Візит Північноатлантичної ради до Афганістану 26 та 27 квітня ц.р. члени Північноатлантичної ради -- найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, -- відвідали Афганістан, щоб на місці проаналізувати ситуацію в країні, особливо у світлі планів Альянсу розширити свою присутність. У Кабулі члени Ради зустрілися з президентом Хамідом Карзаєм та чільними представниками його адміністрації. Вони також заслухали брифінг Верховного цивільного представника НАТО в Афганістані міністра Хікмета Четина та Спеціального представника ООН пана Жана Арно. Основною темою, що порушувалася під час зустрічей, стало заплановане розширення присутності НАТО в країні напередодні президентських і парламентських виборів, які мають відбутися у вересні. Представники Альянсу пообіцяли надати допомогу ООН та цивільному керівництву Афганістану у підготовці до виборів. “Завдяки цьому візиту ми змогли побачити все на власні очі і скласти враження про поточну ситуацію та проблеми, які нам належить розв’язати у майбутньому”, -- заявив заступник генерального секретаря НАТО посол Мінуто Ріццо. “Це також свідчення незмінної підтримки Афганістану з боку НАТО”. До червня буде відкрито додаткові Групи відбудови провінції До того ж члени Ради відвідали місце розташування Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ), які діють під керівництвом НАТО та налічують 6500 військовослужбовців. Метою діяльності цього контингенту є надання допомоги цивільному керівництву країни щодо підтримання безпеки в Кабулі та на прилеглих територіях. Важливою частиною візиту також стало відвідання членами Ради трьох Груп відбудови провінції (ГВП) -- місій у складі цивільних та військових фахівців, які мають на меті сприяти встановленню безпеки поза межами столиці. Вони, зокрема, відвідали ГВП у Кундузі, яка становить пілотний проект МССБ, що має слугувати моделлю для започаткування подібних місій у майбутньому. Альянс поставив собі за мету перебрати управління ще п’ятьма ГВП до кінця червня цього року. Це був перший візит членів Ради до Афганістану. Генеральний секретар порушує питання Афганістану під час переговорів у Норвегії 20 квітня ц.р. генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер здійснив одноденний візит до столиці Норвегії м. Осло, де провів переговори стосовно місії НАТО в Афганістані та ключових питань діяльності НАТО. Генеральний секретар зустрівся з прем’єр-міністром Кьєлем Маґне Бондевіком, міністром закордонних справ Яном Петерсеном, міністром оборони Крістін Крон Девольд та членами Комітетів у закордонних справах та з питань оборони Парламенту Норвегії. Пан де Хооп Схеффер був також удостоєний аудієнції Його Величності короля Гаральда V. Незмінна підтримка Афганістану Першорядним питанням на порядку денному зустрічей було розширення ролі НАТО в Афганістані. Генеральний секретар привітав озвучену прем’єр-міністром Бондевіком можливість виділення Норвегією додаткових ресурсів для місії НАТО в Афганістані, що уможливить передачу Альянсу командування додатковими ГВП. Пан де Хооп Схеффер також порушив основні питання діяльності НАТО напередодні саміту НАТО у Стамбулі, що проходитиме 28 та 29 червня ц.р. Очікується, що під час саміту буде оголошено про розширення партнерських ініціатив НАТО з країнами Середземномор’я та Близького Сходу. Керівництво Косова робить недостатньо Під час візиту до Косова 22 квітня ц.р. представники 26 країн -- членів НАТО та генеральний секретар Альянсу висловили думку, що керівництво Косова робить недостатньо для належного відновлення безпеки та довіри після нещодавніх спалахів насильства в краї. Члени Північноатлантичної ради -- найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, -- відвідали Косово для проведення переговорів з лідерами краю після того, як внаслідок сутичок там загинуло 19 осіб. За оцінками експертів НАТО, насильство було значною мірою спровоковане екстремістами з числа етнічних албанців. Чітке послання У Пріштіні члени Ради зустрілися з президентом Ібрагімом Руговою, прем’єр-міністром Байрамом Реджепі та президентом Асамблеї Косова Неджатом Даці, а також Спеціальним представником ООН Гарі Голкері та командувачем миротворчими силами НАТО у Косові генерал-лейтенантом Хольгером Каммергоффом. Члени Ради твердо та однозначно заявили, що албанська громада має запобігти будь-яким випадкам насильства у майбутньому та подолати наслідки нещодавніх сутичок. “Я очікував, побачити відповідальність, відбудову, більше рішучості та амбіцій. І я змушений сказати, що я розчарований”, -- заявив генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер, виступаючи перед журналістами. “Бути політичним лідером означає управляти, приймати рішення, брати на себе відповідальність. На жаль, я не побачив цього”. Він також додав, що місцеві ЗМІ мають бути більш відповідальними у висвітленні ситуації і що їхня роль під час останнього конфлікту була неконструктивною. Генеральний секретар та члени Ради також зустрілися з представниками етнічних меншин, щоб почути розповіді свідків останніх спалахів насильства. Члени Ради знову підкреслили готовність Альянсу гарантувати безпеку усіх без винятку мешканців Косова та закликали представників національних меншин відновити політичний процес у Косові з метою набуття більш вагомого представництва у політичних структурах. Генеральний секретар НАТО вітає Словенію із вступом до Альянсу 23 квітня під час візиту до Любляни генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер привітав Словенію зі вступом до НАТО, назвавши цю подію “цілком заслуженим досягненням”. Виступаючи перед членами Парламенту Словенії, пан де Хооп Схеффер сказав, що Словенія -- перша країна зі складу колишньої Югославії, яка увійшла до НАТО та ЄС -- може “слугувати моделлю успішної трансформації та сигналом для тих держав, яким усе ще належить пройти свій власний перехідний період”. “Успіх вашої країни є більш, ніж достатнім свідченням того, що напружена робота винагороджується. Я радий, що Словенії вдалося так багато досягти. І я пишаюся тим, що така країна є серед членів НАТО” -- додав він. Генеральний секретар відвідав Словенію у рамках програми візитів до країн НАТО напередодні саміту Альянсу у Стамбулі 28 та 29 червня ц.р. Під час зустрічей з президентом Янезом Дрновшеком, прем’єр-міністром Антоном Ропом, міністром закордонних справ Дмітрієм Рупелем та міністром оборони Антоном Ґрізольдом він порушив основні питання порядку денного майбутнього саміту.