МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Чорногорія, НАТО і безпека нової держави

Чорногорія - одна з наймолодших держав Європи. Одне з перших питань, що постало перед нею, чи створювати і як створювати свої збройні сили. Міністр оборони країни описує цей процес і участь у ньому НАТО.

На Чорногорському референдумі у травні 2006 року країна повернула собі незалежність, яку вона свого часу отримала на Берлінському конгресі у 1878 році.

Треба віддати належне народам і урядам Чорногорії і Сербії, за те, що процес відновлення незалежності відбувся в мирний спосіб. Як правило, події такого масштабу супроводжуються потужними емоціями; але ми пишаємось тим, що ці емоції не переросли у конфлікт, і ми віримо, що відносини між нашими країнами будуть поглиблюватись і розвиватись.

Як дуже добре розуміє ряд країн-членів НАТО і учасниць ПЗМ, існування країни, що нещодавно отримала незалежність, переповнене викликами, багато з яких проявляються лише в процесі розвитку.

Одне з найважливіших рішень, прийнятих урядом Чорногорії у 2006 році, було пов’язане з питанням створення своїх збройних сил (ЗС). У країні з чисельністю населення майже 700 тисяч осіб, з економікою, яка зазнає труднощів, але стабільно зростає, цілком слушні були сумніви щодо необхідності й економічної здатності мати свої ЗС. Однак багато хто розуміє, що безпека і стабільність у цьому регіоні залишаються слабкими, але їх можна досягти.

Якщо користуєшся колективною безпекою, мусиш брати участь у її підтримці. Життя у безпечному будинку вимагає або орендної плати, або сплати за утримання будинку

Багато хто в уряді і поза його межами вважає, що Чорногорія не повинна бути лише споживачем безпеки, а має нести відповідальність за підтримку безпеки і стабільності як у регіоні, так і поза його межами. Якщо користуєшся колективною безпекою, мусиш брати участь у її підтримці. Життя у безпечному будинку вимагає або орендної плати, або сплати за утримання будинку.

Відповідно, було прийнято рішення, що Збройні сили Чорногорії будуть забезпечувати не тільки національну оборону і реагувати на кризові ситуації, а й братимуть участь в оборонній співпраці в регіоні і поза його межами, допомагаючи, таким чином, посилювати безпеку і стабільність.

Було б нерозумно і нереалістично для будь-якого уряду удавати, що рішення про створення оборонного відомства зі скромними (приблизно 2400 осіб) ЗС було забезпечене консенсусом. Але під впливом прикладів успішної оборонної співпраці між країнами-членами НАТО протягом багатьох десятиріч, рішення було прийняте. Було визначено мету перейняти їх досвід і зробити свій внесок у підтримання цього успіху.

Відразу після референдуму невелика група старших військових офіцерів, колишніх офіцерів Збройних сил Союзу Сербії і Чорногорії, взялась за створення Збройних сил Чорногорії. До листопада 2006 року в Чорногорії було створено перше Міністерство оборони (МО).

По суті, МО створювалось з чистого аркуша. Потрібно було створити необхідну нормативно-правову базу, системи оборонного планування і формування оборонного бюджету, а також відповідні процедури і політику.

Термін „оборонна реформа” став настільки поширеним, що майже будь-хто використовує його стосовно нашого МО; але по суті, МО в Чорногорії „формується”, а не „реформується”.

Щодо військових, там ситуація не зовсім така; серед військових, паралельно з формуванням ЗС, відбуваються реформи. Ряд нормативних баз, систем і підходів у ЗС ґрунтується на тих, що застосовувались в Союзі Сербії та Чорногорії. Наші ЗС ретельно адаптують ці успадковані системи, забезпечуючи перехід до найкращих демократичних зразків.

В міру продовження процесу розбудови професійних ЗС ми починаємо бачити результати у вигляді більш компетентного керівництва, ефективнішої підготовки і вищого рівня моралі серед військовослужбовців. Зростає гордість ЗС, і, що важливо, зростає гордість чорногорців за свої ЗС. Ми очікуємо, що ця тенденція триватиме й надалі із зростанням нашої участі в процесі Партнерства заради миру (ПЗМ) та за підтримки НАТО й інших міжнародних партнерів.

Що стосується безпеки і стабільності, ми усвідомлюємо, що наш регіон усе ще не вийшов на „широку дорогу”

Ми також розуміємо, що успіх будь-якої організації великою мірою залежить від її працівників. МО найняло на роботу молодих людей, майже усі вони добре володіють англійською мовою. Ми також в найкращий спосіб використовували наших військових офіцерів, зарахувавши найбільш досвідчених до штату МО. Там вони, паралельно зі своїми службовими обов’язками, допомагають персоналу, який раніше ніколи не мав справу з потребами оборонного відомства.

Встановлення демократичного контролю за збройними силами і запровадження найкращих зразків демократичних підходів у міністерстві є зусиллями, які підсилюють одне одного.

На початку цього року МО подало до парламенту країни свій перший щорічний звіт, в якому детально аналізуються заходи, здійснені МО протягом першого року його існування. Міністерство зараз запроваджує нові ініціативи, такі як створення ефективних механізмів вдосконалення регулярної комунікації між МО і парламентом.

Так само, як МО необхідно знати про – і реагувати на – інформаційні потреби парламенту, парламенту не менш важливо розбиратись у справах військового відомства: куди ми прямуємо, як ми збираємось туди дістатись, які ресурси нам необхідні і для чого. Наші ініціативи мають задовольнити обидві ці потреби.

Наприкінці 2007 року, з метою посилення підтримки членства в НАТО серед населення Чорногорії, була розроблена комунікаційна стратегія, спрямована на інформування громадськості про вартість і вигоди членства. Ми вже починаємо бачити успішні результати цієї стратегії і зміцнюємо наші зусилля у цій важливій сфері.

Ми не маємо жодних ілюзій. Завдання, що стоять попереду, буде нелегко виконати і це не буде швидко

Уряд Чорногорії з самих перших днів існування незалежної держави вирішив, що вона буде грати свою роль в довгостроковому розв’язанні проблем безпеки в Чорногорії, в регіоні і поза його межами – до того ступеня, до якого дозволять наші ресурси.

Нам також було зрозуміло, що в НАТО країни співпрацюють, об’єднують ресурси і на основі консенсусу виробляють політику, спрямовану на посилення безпеки усіх членів Альянсу. Наше рішення шукати можливості приєднатись до ПЗМ, а зрештою, і стати членами НАТО було прийняте не за одну хвилину.

Ми були свідомі внеску Альянсу в мир, безпеку, стабільність і процвітання Західної Європи. Ми також знали, що попри те, що між союзниками по НАТО час від часу виникали значні розбіжності, завжди вдавалось досягти компромісу і розв’язати суперечки. Схоже, що цей процес лише посилив колективну оборону і безпеку.

Ми бачимо, що безпека і стабільність забезпечують необхідну основу для економічного розвитку, для зростання іноземних і національних інвестицій і продовження підвищення рівня добробуту населення у країнах-членах Альянсу.

Уряд Чорногорії прагне для свого народу кращого майбутнього, миру, безпеки, стабільності й поліпшення соціального і економічного добробуту. Хоча ми поки що детально не знаємо, скільки коштуватиме членство в НАТО, ми дуже добре, на власному досвіді, переконалися в тому, скільки коштує небезпека, нестабільність і руйнування, викликані війною в нашому регіоні. Ми робитимемо усе можливе для того, щоб ці витрати ніколи більше не лягали на плечі нашого народу.

Що стосується безпеки і стабільності, ми усвідомлюємо, що наш регіон усе ще не вийшов на „широку дорогу”. Але разом з однодумцями з нашого регіону ми бачимо, що найбільш реальний шлях передбачає членство в НАТО.

Саміт НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року став для Чорногорії позитивним етапом на нашому шляху до миру і стабільності в регіоні. Нам було приємно почути від керівництва НАТО визнання успішної діяльності Чорногорії в рамках ПЗМ.

ПЗМ дає Чорногорії можливість скористатися майже двома десятиліттями досвіду допомоги, яку НАТО надає країнам, що переходять до демократичної системи врядування, в тому числі досвіду країн-членів НАТО і учасниць ПЗМ. Уроки, отримані в цьому процесі, надзвичайно цінні для Чорногорії, бо вони допомагають їй краще зосередити свої зусилля – не тільки у поточному реформуванні нашого військового сектора, але й у розвитку нового Міністерства оборони.

Бажання НАТО, країн-членів та інших країн-учасниць ПЗМ допомогти Чорногорії у справжній партнерський спосіб лежить в основі успішності Альянсу. Наше завдання полягає в ефективному використанні допомоги відповідно до наших пріоритетів, не перевантажуючи наш персонал завданнями, які підірвуть ефективність цієї допомоги.

Ми не маємо жодних ілюзій. Завдання, що стоять попереду, буде нелегко виконати і це не буде швидко.

Але ми повністю віддані цим зусиллям, бо твердо віримо, що попри те, що Чорногорія країна маленька, вона має можливість зробити свій внесок у спільну справу, і ми будемо використовувати цей потенціал задля того, щоб добитись позитивних результатів.

Боро Вучініч під час зустрічі у штаб-квартирі НАТО.

Кінцевий підсумок: робота, за результатами якої було прийнято рішення і проведено заходи, сприяла створенню у Чорногорії своїх власних збройних сил.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink