НАТО започатковує Сили швидкого реагування 15 жовтня ц.р. під безхмарним небом та у присутності значної кількості репортерів зі всього світу Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі генерал Джеймс Джонс передав перший прапор Сил НАТО швидкого реагування (СШР) генералу серу Джеку Девереллу. “Сьогоднішня передача прапору Сил швидкого реагування ознаменувала подію, яку я назвав би однією з найвагоміших змін в історії НАТО з часу підписання Вашингтонського договору понад 50 років тому”, -- зазначив генерал Джонс. Звертаючись до присутніх та 60 солдатів почесної варти, генерал Джонс сказав, що Сили швидкого реагування є уособленням поточної трансформації НАТО, яка має вирішальне значення для подолання нових та дуже небезпечних загроз у ХХІ столітті, що так разюче відрізняються від тих, які були властиві періоду холодної війни. “Вперше в історії Альянс створить об’єднані (багатонаціональні) сили у складі сухопутних, військово-морських та військово-повітряних підрозділів та спецназу під єдиним командуванням, які утримуватимуться як постійно діючі сили за принципом ротації”, -- відзначив Верховний головнокомандувач. Генерал Деверелл, головнокомандувач ОЗС НАТО “Північ” командуватиме СШР у ході перших двох ротацій. СШР 1 та 2 слугуватимуть моделлю для випробування та розробки концепції та механізмів подальшого функціонування цих військ. “Наша мета -- прокласти шлях до забезпечення повного оперативного потенціалу вже до жовтня 2006 року”, -- заявив генерал Деверелл. “СШР 1 та 2 будуть здатними виконувати широкий спектр завдань, таких як операції з евакуації не-комбатантів та надання допомоги з питань боротьби з тероризмом”. “До того часу, як у липні 2004 року ми передамо естафету управління нашим колегам з регіонального штабу ОЗС НАТО у Південній Європі вже чимало буде зроблено у напрямі вироблення доктрини, організаційних механізмів, проведення тренування та атестації новоутворених сил, а також виконання функції командування та управління ними”, -- додав він. Перед керівництвом Альянсу стоятимуть складні завдання. Йому належить розробити, здійснити підготовку та утримувати боєготові та боєздатні сили, а також ухвалювати рішення стосовно виконання конкретних місій. Саме ці питання представники країн -- членів НАТО щодня обговорюють у штаб-квартирі Альянсу. Представники з питань планування визначили проблеми, які належить розв’язати якомога скоріше, а саме: вдосконалення потенціалу у галузі стратегічних авіаперевезень, необхідного для того, щоб здійснювати доставку військ та обладнання зв’язку, також систем життєзабезпечення та тилової підтримки. “Лише 11 місяців тому 21 листопада 2002 року під час Празького саміту лідери країн НАТО ухвалили рішення, спрямовані на оновлення та забезпечення адекватності Альянсу сучасним умовам”, -- заявив генерал Деверелл, схвалюючи роботу, яку було проведено у напрямі створення СШР. “Сьогодні завдяки вашим зусиллям ми суттєво просунулися до створення експедиційних військ, які мають відігравати ключову роль у протистоянні поширенню нових загроз безпеці та миру на планеті”. Перші безпосередні переговори між Белградом та Пріштіною у Відні 14 жовтня ц.р. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон відвідав Відень, щоб взяти участь у перших прямих переговорах між керівництвом Сербії та Косова щодо майбутнього краю, організованих Організацією Об’єднаних Націй. Під час переговорів, які проходили під головуванням Голови Місії ООН у Косові Гаррі Голкері, питання щодо остаточного політичного статусу Косова не порушувалося -- увагу було зосереджено на найбільш актуальних практичних питаннях, таких як комунікації, транспортні шляхи та повернення біженців. Вивчаючи практичні питання “Ці переговори надзвичайно важливі, адже вони торкнулися таких аспектів, які, ми сподіваємося, не лише значною мірою покращать відносини між Белградом та Пріштіною, але й сприятимуть поліпшенню щоденного життя населення Косова”, -- зазначив Речник НАТО Джеймі Шей у відео-брифінгу, який було опубліковано на веб-сторінці НАТО. “Ми дуже сподіваємося на те, що Белград та Пріштіна якомога серйозніше поставляться до цих переговорів, які мають відіграти вагому роль стосовно поліпшення політичної ситуації та створення такого клімату, коли можна було б врешті-решт розглянути остаточний політичний статус Косова”, -- додав він. У переговорах взяли участь представники керівництва Белграду та Пріштіни, а також чільні дипломати зі складу так-званої “Контактної групи”, яка включає США, Велику Британію, Німеччину, Францію, Італію та Російську Федерацію. Також у переговорах взяли участь Верховний представник ЄС з питань спільної закордонної політики та політики у галузі безпеки Хав’єр Солана та чинний Головуючий ОБСЄ Яап де Хооп Схеффер. Конференція присвячена ролі НАТО щодо врегулювання криз 16 жовтня ц.р. у Брюсселі проходила конференція для фахівців у галузі реагування на кризи та розв’язання конфліктів, яка мала на меті обговорити роль НАТО стосовно розв’язання криз, яка нині оформлюється із урахуванням нових завдань Альянсу. Лорд Робертсон виступив з основною доповіддю за темою: “Безпека та мир: бачення НАТО”. Серед інших високопосадових доповідачів були колишній спеціальний посланець ООН на Балканах та колишній Верховний представник у Боснії та Герцеговині пан Карл Білдт, Президент Міжнародної кризової групи та колишній міністр закордонних справ Австралії пан Гарет Еванс, а також міністр оборони Сербії та Чорногорії пан Борис Тадич. Досвід минулого: уроки на майбутнє “В той час, коли НАТО перебирає на себе нові завдання, як, наприклад, у рамках місії в Афганістані, ця конференція є як ніколи доречною, даючи змогу переглянути зв’язок між різними операціями під проводом НАТО, а також проаналізувати політичні та військові уроки, які НАТО винесло зі своїх попередніх операцій на Балканах”, -- сказав Помічник Генерального секретаря НАТО з питань громадської дипломатії пан Жан Фурне. Обговорення точилися навколо ролі НАТО у галузі реагування на кризи та розв’язання конфліктів, особливо враховуючи можливі завдання Альянсу в інших куrочках світу у майбутньому. На веб-сторінці НАТО ви можете знайти аудіо-файли, тексти промов та фото з конференції. З цієї нагоди буде також опубліковано спеціальну брошуру брифінгу НАТО за темою: “Відновлення миру та стабільності в регіонах криз”. Конференцію під патронатом Генерального секретаря НАТО лорда Робертсона було організовано Відділом громадської дипломатії, Парламентською асамблеєю НАТО та Женевським центром з питань демократичного контрою над збройними силами. Візит лорда Робертсона до Швейцарії 13 жовтня ц.р. лорд Робертсон відвідав Берн, де зустрівся з Президентом Швейцарської Конфедерації Паскалем Кушпаном, міністром закордонних справ Мішель Калмі-Рей та міністром оборони Самюелем Шмід. Вони обговорили, зокрема, перспективи розвитку партнерських програм НАТО -- діяльність Ради євроатлантичного партнерства та програму “Партнерство заради миру” (ПЗМ) -- у контексті майбутньої хвилі розширення НАТО у травні 2004 року. Лорд Робертсон висловив високу оцінку участі Швейцарії у ПЗМ, починаючи з 1996 року, та програмах Ради євроатлантичного партнерства. Швейцарія є особливо активним учасником проектів у галузі ліквідації наслідків катастроф та планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру, міжнародного гуманітарного права, запобігання поширенню стрілецької зброї та утилізації протипіхотних мін й інших боєприпасів. Країна також підтримує тренувальні центри та розвиває ініціативи в інших галузях. Лорд Робертсон також відвідав Женеву, де виступив з промовою у Женевському центрі з питань політики у галузі безпеки -- установі, яка є одним із найактивніших учасників тренувальної та освітньої програми ПЗМ. У своєму виступі він зосередив увагу на поточній трансформації НАТО та описав чотири її найголовніших компоненти, а саме: розширення НАТО, у рамках якого у травні 2004 року очікується вступ семи нових членів, таким чином довівши кількість членів Альянсу до 26; його нові завдання, серед яких “протистояння тероризму, поширенню зброї масового знищення та політика стосовно проблемних держав”, вихід за межі традиційної зони відповідальності НАТО; забезпечення адекватності військового потенціалу НАТО шляхом модернізації військової командної структури Альянсу, введення в дію Сил НАТО швидкого реагування та готовність запровадити поліпшення стосовно розвитку потенціалу у конкретних галузях, які є ключовими для проведення сучасних військових операцій; подальший розвиток контактів з країнами-партнерами на усьому євроатлантичному просторі, що є запорукою зміцнення стабільності в регіоні. Знищення боєприпасів в Афганістані Миротворчі сили під проводом НАТО в Афганістані надають допомогу Міністру оборони Афганістану щодо координації знищення великої кількості боєприпасів, які були вилучені у Афганської національної армії 16 жовтня ц.р. Надання допомоги у цьому плані є одним із аспектів ролі сил під проводом НАТО, яка полягає у гарантуванні тривалої стабільності та безпеки в та навколо Кабулу. Сили під проводом НАТО вперше взяли участь у знищенні боєприпасів, які раніше зберігалися на складі боєприпасів у Пул-е-Чаркі і були частиною арсеналів Афганської національної армії. Можливе розширення мандата МССБ НАТО перебрало на себе командування Міжнародними силами сприяння безпеці (МССБ) 11 серпня ц.р. Це стало першою місією НАТО поза межами євроатлантичного регіону. Нині за мандатом кількість цих сил не може перевищувати 5500 військовослужбовців, а їхні операції обмежені районом Кабулу та його околиць. 14 жовтня ц.р. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка дозволяє розширення операцій МССБ. Тепер, з огляду на той факт, що нині НАТО здійснює командування МССБ, необхідно відповідне рішення найвищого політичного органу НАТО -- Північноатлантичної ради. НАТО нині розглядає військові можливості розширення операції МССБ. Нові питання військової співпраці з Росією 2 та 3 жовтня ц.р. у Санкт-Петербурзі проходила міжнародна конференція за темою: “Росія -- НАТО: Визначення нових пріоритетів військового співробітництва”. Учасники заходу обговорювали розширене визначення безпеки та його значення для ролі військових, особливо у контексті невійськових завдань, а також загального розвитку співпраці між Росією та НАТО у рамках ради Росія -- НАТО (РРН). Було відзначено, що відколи було засновано Раду, якісний вимір відносин загалом поліпшився, хоча деякі можливості запровадження практичних проектів все ще залишаються невикористаними. Порушувалося також питання оборонної реформи в Росії та регіональної співпраці. Вперше у подібному заході взяли активну участь російські військові разом із представниками військових структур та науковцями з країн Балтії, Північної Європи та співробітниками Інформаційного бюро НАТО в Москві та Офісу військового зв’язку. Конференція була одним із низки заходів, що спільно організовуються Росією, країнами Балтії та НАТО. Її організаторами стали Балтійський клуб -- громадська організація Санкт-Петербургу, Атлантична асоціація Данії та НАТО. Парламентський контроль над політикою безпеки у країнах Південно-Східної Європи З 2 до 5 жовтня ц.р. в Охриді, колишня Югославська Республіка Македонія (1) проходив семінар за темою: “Демократичний контроль над зовнішньою та внутрішньою політикою у галузі безпеки та його забезпечення”. У ньому взяли участь численні урядовці, парламентарії, науковці та громадські діячі, посадовці з НАТО та представники преси. Учасники семінару обговорювали парламентський контроль над сектором безпеки в країнах Південно-Східної Європи. Серед питань, що порушувалися, були, зокрема, такі: роль Парламенту щодо контролю процесу входження до НАТО, реформа сектора безпеки з огляду на майбутній вступ до НАТО, занепокоєння у галузі безпеки в державах Південно-Східної Європи та інші теми, такі як підзвітність поліцейських сил, служб безпеки та розвідувальних установ. Семінар був організований Центром європейських досліджень з питань безпеки (Нідерланди) у рамках ініціативи з питань демократичного контролю в державах Південно-Східної Європи, яка об’єднує такі країни, як Албанія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Хорватія, колишня Югославська Республіка Македонія (1), Румунія та Сербія і Чорногорія. Організатором семінару у колишній Югославській Республіці Македонія (1) виступив Інститут соціологічних, політичних та юридичних досліджень за сприяння НАТО. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.