МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
Минулі випуски
Розклад 2008
Автори
У наступному випуску
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  
Балкани: камо грядєши?
НАТО Ревю аналізує причини арешту Караджича, вплив на Боснію, і як суд над ним може вплинути на майбутнє цієї країни.
Деякі головні дійові особи, які взялися за складне завдання перебудови повоєнних збройних сил Боснії, розповідають про те, як їм вдалося створити нинішні об'єднані, змішані сили.
Реформування поліцейських сил Боснії та Герцеговини забрало більше часу, ніж очікувалось - і не зайшло так далеко, як хотілося б.
Джеймі Ши згадує косовську кампанію майже 10-річної давнини - і говорить про зв'язок між тим, що відбулось тоді, і Косовим сьогодні.
Педді Ешдаун розповідає про роботу, яку, на його думку, ще необхідно виконати на Балканах - і як це зробити найкраще.

У серпні 1994 року тодішній прем’єр-міністр Боснії Гаріс Сілайджич сказав: ” Я не можу дивитись на лінії, що розділяють Боснію і Герцеговину. Це як різати живе тіло. Воно кровоточить”.

Тоді більша частина країни вже кровоточила внаслідок безжалісної війни. Роком пізніше, в процесі припинення цього кровопролиття, завдання з проведення ліній, що розділяли Боснію і Герцеговину, було майже виконане.

Радован Караджич добився успіху, створивши свою Республіку Сербську. Рани, завдані тоді, залишили шрами, які в Боснії та Герцеговині можна побачити й сьогодні.

Деякі спроби загоїти ці рани і є у центрі уваги цього випуску НАТО Ревю.

Ми розглянемо наслідки арешту Радована Караджича і з'ясуємо, чи може це допомогти нарешті закрити цю справу. Ми проаналізуємо успішність, (або навпаки) спроби перебудувати дві головні структури безпеки країни – поліцію і збройні сили. І ми вислухаємо точки зору двох провідних особистостей у сучасній історії Балкан: Педді Ешдауна і Джеймі Ши.

Сьогодні Гаріс Сілайджич є членом спільного керівництва Боснії та Герцеговини від Боснії. Навіть назва його посади є визнанням того, що його сподівання 14-річної давнини не справдились. Але, коли розділення у Боснії є, fait accompli, ключове питання нині полягає в тому, що буде з цими лініями, які розділяють країну?

Пол Кінг