У Мадриді проходитимуть засідання міністрів закордонних справ 3 та 4 червня 2003 року у Мадриді проходитимуть засідання міністрів закордонних справ 19 країн -- членів НАТО та 27 країн-партнерів. Основою темою обговорень стане трансформація НАТО. Міністри закордонних справ країн НАТО проаналізують виконання рішень та ініціатив, які були введені в дію під час історичного минулорічного саміту НАТО в Празі. Очікується також, що міністри обговорюватимуть важливі події, які відбулися з часу Празького саміту, а саме: поглиблення співпраці між НАТО та ЄС, роль НАТО щодо керування миротворчим контингентом Міжнародні сили сприяння безпеці (МССБ) на території Афганістану, а також надання Альянсом допомоги Польщі стосовно її місії в Іраку. Окрім цього заплановано проведення робочого обіду за участі міністрів закордонних справ семи країн, яких було запрошено вступити до НАТО у наступному році, а також зустріч з міністрами країн Євросоюзу. До того ж міністри закордонних справ країн НАТО зустрінуться зі своїми колегами у рамках Ради євро-атлантичного партнерства, Ради Росія -- НАТО та Комісії Україна -- НАТО, щоб обговорити, наскільки успішно розвиваються партнерські стосунки між НАТО та країнами, які входять до цих органів. Засідання на рівні міністрів закордонних справ, як правило, відбуваються двічі на рік з метою здійснення аналізу поточних подій, оцінки діяльності Альянсу та ухвалення відповідних рішень. Підвищення безпеки кордонів на Балканах Під час конференції на найвищому рівні, яка проходила у м. Охрід 22 та 23 травня 2003 року, п’ять країн Західних Балкан приєдналися до Спільної платформи у галузі вдосконалення безпеки кордонів у регіоні. Платформу було розроблено спільними зусиллями ЄС, НАТО, ОБСЄ та Пакту стабільності після консультацій з іншими діячами в регіоні. У ній викладено низку короткотермінових та середньотермінових цілей для усіх країн, яких стосується ініціатива, а також визначено коло механізмів та процедур, які покликані сприяти досягненню цих цілей. “Чому безпека кордонів має ключове значення? Тому що без неї -- як ми нині чітко усвідомлюємо -- організована злочинність може надто легко перетинати кордони, створюючи ідеальні умови для контрабанди наркотиків, незаконної торгівлі зброєю та людьми, розвитку тероризму та насильства як засобу досягнення політичних цілей”, -- зазначив Генеральний секретар НАТО у вступній промові під час конференції. Учасники заходу також долучилися до роботи над документом “Шлях вперед”, у якому окреслені конкретні практичні заходи, необхідні для досягнення короткотермінових цілей, визначених Спільною платформою. Конференцію приймав уряд колишньої Югославської Республіки Македонія (1) за підтримки Пакту стабільності, НАТО, ЄС та ОБСЄ. У ній взяли участь кілька прем’єр-міністрів країн регіону, а також міністрів закордонних справ, оборони й з питань безпеки та видатні міжнародні діячі. Церемонія закриття проекту зі знищення протипіхотних мін в Україні 27 травня 2003 року під час церемонії, яка відбулася у Донецьку, що на південному сході України, були знищені останні з 400 000 одиниць протипіхотних мін. Проект зі знищення українських арсеналів протипіхотних мін (ПМ) був започаткований в Україні у січні 2002 року і мав на меті здійснити демонтування мін із застосуванням виробничих процесів на Донецькому заводі хімічних виробів. У ході підготовки на Донецькому заводі хімічних виробів було проведено переоснащення приміщень, встановлено обладнання та здійснено процедурну підготовку. Усі ці роботи були профінансовані коштом Цільового фонду за програмою НАТО “Партнерство заради миру” і були виконані у період з лютого до червня 2002 року. Міни, призначені для знищення, були відібрані на 19 різних об’єктах зберігання по всій Україні та перевезені до Донецьку Науково-технічним центром (НТЦ) “Співдружність” у період з травня до липня 2002 року. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон офіційно відкрив лінії знищення мін у липні 2002 року, а повномасштабний процес демілітаризації розпочався у вересні того ж року. Процес демілітаризації відбувається із застосуванням напівавтоматизованого методу зворотного інжинірингу, який був розроблений НТЦ “Співдружність”. Вибухівка, вилучена з мін у такий спосіб, переробляється на вибухівку комерційного застосування для промислових підприємств України. Пластмаса з корпусів мін застосовувалася для виробництва дитячих іграшок. Цей проекти становить перший етап у плані знищення майже семимільйонних арсеналів протипіхотних мін, що містяться в Україні. Канада виступала провідною країною у рамках запровадження проекту, при цьому фінансові внески були також виділені Угорщиною, Польщею та Нідерландами. Агенція НАТО з питань постачання та забезпечення (НАМСА) виконувала роль виконавчої структури у рамках проекту. НАМСА втілювала даний проект шляхом укладання контрактів з Міністерством оборони України та НТЦ “Співдружність”. Нині на ранньому етапі розгляду знаходиться другий проект у рамках Цільового фонду ПЗМ, який матиме на меті знищення в Україні 130 000 тонн звичайних озброєнь. Цільовий фонд у рамках програми “Партнерство заради миру” (ПЗМ) був заснований у вересні 2000 року з метою надання допомоги країнам -- учасницям ПЗМ стосовно безпечного знищення їхніх арсеналів протипіхотних мін (ПМ). У травні 2001 року політику Цільового фонду було переглянуто, і нині його проекти охоплюють також знищення стрілецької зброї, легкого озброєння та боєприпасів до них. У рамках діяльності фонду запроваджуються проекти з демілітаризації, при чому кожна ініціатива розглядається індивідуально. Під “дахом” цієї політики вже були запроваджені подібні проекти в Албанії, Молдові та Україні. Нині розглядається можливість запровадження проектів у Сербії-Чорногорії, Албанії, Грузії та Азербайджані. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.