Піврічне засідання національних директорів з питань озброєнь 5 та 6 листопада у штаб-квартирі НАТО проходило піврічне засідання Конференції національних директорів з питань озброєнь (КНДО) -- посадовців, які опікуються питаннями співпраці у галузі озброєнь. Серед основних питань, яким учасники приділили увагу у ході зустрічі, були такі: відносини НАТО -- ЄС, зокрема, можлива роль КНДО щодо сприяння їх розвиткові. Було запропоновано проводити засідання на рівні експертів цих двох організацій з метою обговорення питань співпраці у галузі озброєнь, у такий спосіб сприяючи загальному процесу вдосконалення військового потенціалу. Вони також обговорили внесок КНДО стосовно втілення у життя Празького зобов’язання щодо вдосконалення потенціалу у таких галузях, як стратегічні повітряні та морські перевезення, а також дозаправлення у повітрі. Учасники зустрічі оцінили успіх, досягнутий з таких питань, як захист від тероризму, протиракетна оборона на театрі та система наземного спостереження Альянсу. У ході зустрічі учасники також мали нагоду обговорити питання, пов’язані з впровадженням сучасних механізмів управління, щоб забезпечити кращу підзвітність КНДО та визначити, чи відповідає цей орган стратегічним цілям Альянсу. КНДО -- це вищий комітет НАТО, який здійснює управління такими питаннями, як співпраця у галузі озброєнь, стандартизація техніки та закупівлі для потреб оборони. КНДО безпосередньо підпорядковане Північноатлантичній раді. На конференції виступив заступник Генерального секретаря НАТО посол Мінуто Ріццо. Він торкнувся того, яким чином, виходячи з наявного фінансування, можна було б підвищити ефективність НАТО, особливо стосовно поліпшення здатності військ здійснювати оперативні розгортання та урівноваження національних та спільних / об’єднаних витрат на користь останніх. Під час засідань зі своїми колегами з країн-партнерів керівники служб озброєнь держав НАТО обговорили перспективи проведення спільних операцій з пошуку та рятування у разі аварій на підводних човнах. У цих обговореннях на високому рівні взяли участь представники Росії та Швеції, які висвітлили відповідні національні програми та проекти, а також визначили можливі галузі міжнародної співпраці у цій сфері. Порушувалися також інші форми залучення країн-партнерів до діяльності цієї вищої групи з питань озброєнь та заходи Організації з питань досліджень та технологій. Виступ Генерального секретаря НАТО в ОБСЄ у Відні Виступаючи перед членами Постійної ради ОБСЄ під час свого прощального візиту до Відня, який проходив 5 та 6 листопада, лорд Робертсон зазначив, що співпраця між НАТО та ОБСЄ є “стратегічною необхідністю -- сьогодні, як ніколи раніше”. Лорд Робертсон -- перший Генеральний секретар НАТО, який рік тому виступив перед членами найвищого органу, що ухвалює рішення в ОБСЄ. Нині, за його словами, існують навіть ширші можливості для співпраці, виходячи зі спільних зусиль, яких обидві організації докладають на Балканах. “Тероризм знаходить родючий ґрунт там, де відсутнє нормальне управління, не функціонують інституції, не забезпечено повагу до прав людини та основоположних свобод. ОБСЄ встановлює стандарти стосовно цих норм і має відігравати провідну роль за умов нового середовища безпеки разом з НАТО та іншими організаціями”, - сказав Генеральний секретар. На його думку, питання, пов’язані з безпекою кордонів, боротьбою з організованою злочинністю та поширенням стрілецької зброї та легкого озброєння -- це саме ті галузі, у яких НАТО та ОБСЄ мають активізувати співпрацю, поширивши її поза межі Балкан -- на Кавказ, у Центральну Азію та навіть Середземноморський регіон. Лорд Робертсон виступив в ОБСЄ під час свого дводенного прощального візиту до Австрії -- однієї з держав-партнерів. У ході візиту він зустрівся з Президентом країни Томасом Клестілем, Федеральним канцлером Вольфгангом Шюсселем, міністром оборони Ґюнтером Платтером та Президентом Національної ради Андреасом Колем. Аналіз успіху, досягнутого Україною на шляху реформ 6 та 7 листопада два вищих органи НАТО -- Політичний комітет та Політико-військовий керівний комітет -- відвідали Україну, щоб проаналізувати, наскільки успішно втілюється у життя щорічний Цільовий план Україна - НАТО на 2003 рік. У щорічному Цільовому плані окреслені конкретні внутрішні заходи, а також визначені спільні дії Україна -- НАТО, які мають бути виконані протягом 2003 року у галузях, що були узгоджені обома сторонами і охоплюють політичні, економічні та інформаційні питання, а також безпекові, оборонні та військові аспекти, захист та безпеку інформації й правові питання. Візит мав на меті оцінити прогрес, якого донині було досягнуто Україною напередодні обговорення подальших кроків. Члени обох комітетів також взяли участь у двох заходах, організованих Центром інформації та документації НАТО в Україні спільно з асоціацією українських громадських організацій “Ліга Україна НАТО”. Перший семінар, проведений у Києві 7 листопада ц.р. в Інституті міжнародних відносин Національного університету ім. Т. Шевченка, був присвячений перспективам та проблемам євроатлантичної інтеграції України. У ході заходу представники громадських організацій мали змогу обмінятися думками, висловити своє бачення та занепокоєння, пов’язані з майбутньою інтеграцією України до євроатлантичних структур. Другий “круглий стіл” відбувся у Житомирі, що на захід від Києва, та був зосереджений на обговоренні обопільних переваг співпраці між Україною та НАТО. Під час заходу відбулося відкриття першого інформаційного стенду НАТО у Житомирській муніципальній бібліотеці, де тепер читачі зможуть отримувати інформацію щодо НАТО українською мовою. Цей захід відбувся у рамках ініціативи НАТО започаткувати інформаційні стенди у крупних університетах та муніципальних бібліотеках країни. Зміна назви та спрямованості Наукової програми НАТО Після здобуття принципової згоди з боку найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, -- Північноатлантичної ради -- 17 жовтня ц.р. було введено в дію нову програму НАТО з підтримки цивільної науки. Для того, аби підкреслити нову спрямованість програми, їй було присвоєно нову назву -- “Безпека шляхом науки”. Нова назва більш повно відбиває мету та цілі оновленої програми. Віднині підтримка надаватиметься виключно для втілення проектів, які передбачають співпрацю у проведенні досліджень за тематикою безпеки відповідно до нових напрямів та цілей Альянсу. Пріоритетними цілями досліджень будуть такі: Захист від тероризму Протистояння іншим загрозам безпеці Основною ознакою оновленої програми є відмова від принципу об’єднання науковців переважно заради сприяння розвиткові партнерства та формування більш широких наукових спільнот, що було необхідно у 90-ті. “У світі, що змінився після терористичних нападів 11 вересня 2001 року, програма сприятиме співпраці між науковцями з метою розв’язання проблем, пов’язаних із протистоянням новим викликам у галузі безпеки, які викликають стурбованість членів НАТО, країн-партнерів та держав Середземноморського діалогу”, -- зазначив заступник Помічника Генерального секретаря НАТО з питань наукового співробітництва Кіт Гарднер. Робота над питаннями планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру Піврічне засідання Вищого комітету НАТО з питань планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру було насамперед присвячене подальшому вдосконаленню цивільної оборони у разі можливих терористичних актів із застосуванням хімічної, біологічної або радіологічної зброї проти цивільного населення. Зустрічі керівників національних установ з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру проходили у штаб-квартирі НАТО 6 та 7 листопада ц.р. Зокрема, відбулися засідання з представниками 27 країн-партнерів, семи країн, запрошених вступити до НАТО, а також з Росією у форматі Ради Росія -- НАТО. Учасники заходу проаналізували виконання Плану дій у галузі планування на випадок цивільних надзвичайних станів та обговорили подальше запровадження кількох важливих проектів. Це, зокрема, стосується оцінки потенціалу окремих країн; вироблення настанов, які не будуть обов’язковими для виконання, та мінімальних стандартів у галузі планування, підготовки, процедур та обладнання; забезпечення захисту життєво важливих об’єктів інфраструктури; та створення рамок для підписання угоди з перетину кордонів цивільними фахівцями з надання допомоги. До того ж члени Комітету торкнулися “уроків” діяльності Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи (ЄАЦКРК), який був задіяний у наданні допомоги Туреччині у березні -- квітні 2003 року, а також підсумків навчань “Фергана --2003”, які були нещодавно проведені в Узбекистані, та “Дачія -- 2003” у Румунії. Порушувалися також кілька інших важливих питань, як, наприклад, залучення цивільних у рамках проведення операцій з реагування на кризи, що не підлягають статті 5, та військова допомога у ході операцій з ліквідації наслідків цивільних надзвичайних станів. 49-та Генеральна асамблея ААД З 4 до 9 листопада в Единбурзі тривала 49-та Генеральна асамблея Асоціації Атлантичного договору (ААД), учасники якої обговорювали питання, пов’язані з такою темою: “Після Іраку -- новий трансатлантичний консенсус? НАТО на перехресті”. “Отже, якої я думки про віддалені перспективи? Я гадаю, що ті, хто доводить наче Європа та Північна Америка йтимуть різними шляхами, що вони мають відмінні інтереси та протилежні погляди на події у світі, мають недалекоглядний, короткотерміновий погляд на трансатлантичні відносини, на яких ґрунтується НАТО”, -- зазначив Генеральний секретар у своєму виступі. Генеральний секретар НАТО був одним із високопосадових представників, запрошених взяти участь у заході. Також були присутні Державний міністр оборони Великої Британії Джефф Гун, Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі генерал Джеймс Джонс, який виступив з питання військової трансформації НАТО, представники оборонної промисловості та аналітичних центрів, науковці та чільні представники НАТО. Окрім обговорення нових викликів, таких як роль НАТО стосовно майбутнього Афганістану та здатність країн НАТО застосовувати збройні сили, учасники також обговорили можливості впливу на громадську думку. ААД має на меті роз’яснювати політику та завдання НАТО громадськості, щоб сприяти поліпшенню обізнаності стосовно Альянсу. Ця роль набула особливого значення з огляду на радикальні зміни у середовищі безпеки. Одна з думок, висловлених під час засідання, полягала у тому, що слід приділяти більше уваги роботі з молоддю та освіті. Паралельно проходило засідання Генеральної асамблеї Молодіжної асоціації Атлантичного договору, яку також було запрошено до Единбургу. Окрім того, з цієї нагоди д-ра Троелса Фролінга (Данія) було офіційно призначено новим Генеральним секретарем ААД. Він заступить на цій посаді д-ра Антоніо Боргеса де Карвало (Португалія). Також визначено нового Президента. Ним став посол Роберт Хантер (США), який стане наступником професора Алана Лі Уїльямса (Велика Британія). Лорду Робертсону вручено найвищу американську цивільну нагороду Photo: Reuters/Larry Downing Назвавши НАТО “найуспішнішим альянсом в історії”, Президент Буш нагородив лорда Робертсона Президентською медаллю свободи. Ця подія відбулася під час прощального візиту Генерального секретаря до США, що проходив з 11 до 13 листопада ц.р. “Дехто цікавиться, чи зможе НАТО пристосуватися до нових загроз ХХІ століття. Сьогодні війська НАТО борються з тероризмом у Афганістані та надають підтримку багатонаціональній дивізії в Іраку”, -- зазначив Президент Буш під час вручення лорду Робертсону найвищої цивільної нагороди США 12 листопада ц.р. у Білому домі та висловив високу оцінку його керівництва Альянсом. Скорбота за загиблими італійцями Президент Буш та лорд Робертсон також висловили співчуття Італійській Республіці у зв’язку з загибеллю того дня багатьох поліцейських та карабінерів в Іраку. “Сьогодні ми оплакуємо загиблих разом з їхніми сім’ями”, -- сказав лорд Робертсон. Він також додав, вони “пожертвували життям заради встановлення справедливості в світі”. Під час візиту до Вашингтона Генеральний секретар НАТО також зустрівся з Держсекретарем Коліном Пауеллом, міністром оборони Дональдом Рамсфельдом та Радником з питань національної безпеки пані Райс. Під час зустрічей порушувалися такі ключові питання, як ситуація в Афганістані та Іраку. Лорд Робертсон також провів зустріч з сенаторами на Капітолійському пагорбі. “Нині НАТО спроможне бути постійною коаліцією вибору перед обличчям вимогливих завдань ХХІ століття, навіть стосовно розв’язання найбільш серйозних криз. Це Альянс, який першим прийде на допомогу”, -- зазначив лорд Робертсон, виступаючи з прощальною промовою з нагоди п’ятдесятиріччя присвоєння Джорджу С. Маршаллу Нобелівської премії миру. Виходячи за межі зони відповідальності, але не з гри Свій візит до Орландо (Флорида) 11 листопада ц.р. Генеральний секретар НАТО розпочав із виступу перед Парламентською асамблеєю НАТО, яка проводила своє щорічне 49-те засідання. “НАТО розвинулося і змінилося. Ми вийшли за межі зони відповідальності, але не вийшли з гри. Ми створили потужну платформу для протистояння викликам ХХІ століття”, -- заявив лорд Робертсон, виступаючи перед понад 300 парламентаріями з країн НАТО та країн партнерів присутніми на засіданні. Втім, він визнав, що ключові проблеми зберігаються, а саме: необхідно досягти успіху в Афганістані, вдосконалити здатність збройних сил європейських країн брати участь в операціях та забезпечити прогрес стосовно розвитку стратегічного партнерства між НАТО та Європейським союзом.