МОВА
В зв'язку з перекладом, українська версія НАТО Ревю виходить он лайн приблизно через два тижня після англійської
ПРО НАТО РЕВЮ
ПРАВИЛА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РЕДКОЛЕГІЯ
 RSS
НАДІШЛІТЬ ЦЮ СТАТТЮ ДРУГОВІ
ПІДПИСАТИСЬ НА НАТО РЕВЮ
  

Бухарест: віха в трансформації НАТО

Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер описує роль, яку, на його думку, Бухарестський саміт відіграє в еволюції НАТО.

3 і 4 квітня НАТО проведе в Бухаресті свій черговий саміт.

Цей захід є складовим елементом стратегії «трьох самітів», початок якій поклав Ризький саміт 2006 року, і яка завершиться самітом, присвяченим 60-й річниці НАТО, що відбудеться наступного року.

За цей досить короткий період ми хочемо суттєво прискорити трансформацію НАТО: надати цій організації більш потужні сили і засоби для проведення операцій, розвивати нові політичні відносини з іншими країнами і організаціями, зробити Альянс набагато ефективнішим постачальником безпеки у дедалі більш глобалізованому і небезпечному світі.

З точки зору кількості країн-учасниць, Бухарестський саміт стане найбільшим заходом в історії НАТО. Глави держав і урядів усіх 26 держав -- членів Альянсу, країн-партнерів з усього світу, представники багатьох міжнародних організацій зберуться для обговорення нових підходів до розбудови безпеки.

Ніщо інше не могло б краще продемонструвати нову роль НАТО як осередку широких коаліцій – гнучкого інструменту на службі не тільки його країн-членів, а й усього міжнародного співтовариства.

Які ж основні питання розглядатимуться на Бухарестському саміті? Виділяються чотири основні сфери.

Передусім операції.

На нашому Бухарестському саміті велика увага приділятиметься операціям НАТО. Понад 60 тис. звитяжних чоловіків і жінок беруть сьогодні участь у місіях і операціях НАТО на трьох континентах. У Бухаресті ми підкреслимо відданість усіх 26 членів Альянсу ідеї успішного виконання цих операцій і надішлемо потужний сигнал про підтримку, зокрема народам Косова і Афганістану.

Що стосується Косова, члени Альянсу чітко вказали на те, що КФОР залишатимуться там на основі Резолюції 1244 Ради Безпеки ООН, якщо Рада Безпеки не вирішить інакше. КФОР перебувають там задля гарантування безпечного і захищеного середовища для усіх мешканців Косова.

Але вони також наголосили на тому, що це має бути контрольований і узгоджений процес. Балкани розташовані в серці Європи і мають вирішальне значення для стабільності континенту. Ми хочемо, щоб усі країни цього регіону приєднались до решти європейських країн. Ось чому НАТО продовжуватиме допомагати Косову стати на ноги, але й продовжуватиме допомагати Сербії в її реформаторських зусиллях, так само, як і Боснії та Герцеговині і Чорногорії.

Ми мусимо продовжувати допомагати Афганістану стати стабільною, демократичною і належним чином керованою державою

Афганістан є довгостроковим зобов’язанням НАТО. Ми повинні продовжувати допомагати Афганістану стати стабільною, демократичною, належним чином керованою державою, яка більше не експортуватиме тероризм, злочинність і наркотики до наших країн і решти світу. В ряді сфер спостерігаються чіткі ознаки прогресу – покращується освіта, зростає економіка, функціонують інституції. Нам необхідно посилити і підтримати цей прогрес.

Я сподіваюсь, що на нашому Бухарестському саміті ми узгодимо чітку стратегію подальшої діяльності в Афганістані – за умови потужної присутності НАТО, яка підкреслює наше прагнення; посилення діяльності з тренування Афганської національної армії з метою посилення здатності афганців самим опікуватись питаннями власної безпеки; поліпшення взаємодії між міжнародними організаціями, в тому числі ООН і ЄС, з метою забезпечення паралельної діяльності в галузях безпеки і відбудови та розвитку; та активного заохочення сусідів Афганістану до підтримки нашої спільної мети – створення стабільного і демократичного Афганістану.

Друге важливе питання, яке буде серед пріоритетних на Бухарестському саміті, це розширення НАТО.

Члени Альянсу вирішили надіслати під час Бухарестського саміту запрошення країнам-кандидатам, які відповідають нашим стандартам, що ґрунтуються на результатах, і здатні робити свій внесок в євроатлантичну безпеку. Ми багато працюємо в контексті нашого Плану дій з підготовки до членства (ПДЧ) над допомогою Албанії, Хорватії і колишній Югославській Республіці Македонія* у підготовці до членства. Зрозуміло, що якщо вони приєднаються, це буде великий крок вперед шляхом євроатлантичної інтеграції балканського регіону.

Коли я це пишу, рішення ще не прийняте. Усі три країни-учасниці ПДЧ мають ще багато роботи попереду для того, щоб заслужити запрошення. Як і під час попередніх етапів розширення НАТО, рішення, прийняте в Бухаресті, врешті-решт буде політичним. Я не можу і не хочу прогнозувати це рішення тут і зараз. Воно віддзеркалить консенсус серед усіх 26 нинішніх членів НАТО щодо наступного етапу розширення Альянсу. Одне відомо – НАТО не втомилася від розширення – і я сподіваюся, що теж саме можна сказати про Європейський Союз. Оскільки саме комбінація розширення НАТО і ЄС пропонує найкращі гарантії довгострокового миру і стабільності на нашому континенті.

По-третє, наш Бухарестський саміт має підштовхнути подальшу трансформацію НАТО.

Це означає пристосування власних структур і засобів НАТО до нового середовища безпеки. Очевидно, що не усі завдання у сфері безпеки вимагають військових варіантів розв’язання, але компетентність у військових справах залишається і, без сумніву, залишатиметься абсолютно необхідною для розв’язання багатьох з них. Тому Альянсу життєво необхідно зберігати свій військовий потенціал, а усім країнам-членам – продовжувати робити необхідні інвестиції для того, щоб наші збройні сили стали більш гнучкими і застосовними, а також були оснащені усім необхідним для виконання своєї роботи.

...Альянсу життєво необхідно зберігати свій військовий потенціал, а усім країнам-членам – продовжувати робити необхідні інвестиції для того, щоб наші збройні сили стали більш гнучкими і застосовними, а також були оснащені усім необхідним для виконання своєї роботи

Посилюючи нашу здатність задовольняти вимоги сьогодення, ми також мусимо дивитись уперед і готуватись до надзвичайних ситуацій у сфері безпеки. В світлі розповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки ми вирішили по-новому подивитись на питання протиракетної оборони і вивчити можливості приєднання системи, яку США обговорюють з Польщею і Чеською Республікою, до поточних програм НАТО.

Але ми також вивчаємо способи вдосконалення захисту нашої енергетичної інфраструктури і можливості НАТО взяти участь у міжнародних зусиллях, спрямованих на посилення енергетичної безпеки. Ми також розробляємо стратегію посилення захисту ключових інформаційних систем НАТО від Інтернет-злочинності і кібер-нападів.

Четверте і останнє питання Бухарестського саміту, на якому я хочу зупинитись, це розвиток партнерських відносин НАТО.

Протягом останніх 15 років НАТО допомагає європейським країнам у виконанні складних завдань реформ, і це дало потужний поштовх розвитку стабільності і безпеки на нашому континенті.

Багато наших євроатлантичних партнерів продемонстрували міцну рішучість бути постачальниками безпеки, а не тільки її споживачами, роблячи важливі внески в місії і операції НАТО. І тому НАТО зацікавлена в продовженні політики партнерства, ще кращому пристосуванні її до потреб і вимог наших євроатлантичних партнерів, і подальшому залученні їх до розв’язання сучасних проблем безпеки. З нагоди Бухарестського саміту ми проведемо зустріч з нашими євроатлантичними партнерами, що буде чудовою нагодою поспілкуватись з усіма нашими партнерами в Європі і Центральній Азії.

Росія є важливим адресатом наших партнерських зусиль і я розраховую на її участь в Бухарестському саміті. Попри недавню жорстку риторику і її позицію щодо таких питань, як Косово і Договір про звичайні збройні сили в Європі, Росія займає особливе місце серед партнерів НАТО. Ми цінуємо і хочемо продовжувати наш конструктивний і відвертий діалог з Росією, в тому числі з питань, з яких ми маємо розбіжності, і продовжувати шукати спільні підходи. З боку НАТО не існує жодних „червоних ліній” чи обмежень щодо того, як далеко можуть зайти наші відносини.

Нарешті, ми також хочемо посилювати мережу партнерства НАТО поза межами євроатлантичного регіону. Від Північної Африки до Близького Сходу і азійсько-тихоокеанського регіону зростає інтерес до НАТО, і для цього є достатньо причин. Країни цих регіонів уважно стежать за еволюцією НАТО. Вони дійшли висновку, що операції НАТО корисні для їхньої власної безпеки і вони зацікавлені у співпраці з командою НАТО. Ми, в НАТО, мусимо зробити це можливим – організовуючи діалог, відкриваючи нові канали співпраці і посилюючи оперативну сумісність наших збройних сил з військами зацікавлених країн.

А тепер, що буде після Бухареста?

Як я зазначив на початку, Бухарестський саміт не буде ізольованою подією. Він дасть імпульс подальшому виконанню багатьох рішень, ухвалених на Ризькому саміті, а також забезпечить прийняття рішень, що виконуватимуться в майбутньому. Наступного року, коли НАТО святкуватиме свою 60-ту річницю, ми зробимо ще один великий крок в трансформації НАТО. Я вважаю, що туди увійде рішення про перегляд концептуальних засад НАТО, можливо через початок розробки нової Стратегічної концепції. Такий документ має продемонструвати унікальність НАТО; як вона трансформується; і як вона долатиме основні виклики безпеці, що постануть перед нами. Він посилить наше спільне відчуття мети і забезпечить розуміння НАТО нашою громадськістю і її відповідність потребам безпеки наших суспільств.

Яап де Хооп Схеффер, Генеральний секретар НАТО.

Генеральний секретар НАТО зустрічається з тими, хто виконує свою роботу на передовій.

Поділись цим:     DiggIt   MySpace   Facebook   Delicious   Permalink