Призначено командувачів місією в Афганістані Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО у Європі генерал Джеймс Джонс призначив генерал-лейтенанта Збройних Сил Німеччини Гетса Глімерота командувачем новою місією НАТО в Афганістані, а його заступником -- генерал-майора Ендрю Леслі, ЗС Канади. Обидва офіцери переберуть на себе повноваження у серпні 2003 року, коли НАТО почне керувати Міжнародними силами сприяння безпеці (МССБ) на території Афганістану, замінивши у цій ролі німецько-нідерландський корпус. Нині функцію провідних держав у складі МССБ виконують Німеччина та Нідерланди, спільно здійснюючи командування багатонаціональними силами, які налічують майже 4 600 військовослужбовців з 29 країн. Генерал Джонс висловив щиру вдячність Німеччині та Канаді за згоду призначити таких досвідчених та висококваліфікованих офіцерів на керівні посади у рамках цієї відповідальної та складної місії із врегулювання пост-конфліктної ситуації. “Керівництво Німеччини та Канади, так само, як і інші країни, які раніше виконували роль провідних держав, підтвердило сьогодні, що світова спільнота дає зрозуміти афганському народу свою підтримку стосовно розбудови в країні добробуту та миру і виявляє цілковите розуміння прагнення населення відродити країну”, -- заявив генерал Джонс. Генерал-лейтенант Глімерот нині є начальником Об’єднаного штабу НАТО “Центр” у Гейдельберзі (Німеччина). Генерал-майор Леслі обіймає посаду командувача групами армійських бригад Регулярних та Резервних сил у Центральному окрузі Сухопутних військ Канади, що базується у Торонто. Війська НАТО і надалі надаватимуть допомогу щодо функціонування Перехідної адміністрації Афганістану у плані підтримання безпеки в Кабулі та навколо нього з тим, щоб співробітники Адміністрації та представники ООН мали змогу нормально виконувати свою роботу. Візит лорда Робертсона до Німеччини Виступаючи 24 червня ц.р. у Берліні, Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон заявив, що не існує протиріч між стратегією у галузі безпеки, якої дотримуються США та європейські країни. Лорд Робертсон відвідав Німеччину, щоб взяти участь у конференції, організованій Міністерством оборони та газетою “Франкфуртер альгемайне”, яку було присвячено питанням політики у галузі оборони, стратегії з питань безпеки та перспективам розвитку Збройних Сил Німеччини. Генеральний секретар наголосив, що хоча існують певні розбіжності, усі країни -- члени НАТО поділяють спільні стратегічні пріоритети. “Будь-яка надійна стратегія у галузі безпеки має починатися з аналізу загроз та викликів. Оцінка загроз нині є однаковою, як у рамках НАТО або ЄС, так і для окремих країн -- членів Альянсу”, -- сказав він. НАТО нині працює над тим, щоб втілити ці стратегії у життя, перебираючи на себе нові завдання в Афганістані та на Середземномор’ї, вдосконалюючи потенціал у ключових галузях та поліпшуючи військову структуру, пояснив він. “Мабуть, найбільш вражаючим є той факт, що рішення, які колись здавалися неймовірними, нині сприймаються як цілком природні. І тепер міністри країн -- членів Альянсу обговорюють “за” і “проти” можливого більш активного залучення НАТО в Іраку або навіть на Близькому сході, не викликаючи при цьому бурхливих протестів щодо повноважень Альянсу. Це реальне свідчення того, що наші стратегії хоч і зазнали змін, але не стали суперечливими”. Втім, Генеральний секретар зазначив, що європейські країни “все ще надто багато витрачають на спадок часів холодної війни та на примарні питання престижу, але недостатньо на те, що справді необхідно сьогодні”. Це може спричинити “зростання розриву” між роллю, яку Європа прагне відігравати, та тим, що вона здатна насправді забезпечити. Під час візиту лорд Робертсон також дав прес-конференцію спільно з міністром оборони Німеччини Пітером Штруком та виступив перед членами Асоціації Атлантичного договору Німеччини. Візит Наукового комітету НАТО в Україну З 24 до 28 червня ц.р. тривав перший візит в Україну членів Наукового комітету НАТО, який відбувся на запрошення українських властей. У ході візиту було проведено низку зустрічей на високому рівні. Науковий комітет спрямовує політику та здійснює контроль виконання Наукової програми НАТО, яка має на меті сприяти розвиткові зв’язків між науковцями з країн -- членів НАТО та країн-партнерів. Цього року чергове весняне засідання Комітету відбулося у Києві. Офіційну церемонію його відкриття було організовано у середу, 25 червня ц.р. Основним питанням на порядку денному стало обговорення перспектив розвитку Наукової програми НАТО, у рамках якої планується приділити більше уваги завданню із подолання нових загроз та викликів у галузі безпеки. Окрім власне засідання Наукового комітету, його представники також взяли участь у засіданні Спільної робочої групи Україна -- НАТО з питань співробітництва у галузі науки та довкілля, яку було засновано у травні 2000 року з метою забезпечення активізації співпраці між Україною та НАТО у цій галузі. Наукова співпраця становить вагомий елемент партнерських стосунків між Україною та НАТО. Дотепер Україні було виділено понад 2 мільйони євро з бюджету Наукової програми для втілення 16 поточних проектів. 50-річчя Школи НАТО 27 червня 2003 року виповнилося 50 років з часу заснування Школи НАТО в Обераммергау (Німеччина). Дотепер у цьому навчальному закладі пройшли підготовку понад 115 000 офіцерів, сержантів та цивільних службовців з країн НАТО та країн-партнерів. Метою діяльності Школи є проведення курсів, підвищення рівня підготовки, організація семінарів, які б сприяли досягненню поточних та майбутніх оперативних потреб НАТО та політики Альянсу, зокрема стосовно співпраці та діалогу з військовослужбовцями та цивільними працівниками з країн-партнерів. Навчальна програма, яка розпочалася 1953 року з двох курсів, нині, у 2003 році, включає 64 різних курси, які відрізняються за терміном проведення і можуть тривати від одного до трьох тижнів. Ці курси переважно присвячені питанням вдосконалення оперативного потенціалу країн -- членів Альянсу та підвищенню рівня оперативної сумісності між військами різних країн шляхом поліпшення професійної підготовки офіцерів, сержантів та цивільних службовців з тим, щоб вони могли ефективніше працювати у складі багатонаціональних колективів. З нагоди річниці у Школі НАТО відбулися історичні церемонії зміни та передачі командування. Раніше Школа була підпорядкована штабу ВГК ОЗС НАТО в Європі, а тепер перейде під керівництво новоутвореного Об’єднаного командування з питань трансформацій ( раніше -- командування ОЗС НАТО на Атлантиці), що базується у Норфолку (США). Полковник Марк П. Салліван, ВПС США, перебере на себе командування Школою, заступивши на цій посаді капітана Річарда Е. Стівенса мол., ВМС США. У Чорному морі відпрацьовуються операції з підтримки миру спільно з країнами - партнерами З 20 червня до 5 липня ц.р. поблизу Одеси (Україна) та у Чорному морі проходили навчання військо-морських та десантних військ з восьми країн -- членів НАТО та країн-партнерів, у ході яких відпрацьовувалося проведення об’єднаних операцій з підтримки миру. У цих щорічних навчаннях взяли участь понад 5 000 військовослужбовців, 43 кораблі та 17 літаків. Сценарій цьогорічних навчань побудовано навколо ситуації, яка вимагає надання допомоги цивільному населенню та відновлення правопорядку після землетрусу та повені. До навчань також долучилися представники місцевих та міжнародних неурядових організацій та організації з надання гуманітарної допомоги. Навчання “Кооператив партнер” спеціально розроблені для перевірки на практиці спроможності військ НАТО узгоджено діяти разом з військами країн-партнерів у разі їхньої участі в об’єднаних операціях. У ході навчань було також оцінено рівень здатності країн НАТО та країн-партнерів щодо виявлення мін. У навчаннях взяли участь представники восьми країн НАТО, а саме: Франції, Німеччини, Греції, Італії, Іспанії, Туреччини, Великої Британії та США, а також підрозділи з шести країн-партнерів: Азербайджану, Болгарії, Хорватії, Грузії, Румунії та України, а також війська зі складу постійно діючих ВМС НАТО у Середземномор’ї, Сил із знешкодження мін “Південь” та штабу сил НАТО у південному регіоні. Візит Президента Молдови до штаб-квартири НАТО 23 червня ц.р. Президент Молдови Владимир Воронін відвідав штаб-квартиру НАТО для проведення переговорів з Генеральним секретарем Альянсу лордом Робертсоном стосовно можливостей розширення співпраці. Молдова стала країною -- партнером НАТО у 1994 році. Відтоді було запроваджено кілька проектів Молдова -- НАТО, одним із прикладів яких був проект з утилізації дванадцятитисячних арсеналів протипіхотних мін, що містилися на території країни, та 700 тонн надлишкового озброєння та ракетного палива. Лорд Робертсон та Президент Воронін обговорили стан відносин між Молдовою та НАТО, питання регіональної безпеки, ситуації у Придністров’ї та шляхи зміцнення територіальної цілісності Молдови. Виступаючи на спільній прес-конференції після завершення зустрічі, Генеральний секретар НАТО привітав Президента з успішним проведенням виборів до органів місцевого самоврядування, що відбулися нещодавно, а також досягнень стосовно запровадження в країні конституційної реформи. Лорд Робертсон також зазначив, що Президент запевнив його у тому, що російська військова техніка, яка базується на території країни, нині виводиться з Молдови відповідно до домовленостей, досягнутих під час саміту ОБСЄ у Стамбулі у 1999 році. Це був другий візит Президента Вороніна до штаб-квартири НАТО. Перший відбувся у червні 2001 року. Лорд Робертсон бере участь у саміті Європейського союзу з питань Балкан Відданість НАТО справі підтримання миру на Балканах залишається незмінною. Про це заявив Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон, беручи участь у саміті ЄС -- Західні Балкани, що проходив у Тессалоніки 21 червня ц.р. Генеральний секретар взяв участь у заході на запрошення Греції як країни, головуючої в ЄС. “Роздуми, що були висловлені сьогодні, допоможуть країнам Західних Балкан просунутися вперед від стабілізації до відбудови, до стабільності у галузі безпеки, процвітання та інтеграції до євро-атлантичних структур. Ця мета, яка ще кілька років тому здавалася недосяжною, нині стає реальною можливістю вже завтрашнього дня”, - зазначив він у своєму виступі. Втім, лорд Робертсон наголосив, що успіх залежить від відданості країн регіону справі подальшого впровадження реформ у ключових галузях. Він закликав уряди цих країн прискорити темпи реформ, щоб побудувати справжнє демократичне суспільство, викорінити злочинність та корупцію і встановити в їхніх країнах верховенство права. Так само важливою залишається співпраця з Міжнародним трибуналом, сприяння етнічній терпимості та розвиток регіональної співпраці. “НАТО готове усіляко сприяти побудові безпечніших, процвітаючих та краще інтегрованих у Європу Західних Балкан. І ми продовжуватимемо це робити, доки є потреба”, -- сказав він, підкреслюючи відданість Альянсу країнам регіону. Після завершення саміту Генеральний секретар взяв участь у засіданні Всесвітнього економічного форуму, яке проходило 22 червня в Аммані (Йорданія).