Візит міністра закордонних справ Афганістану до штаб-квартири НАТО Міністр закордонних справ Афганістану Абдулла Абдулла здійснив історичний візит до штаб-квартири НАТО для проведення переговорів з Генеральним секретарем НАТО лордом Робертсоном та з метою інформування послів країн НАТО. Це був перший візит афганського урядовця до штаб-квартири НАТО, у ході якого він взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради НАТО напередодні передачі Альянсу командування миротворчою місією у Кабулі, яке має відбутися 11 серпня ц.р. Пан Абдулла поінформував членів Північноатлантичної ради -- найвищого органу, що ухвалює рішення в НАТО, -- щодо політичної ситуації та становища у галузі безпеки на території Афганістану. Генеральний секретар НАТО та члени Ради зі свого боку запевнили його щодо рішучості НАТО забезпечити успіх миротворчої операції. Відданість НАТО “НАТО взяло на себе довготермінову відповідальність за майбутній успіх місії Міжнародних сил сприяння безпеці у Кабулі”, -- заявив Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон, виступаючи на прес-конференції після завершення зустрічі. Лорд Робертсон наголосив, що миротворчий контингент і надалі функціонуватиме відповідно до мандата ООН, а також, що НАТО готове зберігати свою присутність в Афганістані “доки не буде досягнуто мети”. Відтепер ситуація на території Афганістану буде одним із постійних питань на порядку денному регулярних засідань Північноатлантичної ради, додав він. “Нам надзвичайно приємно бути свідками етапу, що передує розгортанню військ, яке відбудеться за кілька тижнів”, -- зазначив міністр закордонних справ Абдулла, стверджуючи, що рішення НАТО свідчить про відданість світової спільноти встановленню стабільності на території Афганістану. НАТО продовжує надання допомоги стосовно запровадження операції ЄС Північноатлантична рада ухвалила рішення стосовно продовження надання Європейському союзу доступу до сил та засобів НАТО, які залучені у рамках операції “Конкордія” під проводом ЄС на території колишньої Югославської Республіки Македонія (1) на період до 15 грудня 2003 року. Відповідно до історичних домовленостей, яких було досягнуто на початку поточного року, була вироблена можливість сприяння з боку НАТО у ході проведення операцій із врегулювання криз під проводом ЄС, у яких Альянс як такий не задіяний з військової точки зору. Це, зокрема, стосується надання військових ресурсів НАТО для застосування в операціях Європейського союзу. Завдяки досягненню цих домовленостей стало можливим 31 березня ц.р. здійснити передачу командування місією НАТО на території колишньої Югославської Республіки Македонія (1) Європейському союзу. Це перша миротворча місія ЄС, а також перша операція, у ході якої ЄС застосовує ресурси НАТО. Командувач місії німецький адмірал Райнер Фейст також є заступником Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО у Європі. Рішення Північноатлантичної ради було ухвалено у контексті вірогідної згоди Європейського союзу продовжити запровадження операції “Конкордія” до кінця цього року. Продовжується формування сил НАТО швидкого реагування 16 липня ц.р. у військовому штабі сил НАТО в Європі, що базується у Бельгії, відбулася перша конференція з питань формування підрозділів швидкого реагування, що стало важливим кроком на шляху до розбудови сил НАТО швидкого реагування. Конференція з питань формування сил завжди становить перший крок стосовно планування усіх операцій НАТО і має на меті здійснити аналіз відповідності сил, які вважаються необхідними, та наявних сил, що їх виділяють країни -- члени НАТО. Таким чином з’ясовується чи відповідають вони вимогам операції. “Підсумки конференції надзвичайно позитивні”, -- зазначив заступник Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі адмірал Райнер Фейст, який головував на конференції. “На даному етапі ще зарано говорити про конкретні цифри, але, зважаючи на ентузіазм, виявлений країнами -- членами НАТО, я гадаю, що ми впораємося із завданням у встановлений термін, а саме до 15 жовтня 2003 року, і сформуємо належні початкові сили на основі “першої вступної бригади” у складі військово-повітряних та морських підрозділів”. Концепцію сил НАТО швидкого реагування було ухвалено під час Празького саміту Альянсу, який проходив у листопаді 2002 року, та затверджено Північноатлантичною радою 12 червня ц.р. Дані сили мають бути дієздатними та надійними, щоб таким чином був вироблений потенціал швидкого реагування НАТО. Ці сили мають бути відповідним чином підготовленими та сертифікованими у якості об’єднаних загальновійськових формувань, здатними здійснювати оперативні розгортання та брати участь в операціях з усього спектра завдань НАТО, де б вони не були потрібні. Ці сили будуть експедиційними за характером та призначенням. На даному етапі йдеться про перші дві ротації у складі Сил реагування протягом періоду з 15 жовтня 2003 року до 30 червня 2004 року. Візит Генерального секретаря НАТО до країн Середньої Азії З 9 до 11 липня лорд Робертсон перебував з візитом у Казахстані та Киргизькій Республіці, де взяв участь у переговорах з чільними посадовцями стосовно поглиблення співпраці між НАТО та цими двома країнами Середньої Азії. У Казахстані лорд Робертсон зустрівся з президентом Назарбаєвим, а також міністрами закордонних справ, оборони та з питань надзвичайних ситуацій. Він знову підкреслив готовність Альянсу надалі розвивати тісніші стосунки з країнами Середньої Азії з метою більш ефективного подолання спільних загроз, таких як тероризм, організована злочинність та торгівля наркотиками. Подолання причин виникнення тероризму Лорд Робертсон зауважив, що поглиблення партнерства є ключовим аспектом трансформації Альянсу перед обличчям нових загроз у галузі безпеки. Програма партнерських відносин НАТО, яку було переглянуто під час Празького саміту 2002 року, нині краще пристосована до подолання транскордонних загроз, а також ліпше відбиває потребу у наданні допомоги країнам-партнерам щодо перебігу реформ. “Боротьба з тероризмом -- це найбільш пріоритетне завдання, яке вимагає твердості та рішучості з боку урядів усіх наших країн, які співпрацюють у цьому плані. Втім, зміцнення демократичних установ, впровадження ґрунтовних реформ та гарантування верховенства права в наших країнах становлять невід’ємну частину цього процесу”, -- сказав він у своїй промові в Алмати. Зміна уявлень про безпеку Генеральний секретар повторив свій заклик щодо зміцнення співпраці також і у ході свого візиту до Киргизької Республіки, де зустрівся з президентом Акаєвим, чільними міністрами та парламентаріями. “Терористичні акти 11 вересня докорінно змінили наші уявлення про безпеку. Стало зрозумілим, що наша безпека нерозривно пов’язана з безпекою віддалених регіонів”, -- наголосив він. Казахстан та Киргизька Республіка є країнами-партнерами НАТО з 1994 року. Серед галузей, охоплених співпрацею, -- демократичні та військові реформи, наукове співробітництво та планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Після терактів 11 вересня НАТО неухильно розширювало свою співпрацю з країнами Середньої Азії. Це був вже другий візит Генерального секретаря НАТО до країн регіону (перший відбувся у 2000 році). У вересні цього року запланований візит лорда Робертсона до Таджикистану, а також Афганістану. У Боснії продовжується знищення боєприпасів Протягом останніх кількох тижнів було досягнуто суттєвого успіху стосовно втілення операції “Урожай” на території Боснії та Герцеговини. На півночі країни війська НАТО вилучили майже 7 000 гранат, а також гвинтівок, пістолетів, мін та боєприпасів. Ця загальнонаціональна операція є продовженням минулої успішної кампанії, у рамках якої громадянам, які добровільно здавали зброю, що незаконно зберігалася з часів війни 1992-95 рр., було гарантовано амністію та дотримання анонімності. Лише протягом минулого місяця особовий склад нідерландської бойової групи, яка має у своєму розпорядженні техніку для знищення вибухових боєприпасів, здійснював знешкодження протитанкових снарядів, розмінування та знищення інших небезпечних боєприпасів. Ці боєприпаси знищуються так, щоб не створювати ризик для населення, проте такі операції є небезпечними власне для особового складу сил СФОР. Серед підрозділів, що виконують цю роботу, -- війська з Канади, Нідерландів, Румунії та Польщі. Ці країни вже тривалий час активно докладають зусиль, щоб сприяти підвищенню рівня безпеки в країні. НАТО сприяє проведенню літніх шкіл Нині в країнах-партнерах за сприяння НАТО проводиться низка літніх шкіл, присвячених таким питанням, як зміна порядку денного у галузі безпеки в країнах Північної Європи та регіональні аспекти історії холодної війни. НАТО щороку сприяє проведенню подібних літніх шкіл, у яких беруть участь студенти, науковці, урядовці та представники численних громадських організацій з метою обговорення питань, пов’язаних з НАТО, та набуття кращого розуміння ситуації у галузі світової безпеки. Кілька таких заходів вже відбулися, наприклад, з 7 до 12 липня у Баку (Азербайджан) була проведена літня школа “Лідери ХХІ століття”; з 7 до 11 липня -- “НАТО, Росія та обриси європейської архітектури безпеки”; з 8 до 14 липня у Петрозаводську (Росія) -- “Зміни у порядку денному у галузі безпеки в країнах Північної Європи; та “Нова смілива Європа - 2003: перехрестя”, що проходила у Словенії з 2 до 12 липня. Наприкінці літа заплановано також провести інші подібні заходи у Литві, Україні та Росії. Медична конференція НАТО присвячена цивільно-військовій взаємодії Під час медичної конференції НАТО, яка проходитиме у Любляні (Словенія) з 1 до 4 вересня ц.р., обговорюватимуться перспективи більш ефективного поєднання цивільних та військових медичних ресурсів. У разі необхідності подолання наслідків терористичного акту із застосуванням зброї масового знищення (ЗМЗ) або потреби терміново провести оцінку ситуації, здатність ефективного та раціонального реагування на загрози здоров’ю людей має вирішальне значення. Оскільки медичні співробітники обмежені в ресурсах, великого значення набувають уникнення непотрібного дублювання зусиль та поширення інформації. У рамках конференції цивільні та військові медики матимуть змогу обговорити ключові питання такі, як діагностика у польових умовах, медична стандартизація, медицина катастроф, забезпечення донорською кров’ю та загроза ЗМЗ. У конференції можуть взяти участь усі бажаючі представники країн НАТО та країн-партнерів. Захід організовуватиме Об’єднаний медичний комітет, а прийматиме уряд Словенії. Докладнішу інформацію, а також реєстраційні форми можна знайти за адресою: http:// www.natoconference.gov.si Триває підготовка до місії в Афганістані 12 липня 2003 року понад 50 військовослужбовців НАТО прибули до Кабулу у рамках підготовки, що нині триває, до передачі Альянсу командування миротворчим контингентом на території Афганістану, яку заплановано провести 11 серпня ц.р. Військовослужбовці розпочнуть організацію штабу, який з 11 серпня ц.р. здійснюватиме командування Міжнародними силами сприяння безпеці (МССБ). Це розгортання стало наступним після прибуття першої групи військ НАТО до Кабулу 5 липня ц.р. НАТО здійснюватиме функцію командування 16 квітня 2003 року найвищий орган, що ухвалює рішення в НАТО -- Північноатлантична рада -- ухвалив рішення суттєво розширити підтримку, якої НАТО надає стосовно функціонування МССБ. Альянс здійснюватиме планування та командування миротворчими силами. Це включатиме призначення командувача сил та функціонування штабу. Це буде перша операція НАТО поза межами Європи за усю 54-річну історію існування Альянсу. Та сама назва, той самий прапор, та сама місія Однак, ані назва, ані власне завдання МССБ не будуть змінені. Операція і надалі триватиме згідно з мандатом ООН. Прапор МССБ також залишиться незмінним, і НАТО і надалі вітатиме участь у діяльності миротворчих сил країн -- не членів Альянсу. Метою діяльності сил є надання допомоги Перехідній адміністрації Афганістану, яку очолює Хамід Карзай, у плані підтримання безпеки в Кабулі та навколо нього, щоб співробітники Адміністрації та персонал ООН мали змогу належним чином виконувати свою роботу, знаходячись у безпеці. Операція запроваджуватиметься під загальним керівництвом Об’єднаного командування з питань операцій та безпосередньо проводитиметься регіональним командуванням НАТО – штабом об’єднаних сил у Північній Європі. Серед країн, що надали свої війська до складу контингенту, -- Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Німеччина, Нідерланди, Польща, Велика Британія та США. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.