МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Їжа і безпека - запитання і відповіді

НАТО Ревю пропонує попередні думки з приводу того, як ціни на харчові продукти можуть викликати зростання незадоволення і загрожувати політичній стабільності.

© AP / Reporters

За минулий рік ціна на рис зросла майже на 70 відсотків. Пшениця майже подвоїлась у ціні, що дуже сильно вплинуло на такі основні продукти харчування, як хліб. Соя, ще один основний продукт харчування, зросла на 87 відсотків, а кукурудза – на 31 відсоток.

Єдиної причини немає, а є ряд взаємопов’язаних чинників. Ось неповний перелік можливих причин:

  • зростання населення. Зростає кількість голодних ротів, і ця тенденція будe продовжуватись. До 2025 року на Землі буде на 1,6 мільярда людей більше.
  • режим харчування населення, яке зростає. Дієти багатьох людей стають різноманітнішими. Із зростанням багатства в таких країнах, як Індія і Китай, більше людей їдять таку їжу, як м'ясо, і це потребує виділення землі під пасовиська замість вирощування культур, що негативно впливає на ситуацію. Це також означає, що зростає попит на зерно як споживче, так і кормове.
  • питання використання землі для вирощування технічних культур замість харчових. В міру того як зростає занепокоєння питаннями енергетичної безпеки, дедалі більше землі виділяється для виробництва біопалива. США вже збільшили своє виробництво біоетанолу з 5 мільярдів літрів у 1998 році до 35 мільярдів минулого року, і ця тенденція продовжує зростати. Це також скоротило виробництво харчів і підняло ціни в деяких регіонах.
  • сільськогосподарське виробництво страждає від несприятливих погодних умов – наприклад, австралійські врожаї дуже постраждали від посухи. Світова харчова програма прогнозує, що такий вплив погодних умов призведе до втрати врожаю в більше ніж 40 розвинених країнах.
  • інші фактори, пов’язані з енергією, такі як зростання вартості ключової продукції, необхідної сільському господарству (добрива і пальне), також призводять до зростання вартості вирощування культур.
  • спотворена система цін на Заході (наприклад, великі субсидії, які виплачуються фермерам в Європі і США) також вважається чинником, який погіршує ситуацію.

  • По-перше, турбує те, як такі ціни вплинуть на стабільність у певних країнах і нестійких регіонах. Наприклад, у звіті, оприлюдненому в березні Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН, вказано на те, що сільське господарство на Близькому Сході вірогідно постраждає від високої температури, посух, повеней і деградації ґрунту.
  • По-друге, це проблема, пов’язана з тим, що люди, які найбільше страждають від цього підвищення цін, це мільйони міських бідняків – нині найбільша частка населення Землі. А це харчова проблема нового типу. Для міських бідняків це не як голодомор, коли просто немає їжі. Їжа є, але вони не можуть собі її дозволити.

У багатьох країнах вже мали місце масові заворушення, пов’язані з цінами на харчі, зокрема на Гаїті (в результаті яких загинули люди) і в Кот-д'Івуарі (див. фоторозповідь для більш повного переліку).

Ціни на харчі вплинули на увесь світ: станом на квітень 2008 року масові протести відбулись у більш ніж 30 країнах.

Ті, де мешкають найбідніші у світі люди, але особливо в тих країнах і регіонах, які імпортують харчові продукти. Особливо постраждала Африка, а також деякі регіони Азії, Центральної та Південної Америки. На противагу цьому, в деяких країнах-експортерах, таких як Аргентина, Канада і Австралія, торговельний баланс покращився внаслідок такої ситуації з харчами.

Дивись окремий матеріал про вплив харчової кризи Афганістан

Є ряд інших сфер, на які вплинули ціни на харчові продукти і які можуть вплинути на безпеку, наприклад, енергетика, торгівля і міграції.

  • Керівники урядів Перу і Болівії, Алан Гарсія і Ева Моралес, вже пов’язали це питання з енергетичною безпекою. Вони заявили, що потреба у більш стабільному постачанні енергії від біопалива забирає землю і ресурси від виробництва харчів, необхідні у країнах, що розвиваються. Вони закликали західні уряди поставити харчі вище від пального.
  • У сфері торгівлі деякі країни вже наклали заборону на експорт певних харчових продуктів, що може викликати зростання нестабільності постачання продуктів харчування до залежних від експорту країн і регіонів. Торговельний комісар ЄС Пітер Мендельсон вже застеріг від такого роду реакції, сказавши, що вона „не має сенсу в плані економіки чи розвитку”, а дає тільки „ілюзію харчової безпеки”.

    Торговельні обмеження також впливають і на безпеку. Наприклад, у Шрі-Ланці деякі торговці притримують запаси своїх товарів, бо не хочуть продавати за нижчою, офіційною ціною, яку встановив уряд. Створено спеціальний суд для покарання торгівців, які продають за ціною вищою за встановлену, навіть якщо торгівці закуповували свої товари раніше за більш високою ціною. Ця ситуація вже вплинула і на іншу країну – Індію, яка вирішила припинити експорт рису інших, ніж „басматі” сортів.

  • У сфері міграції страх того, що масові міграції стануть проблемою безпеки, вже був висловлений європейськими урядами навіть до виникнення харчової кризи. Тоді занепокоєння було викликане міграціями внаслідок кліматичних змін. Тепер цей страх перед міграціями підсилюється тим, що люди переміщаються у пошуках їжі, і масштаб ворожнечі, до якої це може призвести, вже можна побачити в таких країнах, як Південна Африка, де останнім часом мігранти стали головною жертвою насильства. Сорок осіб загинуло, а тисячі були позбавлені домівок і джерел доходу.

Жозетт Ширан, керівник Всесвітньої продовольчої програми, каже, що внаслідок збільшення виробництва і внесення коректив, харчові ринки мають змінитися на краще через три-чотири роки. Але перед цим мільйони людей продовжуватимуть страждати від подорожчання продуктів харчування.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink