МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Що означає для Афганістану продуктова криза?

НАТО Ревю веде розмову з Місією допомоги ООН в Афганістані про наслідки продуктової кризи у цій країні і про те, як вона впливає на безпеку.

Афганістан, одна з найбідніших країн на землі, вже страждає від продуктової кризи. Найважливіший продукт харчування країни, пшеничне борошно, подорожчав майже на 60 відсотків за один рік.

Усвідомивши небезпеку для найбіднішого населення країни, уряд Афганістану звернувся до міжнародного співтовариства з проханням допомогти афганським родинам з низькою купівельною спроможністю. Спільне афганське прохання було подане 24 січня до ЮНІСЕФ, Всесвітньої організації охорони здоров'я і Всесвітньої продовольчої програми з метою виділення 81 мільйон доларів для підтримки 2,55 мільйонів афганців, які найбільше постраждали від зростання цін на рис.

Найважливіший продукт харчування в країні, пшеничне борошно, подорожчав за один рік майже на 60 відсотків

Всесвітня продовольча програма вже протягом кількох місяців роздає продуктову допомогу найбільш вразливим верствам афганського населення, намагаючись протягом шести місяців допомогти 2, 5 мільйонам афганців у містах і селах.

На двосторонній основі Пакистан 6 травня погодився експортувати 50 тисяч тонн пшениці до Афганістану для запобігання продуктовій кризі. Він також заявив, що досягне згоди з афганським урядом щодо подальшого експорту.

Тим часом між ООН і урядом Афганістану продовжується обговорення наступних кроків, які необхідно буде зробити, коли ця допомога дійде кінця. Серед них – імпорт пшениці для задоволення короткострокових потреб у харчуванні, пошук можливостей створення стратегічних резервів зерна в середньостроковому сенсі і посилення можливостей сільського господарства Афганістану в довгостроковій перспективі для того, щоб Афганістан міг сам забезпечити себе продуктами харчування, за допомоги з боку Продуктової і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

НАТО Ревю запитує Місію допомоги ООН в Афганістані (ЮНАМА), яка очолює спільні зусилля міжнародного співтовариства в Афганістані і уряду країни, про те, що це означає для населення і для безпеки на місцях, де НАТО очолює Міжнародні сили сприяння безпеці.

НАТО Ревю: Які практичні питання безпеки виникли внаслідок дефіциту доступних продуктів в Афганістані?

Місія допомоги ООН в Афганістані (ЮНАМА): внаслідок зростання цін на харчові продукти мільйони афганців зіткнулись з величезними проблемами, намагаючись задовольнити свої потреби у харчуванні. До питань практичної безпеки належать демонстрації (внаслідок необізнаності населення Афганістану з тим фактом, що зростання цін на харчові продукти є глобальним явищем) і вірогідне посилення схильності молодих людей до участі в антиурядовій діяльності. В багатьох районах проблемою є напади злочинних угруповань і антиурядових сил на конвої з продовольчою допомогою.

НР: Представник Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН в Афганістані сказав, що зростання цін на пшеницю і нижча ціна на опіум можуть заохотити афганських фермерів переключитись з вирощування маку на вирощування харчових культур. Яке підтвердження цьому висновку ви можете навести?

ЮНАМА: Ще занадто рано говорити про те, що зростання ціни на харчові продути (пшеницю) призведе до переходу від вирощування маку до культивації легальних культур. З одного боку, зростання ціни може до цього стимулювати; з іншого боку, існує цілий ряд чинників, які на це впливатимуть. Наприклад, мак більш стійкий до посух, ніж пшениця; високі ціни на добрива і пальне роблять вирощування і транспортування пшениці більш витратним, а у деяких випадках фермерів примушують вирощувати мак і вони не мають ніякого іншого вибору.

Вірогідність того, що високі ціни на продукти харчування можуть схиляти молодих людей до участі в діяльності антиурядових елементів, зокрема талібів, існує

НР: Найбільш постраждалі регіони Афганістану, чи не є вони й найбільш нестійкими?

ЮНАМА: Ми не бачимо прямого зв’язку. Як правило, населення ізольованих, уражених посухою районів найбільш вразливе для високих цін на харчові продукти. Але, звичайно, доставка харчової допомоги до небезпечних районів є набагато складнішою. За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), в 2007 році відбулось понад 30 нападів на комерційні транспортні засоби або конвої, що перевозять продовольство WFP. Загалом, внаслідок цих нападів було втрачено 870 тонн харчових продуктів на суму в 730 тис. доларів США.

НР: Чи не відчуваєте ви, що таліби користуються, або можуть скористатись можливостями, які створюють труднощі з цінами на харчову продукцію?

ЮНАМА: Вірогідність того, що високі ціни на продукти харчування можуть схиляти молодих людей до участі в діяльності антиурядових елементів, зокрема талібів, справді існує.

НР: Чи можете ви навести приклади «Комплексного підходу» (розробленого для того, щоб забезпечити більш тісну взаємодію між цивільними і військовими установами) у відповідь на ситуацію з продовольством в Афганістані?

ЮНАМА: Агентства ООН регулярно зустрічаються з МССБ (Міжнародними силами сприяння безпеці) з метою обміну інформацією про ситуацію із забезпечення харчовими продуктами та про заходи, які ООН і уряд Афганістану здійснюють для пом'якшення ситуації.

Запитання і відповіді

Чому ціни на харчові продукти несподівано так сильно зросли?
Що найбільше турбує у зв'язку з харчовими продуктами і безпекою?
Чи є світло в кінці тунелю?
Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink