Візит Президента Афганістану до штаб-квартири НАТО Виступаючи перед керівництвом Альянсу 11 травня ц.р. , Президент Афганістану Хамід Карзай закликав НАТО та міжнародну спільноту продовжити надання допомоги його країні . Пан Карзай виступив на спеціальній сесії Північноатлантичної ради -- найвищого органу, що ухвалює рішення в Альянсі , -- та провів переговори з Генеральним секретарем НАТО Яапом де Хооп Схеффером . Відданість на тривалу перспективу Президент Карзай подякував НАТО за внесок у забезпечення безпеки на території Афганістану , заявивши, що “значним успіхом”, якого досягла його країна, вона завдячує “тим жертвам, які ваші сини та доньки принесли в Афганістані”. Попри те, що в країні було досягнуто поступу , він зазначив, що Афганістан і надалі потребуватиме підтримки міжнародної спільноти , навіть після проведення майбутніх парламентських виборів . Вибори, які заплановано на вересень цього року , стануть офіційним завершенням так званого Боннського процесу , який до цього часу забезпечував рамки міжнародної допомоги щодо політичної та економічної відбудови Афганістану . “Коли афганський парламент почне свою роботу, лише розпочнеться новий етап роботи”, -- заявив Президент Карзай. “Моє прохання полягає у тому, щоб залучення міжнародної спільноти в Афганістані тривало і після парламентських виборів”. З серпня 2003 року НАТО здійснює керівництво Міжнародними силами сприяння безпеці (МССБ) на території Афганістану, а нині розширює свою присутність в країні . Альянс також надаватиме допомогу Афганістану у забезпеченні безпеки під час парламентських виборів . Це був перший візит Президента Карзая до штаб-квартири НАТО після його обрання Президентом країни на виборах у жовтні 2004 року . Засідання Ради відвідали представники країн -- не членів НАТО, які беруть участь у діяльності МССБ , а також ООН та ЄС . “Обнадійливі ознаки" у Косові 13 травня керівництво НАТО відвідало Косово з метою оцінки успіху, досягнутого в краї щодо дотримання стандартів, встановлених світовою спільнотою, та для того, аби продемонструвати відданість НАТО забезпеченню миру у регіоні . Північноатлантична рада, до складу якої входять посли країн -- членів НАТО під головуванням Генерального секретаря, провела зустрічі Президентом Руговою та Прем’єр-міністром Косумі у Пріштині. Члени Ради також відвідали декілька громад у Косові, зокрема у Мітровиці, та зустрілися особовим складом миротворчих сил під проводом Альянсу в окремих районах краю. Є успіх, але не все ще зроблено Виступаючи на прес-конференції у Пріштині , Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер заявив, що є “обнадійливі ознаки” того, що край рухається до виконання ключових стандартів світової спільноти . На його думку, серед позитивних прикладів -- той факт, що серби відновили участь в ключових установах , поновлення прямих переговорів між Пріштиною та Белградом та відповідальна позиція населення стосовно звинувачення колишнього Прем’єр-міністра Харадиная . Генеральний секретар, втім, наголосив, що далеко не все ще зроблено і що “світ спостерігає” . Очікується, що влітку цього року буде здійснено аналіз дотримання провінцією вимог світової спільноти . Внаслідок цього аналізу буде встановлено, чи можна продовжувати переговори про остаточний статус краю. Це, на думку багатьох, буде дуже важливий момент для майбутнього Косова . Пан де Хооп Схеффер знову наголосив на тому, що миротворчі сили КФОР під проводом НАТО і надалі утримуватимуться в належному стані оперативної готовності з метою забезпечення миру в краї . Засідання найвищого військового органу в штаб-квартирі НАТО 11 та 12 травня ц.р. начальники оборонних штабів країн -- членів НАТО провели засідання у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі з метою оцінки перебігу та перспектив проведення операцій та виконання завдань НАТО на Балканах, в Афганістані та на Середземномор’ї . Це було перше з піврічних засідань Військового комітету НАТО на рівні начальників оборонних штабів у 2005 році . Окрім засідання начальників оборонних штабів країн Альянсу , відбулися засідання Військового комітету НАТО за участю представників країн-партнерів , України та Росії та -- вдруге -- за участю начальників оборонних штабів з сімох країн-учасниць Середземноморського діалогу НАТО . Розширення співпраці Відтепер засідання за участю представників країн Середземноморського діалогу стануть регулярними і забезпечуватимуть форум для обговорення перспектив поглиблення військового співробітництва між НАТО та країнами-учасницями Середземноморського діалогу . Під час засідань члени Комітету проаналізували низку ключових питань, зокрема, військових аспектів у боротьбі з тероризмом , розширення місії Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані та внесок країн-партнерів у проведення військово-морської антитерористичної операції НАТО на Середземномор’ї “Активні зусилля” . З низки важливих питань було досягнуто прогресу , зокрема, у галузі військового співробітництва з Україною, а також співпраці з Росією у галузі протиракетної оборони . Військовий комітет НАТО надає допомогу та консультує найвищий орган НАТО з ухвалення рішень -- Північноатлантичну раду -- та здійснює загальне керівництво двома стратегічними командуваннями НАТО . Новітня технологія дозволяє виявляти саморобні бомби здалеку Нова технологія, прототип якої буде створено країнами НАТО та країнами-партнерами у 2005 році, може допомогти врятувати сотні життів, забезпечивши раннє виявлення саморобних вибухових пристроїв або терористів-самогубць. Напади із застосуванням саморобних вибухових пристроїв (СВП) є однією з найбільш поширених причин загибелі або поранень серед військовослужбовців НАТО та серйозною загрозою безпеці цивільного населення. Теракти в Мадриді у березні 2004 року були здійснені за допомогою рюкзаків із вибухівкою, які були підірвані із застосуванням мобільних телефонів. Протистояння такому типові терористичної загрози є першорядним завданням Програми НАТО у галузі захисту від тероризму, яку було введено в дію у 2004 році . Прогрес стосовно розробки цієї новітньої технологій було проаналізовано під час весняного засідання Наради національних директорів з питань озброєнь, яке проходило 27 та 28 квітня . Перший прототип у 2005 році Зусилля НАТО в цій галузі нині зосереджено на виявленні вибухівки на відстані. У цьому плані особливо перспективними видаються лазерні технології. Дослідження та проведення експериментів з такими системами триватимуть найближчими місяцями у співпраці з Іспанією -- провідною країною у рамках цієї ініціативи -- та Об’єднаним командуванням НАТО з питань трансформації і промисловими підприємствами країн НАТО та держав-партнерів. Проект має на меті цілком розробити прототип системи виявлення вибухівки на відстані вже до кінця 2005 року. Цей прототип базуватиметься на технології лазерної спектроскопії (LIBS ), у якій лазерний промінь застосовується для визначення хімічного складу речовин, включаючи вибухівку, на безпечних відстанях. З огляду на складний характер загрози, усі проблеми, пов’язані з саморобними вибуховими пристроями не можна розв’язати “одним пострілом”. Тому, НАТО також розглядає інші контрзаходи у галузі виявлення, захисту та знищення СВП . Серед технологій, що розробляються, -- нейтронні прилади, біосенсори та спектрометри іонних потоків для виявлення СВП та мікрохвилі високої потужності для блокування приладів дистанційного керування СВП. Що ж до інших технологій, які розробляються у рамках програми, питання їх подальшого придбання вирішуватимуться країнами НАТО спільно або індивідуально . Візит Генерального секретаря до Німеччини Виступаючи на конференції з нагоди 50 -ї річниці вступу Німеччини до НАТО, Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер закликав до поглиблення політичного діалогу в межах НАТО, а також активізації співпраці між НАТО та ЄС. 11 та 12 квітня пан де Хооп Схеффер відвідав Берлін, де зустрівся з міністром оборони Пітером Шруком , парламентаріями з Комітету у закордонних справах та виступив з основною промовою на конференції “ НАТО- 2020 ” , яка проходила в Німецькій раді міжнародних відносин на ознаменування 50-річчя вступу Німеччини до НАТО . Зміцнення трансатлантичного діалогу Виступаючи в Німеччині на тему майбутнього Альянсу, Генеральний секретар заявив, що активні політичні дебати в рамках НАТО мають розглядатися як нова можливість, а не загроза та знову повторив свій заклик до поглиблення трансатлантичного діалогу в рамках НАТО. Пан де Хооп Схеффер також виступив перед студентами Університету Гумбольдта, де він висловив заклик до більш тісної співпраці між НАТО та ЄС. Ця співпраця є “необхідною”, -- заявив Генеральний секретар , додавши, що трансатлантичний діалог має поглиблюватися шляхом проведення двічі на рік неформальних засідань міністрів закордонних справ країн НАТО та ЄС .