилює відчуття незахищеності і бажання приєднатись до озброєних ворогів цього режиму

Чому? По-перше, тому що тільки в безпечному середовищі люди відчувають себе зручно, мислять вільно і висловлюють свої ідеї самостійно. Ці умови поки що не виконані на більшій частині території Афганістану чи серед його населення.

Це видно з подій у сфері безпеки, економіки, загальної відбудови суспільства, юстиції і верховенства права. Наш змучений війною народ живе в тіні корупції і хабарництва на урядовому рівні. Це викликає незадоволення, недовіру і безнадійність серед афганців. Це, своєю чергою, посилює відчуття незахищеності і бажання приєднатись до озброєних ворогів цього режиму.

Darko Zeljkovic/NOMAD

Вибори покликані допомогти афганцям відновити контроль над власною країною

Доки ці вороги не будуть приведені до столу переговорів, за допомогою військового тиску, або активної дипломатії (або і того, і того), вибори не можуть бути вільними і чесними. Особливо, якщо саме ці вороги погрожують тим, хто збирається брати участь у виборах. У минулому можна знайти багато реальних прикладів, які доводять, що вони здатні на такі дії.

По-друге, в сьогоднішньому Афганістані реальна влада в усіх 34 провінціях в основному перебуває в руках безвідповідальних ватажків бойовиків, які зв’язані з високопоставленими чиновниками в центральному уряді в Кабулі. Тобто ми бачимо 34 картинки, які є копіями того, що коїться у Кабулі. Ті, хто чинить опір їхнім наказам або діють незалежно – мерці. І жодна комісія, чи офіційне правосуддя не спроможні притягти цих злочинців до відповідальності.

Це, своєю чергою, призводить до незахищеності суспільства, яким керує слабка адміністрація. Я думаю, що саме це змушує родини деяких жертв тікати і штовхає їх в обійми озброєної опозиції. Вони стають дешевими релігійними або економічними заручниками, готовими до будь-якого злочину у відповідь на те, що відбувається у країні. Ці жертви не тільки самі не беруть участі у виборах, а й не дають це зробити іншим.

По-третє, жоден воєнний злочинець, чи порушник прав людини, досі не був притягнутий до відповідальності. Багато з них дуже відомі в Афганістані. Афганці продовжують десятиліттями жити за племінним устроєм через відсутність ефективного уряду. Це посилювалось прорадянськими режимами, які ділили людей за етнічними, мовними, географічними, релігійними і політичними ознаками – для того, щоб вони легше підкорялись. Різним афганським етнічним групам навіть видавали зброю для того, щоб вони воювали одна з одною.

Отже, без правосуддя не буде миру! Існуюче у цьому суспільстві правосуддя означає, що люди не відчувають себе у безпеці і не можуть довіряти режиму. Це підриває вільні і чесні вибори в цій країні.

Навіть серед письменного населення відсоток політично зрілих є мінімальним

По-четверте, неписьменність. В Афганістані відсоток письменного населення завжди був низький. Фактично він ще зменшився, особливо після усіх воєн. Серед причин цього - зростання кількості переміщених осіб і біженців. Уміння писати і читати не дуже потрібне в суспільстві, де поширене примітивне сільське господарство, немає сучасної промисловості і економічної захищеності. Питання, як прожити день, набагато важливіше в суспільстві, переповненому торгівцями людьми, мафією наркоторгівців і людьми, готовими продавати свої політичні і релігійні переконання за гроші. Навіть серед письменного населення відсоток політично зрілих є мінімальним.

По-п’яте, присутність іноземних військ є ще одним чинником, чи то вони присутні заради безпеки, чи для боротьби з міжнародним тероризмом. В міру того як озброєні вороги режиму і іноземні війська воюють між собою в Афганістані, повстання приходить до тих домівок, в яких живе більшість населення. Така ситуація призводить до більших жертв серед цивільного населення, ніж серед повстанців; якщо не фізично, то психологічно і психічно більшість людей вже постраждала. Це викликає незадоволення і спротив режиму. Це, своєю чергою, допомагає тим іноземним силам, які зацікавлені в тому, щоб війна в Афганістані продовжувалась.

ISAF/NATO

Безпека Афганістану знову буде випробуватись під час виборів цього року

По-шосте, таке приховане (або відкрите) втручання в афганські вибори з боку сусідніх та інших країн, які сподіваються впливати на майбутній уряд, ще більш небезпечне для вільних і чесних виборів. Чому? Тому що багато хто з одержимих владою осіб покладаються більше на гроші і зброю цих зовнішніх сил, ніж на справжнє волевиявлення своїх співгромадян.

Підсумовуючи, давайте не зруйнуємо образ справжньої демократії, пропонуючи його через фальшивий і видуманий процес. Афганістан робить свої перші кроки до виборів. Що потрібно, так це самовизначення, коли афганці самі виберуть для себе правильний соціально-економічний шлях, який відповідає їхнім власним економічним, суспільним, культурним, історичним і національним умовам.

Це особливо важливо в нинішні часи після холодної війни, коли увесь світ надихається йти шляхами демократії, такими як демократичні вибори, до майбутнього процвітання. Саме цього прагнуть афганці в цій виснаженій війною країні, і це єдиний вихід з усіх її бід. Отже, безпека є необхідною для встановлення по-справжньому демократичного обраного режиму.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink