МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Реформа боснійської поліції: місія незавершена чи місія неможлива?

НАТО Ревю розглядає причини гальмування поліцейської реформи в Боснії і наскільки далеко вона реально може зайти.

Get the Flash Player to see this player.

Реформування поліції можливо виглядає не такою нагальною справою, як перебудова збройних сил, але у Боснії воно вважалось не менш, якщо не більш важливим. Тут головні дійові особи обговорюють, чому це питання таке болісне, і чому ніяк не вдається здійснити таку потрібну реформу.

Video length: 12 хв.32 сек.

 Субтитри: Увімкнути / Вимкнути

© NATO Review

Перебудова окремих боснійських і герцеговинських поліцейських сил

завжди була складним завданням.

У різних частинах країни були різні поліцейські сили

з різними релігіями і різним минулим.

Що найбільш важливо, поліція зіграла об'єднуючу роль у громадянській війні у країні.

Наприкінці війни в цій країні майже усе чоловіче населення було під рушницею,

багато хто – у поліцейських структурах.

І поліція, по суті, була частиною збройних сил.

Поліцейські сили у Боснії та Герцеговині представляють більше, ніж в західних країнах.

Вони представляють державність. Вони представляють озброєну силу.

І вони представляють найбільш складні для розв’язання проблеми країни.

Реформування поліцейських сил Боснії та Герцеговини було вирішальною умовою

підписання угоди на отримання мільйонів євро, яка наближувала країну до ЄС,

так званої „Угоди про стабілізацію і асоціацію з ЄС”. Вона вже підписана.

Ми вже певний час працюємо з боснійськими лідерами.

Був період труднощів, але, на щастя, його подолали.

І сьогодні цей закон прийнятий і ухвалений парламентом.

Я вважаю, що це відкриває шлях для поглиблення відносин

між Боснією та Герцеговиною і Європейським Союзом.

На перший погляд, поліція, схоже, добре виконує свою роботу в Боснії та Герцеговині.

Я відчуваю себе в Боснії набагато безпечніше, ніж в багатьох більш розвинутих країнах Заходу.

Сречко Латал – боснійський журналіст, який писав про війну в своїй країні та в інших.

Він також працює експертом з комунікацій у Світовому банку і міжнародних аналітичних центрах.

Протягом шести років я відвідував Вашингтон.

І повірте, люди там знають, якщо ви перетинаєте певну невидиму межу, коли надягаєте

дорогі кросівки „Найк”, ви знаєте, є велика вірогідність, що з вами трапиться щось погане.

Ви можете вільно гуляти вранці, увечері у Сараєві,

у Бані-Луці, у Фоці, у Постарі, де завгодно.

Бригадний генерал Вінченцо Коппола очолює поліцейську місію Європейського Союзу

в Боснії та Герцеговині.

Власне у Європі, у самому Європейському Союзі,

я знаю сотні місць, які набагато небезпечніші, ніж Сараєво, набагато.

І досягнення їхніх реформ не обмежуються безпекою населення.

Ми мали секретні служби, які були поділені між сербами, хорватами, мусульманами,

кожна очевидно шпигувала за іншими.

А зараз ми маємо секретні служби, які фактично співпрацюють.

Але попри ці досягнення багато спостерігачів не вважають реформу поліції успішною.

Що відбулося у Боснії та Герцеговині, по суті, це питання було відкладено.

І воно відкладено до того часу, доки ми не матимемо певне широке, можливо

конституційне, врегулювання, тому що так багато питань, пов’язаних з реформою поліції,

були також питаннями, по суті, конституційного характеру.

Тому я думаю, що це довгострокові питання, знов-таки, пов’язані

зі структурою саме цієї країни.

Міжнародне співтовариство припустило серйозних помилок у здійсненні поліцейської реформи.

А це був один із ключових елементів,

які дозволяли підписати Угоду про стабілізацію і асоціацію з ЄС.

Але поліцейська реформа фактично зайшла у період застою в 2003-2004 роках. І було...

Декілька законів, що були ухвалені, які були ухвалені місцевими парламентами,

що було умовою для підписання УСА, до того чи іншого ступеня нічого не означають.

Сеад Нумановіч є заступником редактора найбільшої боснійської газети "Дневні аваз".

Те, що ми маємо зараз, це руїни руїн справжньої реформи.

Схоже, що реформи скочуються більше до символіки, ніж до того, на що вони спрямовані.

Педді Ешдаун, він розпочав цю реформу, пояснив її суть, її важливість.

Річ не у поліції. Річ у державності. Той, хто має поліцію, той має державу.

Я думаю, що поліцейська реформа мала концептуальні вади. Я думаю, ряд людей вважав,

що поліція була предтечею конституційних змін, що якщо вони…

наприклад, Республіка Сербська, погодяться на передачу поліцейських повноважень

від своєї одиниці до держави,

це якимось чином підірве саме існування цієї одиниці.

Отже, ми мали справу з великим спротивом саме з цього питання, а не по суті технічних змін.

Отже, я вважаю, що ми побачили під час реформи поліції те, з чим мали справу раніше,

при впроваджені оборонної реформи. Це справжнє політичне питання. Це не технічне питання.

Навіть найбільш радикально налаштовані політики в цій країні не могли виправдати факт

утримання трьох армій… армій, побудованих на етнічному принципі. Це було неможливо виправдати.

Але вони мали дуже гарні причини, принаймні на папері, виправдовувати той факт,

що кожна інституція, одиниці, кантони, штат Брчко могли мати свою власну поліцію.

Бо цьому є приклади в багатьох інших країнах.

Були також сумніви щодо рішень, що приймались під час реформи, і графіка її виконання.

Причини провалу цієї реформи уходять корінням у 2002, 2003 і 2004 роки.

Педді Ешдаун вибрав одну з трьох можливостей реформування поліції, які пропонував сам ЄС,

вибрав найскладнішу і сказав:

"Отже, це буде умовою ЄС".

І з того часу, ви знаєте, цей варіант був, навіть тоді, відхилений боснійськими сербами.

Реформа поліції тривала дуже довго, бо ми вибрали неправильний час для реформування поліції.

Реформа поліції була надзвичайно амбіційним проектом.

Я не кажу, що вона не була потрібна, але вона була надзвичайно амбіційна.

Вона була запропонована тоді, коли між політичними лідерами не було

достатньої політичної згоди, реальної, міцної, серйозної, потужної політичної згоди.

Отже, ми фактично втратили три роки.

За словами Сеана Нумановіча, цілковита реформа поліції була на відстані протягнутої руки,

але, принаймні декілька разів, вислизала.

У цьому процесі були зроблені дві найбільші помилки. Одну зробив Педді Ешдаун

у Влашичі в червні 2005 року, коли він був на межі підписання домовленості і дозволив

сербам зробити вихідний з приводу якогось свята. А коли вони повернулись, то сказали:

"Ні, ми цього не підпишемо". І він це визнав. Коли ми нещодавно зустрічались, він сказав,

що найбільшою помилкою у його кар’єрі в Боснії було те, що він відпустив сербів того дня,

бо вони були готові підписати документ. Друга найбільша помилка

була зроблена боснійськими політиками 13 березня 2006 року.

Боснійські політики були проти цього за однієї дуже безглуздої причини.

Вони сказали: "Ми не можемо погодитись ні з чим, де стоїть назва Республіки Сербської".

Якщо подивитись у минуле, що можна було зробити інакше?

Я хотів би, щоб держава, державні відомства,

Міністерство безпеки, СІПА, прикордонна поліція були більш активно залучені в операції з безпеки.

Я хотів би, щоб одиниці передали більше повноважень державі,

одиниці і кантони – державі, з тим, щоб принаймні основна діяльність

проти організованої злочинності і тероризму була в руках держави, чого немає.

І понад усе це ми мали б швидше впроваджувати ряд проектів,

таких як база даних поліції, система поліцейського зв’язку, система перехоплення.

У плані злочинності, у звіті ООН за червень

вказано, що вулиці в Боснії безпечніші, ніж у більшості західних держав.

Отже, що найбільше турбує людей тут, у Боснії та Герцеговині, в плані безпеки.

Найбільша проблема, яку я бачу в Боснії, – не націоналізм,

не сепаратистські рухи, а корупція і відсутність верховенства права.

Рівень звичайної злочинності більш ніж прийнятний.

Організована злочинність, схоже, зростає, але я також маю сказати,

що поліцейська служба досягла дуже гарних результатів у боротьбі з організованою злочинністю.

Можливо нам треба посилити здатність поліції і прокуратури діяти як система, якщо ми хочемо

мати гарні результати. Інакше організована злочинність може вийти з-під контролю.

Отже, поки що це наша головна проблема.

Але не усі так ставляться до питання,

яке таке важливе для повсякденного життя у Боснії та Герцеговині.

Я не кажу, що немає корупції. І я не кажу, що немає організованої злочинності.

Але в мене таке загальне враження, після стількох років, проведених у Боснії, в регіоні,

а також спостережень за іншими подіями в світі, ви знаєте,

я можу сказати, що ми у принципі говоримо про бурю у склянці води.

Чи не можуть деякі з цих проблем бути пов’язані з тим, що у Боснії та Герцеговині

так багато поліцейських сил? Поліцейських, які заробляють лише середню платню.

Поліцейським не дуже добре платять.

І це інколи може викликати випадки корупції,

яка не є поширеним явищем, але вона існує.

У нас також велика кількість поліцейських сил, так само, як ми мали дуже великі збройні сили.

Ця країна забезпечена поліцією набагато більше, ніж країни Західної Європи.

Навіть зважаючи на нові реформи, бригадний генерал Коппола вважає,

що сьогоднішня поліція в Боснії та Герцеговині має широке поле для удосконалення.

Перша проблема, що потребує розв’язання – це належна координація дій поліції.

І друга проблема – це те, що вони, звичайно, підкоряються різним законам.

Але вони роблять однакову роботу.

Отже, іншим головним аспектом нашої стратегії є гармонізація законодавства

для того, щоб різні поліцейські сили працювали в рамках одного законодавства.

Перед тим, як це починати, реформа поліції можливо допоможе

дещо об'єднати країну, або принаймні зменшити етнічні розбіжності.

Тут існує комплексне законодавство,

яке зобов’язує власті встановлювати етнічні квоти в поліції.

Але ніколи не входило до плану, як вважає бригадний генерал Коппола.

Реформа поліції не була... не призначена об’єднувати країну.

Реформа поліції має поліпшити в ній безпеку,

це означатиме, що люди відчуватимуть себе у безпеці скрізь,

навіть ті, хто переїжджає з однієї території до іншої, будуть почувати себе більш захищеними.

А це безперечно посилить довіру до такої держави, як Боснія та Герцеговина.

У 1995-му, у 1996 році люди навіть не подорожували через Боснію та Герцеговину.

Були блок-пости, ви знаєте, на кожному шляху, і т.д. і т.п.

Отже, я хочу сказати, що відбулись драматичні зміни, але зараз ми у застої.

Що зрозуміло, так це те, що довіра поліції і віра в неї відііграють провідну роль

у вірі боснійців у майбутнє своєї країни.

Якщо ви... якщо ви не багатій, або ви не знайомі з кимось, хто захистить вас, то ви у розпачі.

Якщо ви... а більшість людей не мають таких можливостей. Отже,

якщо більшість людей у розпачі, якщо вони не довіряють інституціям системи,

вони починають ненавидіти країну.

Народ, що ненавидить країну, працює проти неї, і ця країна приречена на поразку.

Якщо у вас є правова система, і це справжня правова система,

тоді усе набагато легше.

Перебудова окремих боснійських і герцеговинських поліцейських сил

завжди була складним завданням.

У різних частинах країни були різні поліцейські сили

з різними релігіями і різним минулим.

Що найбільш важливо, поліція зіграла об'єднуючу роль у громадянській війні у країні.

Наприкінці війни в цій країні майже усе чоловіче населення було під рушницею,

багато хто – у поліцейських структурах.

І поліція, по суті, була частиною збройних сил.

Поліцейські сили у Боснії та Герцеговині представляють більше, ніж в західних країнах.

Вони представляють державність. Вони представляють озброєну силу.

І вони представляють найбільш складні для розв’язання проблеми країни.

Реформування поліцейських сил Боснії та Герцеговини було вирішальною умовою

підписання угоди на отримання мільйонів євро, яка наближувала країну до ЄС,

так званої „Угоди про стабілізацію і асоціацію з ЄС”. Вона вже підписана.

Ми вже певний час працюємо з боснійськими лідерами.

Був період труднощів, але, на щастя, його подолали.

І сьогодні цей закон прийнятий і ухвалений парламентом.

Я вважаю, що це відкриває шлях для поглиблення відносин

між Боснією та Герцеговиною і Європейським Союзом.

На перший погляд, поліція, схоже, добре виконує свою роботу в Боснії та Герцеговині.

Я відчуваю себе в Боснії набагато безпечніше, ніж в багатьох більш розвинутих країнах Заходу.

Сречко Латал – боснійський журналіст, який писав про війну в своїй країні та в інших.

Він також працює експертом з комунікацій у Світовому банку і міжнародних аналітичних центрах.

Протягом шести років я відвідував Вашингтон.

І повірте, люди там знають, якщо ви перетинаєте певну невидиму межу, коли надягаєте

дорогі кросівки „Найк”, ви знаєте, є велика вірогідність, що з вами трапиться щось погане.

Ви можете вільно гуляти вранці, увечері у Сараєві,

у Бані-Луці, у Фоці, у Постарі, де завгодно.

Бригадний генерал Вінченцо Коппола очолює поліцейську місію Європейського Союзу

в Боснії та Герцеговині.

Власне у Європі, у самому Європейському Союзі,

я знаю сотні місць, які набагато небезпечніші, ніж Сараєво, набагато.

І досягнення їхніх реформ не обмежуються безпекою населення.

Ми мали секретні служби, які були поділені між сербами, хорватами, мусульманами,

кожна очевидно шпигувала за іншими.

А зараз ми маємо секретні служби, які фактично співпрацюють.

Але попри ці досягнення багато спостерігачів не вважають реформу поліції успішною.

Що відбулося у Боснії та Герцеговині, по суті, це питання було відкладено.

І воно відкладено до того часу, доки ми не матимемо певне широке, можливо

конституційне, врегулювання, тому що так багато питань, пов’язаних з реформою поліції,

були також питаннями, по суті, конституційного характеру.

Тому я думаю, що це довгострокові питання, знов-таки, пов’язані

зі структурою саме цієї країни.

Міжнародне співтовариство припустило серйозних помилок у здійсненні поліцейської реформи.

А це був один із ключових елементів,

які дозволяли підписати Угоду про стабілізацію і асоціацію з ЄС.

Але поліцейська реформа фактично зайшла у період застою в 2003-2004 роках. І було...

Декілька законів, що були ухвалені, які були ухвалені місцевими парламентами,

що було умовою для підписання УСА, до того чи іншого ступеня нічого не означають.

Сеад Нумановіч є заступником редактора найбільшої боснійської газети "Дневні аваз".

Те, що ми маємо зараз, це руїни руїн справжньої реформи.

Схоже, що реформи скочуються більше до символіки, ніж до того, на що вони спрямовані.

Педді Ешдаун, він розпочав цю реформу, пояснив її суть, її важливість.

Річ не у поліції. Річ у державності. Той, хто має поліцію, той має державу.

Я думаю, що поліцейська реформа мала концептуальні вади. Я думаю, ряд людей вважав,

що поліція була предтечею конституційних змін, що якщо вони…

наприклад, Республіка Сербська, погодяться на передачу поліцейських повноважень

від своєї одиниці до держави,

це якимось чином підірве саме існування цієї одиниці.

Отже, ми мали справу з великим спротивом саме з цього питання, а не по суті технічних змін.

Отже, я вважаю, що ми побачили під час реформи поліції те, з чим мали справу раніше,

при впроваджені оборонної реформи. Це справжнє політичне питання. Це не технічне питання.

Навіть найбільш радикально налаштовані політики в цій країні не могли виправдати факт

утримання трьох армій… армій, побудованих на етнічному принципі. Це було неможливо виправдати.

Але вони мали дуже гарні причини, принаймні на папері, виправдовувати той факт,

що кожна інституція, одиниці, кантони, штат Брчко могли мати свою власну поліцію.

Бо цьому є приклади в багатьох інших країнах.

Були також сумніви щодо рішень, що приймались під час реформи, і графіка її виконання.

Причини провалу цієї реформи уходять корінням у 2002, 2003 і 2004 роки.

Педді Ешдаун вибрав одну з трьох можливостей реформування поліції, які пропонував сам ЄС,

вибрав найскладнішу і сказав:

"Отже, це буде умовою ЄС".

І з того часу, ви знаєте, цей варіант був, навіть тоді, відхилений боснійськими сербами.

Реформа поліції тривала дуже довго, бо ми вибрали неправильний час для реформування поліції.

Реформа поліції була надзвичайно амбіційним проектом.

Я не кажу, що вона не була потрібна, але вона була надзвичайно амбіційна.

Вона була запропонована тоді, коли між політичними лідерами не було

достатньої політичної згоди, реальної, міцної, серйозної, потужної політичної згоди.

Отже, ми фактично втратили три роки.

За словами Сеана Нумановіча, цілковита реформа поліції була на відстані протягнутої руки,

але, принаймні декілька разів, вислизала.

У цьому процесі були зроблені дві найбільші помилки. Одну зробив Педді Ешдаун

у Влашичі в червні 2005 року, коли він був на межі підписання домовленості і дозволив

сербам зробити вихідний з приводу якогось свята. А коли вони повернулись, то сказали:

"Ні, ми цього не підпишемо". І він це визнав. Коли ми нещодавно зустрічались, він сказав,

що найбільшою помилкою у його кар’єрі в Боснії було те, що він відпустив сербів того дня,

бо вони були готові підписати документ. Друга найбільша помилка

була зроблена боснійськими політиками 13 березня 2006 року.

Боснійські політики були проти цього за однієї дуже безглуздої причини.

Вони сказали: "Ми не можемо погодитись ні з чим, де стоїть назва Республіки Сербської".

Якщо подивитись у минуле, що можна було зробити інакше?

Я хотів би, щоб держава, державні відомства,

Міністерство безпеки, СІПА, прикордонна поліція були більш активно залучені в операції з безпеки.

Я хотів би, щоб одиниці передали більше повноважень державі,

одиниці і кантони – державі, з тим, щоб принаймні основна діяльність

проти організованої злочинності і тероризму була в руках держави, чого немає.

І понад усе це ми мали б швидше впроваджувати ряд проектів,

таких як база даних поліції, система поліцейського зв’язку, система перехоплення.

У плані злочинності, у звіті ООН за червень

вказано, що вулиці в Боснії безпечніші, ніж у більшості західних держав.

Отже, що найбільше турбує людей тут, у Боснії та Герцеговині, в плані безпеки.

Найбільша проблема, яку я бачу в Боснії, – не націоналізм,

не сепаратистські рухи, а корупція і відсутність верховенства права.

Рівень звичайної злочинності більш ніж прийнятний.

Організована злочинність, схоже, зростає, але я також маю сказати,

що поліцейська служба досягла дуже гарних результатів у боротьбі з організованою злочинністю.

Можливо нам треба посилити здатність поліції і прокуратури діяти як система, якщо ми хочемо

мати гарні результати. Інакше організована злочинність може вийти з-під контролю.

Отже, поки що це наша головна проблема.

Але не усі так ставляться до питання,

яке таке важливе для повсякденного життя у Боснії та Герцеговині.

Я не кажу, що немає корупції. І я не кажу, що немає організованої злочинності.

Але в мене таке загальне враження, після стількох років, проведених у Боснії, в регіоні,

а також спостережень за іншими подіями в світі, ви знаєте,

я можу сказати, що ми у принципі говоримо про бурю у склянці води.

Чи не можуть деякі з цих проблем бути пов’язані з тим, що у Боснії та Герцеговині

так багато поліцейських сил? Поліцейських, які заробляють лише середню платню.

Поліцейським не дуже добре платять.

І це інколи може викликати випадки корупції,

яка не є поширеним явищем, але вона існує.

У нас також велика кількість поліцейських сил, так само, як ми мали дуже великі збройні сили.

Ця країна забезпечена поліцією набагато більше, ніж країни Західної Європи.

Навіть зважаючи на нові реформи, бригадний генерал Коппола вважає,

що сьогоднішня поліція в Боснії та Герцеговині має широке поле для удосконалення.

Перша проблема, що потребує розв’язання – це належна координація дій поліції.

І друга проблема – це те, що вони, звичайно, підкоряються різним законам.

Але вони роблять однакову роботу.

Отже, іншим головним аспектом нашої стратегії є гармонізація законодавства

для того, щоб різні поліцейські сили працювали в рамках одного законодавства.

Перед тим, як це починати, реформа поліції можливо допоможе

дещо об'єднати країну, або принаймні зменшити етнічні розбіжності.

Тут існує комплексне законодавство,

яке зобов’язує власті встановлювати етнічні квоти в поліції.

Але ніколи не входило до плану, як вважає бригадний генерал Коппола.

Реформа поліції не була... не призначена об’єднувати країну.

Реформа поліції має поліпшити в ній безпеку,

це означатиме, що люди відчуватимуть себе у безпеці скрізь,

навіть ті, хто переїжджає з однієї території до іншої, будуть почувати себе більш захищеними.

А це безперечно посилить довіру до такої держави, як Боснія та Герцеговина.

У 1995-му, у 1996 році люди навіть не подорожували через Боснію та Герцеговину.

Були блок-пости, ви знаєте, на кожному шляху, і т.д. і т.п.

Отже, я хочу сказати, що відбулись драматичні зміни, але зараз ми у застої.

Що зрозуміло, так це те, що довіра поліції і віра в неї відііграють провідну роль

у вірі боснійців у майбутнє своєї країни.

Якщо ви... якщо ви не багатій, або ви не знайомі з кимось, хто захистить вас, то ви у розпачі.

Якщо ви... а більшість людей не мають таких можливостей. Отже,

якщо більшість людей у розпачі, якщо вони не довіряють інституціям системи,

вони починають ненавидіти країну.

Народ, що ненавидить країну, працює проти неї, і ця країна приречена на поразку.

Якщо у вас є правова система, і це справжня правова система,

тоді усе набагато легше.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink