Військово-цивільні суперечності у межах миротворчих та інших операцій.
(© Claus Larsen)
Колонка редактора
У своїй першій «Колонці редактора» я хочу дещо визнати, зробити пропозицію і представитись вам.

По-перше, відверте зізнання. Я хотів би бачити більше жінок серед наших авторів і тих, хто працює над НАТО Ревю. Це не просто непогана ідея. Це має стати віддзеркаленням принципу гендерної рівності в добу, коли роль жінок є важливою в усіх галузях, зокрема, в галузі безпеки, яка набуває дедалі більшого значення.

На посадах директора з редакційних питань і помічника з виробничих питань в НАТО Ревю працюють жінки. А в цьому номері представлені статті двох авторів-жінок. Для початку непогано.

Стосунки між жінками і чоловіками досить часто нагадують стосунки між військовими і цивільними: близькі, але все ж таки недостатньо гармонійні.

Декілька статей у цьому випуску свідчать про те, що замість бажаного взаєморозуміння між ними ми частіше спостерігаємо розбіжності і непорозуміння.

Наприклад, ми бачимо приклади співпраці (або її відсутності) між військовими і цивільними у складі Груп з відбудови провінцій в Афганістані.

Ми також аналізуємо співпрацю НАТО з іншими організаціями і ставимо запитання: чи має ця співпраця бути організована за принципом знизу догори або згори донизу?

По-друге, хочу зробити пропозицію. Ми переглядаємо принципи укладання НАТО Ревю. Я хотів би, щоб наші читачі поділились своїми думками – що ви хотіли б змінити і що залишити незмінним у нашому журналі. Натисніть тут, щоб поділитись своїми ідеями з цього приводу.

І нарешті, дозвольте представитись. Нещодавно я отримав посаду редактора НАТО Ревю. За фахом я журналіст і фахівець з підготовки промов. Я робитиму все, що від мене залежить, для подальшого розвитку головного періодичного видання НАТО.

На завершення хочу повернутись до того, з чого я почав – до жінок. Елеонора Рузвельт якось сказала: “Жінка як пакетик з чаєм – ніколи не знаєш, наскільки чай міцний, аж поки не зануриш його в гарячу воду”. Це можна сказати і про багатьох із нас, і, не в останню чергу, про жінок і чоловіків, що зараз перебувають у гарячих умовах бойових дій.

Пол Кінг
Міністр оборони Колумбії пояснює, як стратегії із взяття під контроль територій і боротьби з виробництвом і споживанням наркотиків допомогли його країні.
Розповідь про подорож Оле Дамкйера, міжнародного кореспондента данської щоденної газети „Берлінгске тіденде” і фотокореспондента Клауса Ларсена до Мазарі-Шаріфа на півночі Афганістану.
Вільям Мейлі аналізує розвиток і перспективи діяльності Груп з відбудови провінцій.
Джеймс В. Арбакл аналізує цивільно-військові конфлікти у межах гуманітарних операцій, а також можливості і проблеми військових у цьому контексті.
Девід С. Йост аналізує можливості НАТО об’єднувати зусилля з іншими міжнародними організаціями
Рита Гроссман-Вермаас досліджує, як уряди і міжнародні організації можуть запобігти розповсюдженню небезпечної зброї, матеріалів і технологій для її виготовлення.
Маньяна Мілкорейт ділиться своєю особистою думкою про те, що НАТО можливо є організацією, яка найкраще підготована до виконання завдань постконфліктної відбудови.
Метью Тейлор представляє огляд книги “Humanitarian military intervention: The conditions for success and failure” (“Військово-гуманітарні операції: фактори успіху і невдач”) Тейлора Б. Сейболта.
Райан Хендріксон вивчає шведський досвід одночасного отримання вигоди від нейтралітету і від партнерства з НАТО.