Візит Прем’єр-міністра Сербії та Чорногорії до штаб-квартири НАТО 23 березня ц.р. прем’єр-міністр Сербії та Чорногорії пан Коштуніца відвідав штаб-квартиру НАТО з метою проведення переговорів з генеральним секретарем НАТО Яапом де Хооп Схеффером стосовно ситуації у Косові та прагнення Сербії вступити до програми НАТО “Партнерство заради миру” (ПЗМ). Нещодавні випадки насильства у Косові, які, на думку НАТО, були сплановані албанськими екстремістами у Косові, стали основною темою обговорень. Генеральний секретар та пан Коштуніца обговорили можливості запобігання подібним нападам у майбутньому та шляхи гарантування безпечного повернення біженців до провінції. Внаслідок зіткнень, які почалися 17 березня, загинули 28 осіб, понад 900 було поранено і понад 3000 осіб -- переважно сербів -- були змушені залишити домівки. НАТО оперативно розгорнуло у Косові додаткової війська, щоб допомогти припинити насильство. Відбудова будинків та церков Виступаючи перед пресою після завершення зустрічі, генеральний секретар знову наголосив на тому, що, на думку НАТО, випадки насильства є “абсолютно неприпустимими”. Він наголосив на потребі відбудови будинків та церков, зруйнованих внаслідок зіткнень, та додав, що “сербська меншина Косова повинна мати змогу жити там, де завжди і там, де вона бажає проживати”. Сербія та Чорногорія і ПЗМ Пан Коштуніца та генеральний секретар також обговорили прогрес, досягнутий Сербією, стосовно приєднання до програми ПЗМ та на шляху реформ. Пан де Хооп Схеффер наголосив, що основною передумовою вступу до ПЗМ залишається цілковита готовність Сербії співпрацювати з Міжнародним трибуналом з питань злочинів у колишній Югославії. Він висловив впевненість у тому, що уряд Коштуніци продовжуватиме процес реформ, розпочатий за попереднього уряду. Це був перший візит президента Коштуніци до штаб-квартири НАТО. Генеральний секретар: насильство у Косові неприпустиме Перебуваючи у Косові 22 березня ц.р., генеральний секретар НАТО де Хооп Схеффер заявив, що недавні випадки насильства у краї є неприпустимими і не можуть бути засобом досягнення албанською більшістю політичних цілей. “Нехай ніхто у Косові, і це конкретно стосується албанської більшості, не думає, що шляхом насильства можна наблизити досягнення будь-яких політичних цілей”, -- заявив пан де Хооп Схеффер у Будапешті напередодні візиту до Косова. “Навпаки, таким чином вони лише відстрочуватимуть їх реалізацію”. Генеральний секретар відвідав Косово 22 березня ц.р. з метою обговорення поточної ситуації зі спеціальним представником генерального секретаря ООН паном Гарі Голкері, командувачем миротворчими силами КФОР під проводом НАТО генералом Каммергоффом та місцевими лідерами. Пан де Хооп Схеффер заявив, що НАТО готове допомогти припинити насильство, втім додав, що албанські лідери, зі свого боку, мають зробити усе можливе, аби покласти цьому край. Він високого оцінив зусилля військовослужбовців сил КФОР, які діяли оперативно та рішуче з метою відновлення миру. Під час візиту генеральний секретар зустрівся з представниками сербського населення, які були переміщені в інші частини провінції і нині перебувають під захистом сил КФОР. У рамках візиту генерального секретаря НАТО супроводжував чинний головуючий ОБСЄ міністр закордонних справ Болгарії Соломон Пассі. Візит генерального секретаря до Угорщини Протягом п’яти років членства в Альянсі Угорщина показала себе надійним союзником. Про це заявив генеральний секретар НАТО де Хооп Схеффер, перебуваючи з візитом у Будапешті 22 березня ц.р. Генеральний секретар провів переговори з президентом Ференцом Мадлом, прем’єр-міністром Петером Меддьєші, міністром закордонних справ Ласло Ковачем та міністром оборони Ференцом Юхасом. Його візит збігся у часі із п’ятиріччям вступу Угорщини до НАТО. Генеральний секретар високо оцінив роль, яку Угорщина до цього часу відіграла у межах Альянсу, заявивши, що країна досягла високого ступеня політичної інтеграції, тоді як військова інтеграція триває і має продовжуватися так само швидкими темпами. Війська, здатні до оперативних розгортань Виступаючи перед пресою, генеральний секретар зазначив, що, подібно до інших країн – членів НАТО, Угорщина має розбудувати придатні до застосувань та добре оснащені сили оперативного розгортання. У зв’язку з цим він привітав рішення, нещодавно ухвалене парламентом Угорщини щодо внесення змін до Конституції з метою забезпечення здатності країни оперативно реагувати на кризи, що можуть виникати, та брати участь в операціях НАТО за доцільністю. “Безпека Угорщини сьогодні починається у віддалених куточках, таких як Афганістан”, -- наголосив де Хооп Схеффер. “Найліпший спосіб підтримання нашого потенціалу колективної оборони та вироблення інструментів для подолання новітніх загроз безпеці -- це модернізація наших збройних сил”. Під час зустрічей в угорській столиці генеральний секретар також порушив ключові питання діяльності НАТО у політичній галузі напередодні Стамбульського саміту на рівні глав держав та урядів, що проходитиме 28 та 29 червня 2004 року. Парламентарії країн НАТО засідають у Сараєво З 18 до 20 березня ц.р. в парламенті Боснії та Герцеговини у Сараєво проводився 56-й семінар Роуз-Рота Парламентської асамблеї НАТО. Захід проводився у важливий момент в житті країни. Призначення Ніколи Радовановича першим міністром оборони стало вагомим кроком на шляху до проголошеної країною мети приєднатися до програми НАТО “Партнерство заради миру”. Під час семінару міністр Радованович виступив із промовою. Парламентарії заслухали презентації стосовно останніх подій у Боснії та Герцеговині, з якими виступили чільні урядовці та члени парламенту, а також представники міжнародних організацій. Командувач миротворчого контингенту СФОР генерал-лейтенант Вірджіл Пекетт та голова Поліцейської місії ЄС Бартоломью Кевін Карті поінформували учасників стосовно ситуації у галузі безпеки з огляду на заплановану передачу функції управління силами СФОР Європейському Союзу наприкінці цього року. Парламентська асамблея НАТО -- це міжпарламентська асоціація парламентаріїв з країн -- членів НАТО та 20 країн-партнерів. Організація забезпечує можливість ведення міжпарламентського діалогу з широкого кола питань безпекового, політичного та економічного характеру. Її основна мета -- сприяти взаєморозумінню між парламентаріями з країн НАТО, які представляють різні політичні партії. Мадридський семінар з питань загроз країнам середземноморського басейну З 19 до 21 березня ц.р. у Мадриді проводився семінар поглиблених вивчень за темою: “Розвиток співпраці з метою аналізу та реагування на загрози безпеці країн середземноморського басейну та сусідніх районів”. У ньому взяли участь представники 21 країни, включаючи країни НАТО, країни-партнери та держави Середземноморського діалогу. Хоча семінар планувався заздалегідь, він набув особливої актуальності у зв’язку з руйнівними бомбовими атаками у Мадриді, що сталися за тиждень до того. Семінар був проведений в іспанському Центрі оборонних досліджень і мав на меті: Обговорити нові виклики у галузі безпеки з позиції країн Середземномор’я в атмосфері співчуття, розуміння та взаємоповаги; Визначити сфери спільних інтересів -- виклики безпеці, які загрожують усім державам; Докладно визначити основні галузі розбіжностей, які мають бути врегульовані, та окреслити пріоритети відповідно до їх важливості та невідкладності; Визначити можливі напрями практичної взаємодії та співпраці та сприяти розвитку у регіоні неофіційних об’єднань фахівців; Виробити пропозиції з метою запровадження ефективнішого регулярного діалогу, включаючи з на рівні керівництва, між країнами НАТО та державами -- учасницями Середземноморського діалогу. З метою досягнення цих цілей у рамках семінару були порушені такі теми: Нові та такі, що виникають, загрози колективній безпеці на Середземномор’ї Національні, багатонаціональні та громадські можливості реагування на них та їхнє значення для країн Європи, Балкан, Північної Африки та Близького Сходу Знаряддя та механізми запобігання та відвернення конфліктів, врегулювання кризових ситуацій, розв’язання конфліктів, примирення, відбудови та реконструкції. Оцінка ролі збройних сил щодо реагування на загрози безпеці та пошук шляхів вдосконалення чинних механізмів співробітництва та спрямування політики. Учасники семінару ані на хвилину не забували про те, що захід відбувається у Мадриді, де ще не минув шок від недавніх жахливих великомасштабних терактів, які забрали життя понад 200 осіб. Це ще більше підсилило відчуття того, наскільки важливим нині є Середземноморський діалог і наскільки важливо саме тепер розвивати у цьому регіоні зв’язки між представниками різних культур. Захід проводився за підтримки програми НАТО “Безпека шляхом науки”.