МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Чи окупається боротьба з тероризмом?

Глобальний тероризм недорогий, потребує невеликих людських ресурсів, захоплює увагу світу і дає змогу слабкому залякувати сильного. Чи можна подолати глобальний тероризм? Бйорн Ломборг розглядає деякі проблеми, пов'язані з витратами, і пропонує ряд можливих рішень.

Вартість матеріалів, необхідних для виготовлення бомби для терориста-самогубця, становить лише 150 американських доларів. Така невелика інвестиція дає змогу вбити у середньому 12 людей і поширити страх серед цільової групи населення.

Розвинуті країни відповідають на загрозу від фундаменталістського ісламського тероризму будуючи дедалі більші, найкращі фортифікаційні споруди навколо ключових об’єктів, що можуть стати мішенями. Вхід до аеропортів і посольств ускладнюється, основні важливі споруди блокуються від потенційних підривників.

Із 2001 року світ витратив майже 70 мільярдів доларів США на посилення заходів безпеки всередині країн. Як і очікувалось, це зменшило кількість транснаціональних нападів майже на 34 відсотки. Але в середньому тероризм забирає щороку на 67 життів більше.

Кількість смертей зростає тому, що терористи раціонально реагують на ризик, викликаний посиленням заходів безпеки. Вони зосереджуються на більш смертоносних планах.

Дослідження, нещодавно виконане для проекту „Копенгагенського консенсусу”, дало змогу зробити висновок про те, що країни-мішені терористів витрачають занадто багато коштів на заходи, а терористи, своєю чергою, просто переносять ризик нападу на інший об’єкт, а не зменшують його.

Автор дослідження, Тодд Сендлер, зауважує, що терористи дуже передбачливі. Дії уряду, спрямовані на захист одного об’єкта, призводять до того, що терористи просто вибирають іншу мішень.

Встановлення детекторів металу в міжнародних аеропортах, починаючи з 1973 року, відразу зменшило кількість угонів літаків. Проте водночас з цим значно зросла кількість випадків захоплення заручників та інших інцидентів, що спричинило збільшення жертв. Встановлення металодетекторів призвело до непередбаченого наслідку - збільшилася кількістьсмертей.

Ефективні антитерористичні заходи – це ті, що ускладнюють напади усіх видів або зменшують ресурси терористів

Так само, укріплення американських посольств призвело до зростання кількості замахів на представників посольств у незахищених місцях. Дії із захисту офіційних осіб призвели до того, що почались напади на бізнесменів і туристів, як це було на Балі у 2005 році.

Збільшення витрат на внутрішню безпеку всередині країн у США, Канаді і Європі спричинило зростання нападів на американські об’єкти на Близькому Сході і в Азії, де є менш захищені мішені, а ісламські фундаменталісти користуються підтримкою місцевого населення.

Політичний сигнал дуже простий: ефективні антитерористичні заходи – це ті, що ускладнюють напади усіх видів або зменшують ресурси терористів. Більшість сучасних антитерористичних заходів не забезпечують ні того, ні того.

„Укріплення” деяких мішеней просто заохочує терористів до зміни фокусу уваги. Терористи можуть спостерігати за тим, як уряди змінюють потенційні мішені і відповідно планувати свої напади. Саме це мало місце 11 вересня 2001 року, коли аеропорти „Логан”, „Ньюарк” і „Даллес” виявились такими, де безпека була не на вищому рівні.

Посилення заходів безпеки в усьому світі на 25 відсотків коштуватиме ще 75 мільярдів доларів США протягом п’яти років. За надзвичайно маловірогідного сценарію, що кількість нападів скоротиться на 25 відсотків, світ зекономив би майже 21 мільярд доларів США (див с. 50 звіту Копенгагенського консенсусу про транснаціональний тероризм). І за таких умов кожен додатковий долар, витрачений на оборонні заходи, принесе користі не більше ніж на 30 центів. Навіть за найбільш оптимістичних припущень цей підхід вказує на неефективність інвестицій.

Навіщо продовжувати витрачати кошти і чому так багато?

З політичних міркувань і прагнучи уникнути надзвичайного ризику, країни продовжують витрачати величезні кошти в тій сфері, яка вимагає великих витрат, проте дає дуже малу вигоду. Люди зазвичай надмірно реагують на маловірогідні катастрофічні події, замість того, щоб готуватись до більш вірогідних подій з меншими втратами. Більше того, країни-мішені терористів змагаються за те, щоб змусити терористів перенацілитись на іншу країну. Зрештою, у цих змаганнях переможців не буде.

Терористи мають стратегічну перевагу над країною, на яку вони нападають. Терористи можуть заховатись серед населення, їх важко виявити, а ліберальні демократії пропонують широкий вибір мішеней. Терористи не мають обмежень у своїх нападах, а уряди мусять контролювати себе. Можливо найбільш важлива різниця між ними полягає в тому, що терористи здатні співпрацювати, а країни-мішені не схильні до цього.

Ще наприкінці 1960-х років транснаціональні терористичні групи співпрацювали у рамках вільних мереж над питаннями тренування, розвідки, надання безпечного притулку, фінансової підтримки, логістичної допомоги, озброєння і навіть обміну кадрами. Вони об’єднують ресурси з метою посилення своїх скромних арсеналів.

На відміну від цього, країни-мішені надзвичайно високо цінують свою автономію у сфері безпеки. Інколи вони навіть не можуть дійти згоди щодо того, хто є їхнім ворогом – до недавнього часу Європейський Союз не вважав „Хамас” терористичною організацією. Попри різні вимоги, склад і цілі, різноманітні терористичні групи мають двох головних супротивників – Ізраїль і США.

Майже 40 відсотків транснаціональних терактів спрямовуються проти американських інтересів, і деякі спостерігачі вважають, що єдина світова супердержава могла би зробити більше для поширення позитивного іміджу і долання терористичної пропаганди.

Цього частково можна добитись через перерозподіл або посилення зовнішньої допомоги. Нині США виділяють лише 0,17 відсотка валового чистого доходу на офіційну допомогу з розвитку – це друга найменша частка серед країн ОЕСD. Допомога часто обмежується країнами, які підтримують зовнішню політику США.

Зусилля з розширення безумовної гуманітарної допомоги дозволили би США зробити більше для долання голоду, хвороб і бідності, отримуючи значну вигоду для своєї репутації і зменшуючи ризик терактів.

Дешеве рішення?

У широкому міжнародному сенсі поглиблення співпраці ускладнюється ревним ставленням країн до збереження свого суверенітету над питаннями правопорядку і безпеки. Співпраця буває плідною тільки тоді, коли вона комплексна. Якщо усі країни, за винятком однієї, відмовлять терористам у безпечному притулку, одна, яка утрималась, підірве зусилля усіх інших.

Однак за умови політичної волі, поглиблення співпраці, спрямованої на перекриття каналів фінансування терористів, боротьба з тероризмом може коштувати відносно недорого. Це передбачає екстрадицію більшої кількості терористів і припинення добровільних внесків, наркоторгівлі, підробки товарів, торгівлі та незаконної діяльності, які забезпечують їх засобами для дій.

Терористичні акти дуже дешево коштують, тому такий підхід не обов’язково приведе до зменшення кількості дрібних подій, таких як „рутинні” вибухи бомб чи політичні замахи, але значно стримає великі терористичні акти, які потребують ретельного планування і серйозних ресурсів.

Переваги будуть значними. Збільшення вдвічі бюджету Інтерполу і виділення десятої частини коштів, які Міжнародний валютний фонд щорічно виділяє на фінансовий моніторинг і розбудову потенціалу, для виявлення шляхів фінансування терористів щорічно коштуватиме приблизно 128 мільйонів доларів США. Запобігання принаймні одному катастрофічному теракту збереже світу не менше одного мільярда доларів США. Вигода майже вдесятеро перевищує витрати.

Країни-мішені терористів повинні пам’ятати, що перед світом стоїть багато завдань, які часто є більш терміновими, ніж боротьба з тероризмом. За даними МІРТ і Держдепартаменту США від транснаціональних терористичних нападів із 2001 року кожного року гине 583 особи. Це мізерна цифра порівняно із кількістю смертей від ВІЧ/СНІД, малярії, недоїдання та навіть від ДТП.

На відміну від інших глобальних завдань, спроби подолати тероризм можуть призвести до значних ненавмисних негативних наслідків. Активні агресивні дії проти терористів можуть спричинити напади у відповідь задля помсти, а виконання вимог терористів стимулює інших до наслідування їхньої тактики.

Терористичні групи час від часу можна знищувати, але їм на заміну приходять інші. Заходи із ліквідації керівництва терористичних груп можуть призвести до появи ще більш жорстоких керівників, з чим зіткнувся Ізраїль у боротьбі проти „Чорного вересня” і „Хамасу”.

Теракти завжди залишатимуться очевидним і дешевим способом досягти своєї цілі для груп, що прагнуть посіяти паніку і тривогу. Кожен долар, вкладений терористами у вибухи бомб у лондонському транспорті в липні 2005 року, завдав шкоди аж на 1 270 000 доларів США (за підрахунками, шкода в 2,5 мільярда доларів США була завдана операцією, яка коштувала лише дві тисячі доларів).

Борці з тероризмом повинні реагувати впевнено і раціонально, щоб витрати на антитерористичну діяльність приносили максимально можливу користь.

Страх змушує деякі країни витрачати величезні кошти на будівництво дедалі більших парканів навколо потенційних мішеней. Але розбудова міжнародної співпраці і далекоглядної зовнішньої політики принесе значно більшу користь.

Найефективніші відповіді на дії терористів виявляються найбільш ефективними. Однак вони далеко не найпростіші.

Плоди страху: теракти із застосуванням літаків 11 вересня мали на меті викликати швидкий обвал на біржі

Чи не так усе починається? Бідність, хвороби і безнадійність багатьма вважаються ідеальними умовами для рекрутування майбутніх терористів

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink