Керівники НАТО закликають до компромісу в Косові Під час візиту до Косова 11 травня керівники НАТО закликали усі сторони в провінції бути готовими до компромісу в переговорах з питання майбутнього статусу Косова. Північноатлантична рада, головний керівний орган Альянсу, відвідала Косово з метою зустрічі з персоналом КФОР (сил з підтримки миру під керівництвом НАТО) і для переговорів з місцевим керівництвом і представниками ООН, а також з представниками національних меншин. Цей візит, метою якого є демонстрація зацікавленості НАТО в розв’язанні проблеми Косова, відбувається під час проведення переговорів про остаточний статус провінції, які продовжуються під егідою ООН. „Гостріші зуби” для КФОР Виступаючи перед журналістами, Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер наголосив на тому, що збройні сили НАТО готові „продемонструвати будь яким зловмисникам, що в них немає шансів” зірвати переговори щодо статусу. У червні сили НАТО з підтримки миру мають завершити перебудову, спрямовану на посилення їх здатності реагувати на будь-які заворушення або загрози миру і стабільності в провінції. На зустрічі з лідерами сербської меншини в монастирі XIV століття в Декані пан Де Хооп Схеффер також наголосив на тому, що „НАТО тут для того, щоб захистити кожного мешканця Косово незалежно від того, належить він до більшості, чи до меншини." Він сказав, що усі сторони цього процесу мусять бути готовими до компромісу і закликав національні меншини скористатись можливістю, яку надає процес визначення статусу, для того, щоб повною мірою забезпечити задоволення їх потреб. Генеральний секретар також зазначив, що Альянс надасть підтримку положенням будь-якої остаточної угоди щодо статусу провінції, які стосуються безпеки. Вищий військовий орган НАТО проводить засідання з метою опрацювання пріоритетів Альянсу Вищі військові керівники з 54 країн зібрались у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 9-10 травня для обговорення поточних операцій і засобів покращання співпраці між збройними силами країн-членів Альянсу і партнерів. Такі формальні засідання Військового комітету НАТО на рівні начальників Генеральних штабів спільно з представниками Росії, України, країн-учасниць Середземноморського діалогу і країн Ради євроатлантичного партнерства відбуваються двічі на рік. Вони використовуються для активного обговорення, що є основою для вироблення військових рекомендацій цивільним керівним органам Альянсу. “Такі зустрічі з начальниками Генеральних штабів є важливим засобом підтримки здатності НАТО давати відповіді на поточні і майбутні виклики і боротись з тероризмом”, -- сказав генерал Рей Ено, Голова Військового комітету НАТО. Керівники оборонних відомств країн НАТО обговорювали операції в Афганістані і питання їх розширення на південний регіон країни, запланованого на це літо. Усі погодились з тим, що загальна робота просувається вперед за графіком, зібрані достатні сили, їм надані широкі повноваження, що створює умови для розвитку успіху операції. Ще однією темою широкої дискусії були Сили реагування НАТО (СШР) і розв’язання останніх завдань щодо ресурсів. На засіданні країни зробили такі пропозиції, які дають підстави заявляти про те, що СШР “будуть повністю оперативно готовими” до жовтня 2006 року. Окремі засідання НАТО - Україна і НАТО - Росія надали можливість надалі розвивати індивідуальні робочі плани, які були узгоджені на попередніх зустрічах минулого листопада. Усі сторони погодились з тим що співпраця між військовими НАТО і цих двох стратегічних партнерів розвивається в дуже позитивному руслі в напрямку більш інтенсивної практичної співпраці в майбутньому. Під час засідання учасники ради євроатлантичного партнерства обговорювали шляхи вдосконалення оперативної сумісності за допомогою посилених навчань і тренування в рамках НАТО. Обговорювались також операції, а пропозиція Військового комітету НАТО запрошувати представників країн, які беруть участь у формуванні МССБ і КФОР, на засідання Військового комітету, присвячені цим питанням, була загально визнана як засіб посилення оперативних відносин між НАТО і тими країнами-партнерами, які беруть участь в операціях НАТО або планують це робити. “Протягом останніх двох днів керівники оборонних відомств країн-членів НАТО і партнерів відверто висловлювали свої погляди на операції та пріоритети Альянсу, що допомагає Військовому комітету виробляти найкращі рекомендації політичному керівництву НАТО”, -- додав генерал Ено. Програма заходів „Марш НАТО - Росія” розпочалась з Далекого Сходу Владивосток, кінцева станція Транссибірської залізниці, стала першою зупинкою на шляху „Маршу НАТО - Росія”, серії громадських заходів, присвячених відносинам між НАТО і Росією, які будуть проведені по усій території Російської Федерації з 11 до 26 травня. До 1992 року Владивосток був закритим для іноземців містом. Але 11 травня Далекосхідний університет, розташований у цьому місті, організував велику конференцію і дискусію на тему „Рада НАТО - Росія: від Владивостока до Ванкувера”. Це був перший з ряду масштабних публічних заходів, які будуть проведені в дев’ятьох містах Російської Федерації. „Марш НАТО - Росія” націлений на те, щоб надати російській громадськості шанс більше почути про співпрацю між Альянсом і Росією в рамках Ради НАТО - Росія та подискутувати на цю тему. Встановлюючи зв'язки Більше 400 студентів та 100 моряків російського Тихоокеанського флоту, розквартированого у Владивостоку, взяли участь в жвавому обміні думками. На додаток, невелика група антинатівських демонстрантів отримала можливість висловитись під стінами приміщення, де проходила конференція. Віктор Горчаков, віце-губернатор Приморського краю, столицею якого є Владивосток, спокійно поставився до протесту. “Мешканці Владивостока мають різні погляди і право їх висловлювати. У нас демократія”, -- сказав він. Альянс представляли помічник Генерального секретаря НАТО з питань громадської дипломатії Жан Фурне, посол Канади в Росії Кристофер Вестдал та Генеральний консул США у Владивостоку Джон Марк Поммершайм. Серед російських учасників були місцеві офіційні особи на чолі с п. Горчаковим та представники МЗС Росії. Головним організатором цього заходу був Далекосхідний Національний університет у Владивостоку. Владивосток є столицею російського Далекого Сходу і останньою зупинкою знаменитої Транссибірської магістралі на відстані 9 288 км від Москви. Наступна зупинка „Маршу” у Новосибірську 12 травня. НАТО допомагає Молдові розв’язати проблему небезпечних хімічних речовин У штаб-квартирі НАТО були підписані юридичні угоди на підтримку проекту цільового фонду НАТО/ОБСЄ зі знешкодження небезпечних пестицидів в Молдові. Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер головував на церемонії, яка дала зелене світло практичному виконанню проекту. Країну-господаря представляв міністр оборони Молдови Валеріу Плеска. Провідними країнами на першому етапі проекту будуть Бельгія і Румунія. На цьому етапі 1600 тонн застарілих хімікатів, що зберігаються в 358 різних місцях, мають бути запаковані і звезені до одного місця. Загальна вартість проекту, за підрахунками, становить 841 000 євро. Зараз ці склади охороняють війська, відтак, проект допоможе вивільнити сотні військовослужбовців для виконання інших обов’язків. Він також матиме значний позитивний вплив на довкілля і повсякденне життя населення. Це перший спільний проект цільового фонду між НАТО і ОБСЄ. Роботу виконуватиме агентство НАТО з технічного обслуговування і постачання (NAMSA) та ОБСЄ в рамках „Ініціативи довкілля і безпеки” – ENVSEC (ПРООН, ЕПООН, ОБСЄ і НАТО). NAMSA діятиме як агентство-виконавець проекту. Голландська НУО Milieukontakt допомагатиме у пакуванні і централізованому збиранні речовин в одному з районів Молдови. Це перший випадок, коли НУО отримала певну оперативну роль в проекті Цільового фонду НАТО/ПЗМ. Усі проекти цільових фондів НАТО/ПЗМ ґрунтуються на добровільних пожертвах країн Альянсу і партнерів. Крім провідних країн і Великої Британії, яка профінансувала виконання техніко-економічного обґрунтування, допомогти з фінансуванням цього проекту пообіцяли Болгарія, Чеська Республіка, Фінляндія, Ірландія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швеція і Туреччина. Механізм Цільових фондів НАТО/ПЗМ був створений у 2001 році на допомогу країнам-партнерам НАТО у безпечній утилізації запасів протипіхотних мін, легкої зброї та боєприпасів або для надання допомоги у подоланні негативних наслідків оборонної реформи. На сьогоднішній день країни-члени НАТО і партнери виділили більше 20 мільйонів євро на вже виконані і поточні проекти Цільових фондів.