Міністри оборони обговорюють операції та потенціал під час зустрічі у Мюнхені 6 лютого ц.р. у Мюнхені відбулася неформальна зустріч міністрів оборони країн -- членів НАТО, яку було присвячено аналізу поточних операцій та трансформації Альянсу, зокрема, розширення місії НАТО на території Афганістану. Зазвичай, під час неформальних засідань немає конкретного порядку денного і не ухвалюється жодних офіційних рішень, але вони становлять нагоду вільно обговорити ключові питання діяльності НАТО. Під час зустрічі у Мюнхені міністри оборони країн НАТО підготували ґрунт для ухвалення рішень главами держав та урядів під час Стамбульського саміту НАТО у червні цього року. Міністри, зокрема, обговорили плани стосовно розширення миротворчої місії Альянсу на території Афганістану. Був також отриманий позитивний сигнал у зв’язку з можливістю започаткування Груп реконструкції провінції (ГРП) у різних регіонах країни. Відданість Афганістану “Першорядне завдання НАТО полягає у відновленні нормального життя в Афганістані. Як я зазначав з першого дня свого перебування на посаді генерального секретаря, в нас немає іншого вибору, аніж забезпечити виконання наших зобов’язань перед афганським народом та світовою спільнотою”, -- заявив генеральний секретар НАТО пан Яап де Хооп Схеффер під час зустрічі з журналістами за підсумками засідання. Інше важливе питання -- вдосконалення військового потенціалу Альянсу та поліпшення придатності військ країн НАТО до застосування. “Військовий потенціал має визначатися потребами наших завдань, а не навпаки”, -- зазначив генеральний секретар НАТО пан Яап де Хооп Схеффер, наголосивши на важливості цього питання. Міністри також обговорили можливе припинення миротворчої місії під проводом НАТО у Боснії та Герцеговині наприкінці цього року, а також ситуацію в Іраку. Зміна командування в Афганістані 9 лютого ц.р. під час церемонії передачі командування у Кабулі канадський генерал-лейтенант Рік Гіллер перебрав на себе командування миротворчим контингентом на території Афганістану, заступивши на цій посаді німецького генерал-лейтенанта Гетца Глімерота. Зміна командування відбулася якраз на початку другого шестимісячного терміну командування НАТО Міжнародними силами сприяння безпеці (МССБ) в Афганістані. У церемонії взяли участь Президент Афганістану Хамід Карзай, генеральний секретар НАТО пан Яап до Хооп Схеффер, Верховний головнокомандувач силами НАТО в Європі генерал Джеймс Л. Джонс та головнокомандувач ОЗС НАТО “Північ” генерал Ґерхард Бак. “Ми усвідомлюємо, що наша майбутня безпека, де б ми не були, залежить від того, наскільки безпечним буде Афганістан. І зробимо усе від нас залежне, щоб допомогти Вам, пане Президенте, вашому уряду та вашій країні побудувати краще, безпечніше майбутнє та досягти процвітання”, -- заявив генеральний секретар НАТО пан Яап де Хооп Схеффер, виступаючи на церемонії. Завданням МССБ під командуванням НАТО є надання допомоги Перехідній адміністрації Афганістану у забезпеченні безпеки та стабільності на території країни. НАТО перебрало на себе командування МССБ 11 серпня 2003 року, розпочавши таким чином першу місію Альянсу поза межами євроатлантичного регіону. Під командуванням МССБ несуть службу понад 6100 військовослужбовців, включаючи персонал Групи реконструкції провінції у Кундузі. Розширення участі НАТО у стабілізації ситуації а Афганістані та переведення її на більш формальну основу свідчить про неухильну відданість країн -- членів НАТО справі встановлення в Афганістані безпеки та стабільності на тривалу перспективу та в інтересах афганського населення. Зараз остаточно узгоджуються оперативні плани подальшого розширення місії МССБ, яку планується поширити на інші регіони країни. Візит генерального секретаря до Німеччини та Франції Перебуваючи у Берліні та Парижі, генеральний секретар НАТО пан Яап де Хооп Схеффер закликав до пожвавлення трансатлантичної співпраці, назвавши її найефективнішим засобом протистояння сучасним загрозам у галузі безпеки. 4 лютого ц.р. генеральний секретар Альянсу відвідав Париж, а з 5 до 7 лютого ц.р. -- Берлін та Мюнхен. Це частина програми традиційних поїздок до країн НАТО та країн -- партнерів, яка організовується щоразу після призначення нового генерального секретаря. “Протягом останніх тижнів я відвідав кілька столиць країн -- членів НАТО по обидва боки Атлантики. І після цих візитів я ще більше закріпився у думці: час відкинути минулі розбіжності. Час взятися до справ”, -- заявив генеральний секретар у виступі під час Мюнхенської конференції з питань безпеки. “Країни трансатлантичної спільноти усвідомили, що не можна більше гаяти часу. Адже попереду на нас чекає чимало небезпек та викликів, які нам належить розв’язати”. У Парижі пан де Хооп Схеффер зустрівся з Президентом Жаком Шираком та міністром оборони Мішель Аліо-Марі. Як і під час попередніх візитів, генеральний секретар визначив пріоритети своєї майбутньої діяльності та порушив першорядні питання на поточному порядку денному Альянсу, зокрема такі, як місія в Афганістані та на Балканах і трансформація Альянсу. Потому пан де Хооп Схеффер відбув до Берліна, де провів переговори з Канцлером Ґерхардом Шрьодером, міністром закордонних справ Йошкой Фішером та міністром оборони Петером Штруком. Він також зустрівся з членами парламентських комітетів з питань оборони та у закордонних справах. 6 та 7 лютого ц.р. генеральний секретар головував під час неформальних засідань міністрів оборони країн -- членів НАТО у Мюнхені та виступив на Мюнхенській конференції з питань безпеки. Угода про стратегічні морські перевезення 11 лютого ц.р. дев’ять країн -- членів НАТО підписали угоду з Агенцією НАТО з питань тилового постачання та обслуговування (NAMSA) стосовно забезпечення НАТО потенціалом у галузі стратегічних морських перевезень для сил НАТО швидкого реагування. Провідною країною у рамках угоди виступає Норвегія. Також її підписали Канада, Данія, Угорщина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія та Велика Британія. В НАТО існує брак можливостей у галузі морських перевезень на далекі відстані. Внаслідок цього, у 2002 році у Празі було ухвалене рішення про створення Групи високого рівня з питань стратегічних морських перевезень. Країни -- члени НАТО дійшли згоди активізувати багатосторонні зусилля, щоб подолати недоліки стосовно здатності здійснювати перевезення сил швидкого реагування морем. Для цього застосовуватимуться два підходи: постійний чартер судів та багатонаціональні контракти із забезпеченим доступом. Дев’ять країн домовилися спільно придбати такі ресурси: три судна типу Ро-Ро з гарантованим доступом, 1 чи 2 датських судна типу Ро-Ро на умовах постійного чартеру. Решту ресурсів складатимуть чотири британських та одно норвезьке судно типу Ро-Ро, які залучатимуться на робочій основі. Країни -- члени НАТО поступово нарощуватимуть потенціал у цій галузі, причому 2004 рік буде випробувальним терміном, маючи на меті розвинути потенціал у галузі морських перевезень протягом наступних років. Для забезпечення ефективного використання загального потенціалу у галузі стратегічних морських перевезень 1 вересня 2003 року відповідно до домовленості між Нідерландами, Норвегією та Великою Британією був створений Центр координації морських перевезень, який функціонує на постійній основі на базі ВПС у Ендховені (Нідерланди). Послугами Центру також користуються інші країни, які нині знаходяться в процесі приєднання до угоди. “Мені надзвичайно приємно, що було підписано цю угоду. Вироблення додаткового потенціалу стане визначним кроком до подолання недоліків у здатності НАТО здійснювати стратегічні морські перевезення” -- заявив помічник генерального секретаря НАТО з питань оборонних інвестицій маршал С. Біллінґслі. Ще один крок до розширення НАТО Станом на сьогодні усі 19 країн -- членів НАТО ратифікували протоколи про приєднання, які відкривають шлях для вступу до НАТО 7 нових країн. Невдовзі вони стануть сторонами Північноатлантичного договору та членами Альянсу. Протоколи про вступ були підписані у Брюсселі 26 березня 2003 року. Щойно усі 19 країн -- членів НАТО передадуть свої інструменти ратифікації до Державного департаменту США (де зберігається оригінал Північноатлантичного договору), генеральний секретар НАТО від імені Північноатлантичної ради запросить Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину та Словенію підписати Північноатлантичний договір. Потому нові країни передадуть свої інструменти приєднання до Держдепартаменту США на збереження і у такий спосіб стануть сторонами Договору та членами НАТО. Принц Данії у штаб-квартирі НАТО 11 лютого ц.р. Його Королівська Високість кронпринц Данії Фредерик вперше відвідав штаб-квартиру НАТО. Після двосторонньої зустрічі з паном Яапом де Хооп Схеффером він виступив з промовою під час щотижневого засідання Північноатлантичної ради. Ну дамку кронпринца Данії, проіснувавши 55 років, НАТО досі не втратило своєї актуальності за умов нинішнього середовища безпеки. Для Данії, сказав він, трансатлантичні відносини є сьогодні так само важливими, як і у минулому. Він підкреслив важливість довіри, що існує між країнами на двох континентах, а також розподілу функцій та взаємної поваги. Кронпринц також зустрівся з заступником Головуючого Військового комітету НАТО віце-адміралом Малкольмом Фейджесом. Візит Президента Болгарії до штаб-квартири НАТО 11 лютого ц.р. під час візиту до штаб-квартири НАТО Президент Болгарії Георгій Пирванов зустрівся з генеральним секретарем Яапом де Хооп Схеффером з метою обговорення вступу його країни до НАТО, процесу реформ та участі Болгарії в операціях Альянсу. Болгарія -- одна з семи країн, у яких зараз майже завершений процес приєднання до НАТО і які цього року мають стати членами Альянсу. Генеральний секретар та Президент Пирванов обговорили перебіг оборонної реформи в Болгарії та ключові питання діяльності НАТО, такі як операції НАТО в Афганістані та на Балканах, а також участь у них Болгарії. Вони також обмінялися думками стосовно питань, які порушуватимуться на майбутньому саміті глав держав та урядів країн НАТО у Стамбулі.