Візит Генерального секретаря НАТО до Ісландії та ООН 28 липня ц.р. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон відвідав з прощальним візитом Ісландію, а потім відбув до Нью-Йорку, щоб взяти участь у засіданні регіональних організацій ООН, яке проходило 29 липня ц.р. В Ісландії лорд Робертсон зустрівся з Прем’єр-міністром Давідом Оддсоном та міністром закордонних справ Галлдором Асґрімссоном. Цей візит відбувся у рамках низки прощальних візитів Генерального секретаря НАТО до країн НАТО та країн-партнерів. Лорд Робертсон залишить посаду Генерального секретаря НАТО наприкінці поточного року. Прем’єр-міністр та міністр закордонних справ поінформували лорда Робертсона стосовно перебігу переговорів, що нині тривають і торкаються майбутнього американських реактивних винищувачів “F-15”, які нині розміщені в Ісландії. Виступаючи на прес-конференції після завершення зустрічей, лорд Робертсон зазначив, що НАТО готове взяти на себе роль посередника, але на цьому етапі це все ще двосторонні обговорення між США та Ісландією. У Нью-Йорку лорд Робертсон взяв участь у дводенному засіданні представників ООН та регіональних організацій. Серед питань, що порушувалися у ході зустрічі, були взаємодія міжнародних організацій у галузі боротьби з тероризмом та ситуація в Іраку. Лорд Робертсон закликав до пожвавлення участі міжнародних організацій у стабілізації ситуації в Іраку, зазначивши, що, як доводить досвід операцій на Балканах та в Афганістані, саме спільні зусилля багатьох міжнародних органів дають “максимальний ефект”. Новини стосовно Афганістану У ході продовження підготовки до передачі військам НАТО командування Міжнародними силами сприяння безпеці (МССБ) у Кабулі, яке має відбутися 11 серпня ц.р., лорд Робертсон дав відео-інтерв’ю, у якому роз’яснив цілі та масштаби операції (файл доступний англійською мовою). Греція та Туреччина узгоджують заходи щодо зміцнення довіри 23 липня ц.р. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон оголосив про те, що внаслідок переговорів, які він провів з Постійними представниками Греції та Туреччини, були вироблені дві подальших домовленості стосовно заходів зі зміцнення довіри після досягнення попередньої домовленості стосовно взаємного інформування сторін щодо розкладу проведення військових навчань. Країни домовилися про співпрацю між їхніми Національними оборонними коледжами, наприклад, у галузі науки та з питань, що становлять спільну зацікавленість, як-то тематика НАТО, військові доктрини, врегулювання криз, миротворча діяльність, ліквідація наслідків природних катастроф, питання охорони довкілля тощо. Вони також дійшли згоди щодо обміну персоналом навчальних центрів програми “Партнерство заради миру” (ПЗМ) обох держав з метою підвищення рівня їхньої підготовки. Так, наприклад, пропонується відрядити від трьох до п’яти турецьких офіцерів для проходження підготовки у навчальному центрі ПЗМ у Кілкісі, а відповідну кількість грецьких офіцерів буде направлено до навчального центру ПЗМ в Анкарі. Переговори триватимуть з метою вироблення подальших заходів щодо зміцнення довіри на основі переліку можливих кроків, які країни домовилися обговорити. Щодо ролі НАТО, то Альянс насамперед забезпечує форум, у рамках якого країни -- члени мають змогу проводити консультації з питань безпеки та тем, що викликають взаємну стурбованість. НАТО і надалі сприятиме проведенню подібних дискусій між державами-членами. Члени Ради Росія -- НАТО закликають до прискорення оборонної реформи в Боснії Представники Росії та НАТО спільно закликали керівництво Боснії перебрати на себе цілковиту відповідальність за внутрішні справи та, зокрема, активізувати зусилля у галузі реформування збройних сил та створення на державному рівні ефективної системи демократичного цивільного командування та управління. “Ми поділяємо думку, що ці реформи мають надзвичайно вагоме значення для нормалізації ситуації в Боснії та Герцеговині та побудови там демократичної та процвітаючої держави”. У заяві, оприлюдненій за підсумками засідання Ради Росія -- НАТО (РРН) на рівні послів, що відбулося 23 липня ц.р., і яку Головуючий РРН Генеральний секретар НАТО передасть членам потрійного президентства Боснії, члени РРН також наголосили на потребі приведення оборонних витрат у відповідність до економічних можливостей країни, що потребуватиме здійснення суттєвого скорочення збройних сил. Під час засідання посли РРН також обмінялися думками з приводу поточної ситуації в Афганістані та у Косові, а також обговорили успіх стосовно розвитку практичної співпраці у галузі боротьби з тероризмом та з питань тилового постачання. Головуючий Військового комітету виступає перед членами Конфедерації офіцерів резерву Головуючий Військового комітету НАТО генерал Куят виступив перед членами Конфедерації офіцерів резерву (КОР) країн -- членів НАТО у ході 56-го літнього конгресу, що проходив у Маастріхті (Нідерланди) 25 липня ц.р. Виступаючи перед аудиторією, що складалася з представників КОР, Конфедерації резервістів медичних служб (КРМС) країн НАТО та Комітету з питань національних резервних компонентів, генерал Куят торкнувся питання застосування резервів у рамках НАТО. Він зазначив, що у плані подолання майбутніх викликів резервні компоненти є одним із важливих складників могутності Альянсу. Застосовуючи спеціальні навички та досвід резервістів, країни -- члени НАТО максимально ефективно залучають оперативний потенціал своїх збройних сил. Головуючий також особливо наголосив на ролі, яка відводиться резервістам стосовно сприяння втіленню у життя концепції НАТО у галузі захисту від тероризму, розбудови сил НАТО швидкого реагування, операцій та політики. НАТО заохочує своїх членів забезпечити максимально можливий рівень здійснення тренувань, готовності та наявності сил резерву у рамках військових операцій НАТО. У конгресі також взяли участь делегати з країн -- учасниць програми “Партнерство заради миру”, а саме: з Албанії, Молдови та колишньої Югославської Республіки Македонія (1). КОР об’єднує понад 800 000 офіцерів резерву з країн -- членів НАТО і має на меті надавати відповідні консультації з питань резервів керівництву НАТО. Ця організація слугує ланкою між резервістами та військовим керівництвом Альянсу та сприяє розвиткові зв’язків між резервними компонентами окремих країн, які входять до її складу, а також підтримує створення організацій офіцерів резерву в країнах -- учасницях ПЗМ. КОР була започаткована у 1948 році і засідає двічі на рік. КОР також проводить різні заходи, зокрема семінари для молодших офіцерів резерву й офіцерів резерву медичних служб, практичні заняття та мовні курси. До її складу також входить низка комісій та комітетів, які охоплюють такі питання, як цивільно-військова співпраця, стратегічне планування, “Партнерство заради миру” та зв’язок. Освітня конференція ААД у Бухаресті З 24 до 27 липня ц.р. у столиці Румунії Бухаресті проводилася перша освітня конференція Асоціації Атлантичного договору (ААД ). Зважаючи на дедалі складнішу ситуацію у галузі безпеки, зростає потреба в активізації інформування молоді, яка нині значно більше стикається зі світовими питаннями, ніж кілька років тому. У рамках конференції намагалися задовольнити цю потребу, запросивши до участі представників ААД та громадських організацій з понад двадцяти різних країн НАТО та країн-партнерів з метою обговорення такого важливого завдання, як викладання засад безпеки та оборони в школах. Доповідачі також висловили ідеї та обговорили проекти у цьому напрямі та обмінялися досвідом щодо розвитку освітніх програм в їхніх країнах. Асоціація Атлантичного договору є добровільною організацією, метою діяльності якої є роз’яснення політики та завдань НАТО з метою сприяння діяльності Альянсу. Конференція була організована “КАСА НАТО” (CASA NATO), Євроатлантичною радою Румунії та НАТО. НАТО оприлюднює звіт щодо інциденту у селі Кривенік У звіті, оприлюдненому 25 липня ц.р., НАТО виклало свої висновки стосовно мінометної атаки на Кривенік, що у провінції Косово, у 2001 році, внаслідок якої загинули троє цивільних, серед них -- журналіст Асошиейтид Пресс. 29 березня 2001 року у невеликому селі Кривенік, що на південному сході від Косова, неподалік від кордону з колишньою Югославської Республікою Македонія (1) було здійснено від 13 до 19 мінометних пострілів. Внаслідок цього троє цивільних загинуло та кілька дістали поранення. Того дня, коли стався інцидент, Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон мав розмову з македонським Президентом Трайковським, і вони домовилися створити Спільну комісію для оцінки висновків поточного слідства щодо причини мінометних вибухів. Однак ані інформація, надана Міністерством оборони колишньої Югославської Республіки Македонія (1), ані переговори з командирами колишньої Національної визвольної армії не дали достатніх підстав для того, щоб НАТО остаточно визначило причину інциденту, після чого НАТО повідомило керівництву у Скоп’є про своє рішення оприлюднити незалежний звіт. Непевність, що зберігається, стосовно причини нещасного випадку є особливо болісною для рідних та близьких загиблих. НАТО ще раз висловлю їм усім найщиріші співчуття. Візит чільного політика колишньої Югославської Республіки Македонія (1) до НАТО 23 липня ц.р. лідер однієї з найбільших партій у складі македонської урядової коаліції Алі Ахметі провів переговори з лордом Робертсоном у штаб-квартирі НАТО. Лорд Робертсон та пан Ахметі обговорили поточну ситуацію в країні та останні події, зокрема, успіх стосовно виконання Охридської угоди, у якій визначено низку необхідних політичних реформ. Угоду було укладено у 2001 році при посередництві світової спільноти, завдяки чому вдалося відвернути загрозу громадянської війни між населенням етнічних албанців та македонців. З метою забезпечення виконання угоди у 2001 році НАТО розгорнуло військовий контингент на території країни, щоб проводити вилучення зброї, яку здавали албанські партизани. Цього року після підписання знаменної угоди про співпрацю між НАТО та ЄС, командування місією було передано Європейському союзу, який нині запроваджує на території країни операцію “Конкордія”. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.