Посланець ООН інформує Раду НАТО щодо ситуації у Косові   23 березня ц.р. Спеціальний представник Генерального секретаря ООН у Косові пан Сорен Єссен-Петерсен відвідав штаб-квартиру НАТО, де виступив перед представниками країн -- членів Альянсу, поінформувавши їх щодо ситуації в краї. Він виступив на засіданні Північноатлантичної ради -- найвищого політичного органу НАТО -- та провів переговори з генеральним секретарем НАТО Яапом де Хооп Схеффером. Візит пана Єссен-Петерсена відбувся в історичний для Косова момент. У травні цього року буде здійснено аналіз відповідності Косова стандартам, встановленим міжнародною спільнотою, що дозволить визначити перспективи переговорів про встановлення остаточного статусу краю. Під час брифінгу Спеціальний представник висвітлив галузі, у яких мають відбутися поліпшення, зокрема, свободу пересування представників меншин, повернення біженців та участь сербської меншини в ухваленні рішення про майбутнє краю. Генеральний секретар НАТО запевнив пана Єссена-Петерсена у тому, що миротворчий контингент КФОР під проводом НАТО залишатиметься у належному стані боєготовності, адже ситуація в краї і досі “характеризується нестабільністю”. “Ми бачимо позитивні зрушення у розбудові нових урядових структур Косова, але давайте не будемо робити вигляд, що ми або Косово досягли мети”, -- зазначив пан де Хооп Схеффер під час спільної з паном Єссеном-Петерсеном зустрічі з пресою. НАТО у ширшому регіоні Близького Сходу   Розвиток програми НАТО у галузі співпраці з країнами у ширшому регіоні Близького Сходу -- Стамбульської Ініціативи співпраці -- обговорювався під час конференції високого рівня, яка проходила 18 березня у Римі. Стамбульська Ініціатива співпраці, яку було введено в дію під час Стамбульського саміту 2004 року, пропонує зацікавленим країнам у ширшому регіоні Близького Сходу практичну співпрацю з НАТО на двосторонній основі. Першими до неї приєдналися окремі країни -- учасниці Ради співпраці країн Перської затоки. У конференції на тему: “ НАТО та ширший регіон Близького Сходу” взяли участь понад 100 високопосадовців, парламентаріїв, науковців та фахівців у галузі безпеки з НАТО та країн Перської затоки. Метою конференції було обмінятися враженнями та обговорити ідеї щодо подальшого втілення Ініціативи. У рамках першого засідання було порушено питання викликів у галузі безпеки, притаманних регіону. Друга сесія була присвячена шляхам втілення Ініціативи у життя, особливо наголошуючи на розвиткові партнерських стосунків між НАТО та країнами у ширшому регіоні Близького Сходу. Говорячи про основні принципи Стамбульської Ініціативи співпраці, генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер зазначив: “ Відносини -- це вулиця з двостороннім рухом, і такими вони мають бути. Ініціатива буде гнучкою, щоб відповідати потребам кожної з країн -- учасниць”. На даний момент до Ініціативи офіційно приєдналися Кувейт, Бахрейн та Катар. Конференцію було спільно організовано Відділом громадської дипломатії штаб-квартири НАТО та Оборонним коледжем НАТО у Римі, у приміщенні якого захід і проводився. Кораблі НАТО у Червоному морі   З середини березня кораблі зі складу Сил швидкого реагування НАТО відвідують порти середземноморських країн -- партнерів Альянсу на Червоному морі у рамках заходів Середземноморського діалогу НАТО . Кораблі НАТО вперше в історії пройшли через Суецький канал у Червоне море . Кораблі зайшли у порт Агаба в Йорданії , де перебували з 17 до 21 березня , а з 22 до 26 березня відвідали порт Елат в Ізраїлі . Кораблі НАТО по черзі відвідають усі порти країн Середземноморського діалогу на Червоному морі . Цей захід відбувається на тлі активізації політичного діалогу та практичної співпраці з середземноморськими партнерами, особливо з таких питань, як боротьба з тероризмом , обмін розвідувальними даними та боротьба з контрабандою . Під час візитів кораблів НАТО проходять спільні тренування, як, наприклад, знешкодження підводних мін за допомогою водолазів, а також із проведення пошуково-рятувальних операцій . Шість кораблів, які беруть участь у відвідуванні портів, належать до складу Другої групи постійно діючих сил НАТО із протидії мінам , які були залучені до проведення операцій з підтримки миру під час кризи на Балканах та періодично залучаються до проведення операції “Активні зусилля” ( Active Endeavour ) -- військово-морської місії НАТО у галузі боротьби з тероризмом. Відвернення поширення ядерної зброї та захист довкілля : демонтаж російських підводних човнів   Розробити дорожню карту для проведення демонтажу старих штурмових підводних човнів та човнів, здатних перевозити крилаті ракети, зі складу Тихоокеанського флоту Росії -- такою була мета семінару поглиблених вивчень, який проходив у м. Владивосток 17 та 18 березня. Захід проводився у рамках програми НАТО “Безпека через науку”. Програма ліквідації російських ядерних підводних човнів стала предметом занепокоєння широкої світової спільноти. Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї масового знищення у рамках Великої Вісімки, яке було прийняте у червні 2002 року, закликає виділити 20 мільярдів доларів США до 2012 року на потреби знищення ядерної, хімічної та біологічної зброї та речовин на теренах колишнього Радянського Союзу. Йдеться, зокрема, про ядерні матеріали, які містяться на списаних ядерних човнах російського флоту. Хоча у справі списання та демонтування надлишкових підводних човнів російського флоту було досягнуто певного успіху, більшість цих зусиль торкнулася стратегічного підводного флоту, який здатен переносити міжконтинентальні балістичні ракети. Залишається ще багато чого зробити стосовно підводних човнів загального призначення, тобто штурмових підводних човнів та таких, що перевозять крилаті ракети. Станом на травень 2003 року Росія мала 87 списаних ядерних субмарин, які зберігалися на воді із запасом ядерного палива на борту. Сімдесят сім з них -- це підводні човни загального призначення, що вже не на плаву і стан яких продовжує погіршуватися, таким чином підвищуючи ризик потенційного забруднення довкілля високорадіоактивними матеріалами. Окрім цього, відпрацьоване ядерне паливо становить серйозну загрозу поширення небезпечних речовин та може бути використане терористами для здійснення нападів із застосуванням радіоактивних речовин. До того ж, раніше більшість зусиль США та країн Європи було зосереджено на Північному флоті, що базується у Мурманську, неподалік Норвегії, тоді як плани демонтажу застарілих кораблів Тихоокеанського флоту значно менш розвинуті. У семінарі взяли участь 38 представників, які порушували наукові, інженерні та організаційні питання стосовно демонтажу ядерних підводних човнів Тихоокеанського флоту, які ще належить розв’язати у майбутньому. Вони також розглянули можливості поліпшення координації зусиль із демонтажу кораблів Північного та Тихоокеанського флотів. Напередодні проведення семінару члени організаційного комітету відвідали об’єкти ВМФ у Петропавловську та Владивостоці, після чого вони могли поділитися своїми висновками з учасниками семінару. Дискусії під час заходу ґрунтувалися на досвіді Росії, країн СНД і Західної Європи, Японії та США.