Візит членів найвищого комітету НАТО до Боснії та Герцеговини 28 травня ц.р. під час візиту до Сараєва члени Північноатлантичної ради -- найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, -- знову підтвердили відданість Альянсу Боснії та Герцеговині. Під час зустрічей з керівництвом країни члени Ради висловили високу оцінку успіху, досягнутого державою до цього часу, зазначивши, що завдяки цьому були створені умови для припинення миротворчої місії сил СФОР під проводом НАТО на території країни. Наступний крок, можливо, вступ Боснії до програми НАТО “Партнерство заради миру” залежить від керівництва країни, заявив генеральний секретар НАТО пан Яап де Хооп Схеффер під час зустрічі з пресою. Арешт Радована Караджича та інших підозрюваних у воєнних злочинах залишається ключовою передумовою для цього, додав він. Стамбульські рішення Візит відбувався менш ніж за місяць до Стамбульського саміту НАТО, що проходитиме 28 та 29 червня. Під час саміту було здійснено аналіз операцій НАТО в Афганістані та на Балканах. Очікується, що глави держав та урядів оголосять про завершення діяльності сил СФОР вже до кінця цього року. Члени Ради заслухали звіт стосовно поточної ситуації в країні, який був представлений командувачем Сил стабілізації НАТО (СФОР) генерал-майором Вірджилом Л. Пекеттом II. Члени Ради також обговорили політичну ситуацію в країні та перебіг реформ з членами потрійного Президентства, Прем’єр-міністром Тержичем, міністром закордонних справ Іваничем, міністрром оборони Радовановичем, іншими членами Постійної ради з військових питань, парламентаріями та представниками міжнародної спільноти. Північноатлантична рада -- це найвищий орган, що ухвалює рішення в НАТО. До його складу входить генеральний секретар та Постійні представники 26 країн -- членів НАТО. Сили НАТО перебирають командування міжнародним аеропортом Кабул 1 червня ц.р. було проведено спеціальну церемонію, яка ознаменувала передачу командування міжнародним аеропортом Кабул Міжнародним силам сприяння безпеці (МССБ) під проводом НАТО. Так завершилася передача військової частини аеропорту, якою раніше керували ВПС Німеччини, під управління МССБ. Провідною країною, що виділяє ресурси та персонал, необхідний для забезпечення функціонування аеропорту, є Ісландія. Аеропорт є ключовим пунктом доставки товарів, техніки та військ до складу МССБ, а також постачання інших міжнародних організацій, що діють на території Афганістану. Допомога та підтримка МССБ також надаватимуть допомогу Міністерству цивільної авіації та туризму Афганістану, відповідальному за функціонування цивільної частини аеропорту, у плані його функціонування загалом та тилового забезпечення. Від імені командувача МССБ його заступник генерал-майор Вольфганг Корте передав управління Міжнародним аеропортом Кабул полковнику Халлі Сігурдсону (Ісландія), який став наступником полковника М. Кюна (Німеччина). Після завершення церемонії відбулася прес-конференція, у якій взяли участь міністр закордонних справ Ісландії пан Халдор Асгрімссон, заступник міністра оборони Німеччини пан Клаус-Гюнтер Бієдербрік та заступник командувача МССБ з авіації бригадний генерал Жеро Шахтефер. Раніше, 30 травня військові ресурси МССБ було підсилено за рахунок трьох турецьких гелікоптерів “UH-60 Blackhawk”, які були доставлені в аеропорт важким транспортним літаком “Антонов”. Нині Туреччина надає понад 160 військовослужбовців у рамках МССБ, причому вертолітний загін, який щойно прибув на місце, додатково налічує 56 осіб, серед них - 12 пілотів та 16 механіків. Гелікоптери “Blackhawk” будуть насамперед застосовуватися для перевезення військ та забезпечення тилової підтримки, але можуть також залучатися для проведення медичної евакуації, здійснення командування та управління, пошуково-рятувальних операцій, супроводу та перевезення вищих посадовців. Візит генерального секретаря до країн-кандидатів З 26 до 28 травня ц.р. генеральний секретар НАТО пан Яап де Хооп Схеффер здійснив візити до Хорватії, Албанії та колишньої Югославської Республіки Македонія(1), під час яких він знову підтвердив, що двері НАТО залишаються відкритими, але наголосив, що вступ цих країн залежатиме від успіху реформ. Ці три країни офіційно претендують на вступ до НАТО. У рамках візиту генеральний секретар мав нагоду обговорити успіх реформ у ключових галузях, а також окреслив порядок денний Стамбульського саміту НАТО, що відбудеться найближчим часом. “Вам усім відомо, що НАТО не планує запрошувати нових членів під час Стамбульського саміту наступного місяця. Це не повинно бути несподіванкою”, -- заявив генеральний секретар у своєму виступі в македонському парламенті наприкінці поїздки. “Але двері НАТО залишатимуться відкритими. І я переконаний, що бажання увійти у ці двері буде потужним стимулом для країн-кандидатів, включаючи вашу країну, продовжувати йти шляхом реформ”. Генеральний секретар заявив, що ці три країни наближаються до набуття членства в Альянсі. Він високо оцінив їхні зусилля, спрямовані на виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ). Він наголосив, що для балканських країн добросусідські відносини є одним із центральних критеріїв вступу до Альянсу. Іншими невід’ємними передумовами є зміцнення демократичних реформ, укріплення верховенства права та подальше запровадження оборонної реформи. Пан де Хооп Схеффер відвідав столиці усіх трьох країн, де зустрівся з главами держав та урядів, міністрами оборони та закордонних справ, а також парламентаріями. Під час візиту до Скоп’є він вперше зустрівся з новообраним Президентом Бранко Црвенковським, який став наступником трагічно загиблого Президента Трайковського. Вдосконалення у галузі реагування на катастрофи Понад 100 фахівців у галузі планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру з 34 країн НАТО та країн-партнерів зустрілися у Дубровніку (Хорватія), де з 24 до 26 травня ц.р. тривали обговорення досвіду, набутого під час операцій та навчань НАТО із реагування на катастрофи. З 1998 року НАТО та країни та країни-партнери співпрацювали у проведенні операцій з негайного реагування на природні та техногенні катастрофи у рамках Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи (ЄАЦКРК). Ґрунтуючись на попередньому досвіді Центр здійснював координацію ліквідації наслідків понад п’ятнадцяти різних надзвичайних станів, включаючи подолання наслідків повеней, лісових пожеж та землетрусів. ЄАЦКРК також проводив крупні навчання, у ході яких відпрацьовувалися процедури реагування на такі потенційні загрози, як великомасштабний напад із застосуванням терористами “брудної бомби”, зсуви ґрунту та землетруси. Учасники заходу обговорили набутий досвід та обмінялися ідеями стосовно майбутнього розвитку потенціалу Центру, особливо перед обличчям нових загроз, таких як катастрофи із можливим застосуванням хімічної, біологічної та ядерної зброї. Іншою ключовою темою стала потреба поліпшити координацію з іншими міжнародними організаціями, а також між ЄАЦКРК, урядами країн та державою, що потерпає від лиха. “Семінар дав змогу отримати відверті відгуки стосовно проведених нами операцій та навчань протягом минулих шести років”, -- зазначив заступник помічника генерального секретаря НАТО з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру пан Стівен Орош. “Були сформульовані конкретні ідеї стосовно майбутнього розвитку, зокрема, щодо розробки багаторічної програми підготовки до конкретних операцій з реагування на надзвичайні стани, включаючи такий елемент, як інформування громадськості. Тепер ці ініціативи будуть винесені на обговорення урядів держав-членів.” Роль жінок-військовослужбовців у підсиленні операцій НАТО Під час цьогорічної наради Комітету жінок-військовослужбовців Збройних Сил НАТО, яку було проведено у штаб-квартирі НАТО з 23 до 28 травня ц.р., пролунав заклик збільшити залучення жінок-військовослужбовців в операціях Альянсу. У рекомендаціях найвищому військовому органу НАТО -- Військовому комітету -- йшлося, що участь жінок-військовослужбовців є не лише бажаною, але у багатьох випадках необхідною для забезпечення успіху місій. Членів Комітету було поінформовано стосовно досвіду, набутого у рамках операцій НАТО на Балканах та в Афганістані, а також місій під егідою ООН. “Ми дійшли висновку, що з огляду на нові глобальні завдання НАТО, участь жінок-військовослужбовців має ключове значення для успіху операцій”, -- заявила головуюча наради підполковник Крістін Ланд. “Це особливо справедливо у певному культурному аспекті, як, наприклад, в Афганістані жіночі або змішані військові підрозділи неоціненні при виконанні таких завдань, як обшук будинків або встановлення контактів з місцевим населенням”. Забезпечення належного місця жінок в операціях НАТО Таким чином жінки спроможні “відкривати двері” та “підсилювати” операції НАТО, наголосила вона. У зв’язку з цим члени Комітету обговорили можливості розширення участі жінок-військовослужбовців в операціях НАТО, зокрема, шляхом їх навчання, призначення на посади та забезпечення належної якості життя. Офіційні рекомендації будуть передані Військовому комітету НАТО. До складу Комітету жінок-військовослужбовців Збройних Сил НАТО входять представники тепер вже 26 країн-членів НАТО. Його завданням є вироблення рекомендацій керівництву НАТО та урядам держав-членів із питань, що мають безпосередній вплив на службу жінок у збройних силах країн Альянсу.