МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Інтерв'ю: міністр оборони Данії Сьорен Гаде

Get the Flash Player to see this player.

Міністр оборони Данії Сьорен Гаде представляє ставлення Данії до питань Крайньої Півночі, що виникають.

Він торкається питання об'єднання цивільних і військових дій, ролі Гренландії і питання нафти.

Тривалість відео: 11:15 хв.

 Субтитри: Увімкнути / Вимкнути

Сьорен Гаде - міністр оборони Данії.

НАТО Ревю перехопило його в січні на конфернції з питань Крайньої Півночі у Рейк'явіку,

щоб поставити йому запитання про погляд Данії на події в цьому регіоні.

Як би ви розділили цивільні і військові питання на Крайній Півночі?

Це дуже, дуже важко, бо ми, я, як міністр оборони,

я відповідаю за багато питань в Гренландії,

але багато з цих питань є фактично цивільними.

Зараз в Данії ми полегшили цю ситуацію, бо це мої завдання,

отже, збройні сили просто виконують певні цивільні завдання.

Тому мені немає потреби координувати зусилля з самим собою,

але багато інших країн мають проблеми з координацією між цивільними і військовими.

Ви говорили тут про координацію, наскільки важко координувати різні завдання,

які підкидає Арктика? Наприклад, узгоджувати енергетичні питання з екологічнними?

Це дуже слушне запитання. Крайня Північ сьогодні в усіх на вустах,

але запевняю вас, що через кілька років вона привертатиме ще більше уваги до себе.

Я дивлюсь на цей семінар як на певний початок обговорення питань Крайньої Півночі.

Перед нами багато завдань, не тільки сьогодні,

але ще більше буде наступними роками, коли льодова шапка зменшиться

і можна буде розробляти поклади нафти та інші подібні речі на Крайній Півночі.

Немає сумнівів у небезпеці цього.

І, безперечно, тут виникне багато екологічних питань,

і якщо ви маєте в цьому регіоні свої бурові, якщо починаєте

видобувати нафту в цьому регіоні, ви впливатимете на екологічну систему.

Я хочу сказати, якщо ви й будете робити усе можливе для її захисту, це ... буде проблемою.

І нам треба розв'язувати ці проблеми. Ми маємо знати,

що відбуватиметься, якщо... судно

затоне і з'явиться нафтова пляма чи щось подібне.

І тут немає... тут насправді немає легкої відповіді,

бо це тисячі миль берегової лінії, і навіть якщо ви робитимете те ж саме,

що робите в своїх водах удома, так би мовити, дуже важко забрати... видалити нафту.

Екологічні питання дуже складні, тому доводиться мати справу з численними питаннями.

І ми повинні зробити так, щоб наші обмежені ресурси були розподілені в координований спосіб

між державами, які мають пряме відношення до цього регіону. І якщо ми це й зробимо, якщо ми

зробимо це на 100 відсотків, ми не зможемо розв'язати усі проблеми.

Я мушу сьогодні зробити попередження, сказавши, що попри те, що ми робимо усе можливе,

може виникнути проблема, судно тонутиме, а ми не можемо допомогти усім пасажирам,

чи ми не можемо дістатись до цього судна вчасно, чи виникне екологічна проблема,

хоча ми провели усі необхідні навчання,

ми усе скоординували, але нафтова пляма занадто велика, ми не можемо її ліквідувати.

Отже, питань багато, але це не повинно зупиняти наші зусилля з координації і саме тому

такі семінари як цей дуже важливі, бо ми слухаємо

багато різних виступів, багато різних думок.

Щодо військового боку, міністр закордонних справ Норвегії

зробив дуже гарну промову на цю тему.

Отже...є аудиторія, велика аудиторія.

Навіть багато моїх... багато колег і експертів з півдня Європи,

вони також тут... вони присутні. Це проблема і виклик, що стосується нас усіх.

Як ви оцінюєте нинішній рівень співпраці в Альянсі?

О, я не думаю, що наша координація така вже ефективна. Я думаю, ми можемо робити більше.

І я також вважаю, що ми можемо робити більше з військового боку.

Я не відчуваю ніякого спротиву поглибленню співпраці.

Я просто думаю, що нам треба з цим розібратись, треба це обговорювати так, як сьогодні.

Сьогодні ми в Данії добре співпрацюємо з Ісландією.

Ми маємо Меморандум про взаєморозуміння.

Ми допомагаємо один одному в пошуково-рятувальних роботах.

Ми допомагаємо один одному тренувати нашу...ісландську берегову охорону

і данські ВМС дуже добре співпрацюють.

Ми намагаємось це робити в рамках нордичних країн.

Але я впевнений, ми можемо робити більше.

Ми продовжуємо обговорювати між північниими країнами,

як допомагати одна одній у разі появи нафтової плями в скандинавському регіоні.

Але, сказавши це, я хочу сказати, що ми маємо робити ще більше в Арктиці

і нам треба більше працювати з нашими друзями і союзниками і в цьому регіоні.

І звичайно, Росія. Росія дуже важливий гравець на цьому полі.

Після розмов з деякими науковцями з цього регіону

мені стало зрозуміло, що ми знаємо недостатньо.

Чи недостатні знання про те, що відбувається на Крайній Півночі,

є однією із найбільших проблем в цьому регіоні?

Так. Я маю на увазі, є багато питань. Перед вами стоять питання, правова структура - питання.

Кому належить ця територія? Ми маємо Ллуліссатську декларацію, де ми,

ви знаєте, це дуже важлива декларація, я вважаю.

Ми погодились з тим, що усе має врегульовувати міжнародне право.

Це гарний початок, бо тоді не буде гонки озброєнь в цьому регіоні,

і не прийдеться розгортати в цьому регіоін свої війська, щоб показати, що це ваша територія.

Тому це дуже важливо.

Але зважаючи на те, що в цьому регіоні може бути багато нафти,

він... перебуває серед головних питань для усіх країн,

тому що ви можете дуже збагатитись, якщо тут буде багато нафти,

вона належатиме вам, і ви будете її видобувати.

Mожливо не сьогодні, коли барель коштує 40 доларів, а тоді, коли він коштуватиме 140 доларів.

То ж ви абсолютно праві, ми знаємо недостатньо.

Ми вкладаємо багато грошей в дослідження в цьому регіоні.

Ми це робимо у Данії, але й усі інші країни, усі країни цього регіону,

Росія, Канада, США, Норвегія, Данія, інші країни,

вони вкладають багато грошей в знання про цей дуже вразливий регіон.

Але ви абсолютно праві, ми ще знаємо недостатньо.

Чи є небезпека того, що деякі проблеми можуть бути виключно

викликані неправильним розумінням питань на Крайній Півночі,

у зв'язку з тим, що чотири арктичні держави є членами НАТО, а іншою є Росія?

Ми мусимо боротись з такими поглядами, тому що НАТО не протиставляє себе Росії.

Але це важко, бо коли тут було багато криги і вона мала залишатись тут...,

ми думали, що вона буде тут протягом тисячі наступних років,

тоді це не було проблемою.

Але сьогодні це проблема. Але це не тому, що НАТО проти решти країн світу,

і саме тому дуже важливо, що це не викликано тим, що НАТО переглядає свою роль.

Ці чотири країни-члени НАТО, я хочу сказати, це військовий Альянс,

але ми також говоримо про чотири держави

і нам потрібна співпраця з Росією та іншими зацікавленими країнами цього регіону.

Ми повинні забезпечити необхідну координацію.

Цього очікують платники податків, незалежно від того, в Росії вони чи у Данії,

тому що врешті-решт, якщо станеться катастрофа, ми всі постраждаємо,

і це може бути російське судно, данське судно,

і людям дуже не сподобається, якщо ми не будемо усе координувати належним чином.

Отже, ми маємо обговорити це питання,

і це дуже важливо, хоча і складно.

Міністр закордонних справ Норвегії, він сказав дуже... я думаю, він вказав

саме на суть цього питання,

сказавши, що ми зараз вже обговорюємо це питання з Росією,

і хоча й повільно, ми рухаємось у правильному напрямку.

Тут сьогодні було сказано, що конкуренція може бути здоровою і нездоровою.

Що нам зробити для того, щоб забезпечити здорову конкуренцію?

Кожному зрозуміло, що це було б добре для усіх ...

усіх країн і усіх сторін, якщо буде певна угода щодо цієї вразливої території.

Причина, за якої ми виробили Ллуліссатську декларацію, була пов'язана з тим, що

у нас виникла невеличка суперечка з Канадою.

Вони висадились на невеличкий острівець, острів Хансен, і встановили там канадський прапор,

і звичайно, було б нерозумно, якби за тиждень я висадився там і встановив данський прапор,

отже, ми сказали, ми можемо зекономити усі ці гроші і ми запропонували цю декларацію, сказавши,

що вона має бути узгоджена в міжнародному праві,

і я вважаю, що це дуже гарний початок, бо тоді в нас не буде гонки озброєнь в цьому регіоні.

Розкажіть мені про специфіку ситуації в Данії?

Справді, в Гренландії нещодавно відбувся референдум щодо автономії.

Як він вплине на арктичну політику Данії?

Ви знаєте, якщо гренландці завтра захочуть стати незалежними, це можливо.

Але тут є один... їм доведеться... вони більше не отримуватимуть грошей від Данії.

Сьогодні це факт, що ми маємо зовнішню політику, яка виробляється в Копенгагені,

але багато інших питань віддано населенню Гренландії.

Звичайно, в Гренландії покладають великі сподівання на поклади нафти і таке інше,

але ми не... ми усе ще несемо відповідальність.

Ми продовжуємо вкладати великі гроші в дослідження.

Ми усе ще... ми маємо військові бази в Гренландії.

Ми проводимо інспекції риболовних суден з інших країн, і маємо багато різних

завдань в Гренландії, вони не змінюються

і не зміняться найближчими роками.

Чи впевнені ви у достатньому рівні оснащення і підготовки для долання питань Крайньої Півночі?

Ми там маємо наші судна і станцію, розташовану на південному заході Гренландії.

Ми маємо базу Тулє і це може бути одне з місць, які ми можемо використовувати

протягом кількох місяців кожного року, якщо і коли льодова шапка фактично зменшиться.

Отже, я думаю, що ми готові, але за кілька місяців вийде наша Біла книга про оборону і

ми розв'язуватимемо цю проблему задля того, щоб бути впевнені в тому, що готові

до усіх викликів, які постануть наступними роками і десятиріччями.

Міністре, дуже вам дякую.

Дуже дякую.

Сьорен Гаде - міністр оборони Данії.

НАТО Ревю перехопило його в січні на конфернції з питань Крайньої Півночі у Рейк'явіку,

щоб поставити йому запитання про погляд Данії на події в цьому регіоні.

Як би ви розділили цивільні і військові питання на Крайній Півночі?

Це дуже, дуже важко, бо ми, я, як міністр оборони,

я відповідаю за багато питань в Гренландії,

але багато з цих питань є фактично цивільними.

Зараз в Данії ми полегшили цю ситуацію, бо це мої завдання,

отже, збройні сили просто виконують певні цивільні завдання.

Тому мені немає потреби координувати зусилля з самим собою,

але багато інших країн мають проблеми з координацією між цивільними і військовими.

Ви говорили тут про координацію, наскільки важко координувати різні завдання,

які підкидає Арктика? Наприклад, узгоджувати енергетичні питання з екологічнними?

Це дуже слушне запитання. Крайня Північ сьогодні в усіх на вустах,

але запевняю вас, що через кілька років вона привертатиме ще більше уваги до себе.

Я дивлюсь на цей семінар як на певний початок обговорення питань Крайньої Півночі.

Перед нами багато завдань, не тільки сьогодні,

але ще більше буде наступними роками, коли льодова шапка зменшиться

і можна буде розробляти поклади нафти та інші подібні речі на Крайній Півночі.

Немає сумнівів у небезпеці цього.

І, безперечно, тут виникне багато екологічних питань,

і якщо ви маєте в цьому регіоні свої бурові, якщо починаєте

видобувати нафту в цьому регіоні, ви впливатимете на екологічну систему.

Я хочу сказати, якщо ви й будете робити усе можливе для її захисту, це ... буде проблемою.

І нам треба розв'язувати ці проблеми. Ми маємо знати,

що відбуватиметься, якщо... судно

затоне і з'явиться нафтова пляма чи щось подібне.

І тут немає... тут насправді немає легкої відповіді,

бо це тисячі миль берегової лінії, і навіть якщо ви робитимете те ж саме,

що робите в своїх водах удома, так би мовити, дуже важко забрати... видалити нафту.

Екологічні питання дуже складні, тому доводиться мати справу з численними питаннями.

І ми повинні зробити так, щоб наші обмежені ресурси були розподілені в координований спосіб

між державами, які мають пряме відношення до цього регіону. І якщо ми це й зробимо, якщо ми

зробимо це на 100 відсотків, ми не зможемо розв'язати усі проблеми.

Я мушу сьогодні зробити попередження, сказавши, що попри те, що ми робимо усе можливе,

може виникнути проблема, судно тонутиме, а ми не можемо допомогти усім пасажирам,

чи ми не можемо дістатись до цього судна вчасно, чи виникне екологічна проблема,

хоча ми провели усі необхідні навчання,

ми усе скоординували, але нафтова пляма занадто велика, ми не можемо її ліквідувати.

Отже, питань багато, але це не повинно зупиняти наші зусилля з координації і саме тому

такі семінари як цей дуже важливі, бо ми слухаємо

багато різних виступів, багато різних думок.

Щодо військового боку, міністр закордонних справ Норвегії

зробив дуже гарну промову на цю тему.

Отже...є аудиторія, велика аудиторія.

Навіть багато моїх... багато колег і експертів з півдня Європи,

вони також тут... вони присутні. Це проблема і виклик, що стосується нас усіх.

Як ви оцінюєте нинішній рівень співпраці в Альянсі?

О, я не думаю, що наша координація така вже ефективна. Я думаю, ми можемо робити більше.

І я також вважаю, що ми можемо робити більше з військового боку.

Я не відчуваю ніякого спротиву поглибленню співпраці.

Я просто думаю, що нам треба з цим розібратись, треба це обговорювати так, як сьогодні.

Сьогодні ми в Данії добре співпрацюємо з Ісландією.

Ми маємо Меморандум про взаєморозуміння.

Ми допомагаємо один одному в пошуково-рятувальних роботах.

Ми допомагаємо один одному тренувати нашу...ісландську берегову охорону

і данські ВМС дуже добре співпрацюють.

Ми намагаємось це робити в рамках нордичних країн.

Але я впевнений, ми можемо робити більше.

Ми продовжуємо обговорювати між північниими країнами,

як допомагати одна одній у разі появи нафтової плями в скандинавському регіоні.

Але, сказавши це, я хочу сказати, що ми маємо робити ще більше в Арктиці

і нам треба більше працювати з нашими друзями і союзниками і в цьому регіоні.

І звичайно, Росія. Росія дуже важливий гравець на цьому полі.

Після розмов з деякими науковцями з цього регіону

мені стало зрозуміло, що ми знаємо недостатньо.

Чи недостатні знання про те, що відбувається на Крайній Півночі,

є однією із найбільших проблем в цьому регіоні?

Так. Я маю на увазі, є багато питань. Перед вами стоять питання, правова структура - питання.

Кому належить ця територія? Ми маємо Ллуліссатську декларацію, де ми,

ви знаєте, це дуже важлива декларація, я вважаю.

Ми погодились з тим, що усе має врегульовувати міжнародне право.

Це гарний початок, бо тоді не буде гонки озброєнь в цьому регіоні,

і не прийдеться розгортати в цьому регіоін свої війська, щоб показати, що це ваша територія.

Тому це дуже важливо.

Але зважаючи на те, що в цьому регіоні може бути багато нафти,

він... перебуває серед головних питань для усіх країн,

тому що ви можете дуже збагатитись, якщо тут буде багато нафти,

вона належатиме вам, і ви будете її видобувати.

Mожливо не сьогодні, коли барель коштує 40 доларів, а тоді, коли він коштуватиме 140 доларів.

То ж ви абсолютно праві, ми знаємо недостатньо.

Ми вкладаємо багато грошей в дослідження в цьому регіоні.

Ми це робимо у Данії, але й усі інші країни, усі країни цього регіону,

Росія, Канада, США, Норвегія, Данія, інші країни,

вони вкладають багато грошей в знання про цей дуже вразливий регіон.

Але ви абсолютно праві, ми ще знаємо недостатньо.

Чи є небезпека того, що деякі проблеми можуть бути виключно

викликані неправильним розумінням питань на Крайній Півночі,

у зв'язку з тим, що чотири арктичні держави є членами НАТО, а іншою є Росія?

Ми мусимо боротись з такими поглядами, тому що НАТО не протиставляє себе Росії.

Але це важко, бо коли тут було багато криги і вона мала залишатись тут...,

ми думали, що вона буде тут протягом тисячі наступних років,

тоді це не було проблемою.

Але сьогодні це проблема. Але це не тому, що НАТО проти решти країн світу,

і саме тому дуже важливо, що це не викликано тим, що НАТО переглядає свою роль.

Ці чотири країни-члени НАТО, я хочу сказати, це військовий Альянс,

але ми також говоримо про чотири держави

і нам потрібна співпраця з Росією та іншими зацікавленими країнами цього регіону.

Ми повинні забезпечити необхідну координацію.

Цього очікують платники податків, незалежно від того, в Росії вони чи у Данії,

тому що врешті-решт, якщо станеться катастрофа, ми всі постраждаємо,

і це може бути російське судно, данське судно,

і людям дуже не сподобається, якщо ми не будемо усе координувати належним чином.

Отже, ми маємо обговорити це питання,

і це дуже важливо, хоча і складно.

Міністр закордонних справ Норвегії, він сказав дуже... я думаю, він вказав

саме на суть цього питання,

сказавши, що ми зараз вже обговорюємо це питання з Росією,

і хоча й повільно, ми рухаємось у правильному напрямку.

Тут сьогодні було сказано, що конкуренція може бути здоровою і нездоровою.

Що нам зробити для того, щоб забезпечити здорову конкуренцію?

Кожному зрозуміло, що це було б добре для усіх ...

усіх країн і усіх сторін, якщо буде певна угода щодо цієї вразливої території.

Причина, за якої ми виробили Ллуліссатську декларацію, була пов'язана з тим, що

у нас виникла невеличка суперечка з Канадою.

Вони висадились на невеличкий острівець, острів Хансен, і встановили там канадський прапор,

і звичайно, було б нерозумно, якби за тиждень я висадився там і встановив данський прапор,

отже, ми сказали, ми можемо зекономити усі ці гроші і ми запропонували цю декларацію, сказавши,

що вона має бути узгоджена в міжнародному праві,

і я вважаю, що це дуже гарний початок, бо тоді в нас не буде гонки озброєнь в цьому регіоні.

Розкажіть мені про специфіку ситуації в Данії?

Справді, в Гренландії нещодавно відбувся референдум щодо автономії.

Як він вплине на арктичну політику Данії?

Ви знаєте, якщо гренландці завтра захочуть стати незалежними, це можливо.

Але тут є один... їм доведеться... вони більше не отримуватимуть грошей від Данії.

Сьогодні це факт, що ми маємо зовнішню політику, яка виробляється в Копенгагені,

але багато інших питань віддано населенню Гренландії.

Звичайно, в Гренландії покладають великі сподівання на поклади нафти і таке інше,

але ми не... ми усе ще несемо відповідальність.

Ми продовжуємо вкладати великі гроші в дослідження.

Ми усе ще... ми маємо військові бази в Гренландії.

Ми проводимо інспекції риболовних суден з інших країн, і маємо багато різних

завдань в Гренландії, вони не змінюються

і не зміняться найближчими роками.

Чи впевнені ви у достатньому рівні оснащення і підготовки для долання питань Крайньої Півночі?

Ми там маємо наші судна і станцію, розташовану на південному заході Гренландії.

Ми маємо базу Тулє і це може бути одне з місць, які ми можемо використовувати

протягом кількох місяців кожного року, якщо і коли льодова шапка фактично зменшиться.

Отже, я думаю, що ми готові, але за кілька місяців вийде наша Біла книга про оборону і

ми розв'язуватимемо цю проблему задля того, щоб бути впевнені в тому, що готові

до усіх викликів, які постануть наступними роками і десятиріччями.

Міністре, дуже вам дякую.

Дуже дякую.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink