МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Процес судової реформи в Афганістані: усі в ньому зацікавлені

Девід Наута розглядає, що потребує реформування в афганській судовій системі - від корупції до непридатних умов у в'язницях. Він також аналізує, як афганський уряд і міжнародне співтовариство вдаються до необхідних реформ.

NATO/ISAF

Правоохоронні структури в Афганістані продовжують потребувати розвитку і уваги

Стан, в якому зараз перебуває Афганістан, частково викликаний ставленням до нього міжнародного співтовариства. Після виводу радянських військ і після того, як про цю країну забули США, Саудівська Аравія і Пакистан, Афганістан став надзвичайно нестабільною і бідною країною. З нещодавнім посиленням ісламського екстремізму і нападами терористів на США, Афганістан опинився у центрі міжнародних відносин. Весь світ зацікавлений у відбудові Афганістану, довгостроковому розвитку і запобіганні подальшого конфлікту.

Прагнення міжнародного співтовариства допомогти Афганістану розвиватись знайшло свій вираз у довгостроковій місії Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на чолі з НАТО, Місії допомоги ООН в Афганістані (ЮНАМА), фінансовій підтримці з боку країн Великої вісімки та міжнародних організацій, а також в участі сотень громадських організацій.

Але загроза, яку становлять торгівля наркотиками і злочинність, а також напади войовничих сил супротивника значно ускладнюють перетворення Афганістану на безпечну і стабільну державу.

Не вистачає людських ресурсів, здатних здійснювати демократичні реформи, а деякі місцеві традиції є причиною поширеної маргіналізації за ознакою статі, соціального статусу або етнічного походження

Високий рівень корупції, злочинності і громадські заворушення є проявом глибоких структурних причин конфлікту. Погане врядування, відсутність верховенства права і поваги до фундаментальних прав – це лише декілька проблем, які необхідно розв’язати задля уникнення подальшого конфлікту і заворушень. Уряд Афганістану і міжнародне співтовариство зосереджуються на цих глибинних причинах, але афганські владні структури усе ще недорозвинені і нездатні подолати політичну небезпеку. Не вистачає людських ресурсів, здатних здійснювати демократичні реформи, а деякі місцеві традиції є причиною поширеної маргіналізації за ознакою статі, соціального статусу або етнічного походження. Найновішим прикладом є законопроект щодо легалізації шлюбного ґвалтування.

Пріоритети розвитку і судова реформа

Афганський уряд визначив стратегію розвитку задля долання цих глибинних причин нестабільності – Афганську національну стратегію розвитку (ANDS). Вона ґрунтується на документі ООН "Цілі розвитку на тисячоліття", який містить стратегію долання бідності.

NATO/ISAF

Навчання гратиме головну роль у розбудові афганської системи юстиції

Афганська національна стратегія розвитку складається з трьох напрямів діяльності;

  • безпеки
  • врядування, верховенства права і прав людини, та
  • економічного і суспільного розвитку

Це допомагає класифікувати потреби щодо розвитку і допомагає міністерствам, донорам, міжнародним і громадським організаціям, а також афганському громадянському суспільству ідентифікувати сфери діяльності і співпраці.

Судова реформа, частина другого напряму, розпочалась з навчання афганських представників правосуддя і кодифікації законів. Це дозволило досягти значного прогресу у кількості підготованого персоналу та класифікованих законів.

.

Однак донорська діяльність ніколи на гармонізувалась з афганськими правовими інституціями, тому їй не вистачає участі афганців. Консультації з урядом Афганістану були неадекватні і урядові завдання та пріоритети мало брались до уваги.

Ще однією причиною для занепокоєння є можливість розвинути довгоочікувану систему юстиції за допомогою навчальних заходів. Дуже поширена корупція в системі юстиції стримує правильне запровадження законів і дозволяє багатим наркобаронам і впливовим повстанцям безкарно залишатись на волі. Афганський уряд здійснює певні кроки для боротьби з цим явищем, ухваливши антикорупційне законодавство, але навряд чи вдасться побачити зміни у найближчому майбутньому. Ми можемо побачити певні результати, коли афганська економіка достатньо зросте для того, щоб забезпечити конкурентні зарплати поліцейським і суддям. Патрульний поліцейський отримує до 5000 афгані за місяць (100 доларів), а середня зарплата в країні становить близько 40 доларів за місяць. Проте вирощуючи мак афганська родина може легко заробити за місяць майже 600 доларів.

Афганці цінують „справедливість” цієї системи і надають перевагу неформальній системі, бо офіційна урядова система вважається дуже корумпованою

Інтегрування законів шаріату до системи правосуддя

За відсутності дієвої судової системи афганці покладаються на більш традиційну, неформальну практику правосуддя. Боннська угода визнає існування такої практики, але визначає, що така практика не може застосовуватись, якщо вона суперечить положенням афганської конституції або міжнародним правовим стандартам.

Більшість суперечок, які розв’язує джирга – обрані представники довколишніх сіл – це громадянські суперечки, невелика кількість сімейних суперечок і кримінальних справ. Вони розв’язуються за допомогою місцевих традицій і законів шаріату. Заходи із виконання рішення складаються з громадського тиску і звернення до цивільної влади – правоохоронних органів. Афганці цінують „справедливість” цієї системи і надають перевагу неформальній системі, бо офіційна урядова система вважається дуже корумпованою.

NATO/ISAF

Закон і порядок в Афганістані: без цього не може існувати жодна безпечна держава

Негативний бік неформальної системи полягає в тому, що вона не наполягає на вирішеному <що зобов'язує суддів дотримуватись прецедентів з попередніх справ>, і не вимагає публікації рішень. Тому серед афганців існує відчуття свавілля і непослідовності. Є також різноманітні помітні відмінності від більшості західних процедурних систем, такі як те, що свідчення, яке дає жінка, вважається менш надійним.

Неформальна практика правосуддя помітно впливає на життя особистостей і громади. Хоча вона не відповідає міжнародним стандартам прав людини, було би помилкою забороняти цю систему. У постконфліктних країнах, коли формальні механізми зникають або нездатні діяти і функції перебирають на себе неформальні системи, вони часто є вирішальними для відновлення хоча б якогось рівня законності. Ці системи мають свою важливу роль у більш масштабних системах правосуддя.

Це ефективний спосіб погасити конфлікти, коли вони більше зосереджені на переговорах чи розв’язанні суперечок, ніж на суперницьких результатах формальної судової системи, що ґрунтуються на принципі „виграв-програв”. В Афганістані неформальна система менш корумпована і населення довіряє їй більше.

В реальному вимірі відновлення судової системи займе не менше ніж два десятиріччя. Тим часом неформальна система пропонує альтернативу, яку варто розглянути. В міру просування вперед буде необхідно розробити нові стратегії використання неформальних структур і одночасного заохочення до відповідних реформ.

.

За західними стандартами багато місць утримання під вартою/виправних установ можна охарактеризувати як непридатні, а в деяких місцях просто надзвичайно погані

Відносно більш простим завданням виглядає відбудова виправних закладів. Однак після 30 років конфлікту в Афганістані не було нічого дивного в тому, що Міжнародний Червоний Півмісяць і Червоний Хрест (ICRC) зробили негативні висновки щодо фізичного стану в’язниць. Вони вказали на таке:

  • камери часто перенаселені і погано утримуються.
  • Деякі в’язні не мають доступу до відкритого повітря, або він дуже обмежений,
  • їжа поганої якості
  • керівництво в’язниць не в змозі забезпечити людині хоча б якусь можливість побути наодинці
  • через проблеми з гігієною в’язні часто хворіють.
  • Будівлі настільки прості, що забезпечують тільки базові потреби, такі як постачання чистої води і функціонуючу каналізацію.

За західними стандартами багато місць утримання під вартою/виправних установ можна охарактеризувати як непридатні, а в деяких місцях просто надзвичайно погані. Існують програми поліпшення цих умов, але вони зазвичай спрямовані на реагування на надзвичайні ситуації, а не розв’язання проблеми в національному масштабі.

.

Комплексний підхід

На початку кампанії в Афганістані ООН не брала на себе провідну роль на відміну від багатьох інших місій. Вона обмежувалась координуючою роллю. Цей підхід міг би бути ефективним, але ООН має координувати не тільки на оперативному рівні, а й на стратегічному. Хоча ЮНАМА координується з МССБ, керівниками програм країн-членів Великої вісімки, Європолом та іншими, ООН необхідно координувати свої зусилля на рівні міністрів Великої вісімки, НАТО і ЄС задля того, щоб забезпечити фінансування, виділення ресурсів і регулювати стратегічні результати діяльності.

Прикладом того, що координація могла би бути більш результативною була Комісія з судової реформи, яка не упоралась зі своїм завданням через брак уваги до неї з боку важливих зацікавлених сторін. Сектор юстиції отримав тільки дещицю фондів, виділених на реформи. Відсутність коштів не дає можливості успішно провести судову реформу в Афганістані.

І нарешті, повна інтеграція традиційних механізмів розв’язання конфліктів і законів шаріату в афганське законодавство становить величезну проблему. Неформальна система судочинства може зіграти важливу роль у розв’язанні дрібних і некримінальних суперечок, залишаючи кримінальні справи на розгляд уряду. Міжнародні стандарти мають бути інтегровані в право та усі аспекти афганської системи правосуддя. Але нещодавно запропонований закон про ґвалтування в шлюбі вже викликав сумніви щодо правильності вибраних методів надання допомоги уряду Афганістану.

.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink