Інтерв’ю
Генерал Ленс Л. Сміт, Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації
Генерал Ленс Л. Сміт, Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації. (© ACT)
Як Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації генерал ВПС США Ленс Л. Сміт відповідає за діяльність з модернізації військових структур НАТО, збройних сил, засобів, можливостей і доктрин з метою посилення військової ефективності Альянсу та країн-партнерів. Він також керує Об’єднаним командуванням збройних сил США (USJFCOM), яке розташоване поряд з Командуванням ОЗС НАТО з питань трансформації (ACT) в Норфолку, Вірджинія, забезпечуючи в такий спосіб зв'язок між трансформаційною діяльністю США і НАТО в цілому. Протягом своєї кар’єри він обіймав ряд керівних посад в Азії і був начальником школи НАТО в Обераммергау, Німеччина.

НАТО Ревю (Н.Р.): Яке визначення ви дасте трансформації?

Ген. Ленс Л. Сміт: Трансформація для різних людей означає різне. Звичайно, є такі, хто розглядає її як перетворення застарілих збройних сил на такі, що знаходяться на передньому плані технологічного розвитку. І я вважаю що це станеться раніше чи пізніше. Але це не відбудеться завтра; ні в наших країнах, ні в НАТО так не буває. Необхідно виробити концепції і стандарти, необхідно вирішити чого хоче Альянс і визначити місію.

Технологія є лише невеликою частиною трансформації, в той час як концепція переходу від великих статичних сил, готових до ведення війни, чи битви з ворожими збройними силами на північних рівнинах Німеччини, до мобільних, гнучких, рухливих збройних сил, які діють на межі або поза кордонами НАТО, є величезною трансформацією, яка диктує, як тренувати свій особовий склад і якими оснащенням його забезпечувати. Вона визначає тилове забезпечення. Вона визначає все, що ви робите.

Що цікаво, вона впливає і на усі інші елементи сили на національному та міжнародному рівнях, бо зрештою ви захочете бути здатними проводити операції ще до того, як розпочнуться воєнні дії. І це також трансформація: об'єднання дипломатичних, інформаційних, військових та економічних засобів впливу на ситуацію, яку ви хочете змінити.

Н.Р.: Схоже, різні люди по-різному розуміють поняття підходу до операцій на основі досягнення бажаного ефекту (EBAO).

Ген. Сміт: Дехто називає це узгодженим плануванням і діями, або комплексним підходом. Є EBAO, є багато різних речей у світі, пов’язаному з мисленням на основі досягнення бажаного ефекту, яким важко дати дефініцію. Це процес, що ґрунтується на досягненні бажаного ефекту, в цьому і полягає вся ця ідея – не диктувати командиру “саме цього ми хочемо від вас на тактичному рівні” і не казати йому потім, як цього досягти, а радше сказати йому: ”Ось такого ефекту ми прагнемо досягти на полі бою”, і дати командирові можливість самому вирішувати, як це зробити.

Це тактичний рівень мислення на основі досягнення бажаного результату. З переходом до вищого рівня стратегії ситуація стає більш заплутаною, але концепція залишається незмінною. Ви маєте досягти ефекту в країні, регіоні, зоні, і з часом ми чітко усвідомили, що лише військові цього зробити не в змозі. Для цього потрібні інші елементи національної потуги, отже, ви мусите мислити саме в такий спосіб. Ми, особливо військові, не завжди так мислимо, але я маю зазначити, що й інші дійові особи теж не завжди мислять саме так.

Н.Р.: Які ваші трансформаційні пріоритети?

Ген. Сміт: Найважливіше, особливо коли ви маєте справу з 26 різними країнами, забезпечити, щоб ми могли робити разом усе, що ми робимо, що означає оперативну сумісність усіх наших збройних сил. Це надзвичайно важливо, і кожна держава це розуміє, але це усе ще дуже, дуже складно. Непросто навіть зібратись разом і встановити спільні стандарти. Як ви пригадуєте, під час операції на Балканах було багато випадків, коли ми, наприклад, не могли говорити між собою по захищених лініях голосового зв’язку. Але до падіння Берлінського муру ми багато практикувались у цій діяльності і могли це робити краще. Тому стандарти і забезпечення оперативної сумісності займають вищі позиції у списку пріоритетів.

Серед інших наших пріоритетів є забезпечення здатності до швидкого розгортання і витривалості. Якщо ви не спроможні дістатись до того місця, яке вам потрібне, і не можете там втриматись, здатність діяти спільно вам мало допоможе.

Мої три пріоритети – це здатність до розгортання, оперативна сумісність і витривалість. Це передбачає величезну трансформацію. Спільно з Оперативним командуванням ОЗС НАТО, з SHAPE (Штабом Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі) ми працюємо над визначенням їх вимог, а потім ми намагаємось розробити концепції, які задовольняли б їх потреби в такий спосіб, щоб усі країни мали однакову “музичну партитуру” розбудови і трансформації своїх збройних сил.

Н.Р.: Яка роль і місце належить Командуванню ОЗС НАТО з питань трансформації в командній структурі НАТО?

Ген. Сміт: Саме зараз ми займаємось вивченням наших ролей і місій та з’ясовуємо, чи правильно ми їх сформулювали. НАТО переглядає свою командну структуру під керівництвом і наглядом Військового комітету.

Я вважаю, що ми досить добре вписуємось у загальну командну структуру. Наше визначення своєї відповідальності і підходи до виконання нашої роботи вимагають певного удосконалення, над чим ми зараз і працюємо.

У Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі Джеймса Джоунса і у мене в Норфолку є спільне розуміння на філософському, концептуальному і практичному рівнях того, що ми рухаємось у правильному напрямку. Настав час подивитись, чи правильно ми визначили усі наші обов’язки.

Наприклад, якою є роль Командування ОЗС НАТО з питань трансформації у навчанні? Чи навчаємо ми тих людей, які потрібні генералу Джоунсу і його підлеглим для належного виконання місії? Чи можемо ми діяти краще? Чи правильно розподілена відповідальність у сфері навчання і підготовки між Оперативним командуванням ОЗС НАТО та нами? Ми будемо уважно придивлятись до цього у майбутньому і плідно співпрацювати з ними з метою уникнення зайвого дублювання зусиль.

Н.Р.: Які часові рамки передбачаються для наступного раунду реструктуризації?

Ген. Сміт: Робота вже ведеться і ми очікуємо отримання проміжного звіту перед Ризьким самітом. Остаточний звіт буде обговорюватись на засіданні міністрів оборони в лютому наступного року.

Н.Р.: Як взаємодіють у сфері трансформації НАТО або Командування ОЗС НАТО з питань трансформації зі США?

Ген. Сміт: Однією із причин, за яких особа, яка відповідає за діяльність Командування ОЗС НАТО з питань трансформації, також функціонує як керівник Об’єднаного командування збройних сил США (USJFCOM) полягає в тому, що існує велика кількість спільних поглядів, зусиль і обов’язків. Варто підтримувати тісні відносини. Важко сказати, де починається роль НАТО і де закінчується роль JFCOM, або навпаки, бо ми маємо спільні цілі, хоча кожна держава проводить свої експерименти, кожна має свої організації із розробки концепцій тощо.

Цікаво також те, що, відповідаючи за Загальновійськове командування, я маю двосторонні відносини на рівні експериментальних лабораторій, в першу чергу в Саффолку, з представниками 42 країн, багато з яких є членами НАТО. Ці країни мають як двосторонні відносини між собою, так і свої представництва в Командуванні ОЗС НАТО з питань трансформації. Отже, ми маємо надзвичайно важливе і значне середовище співпраці, в якому усі ми можемо обмінюватись інформацією і відпрацьовувати шляхи розв’язання майбутніх конфліктів, які нас хвилюють. Це достатньо природні відносини, але не відносини виключно між Командуванням ОЗС НАТО з питань трансформації і USJFCOM.

Щодо відносин, варто ще зазначити, що США витрачають значно більше грошей у деяких із цих галузей, ніж Альянс, чи інші окремі країни. Величезною перевагою є те, що ми можемо скористатися частиною цих фондів і на користь Альянсу. Як приклад, я наведу боротьбу з імпровізованими вибуховими пристроями (IED). Цього року на боротьбу з IED США витратять понад 3 мільярди доларів і ми поділимося з НАТО цієї інформацією та цими можливостями настільки, наскільки можемо, або наскільки цього схоче НАТО. І це буде узгоджено з діяльністю інших держав у цій сфері. Тому це очевидно дуже добре співробітництво, яке вигідне усім.

Н.Р.: Тобто вигідне і Сполученим Штатам?

Ген. Сміт: США отримують величезну вигоду від роботи, яку виконує кожна окрема країна в спільних інтересах. Альянсу це також вигідно, бо він інвестує через NC3A (Агентство НАТО з командування, управління і консультацій – КУК) та інші установи Альянсу в сфери спільної заінтересованості. Отже, коли усе добре узгоджено і робиться правильно, є можливість скористатись найкращими зразками і найрезультативнішими зусиллями Альянсу і окремих держав і зробити щось краще, ніж якби це робилось самостійно.

Н.Р.: Яку роль відіграє Командування ОЗС НАТО з питань трансформації в розвитку Сил реагування НАТО?

Ген. Сміт: ми підходимо до Сил реагування НАТО (СРН) зважаючи на середньострокову і короткострокову перспективу і допомагаючи розробляти концепції, узгоджені з вимогами, які Оперативне командування ОЗС НАТО висуває до їхньої здатності виконувати свої завдання. Оперативне командування ОЗС НАТО, в свою чергу, повинно з'ясувати, якої спроможності воно вимагає від кожної ротації СРН. Потім ми працюємо над забезпеченням концепцій і доктрини та повним ознайомленням держав з тим, що від них очікується в плані спроможності збройних сил і з тим, як забезпечити СРН необхідними засобами і можливостями.

За допомогою процесу оборонного планування, який є складовою частиною діяльності Командування ОЗС НАТО з питань трансформації і відбиває рівень амбіцій НАТО, ми допомагаємо Альянсу визначити, які збройні сили йому потрібні для того, щоб виконувати завдання, яких вимагає такий рівень амбіцій, і СРН звичайно є частиною цих сил. Водночас ми намагаємось забезпечити оперативну сумісність цих сил, при цьому встановити необхідні стандарти допомагає ACO (Оперативне командування ОЗС НАТО, SHAPE).

А потім, після того як буде визначено, хто чим командує, ми тренуємо вищих командирів і командування підрозділів. Вони беруть участь у різноманітних навчальних заходах, які, як правило, виконуються Об’єднаним військовим центром в Ставангері, Норвегія, та Загальновійськовим навчальним центром в Бидгощі, Польща.

Ми несемо відповідальність за навчання і розробку концепцій, а потім, коли СРН справді стануть на ноги і ми будемо здатні створювати необхідні сили за допомогою довгострокового процесу генерування збройних сил в такий спосіб, щоб країна знала, що вона братиме участь, наприклад, в СРН – 10, або 11, або 12, або ще у більш віддаленому майбутньому, залежно від того, наскільки далеко ми будемо зазирати у майбутнє, Командування ОЗС з питань трансформації зможе працювати з конкретними державами і експериментувати. Це вторинне завдання Сил реагування НАТО – бути каталізатором трансформації.

Щодо сил СРН ми відіграємо допоміжну, проте дуже важливу роль щодо забезпечення цих сил здатністю і готовністю виконувати те, що від них вимагатиметься.

Н.Р.: Однією із ролей Командування ОЗС НАТО з питань трансформації є оцінка накопиченого досвіду і уроків. Яких уроків ви навчилися під час перших реальних навчань Сил реагування НАТО “Стедфаст Джегуа” на островах Зеленого Мису в червні?

Ген. Сміт: Деякі чіткі і перші уроки цих навчань (а нам ще треба визначитись, чи це були штучні моменти реальних навчань, чи справжні уроки) – це процеси, які пов'язані зі звітуванням сил про їхнє місце знаходження і можливість вчасно мати загальну оперативну картину. На навчаннях “Стедфаст Джегуа” спільна оперативна картина існувала, але в деяких випадках інформація була застарілою для нормальної діяльності в режимі реального часу. Отже, ми маємо вивчити цей досвід і подивись, чи це було пов’язано із процесами, спектрами радіочастот, чи якимось іншими технологічними проблемами. Якщо спільно з операторами ми дійдемо висновку про необхідність більш детального вивчення або виконання певної роботи з системами командування та управління, ми цим займемось.

Під час навчань оцінювались концепції інтегрованого тилового забезпечення. Ми думаємо, що можемо успішно продовжувати співпрацю з тиловиками з метою забезпечення цілковитої координації, що дуже складно в середовищі, де кожна країна несе свою відповідальність за тилове забезпечення. Ви можете собі уявити, до чого призведе ситуація, коли усі 26 країн, або, наприклад, численні країни, що взяли участь у навчаннях „Стедфаст Джегуа”, матимуть свої „хвости” тилового забезпечення, свої польові склади тощо. Отже, один із найважливіших уроків полягає в тому, що концепції інтегрованого тилового забезпечення працюють і нам необхідно продовжувати працювати над їх втіленням. Що ми і будемо робити.

Н.Р.: Ви згадали роль Верховного командування ОЗС НАТО з питань трансформації в навчальній підготовці. В якому стані перебуває тренувальна місія НАТО в Іраку (NTM-I)?

Ген. Сміт: В гарному. Рівень розуміння, засвоєння і досвіду слухачів значно покращився, що змусило нас змінити рівень наших курсів, і це дуже добре. На початку він був досить простим. В міру того як до нас стали приходити більш досвідчені слухачі, а в Іраку вони набувають досвіду достатньо швидко, ми почали змінювати курс, пристосовуючи його до їхніх потреб. Отже, тут усе добре. Це все дуже позитивно і ми продовжуватимемо вдосконалюватись і намагатись задовольняти потреби, з якими до нас приходять.

Ми допомагаємо виконувати місію NTM-I в Ар-Рустамії і надаємо підтримку Оперативному командуванню ОЗС НАТО та його ролі. Я був там нещодавно і в мене залишилось досить приємне враження щодо напрямку, в якому вони просуваються. Будівлі, які будуються, виглядають досить пристойно і наскільки я можу судити, персонал, школи, порядки денні і навчальні плани знаходяться на високому рівні.

На мою думку, це рух у правильному напрямку і в разі необхідності Верховне командування ОЗС НАТО з питань трансформації завжди надасть йому підтримку. Що стосується навчання поза межами країни, ми координуємо його від імені НАТО і використовуємо як установи НАТО, так і ті, що належать окремим державам. Ми сприяємо організації для іракців таких курсів, які їм потрібні на думку їхнього керівництва.

Водночас через Групу НАТО з координації навчальної діяльності і передачі оснащення, ми координуємо надходження матеріальної допомоги у вигляді оснащення від різних країн – членів НАТО.

Ми беремо невід’ємну участь у цьому процесі і продовжуватимемо це робити. Позитивним у цьому є те, що рівні складності того, про що ми говоримо і того, про що просять іракці, постійно зростають і переходять на вищі рівні стратегії, тилового забезпечення і операцій.
...вгору...