Посланець ООН в Афганістані виступає перед ПАР У ході брифінгу для послів країн -- членів НАТО, який був проведений 23 липня ц.р., Спеціальний посланець ООН в Афганістані д-р Лахдар Брахімі заявив, що існують підстави для оптимістичних прогнозів стосовно майбутнього цієї країни. Д-р Брахімі виступив на спеціальному засідання найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, -- Північноатлантичної ради (ПАР) -- за участі представників усіх 35 держав, що надають свої війська до складу міжнародного миротворчого контингенту у Кабулі. Він загалом охарактеризував ситуацію в країні, окреслив ключові питання, які потребують вирішення, та труднощі, яких слід очікувати військовослужбовцям НАТО. 11 серпня ц.р. НАТО перебере на себе командування Міжнародними силами сприяння безпеці (МССБ). Сигнал для оптимізму Виступаючи на прес-конференції після завершення засідання, Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон зазначив, що під час брифінгу було надано “інформацію, яка змушує замислитися” , але також був отриманий “цінний сигнал для оптимізму”. “Безпека є найбільшою проблемою, це дуже важливо, і нині існують серйозні проблеми, але це не означає, що їх неможливо розв’язати”, -- заявив д-р Брахімі, виступаючи перед пресою. Втім, він додав, що з огляду на незмінну рішучість міжнародної спільноти “найближчим часом або порівняно скоро Афганістан стане на ноги”. Лорд Робертсон також знову підтвердив готовність Альянсу забезпечити успіх операції. “Якщо НАТО береться за будь-яку справу, то має на меті врешті-решт її успішно завершити. Ми віддані цій справі і сподіваємося, що впораємося із завданням, яке розпочнемо виконувати 11 серпня”, -- сказав лорд Робертсон. Візит посадовців Сербії та Чорногорії до штаб-квартири НАТО 22 липня ц.р. у штаб-квартирі НАТО Президент та міністр закордонних справ Сербії та Чорногорії зустрілися з Генеральним секретарем НАТО лордом Робертсоном з метою обговорення прагнення їхньої країни стати учасницею партнерських ініціатив НАТО. Під час зустрічей Президент Марович та міністр закордонних справ Свіланович обговорили широке коло питань, пов’язаних з інтеграцією країн Західних Балкан до європейських та євро-атлантичних структур, а також теми, що викликають спільну стурбованість. Нині НАТО співпрацює з Сербією та Чорногорією в окремих галузях, таких як оборонна реформа. Переговори точилися навколо умов, які мають бути виконані країною, щоб стати повноправним членом програми НАТО “Партнерство заради миру”. Передача звинувачуваних у воєнних злочинах до рук правосуддя Виступаючи на прес-конференції після завершення зустрічі, лорд Робертсон заявив, що ключовою передумовою залишається співпраця з Міжнародним трибуналом з питань злочинів у колишній Югославії. Він високо оцінив зусилля, яких до цього часу доклала Сербія та Чорногорія, зокрема, стосовно нещодавніх арештів осіб, підозрюваних у воєнних злочинах, проте зазначив, що багато чого має бути зроблено у майбутньому. Лорд Робертсон також суворо попередив генерала Ратко Младича, який, за повідомленнями, переховується у Сербії і якого розшукують у зв’язку із звинуваченнями у воєнних злочинах. Младич не має жодних шансів уникнути правосуддя “Генерал Младич має усвідомити, що йому не вдасться втекти. Його розшуки не припиняться через давнину подій, кампанія з передачі його до суду триватиме. Тому шлях постійного боягузливого переховування -- це безвихідь”, -- сказав він, додавши, що генералу Младичу слід подумати про те, щоб добровільно здатися. Президент Марович знову підтвердив готовність його країни співпрацювати з Міжнародним трибуналом, зокрема, стосовно затримання підозрюваних у воєнних злочинах. Він також сказав, що обговорював з Генеральним секретарем НАТО можливість “спільних дій” з метою здійснення арешту генерала Младича. Він також заявив, що його країна розглядає можливість припинення чинної скарги проти восьми країн -- членів НАТО, висунутої у зв’язку з проведенням повітряної операції у 1999 році. Конференція присвячена перспективам трансатлантичної оборонної співпраці Під час конференції на найвищому рівні, яка проходила у Брюсселі 18 липня ц.р., за участі урядовців та чільних представників промисловості були порушені ключові питання, що впливають на стан співпраці у галузі оборонної промисловості між країнами по обидва боки Атлантики. У рамках конференції розглядалися можливості вдосконалення трансатлантичної співпраці в оборонному секторі з метою подолання розриву в оборонному потенціалі між США та країнами Європи. Серед питань, які були представлені на порядку денному конференції, були такі: видача ліцензій на експорт та політика у галузі передача технологій в США та країнах Європи, вдосконалення процедур інвестування в оборонний сектор та механізму закупівель для потреб оборони, сприяння з боку урядів у плані розвитку співпраці між корпораціями оборонної промисловості країн по обидва боки Атлантики у галузі розробки систем озброєнь та оборонних технологій. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон виступив з основною доповіддю, після чого обговорення очолили провідні американські посадовці, а саме: Помічник Держсекретаря США у військово-політичних справах пан Лінкольн Блумфілд Мол. та заступник Помічника Міністра оборони США з питань політики у галузі безпеки технологій та запобігання поширенню зброї масового знищення пані Ліза Бронсон. Потім виступили інші чільні представники оборонної промисловості та експерти зі США та країн Європи. За підсумками конференції на веб-сторінці НАТО Ви можете знайти аудіофайли, тексти промов та фото. Візит членів Північноатлантичної ради до Албанії 16 та 17 липня ц.р. посли країн -- членів НАТО та Генеральний секретар Альянсу здійснили візит до Тирани, де протягом двох днів проводили переговори стосовно прагнення Албанії вступити до НАТО та запровадження в країні оборонної реформи. Північноатлантична рада -- це найвищий орган, що ухвалює рішення в НАТО. До його складу входять представники 19 країн -- членів Альянсу під головуванням Генерального секретаря. Представники семи країн, які мають вступити до НАТО наступного року, нині також беруть участь у візитах та засіданнях ПАР. Під час візиту члени ради зустрілися з чільними посадовцями, зокрема, Верховним представником НАТО в Албанії генералом Тоцці, Президентом Мойсіу, Прем’єр-міністром Нано, міністрами, парламентаріями та представниками світової спільноти. Шлях до членства Обговорення точилися навколо прагнення Албанії вступити до НАТО. Члени Ради знову наголосили на тому, що НАТО дотримуватиметься політики “відкритих дверей” і що Албанія і надалі розглядатиметься як потенційний кандидат, але країна має прискорити темпи проведення нагальний реформ. Посли привітали успіх, якого країна досягла до цього часу, але окреслили питання, які досі потребують вирішення, зокрема, у невійськових галузях, як-то боротьба з корупцією, організованою злочинністю та реформа судової системи. “Візит членів ПАР не лише свідчить про відданість НАТО просуванню реформ в Албанії та втіленню оборонних програм, але також дає змогу краще оцінити досягнутий прогрес та зрозуміти труднощі, з яким країна зіткнулася на цьому шляху”, -- сказав Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон. Успішні ініціативи Члени Ради схвально відгукнулися про участь Албанії у нещодавно проведеній Охридській конференції з питань регулювання регіональних кордонів, а також стосовно ініціатив, спрямованих на полегшення інтеграції колишніх військовослужбовців до цивільного життя. Албанія є країною-партнером НАТО з 1994 року, а також учасницею програми НАТО “План дій щодо членства”, яку було розроблено з метою надання країнам-партнерам допомоги щодо можливого вступу до НАТО. Сили КФОР вилучають зброю, що зберігається незаконно Спільними зусиллями миротворчого контингенту під проводом НАТО сил КФОР, особового складу Тимчасової адміністрації ООН у Косові та Поліцейської служби Касова було вилучено 15 гвинтівок та пістолетів, 21 снаряд та одиницю протитанкової зброї, 41 одиницю різних видів зброї та 406 набоїв. Вже протягом кількох років сили КФОР здійснюють операції зі збору інформації з метою роззброєння конкретних осіб. Вони виявляють місця незаконного зберігання зброї, узгоджуючи свої дії з ініціативами, що їх запроваджують інші міжнародні організації та місцеві органи влади. На початку липня ц.р. у Косові Програма розвитку ООН (ПРООН) започаткувала тримісячну інформаційну кампанію, спрямовану на поліпшення обізнаності населення із небезпекою стрілецької зброї. На початку кампанії був виданий звіт під назвою: “Косово та зброя”, укладений на прохання ПРООН швейцарською організацією з досліджень стрілецької зброї. У звіті зазначено, що щороку від стрілецької зброї помирає 500 000 осіб, а також що в руках цивільного населення у Косові нині знаходиться від 330 000 до 460 000 одиниць такої зброї, більшість якої незареєстрована та зберігається без належного контролю. Через легкодоступність та неправильне поводження зі зброєю дуже важко запровадити культуру верховенства права та забезпечити відчуття безпеки в краї. Втім, опитування, проведені ПРООН, свідчать про те, що населення підтримує намагання вирішити цю проблему.